Більшість опитаних українців продовжують підтримувати розвиток демократії та вступ до ЄС і НАТО - опитування

Більшість опитаних українців зберігають прихильність демократичним цінностям і євроатлантичній інтеграції. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і Національним демократичним інститутом (НДІ).

"Відсоток респондентів/ок, які бажають, щоб Україна стала повноцінною демократією, залишається стабільно високим, - 93%, тоді як відсоток тих, хто пережив втрату друзів унаслідок конфлікту, зростає з кожним опитуванням і тепер становить 77%. Водночас 22% опитаних втратили члена сім'ї", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому 1 серпня.

В останній хвилі опитування перед початком повномасштабного вторгнення (грудень 2021 року) 76% українців вважали, що становлення України повноцінною демократією є важливим або дуже важливим для них. У всіх шести хвилях опитування після початку вторгнення цей показник не опускався нижче 93%.

Прихильність до демократичних цінностей також відображається у запиті українців на гендерну рівність і на рівні права для ЛГБТК+, що зростає. У цій хвилі опитування переважна більшість (68%) згодні з твердженням, що "ЛГБТК+ люди повинні мати такі ж права, як інші". Українці також готові брати активну участь у демократії та необхідних зусиллях із відновлення. 75% опитаних заявляють, що вони долучилися до представлення своєї думки місцевим або національним органам влади для ухвалення рішень або зробили б це за наявності можливості.

Крім того, 90% респондентів заявляють про бажання, щоб Україна стала членом ЄС, і 84% - НАТО, причому бажання вступу до ЄС є стабільним за останні два роки, а бажання вступу до НАТО зросло з 73% у 2022 році.

"Утім, українці розуміють, що цей процес буде тривалим: 70% прогнозують, що для вступу до ЄС знадобиться щонайменше два роки, і стільки ж відсотків вважають, що знадобиться щонайменше два роки для вступу до НАТО. (Це запитання ставили лише тим, хто відзначив прагнення членства в ЄС і НАТО)", - зазначається у звіті.

У травні 2022 року лише 7% опитаних вважали, що війна триватиме довше року. На момент шостої хвилі опитування 43% вважають, що війна триватиме ще щонайменше рік або більше (у травні 2022 року і травні 2024 року "не знаю" було найпопулярнішою відповіддю з 38% і 36% відповідно). 57% вважають, що Україна має вступати в переговори з Росією для спроби досягнення миру, що є поверненням до результатів травня 2022 року, коли 59% заявляли про бажання України вести переговори. Водночас українці готові до перемовин лише з чіткими умовами: 60% не готові поступатися Кримом і частиною сходу України, 77% вважають неприйнятними переговори на основі територіального статус-кво, а 74% і 76% відповідно відкидають російські вимоги відмовитися від членства в НАТО або ЄС як ціну за мир.

Водночас довіра до уряду і президента Володимира Зеленського залишається відносно високою порівняно з опитуваннями, проведеними до початку повномасштабного вторгнення. З грудня 2021 року, коли довіра становила 18%, цей показник різко зріс після початку повномасштабного вторгнення і стабілізувався на рівні 45%.

Щодо виборів, які відкладено через війну та продовження воєнного стану, респонденти, схоже, сприймають продовження повноважень обраних посадових осіб: 72% заявляють, що вибори мають відбутися лише після закінчення війни.

Збройні сили України продовжують мати велику довіру: 91% довіряють армії і жоден респондент не заявив про недовіру Збройним силам України.

Опитування проводилося з 8 до 25 травня 2024 року. Загалом було проведено 2508 інтерв'ю, які проводилися телефоном із використанням програмного забезпечення CATI (Computer-Assisted Telephone Interview - комп'ютерна система телефонного опитування). Загальнонаціональна репрезентативна вибірка була випадковою: одноетапна вибірка на основі випадкової генерації номерів мобільних телефонів. Додаткові квоти або страти не використовувалися.

Тимчасово окуповані території станом на 23 лютого 2022 року (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, окуповані райони Донецької та Луганської областей) були виключені з вибірки. Респонденти, які проживають на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року, були опитані (якщо вони відчували себе в достатній безпеці, щоб відповідати на запитання).

Випадкова похибка для національної вибірки не перевищує 2,2%.

НДІ в процесі проведення соціологічних досліджень дотримується основних принципів захисту даних респондентів, викладених у General Data Protection Regulation (GDPR). Аналіз та аналітичні висновки формує дослідницька команда НДІ. Їх інтерпретація третіми особами може не відповідати позиції НДІ.

Як повідомлялося, близько 50% українців вважають, що Зеленський не виконав більшість передвиборчих обіцянок

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті