Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про посилення мобілізації в Україні. Документ набуде чинності за місяць після підписання президентом Володимиром Зеленським. За різними оцінками, закон почне працювати наприкінці травня 2024 року. "Закон ухвалили досить спокійно, без істерик, блокування трибун та зайвого шуму. Зверніть увагу, що опозиція поводилася досить стримано, та ж Юлія Тимошенко перестала активно критикувати закон, згадайте, які вона відео записувала під час розгляду документа у першому читанні. А тут ще і прибрали норму про демобілізацію, тож там такі крики мали б бути. Та ж Тимошенко утрималася під час голосування, не проголосувала проти. Говорять, що таким чином багато депутатів не хотіли псувати стосунки із західними партнерами, які чітко виступили за посилення мобілізації, аби допомога продовжувала йти далі. Плюс було чітке послання від військового керівництва країни", – розповів співрозмовник з монобільшості. За законопроєкт №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" проголосували 283 нардепи. Майже всі парламентські фракції (крім "Європейської солідарності") віддали свої голоси "за". Незважаючи на низку суперечливих норм та критику, можна сказати, що документ об'єднав різні політичні сили Верховної Ради. Законопроєкт про посилення мобілізації розглядали кілька місяців, і весь цей час довкола нього не вщухали суперечки. Наприклад, головна претензія опозиції полягала в тому, що норма про демобілізацію була виписана недостатньо чітко та передбачала закінчення служби мобілізацією через 36 місяців за рішенням Ставки. Чимало нардепів наполягали на чітких термінах служби. Але за кілька днів до фінального голосування навіть цю нечітку норму про демобілізацію вирішили прибрати із законопроєкту з ініціативи Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та міністра оборони Рустема Умерова. За інформацією "ОстроВа", це рішення стало повною несподіванкою як для опозиції, так і для монобільшості. "Це було дуже несподівано. Поки що ми на всіх ефірах і в соцмережах розповідали, що це закон про справедливість, про демобілізацію, головну норму просто вирішили прибрати. Кажуть, що це був чіткий ультиматум від Генерального штабу. У приватних розмовах вони дали зрозуміти, що питання демобілізації може бути розглянуте окремим законопроєктом тільки у випадку успішної мобілізації у 2024 році. Про це їхній представник прямо говорив на засіданнях профільного комітету. Але це крайній мінімум, від якого можна відштовхуватися", – пояснив нардеп від "Слуги народу" на умовах анонімності. Ще один співрозмовник з монобільшості розповів, що напередодні голосування відбулася закрита зустріч голів парламентських фракцій та військового керівництва, на якій ті почули таку інформацію, яка змусила їх, якщо не підтримати законопроєкт, то знизити до мінімуму його критику. "Військові тримаються з останніх сил, ситуація на фронті напружена, потрібно голосувати, треба", – приблизно таке почули депутати однієї з парламентських фракцій від свого лідера, який був присутній на зустрічі з військовим керівництвом. Він також окремо додав, що військові дозволили скасування демобілізації "валити на них". Пізніше заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук пояснила, що демобілізацію викреслили із законопроєкту, побоюючись, що це спричинить скорочення західної допомоги. "Давайте будемо відвертими, про це мало говорять, але я це відчула у спілкуванні з нашими партнерами на Заході. Вони також дуже уважно стежили за цими баталіями, за цією атакою популізму деяких політичних сил. І вони чесно запитували: "А ви збираєтесь воювати? Тому що ми ж допомагаємо". Так, ця допомога недостатня, ми чекаємо на голосування щодо цього пакету від США. Сподіваємося, що наступного тижня будуть певні хороші новини. Але який би це був сигнал? Сигнал, що ми фактично говоримо, що значна частина військ йде додому. Що це означає? Ми нібито збираємося здаватися? – сказала вона в ефірі телемарафону. "ОстроВ" розбирався в основних нововведеннях законопроєкту про посилення мобілізації, який може запрацювати вже наприкінці травня 2024 року. Основні положення По-перше, законопроєкт встановлює нові обов'язки військовозобов'язаних: 1) усі призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні впродовж 60 днів з дня набрання чинності закону з'явитися до ТЦК, ЦНАП або скористатися електронним кабінетом та пройти звірку персональних даних; 2) чоловіки, які мають спеціальні звання та проходять службу в правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені з такої служби, повинні протягом 60 днів після прийняття законопроєкту стати на військовий облік військовозобов'язаних до ТЦК за місцем проживання; 3) чоловіки віком від 18 до 60 років, зняті з військового обліку у зв'язку з виїздом за межі України на строк понад три місяці, мають стати на військовий облік; 4) громадяни зобов'язані мати при собі під час військового стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній межі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах перепустки через державний кордон України. Реєстрація електронного кабінету у кінцевій версії законопроєкту стала правом, а не обов'язком. Крім того, народні депутати відмовилися від запровадження електронних повісток. По-друге, закон скасовує строкову військову службу та з 1 вересня 2025 року запроваджує базову військову службу. Її мають пройти громадяни від 18 до 25 років. При цьому вони матимуть змогу самостійно обрати рік проходження служби до досягнення 24-річного віку. Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності та перехід із статусу призовника до статусу військовозобов'язаного з можливістю бути мобілізованим під час дії військового стану. Строки базової військової служби: - у мирний час, у особливий період (крім періоду дії військового стану) – до 5 місяців, з яких до 3 місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців – професійна підготовка; - під час дії військового стану – до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців – професійна підготовка. Крім того, з 2025 року запроваджується базова загальновійськова підготовка, яка стане елементом вишкілу у навчальних закладах. По-третє, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період тепер можуть бути призвані засуджені особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім засуджених за скоєння злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходитимуть військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. По-четверте, законопроєкт наказує: - для чоловіків, які раніше були визнані обмежено придатними (така категорія скасовується), зобов'язання пройти медогляд протягом 12 місяців; - для тих, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців) – повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. По-п'яте, законопроєкт встановлює військово-транспортний обов'язок з метою задоволення потреб Збройних сил України у особливий період. Цей обов'язок поширюється як на місцеві, центральні органи влади, підприємства та установи, так і на громадян – власників транспортних засобів. Вилучити машину можуть в українців, які мають більше одного транспортного засобу, але перед цим мають провести оцінку автомобіля та забиратимуть той, який більше підходить для оборонних потреб. Мобілізувати транспортні засоби можуть представники ТЦК, які отримають дані МВС. Законопроєкт також пропонує нові підстави для звільнення (демобілізації) з військової служби. Зокрема йдеться про тих, хто побував у полоні або отримав інвалідність. Обмеження та заходи впливу Кілька місяців народні депутати вирішували, які заходи для "ухилянтів" прописати в законопроєкті. У першій редакції були норми про автоматичне внесення до Єдиного реєстру боржників, блокування банківських карток, заборону на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном. У результаті нардепи зупинилися лише на одному новому обмеженні, а саме забороні на керуванні транспортним засобом (тільки за рішенням суду). Обмеження на керування транспортним засобом не можуть застосовуватися: - якщо встановлення такого обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування; - якщо особа використовує транспортний засіб у зв'язку з інвалідністю або на його утриманні перебуває особа з інвалідністю І, ІІ груп або дитина з інвалідністю. Тих, хто не оновив свої дані протягом 60 днів з дня набрання чинності законом або не з'явився за повісткою (без поважної причини), може очікувати примусового приводу до ТЦК. "Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставки такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки", – йдеться у законопроєкті. Якщо поліція в листі відповіла, що привід не може здійснити, керівник ТЦК протягом п'яти днів надсилає громадянину листову "вимогу" (форму документа визначить Міноборони). Днем доставки цього документа вважатиметься: - день вручення під розписку поштою, або день проставлення відмітки про відмову від отримання або неможливості доставити цей документ з інших причин. Далі громадянину надається 10 днів на добровільне виконання вимог, зазначених у документі. Інакше – ТЦК звертається до суду щодо тимчасового позбавлення прав на керування автомобілем. Законопроєкт встановлює, що за умов воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за наявності у них військово-облікових документів. Крім того, чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану, якщо вони не оновили військово-облікові дані (можна зробити дистанційно) протягом 60 днів з дня набрання чинності законом. Після цього строку надання таких послуг можливе лише за умови одночасного оновлення цих даних. Найближчим часом Верховна Рада також суттєво підніме штрафи для порушників правил військового обліку та мобілізації. Відповідний законопроєкт №10379 вже прийнято у першому читанні. Так, за порушення правил військового обліку штрафи можуть бути збільшені до 3400–5100 грн (повторно або в особливий період – 17000–22500 грн). За порушення законодавства про оборону та мобілізацію пропонується запровадити штрафи у мирний час для громадян від 5100 до 8500 грн, для посадових та юридичних осіб 17000-34000 грн, а у воєнний час для громадян 17000-22500 грн, для посадових та юросіб 34000-59500. За інформацією "ОстроВа", законопроєкт може бути прийнятий у другому читанні протягом кількох тижнів. Мотивація для військових У законопроєкті прописано і певний "мотиваційний пакет" для військовослужбовців: 1) щорічна основна відпустка тривалістю 30 днів під час дії воєнного стану протягом календарного року може надаватися частинами, при цьому одна частина не менше ніж 15 календарних днів, 2) додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік, 3) додаткова відпустка військовослужбовцям, звільненим із полону, тривалістю 90 календарних днів із збереженням грошового забезпечення; 4) розмір одноразової грошової допомоги при загибелі (смерті) військовослужбовця не може становити менше ніж 15 мільйонів гривень; 5) у разі укладання контракту один раз надається сертифікат на купівлю транспортного засобу у розмірі 150 тисяч гривень; 6) під час укладання першого контракту надається одноразова компенсація 50% від першого внеску за програмою єОселя, додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби та ще 100 тисяч гривень після другого; 7) не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, зокрема банками, а також відсотки за користування кредитом, крім кредитних договорів щодо придбання майна чи автомобіля. Хто не підлягає мобілізації Законопроект чітко визначає, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації: - жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей віком до 18 років, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів; - жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий батько такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду тощо; - усиновлювачі, опікуни, піклувальники та інші особи, на утриманні яких знаходиться дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років; - зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії; - опікун особи, яку суд визнав недієздатною; - мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; - у яких дружина (чоловік) з-поміж осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; - мають одного з батьків з інвалідністю І або ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати; - члени сім'ї другого ступеня спорідненості особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею; - члени сімей (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свободи людини, самовіддане служіння Українському народові під час Революції Гідності; - педагоги за умови, що вони працюють щонайменше на 0,75 ставки; - претенденти на професійну (професійно-технічну), професійну вищу та вищу освіту, які навчаються на денній або дуальній формі та отримують рівень освіти, який вищий за раніше здобутий рівень освіти (у тому числі аспіранти та докторанти); - громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв'язку зі звільненням з полону (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою); - військовозобов'язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" або базову військову службу (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою); - міністри, їх заступники, народні депутати, судді. Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах: - державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов'язані; - державної служби категорії "Б", "В", в органах місцевого самоврядування – не більше 50% кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах; 2) у Нацполіції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, органах прокуратури; 3) на підприємствах, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення); 4) на підприємствах, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ (у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств). Крім того, найближчим часом Кабінет Міністрів має переглянути систему бронювання в Україні. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уже доручив профільним міністерствам внести "оновлену та справедливу" постанову про бронювання, а також визначити вичерпний перелік об'єктів та підприємств критичної інфраструктури.
