<p style="text-align: justify;">Напруга між представниками приймаючих громад та внутрішньо переміщеними особами в усіх регіонах України відсутня або є зовсім невеликою, це визнають як переселенці, так і представники приймаючих громад. Такими є результати дослідження "Ставлення, виклики та можливості інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у вибрані приймаючі громади", презентованого Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в межах програми "Єднання заради дії" 7 лютого.</p> <p style="text-align: justify;">"Було встановлено, що більшість респондентів оцінює напругу між представниками приймаючого населення та ВПО як невелику або говорять про її відсутність, – сказано в результатах дослідження. – З цим твердженням погоджуються 58% респондентів з приймаючого населення, 69% з ВПО 2014 року та 65% з ВПО 2022 року. Різниця в згоді між групами дає припустити, що існує прихована напруга серед приймаючого населення та ВПО". </p> <p style="text-align: justify;">Зазначається, що одним із факторів виникнення напруги у громадах зі сторони приймаючого населення є переконання у тому, що місцева влада турбується про потреби та проблеми ВПО (це відзначили 70%) більше, аніж про приймаюче населення (62%). В той час ВПО 2014 та 2022 років вважають, що влада громади приділяє рівноцінно увагу як жителям приймаючої громади, так і ВПО.</p> <p style="text-align: justify;">"Під час глибинних інтерв’ю серед причин виникнення напруги були названі культурна відмінність, показлива поведінка ВПО та спілкування російською мовою", – йдеться в результатах дослідження. </p> <p style="text-align: justify;">Попри це, переважна більшість учасників опитування (86%) вважають діалог ефективним інструментом вирішення конфліктів в їх громадах. Найбільш оптимістично ефективність діалогу оцінюють ВПО 2022 року (92%), дещо менше – ВПО 2014 року (90%), найменше – респонденти з приймаючого населення громад (82%). </p> <p style="text-align: justify;">Уточнюється, що польовий етап дослідження тривав впродовж вересня-жовтня 2022 року і охопив 2200 респондентів з-поміж таких груп як: ВПО з 2014 року, ВПО з 2022 року та приймаючого населення з 11 громад, зокрема Дніпропетровської, Київської, Кропивницької, Львівської, Мукачівської, Тернопільської, Ужгородської, Уманської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької. Окремі глибинні інтерв’ю були проведені серед 22 представників місцевої влади та громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО в громадах. </p> <p style="text-align: justify;">Проблематика дослідження включала:</p> <p style="text-align: justify;">- відносини між ВПО та членами приймаючих громад, </p> <p style="text-align: justify;">- потреби ВПО віком від 30 років та їх неповнолітніх дітей, </p> <p style="text-align: justify;">- проблеми щодо дискримінації, доступу до правової допомоги, </p> <p style="text-align: justify;">- стан інтеграції ВПО різних хвиль у вибраних приймаючих громадах, </p> <p style="text-align: justify;">- адвокація та рівень поінформованості щодо різних правозахисних питань,</p> <p style="text-align: justify;">- психологічне здоров’я.</p> <p style="text-align: justify;">Раніше повідомлялось, що <a href="/news/u-svalyavi-na-zakarpatti-startuvala-nova-hvylya-vydachi-gumanitarnoyi-dopomogy-pereselentsyam-z-i404476" target="_blank" rel="noopener">у Сваляві на Закарпатті стартувала нова хвиля видачі гуманітарної допомоги переселенцям з Луганщини</a>.</p>