<p style="text-align: justify;">57,4% українських жінок-активісток зазнають переслідувань, а 77,1% не відчувають захисту з боку держави. Про це йдеться в презентованому 7 березня соціологічному дослідженні, яке провели Центр прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, про ризики, з якими стикаються жінки-активістки в Україні, і про вплив повномасштабного вторгнення Росії на їхню діяльність.</p> <p style="text-align: justify;">«Більшість респонденток вважають переслідування жінок-активісток поширеним явищем: 57,4% зазначили, що вони часто зазнають переслідувань, а 44,3% вважають, що жінки-активістки стикаються з цим частіше, ніж чоловіки. Найбільш поширеними формами тиску є онлайн-залякування (80,3%), дискредитація (75,4%) і гендерна дискримінація (72,9%). Понад третина активісток (37,7%) особисто зазнавали переслідувань, причому ризики зростають у малих містах і селах», – йдеться у дослідженні.</p> <p style="text-align: justify;">Крім того, опитування виявило «критичну недовіру» до захисту з боку держави, кажуть його автори.</p> <p style="text-align: justify;">77,1% респонденток вважають зусилля держави недостатніми або відсутніми. Найбільш нагальними заходами для захисту активісток вони назвали ефективне розслідування переслідувань (86,9%), боротьбу з онлайн-атаками (81,1%) і гарантування цифрової безпеки (66,4%).</p> <p style="text-align: justify;">«Проведені дослідження демонструють, що громадська активність жінок зростає навіть у розпал повномасштабної війни, проте понад половина опитаних активісток уже зазнали погроз чи переслідувань, і тільки третина відчуває себе в безпеці», – заявила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Алла Бєлошенко.</p> <p style="text-align: justify;">Крім того, понад половина опитаних вважають, що через мобілізацію чоловіків на війну для жінок-активісток з’явилося більше можливостей участі в суспільних процесах, особливо у сферах захисту прав жінок і підтримки ЗСУ. Згідно з дослідженням, основними перешкодами у професійному розвитку залишаються гендерні стереотипи й відсутність ефективних механізмів захисту з боку держави.</p> <p style="text-align: justify;">Дослідження провели наприкінці 2024 – на початку 2025 року, воно включало глибинні інтерв’ю й онлайн-опитування жінок-активісток із 20 регіонів України, віком від 18 до 60+ років. Усього в опитуванні взяли участь 122 активістки, відбулося глибинне 31 інтерв’ю.</p>