На відбудову культурної інфраструктури України потрібно $7 мільярдів – МКІП

У результаті російської війни проти України на сьогодні пошкоджено або зруйновано 1373 заклади культури та понад 550 пам'яток культури, на відбудову яких знадобиться близько 7 млрд дол. США. Про це заявила в інтерв'ю австрійській газеті Die Presse заступниця міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко, передає Укрінформ.

"За нашою статистикою, на сьогодні пошкоджено або зруйновано 1373 заклади культури: бібліотеки, музеї, театри, філармонії, школи мистецтв. Пошкоджено або зруйновано понад 550 пам'яток культури, а також понад 200 культових споруд", - розповіла заступниця міністра про знищені під час російської війни культурні об’єкти України.

За її словами, важливою частиною роботи України є "документування пошкоджень відповідно до міжнародних стандартів". Крім того, відбувається консервація будівель з метою запобігання руйнувань, з розрахунком їх подальшого відновлення після Перемоги.

"За приблизними підрахунками Світового банку, культурна відбудова коштуватиме 7 млрд доларів", - повідомила Григоренко про орієнтовні потреби для відновлення культурних об’єктів.

Чиновниця також розповіла про те, що росіяни грабують українські музеї та бібліотеки на окупованих територіях. Так, з музеїв Херсона вони викрали до 70% експонатів.

"Крадіжки творів мистецтва мають систематичний характер. Таке відбувалося і в Маріуполі, і в Мелітополі. Ми знаємо про це з відкритих джерел. Офіційно це не підтверджено. Притягнути росіян до відповідальності за таке буде складно. Вони зберігають експонати в Криму. У Харкові, Ізюмі та Балаклії також пограбовано бібліотеки та музеї", - додала чиновниця.

Вона наголосила, що "росіяни хочуть стерти українську мову, нашу культуру, нашу національну пам'ять і замінити її російською".

Григоренко навела приклад цілеспрямованого обстрілу музею українського філософа Григорія Сковороди у маленькому селі на Харківщині, що відбувся у травні 2022 року, поблизу музею не було жодного військового об'єкта.

Григоренко також зазначила, що наразі українське мистецтво намагається вийти з тіні російської імперії при позиціонуванні у світі.

"На нас усе ще занадто часто дивляться через московські окуляри, як на частину російської або радянської імперії. Це також впливає на історію мистецтва. Багато художників, які народилися, виросли і навчалися в Україні у минулому, були помилково названі росіянами: Казимир Малевич чи Ілля Рєпін. Зараз ми стаємо активними у багатьох музеях світового рівня – у Нью-Йорку чи Лондоні. Українське мистецтво виходить із тіні імперії", - сказала вона.

Заступниця міністра підкреслила, що Україна хоче "мати власний голос, власну сцену, і ми хочемо самі розповідати історію нашого мистецтва".

"Голова Ермітажу Михайло Піотровський розглядає виставки своєї установи як "спецоперації". Нам треба діяти розумно, знаходити власні шляхи. Тому для нас неприйнятно, коли західні культурні менеджери зараз хочуть об'єднати українців з росіянами для "мирного діалогу"", - заявила вона.

Заступниця міністра додала, що для українців не є можливим "ведення діалогу з представниками держави, яка вбиває наших громадян".

"Після Перемоги, після отримання компенсації можна вести діалог", - зазначила Григоренко.

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті