Тридцять срібняків: зарплата у журналістів-зрадників хороша, але маленька... Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня колишні українські журналісти, які нині працюють на пропагандистську машину Кремля, несміливо обурилися, що їм перестали виділяти і без того невелику плату за зраду. Під час обговорення цієї «несправедливості» з'ясувалося, що дорогою в «русскій мір» ніхто не обіцяв годувати жителів Донбасу - місцеві пропагандисти нарахували в «ДНР» 42 (!!!) підприємства й організації, працівникам яких по кілька місяців не платять зарплату...

"Денег нет, но вы держитесь"

Судячи з усього, співробітники ЗМІ окупованого Донбасу не відразу усвідомили, що крилата фраза російського політика Дмитра Медведєва стосується і їх. Якийсь час вони чекали на обіцяну їм винагороду, але до середини березня, коли стало очевидно, що в бюджеті «молодої республіки» про них забули, почали обурюватися. 

«З початку року журналісти в ДНР не отримують зарплату», - поскаржилася на життя якась “Донецький кореспондент Юлія Андрієнко”. Її підтримав колишній український журналіст Ігор Фарамазян. «Ну дуже хочеться знати імена, прізвища та посади тих, завдяки кому журналістам республіки вже два місяці не платять зарплату», - у стилі “товариш Сталін, сталася жахлива помилка” написав він на своїх сторінках у соціальній мережі.

Колабораціоніст нагадав, що донецькі журналісти чесно відпрацьовували свої тридцять срібняків - демонізували зраджену ними Батьківщину і прославляли ватажків «ДНР». «Як протистояти чужій пропаганді або висвітлити бурхливу діяльність місцевої бюрократії, що працює як дизель у Заполяр'ї, то це журналісти, а як грошей їм заплатити, то художник має ходити голодним», - обурився він.

Товариш Фарамазян не стримав образи і на колег, відряджених із Росії. Мовляв, тим платять набагато щедріше. «Зарплати місцевих журналістів і так хороші, але дуже маленькі, а порівняно з федеральними, які заїжджають, так і зовсім обхохочешся. Тому, що ті, хто приїжджає - в навколофронтові умови, а місцеві просто тут живуть. Розуміти треба», - іронізує він над своєю нелегкою долею.

Колега журналіста, який «просто живе тут», постаралася втішити його і розповіла, що, за її даними, грошей не платять не тільки доморощеним пропагандистам. «Зараз мені повідомили - ще 42 підприємства ДНР, включно з «Водою Донбасу» без зарплати. І всі мовчать. Когось виручає пенсія, хтось розраховує на другу половинку і терплять. Не вперше... За словами моїх донеччан, це далеко не тільки Донецьк», - написала вона.

«З усіх прасок у ДНР ми завжди чуємо про катастрофічний кадровий голод. Вулиці брудні - кадровий голод, сміття не вивезено - кадровий голод, черги в установах - кадровий голод тощо», - нагадує Юлія Андрієнко.

«Тепер роблять усе, щоб зібрали манатки і виїхали навіть ті, хто всі ці роки тримався, хто орав під обстрілами, хто терпів невизначеність, хто працював за копійки. Тепер їм і ці копійки з січня не дають, ніби експеримент ставлять - скільки витримають?  І найголовніше - ніхто нічого не каже людям, не називає жодних термінів, скільки їм не їсти, не пити, не платити за квартиру, не купувати ліки і ходити на роботу виключно пішки. Тобто за катастрофічного дефіциту людей практично у всіх сферах життя, робиться все, щоб видавити тих, хто залишився, найстійкіших, людей», - цілком резонно пов'язує вона численні проблеми в “республіці” із ситуацією із заробітними платами. 

«Ви чого творите? Ви хоча б до людей зверніться, поясніть, назвіть терміни. Скільки їм ще чекати? Зараз мені написали кілька земляків, подякували за публікацію і зізналися, що всерйоз збираються виїхати. З ким залишиться Донбас?», - ставить “донецький кореспондент” риторичне запитання.      

"Настоящий полковник"

Тим часом, судячи з усього, окупаційна влада «ДНР» точно знає, що святе місце порожнім не буває. Минулого тижня на інформаційному полі з'явився призабутий прес-секретар «військового командування ДНР» Едуард Басурін. У 2023 році відправили у відставку, але тепер згадали і про нього. «Офіційне» видання “ДНР” опублікувало велике інтерв'ю зі “справжнім полковником”. Читати його маячню не кожному до снаги, але тезисно міркування «військового експерта» виглядають так: «Американці вказали на схожість прапора Новоросії та прапора конфедератів»; «Басурін розповів про особливий менталітет людей Донбасу: “При царі-батюшці було, потім за Радянського Союзу”; »Велич нації в чому полягає? У тому, що ми показуємо шлях розвитку, ми з нього не звертаємо»; “Захід зруйнував СРСР, запустивши в душі людей хробака лібералізму”; “Доводилося зв'язуватися з контрабандистами, які допомагали ополченцям”; “Сталін створив у Радянському Союзі ідеальну модель патріотизму”. «Українська сторона неодноразово робила спроби завербувати мене, а ось прості українці часто дякували».