Журналісти охоче повірили в неймовірну історію про викрадення Україною дітей "ДНР/ЛНР". Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ "ДНР" дуже голосно кричали "Тримай крадія", що, як давно помічено, зазвичай робиться для приховування справжнього злочинця. На тлі того, що ордер Міжнародного кримінального суду в Гаазі у справі про викрадення українських дітей виписали російському диктаторові Путіну, у "ДНР" вирішили провести пресконференцію, на якій у цьому злочині звинувачували... Україну.

Вкрадене дитинство

Потоку антиукраїнської брехні передувала своєрідна "артпідготовка" - місцева колабораціоністка Дар'я Морозова, яка називає себе "омбудсменом ДНР", повідомила, що "в офіційному порядку звернулася до ООН і ЮНІСЕФ за фактом примусового передання до іноземних родин вихованців дитячого будинку, переміщених із території ДНР до зарубіжної країни". Той факт, що "офіційного порядку" взаємодії міжнародних організацій із квазіреспублікою не існує в природі, не завадив їй зажадати "ретельного розслідування фактів насильницького переміщення сиріт, які проживали на території ДНР і були вивезені державою Україна за кордон".

Як доказ "викрадення" Україною, до речі, українських же дітей, вона послалася на якесь відео, де "опубліковано кадри жорстокого поводження щодо неповнолітнього: співробітники органів опіки Італії роблять спробу примусово передати вихованців закладу для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування". Посилання на це відео "омбудсмен" не надала, пославшись на те, що воно є "у відкритому доступі".

Після того, як тема кіднепінгу була вкинута в інформаційне поле окупованого Донбасу, в бій було кинуто "важку артилерію". У Донецьку в присутності все тієї ж Морозової провели пресконференцію "Вкрадене дитинство", на яку в якості головного спікера запросили зрадника Батьківщини Василя Прозорова. Колишній офіцер СБУ давно спеціалізується на фабрикації антиукраїнських фейків. Для цього він навіть створив і очолив такий собі "центр розслідувань" під назвою Ukr Leaks.

Так от, цей самий Прозоров заявив журналістам, що "дітей із малозабезпечених сімей і сімей біженців на Україні вивозять за кордон для продажу високопоставленим представникам Великої Британії".

"Високопоставлені представники Великої Британії", за його словами, - це в "кращому випадку якісь сім'ї незрозумілі, а в гіршому - педофіли і торговці органами".

"Ми робили одне цікаве розслідування щодо сурогатного материнства та продажу новонароджених дітей за межі України", - спробував він надати цьому потоку брехні видимість копіткої дослідницької роботи, але одразу ж пробовтався. Виявляється, все його "цікаве розслідування" побудовано на матеріалах, які йому нібито надіслали "представники державної структури в Україні, що мають безпосередній стосунок до питання боротьби з торгівлею людьми".

Крім "високопоставлених представників Великої Британії", - заявив фальшивий розслідувач, красти дітей допомагають "організація Chemonics, яка є субпідрядниками агентства США з міжнародного розвитку USAID", "представники британського МЗС і британської розвідки Мі-6".

І вже зовсім безглуздою вийшла розповідь "очевидців" викрадення українських дітей із Донбасу - Лілії Веремєєвої та її доньки Кіри. Місцеві та російські журналісти охоче прийняли на віру і підхопили історію, явно вигадану автором гучного бестселера про "розіп'ятого хлопчика". Отже, згідно з численними публікаціями, дівчинка навчалася в місті Щастя Луганської області. Судячи з усього, чомусь окремо від сім'ї. Після початку російської агресії мати в пошуках доньки приїхала в уже окуповане Щастя, "де знайшли нашу папку з документами, там узагалі значилося, що вона сирота, взагалі без батьків, відмову навіть показували", - розповіла вона. Цілком можливо, що дев'ятьох, за інформацією Веремєєвої - старшої, дітей, позбавлених батьківського піклування, українська влада і волонтери евакуювали із зони бойових дій. За словами Кіри, їх вивезли в Західну Україну, точніше - на Закарпаття. "Коли ми туди приїхали, там через місяць одразу почалося те, що дітей хотіли забрати до дитбудинку або до Польщі вивезти", - не зовсім переконливо розповіла вона на прес-конференції.

Мама повідомила, що дуже хотіла знайти доньку, але "в школі, звідки дітей забрали, будь-яку інформацію давати відмовилися". Ніхто з журналістів не звернув уваги, що йдеться про навчальний заклад у Щасті, який на той час уже перебував у зоні окупації, тобто інформацію про місцезнаходження своєї колишньої вихованки відмовилися давати саме там. А, точніше, такої інформації просто не мали. І тут сталося диво - дівчинка з України змогла додзвонитися батькам в "ЛНР", тобто на територію, яка з початком російської окупації була повністю позбавлена нормального телефонного зв'язку та інтернету. І мама поїхала за нею. Нагадаємо, після 2022 року з окупованих територій України на підконтрольні можна виїхати тільки через Росію та Європу. Як саме вона добиралася до Закарпаття, Лілія Веремєєва не повідомила. Дуже невиразно розповіла вона і про те, як разом із донькою повернулася в "ЛНР". "Складним виявився і зворотний шлях до Республіки: спершу довелося заново переробити свідоцтво про народження й отримати закордонний паспорт", - не уточнила вона, закордонний паспорт якої держави видали їй для в'їзду на окуповану територію.

Навіть після прочитання всіх публікацій про пригоди дівчинки Кіри визначити ступінь правдивості цієї історії практично неможливо...