Як народ Донбасу лякали і принижували європейським благополуччям. Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня в окупованому Донецьку відбувся захід із гучною і пафосною назвою "Всеросійська наукова конференція "Денацифікація України: історія та сучасність". Звичайно, місцеві журналісти постаралися вичавити з цього інформаційного приводу якомога більше. Вийшло не дуже...

"Дабы дурь каждого видна была"

Наамперед, всупереч усім заявами про науковість "конференції" ("За два дні історики, політологи і соціологи представили понад 170 доповідей зі своїм баченням повернення нової України в культурний простір Росії"), в окупаційних ЗМІ не знайшлося місця для жодного вченого. З'ясувалося, що основними доповідачами на цьому збіговиську були російські чиновники і кремлівські пропагандисти. До Донецька вони, звісно, не приїхали - роздавали свої поради і настанови по відеозв'язку. Нічого нового "московські гості" не розповіли. Усі їхні "наукові дослідження" зводилися до заїжджених заяв про необхідність "увічнення пам'яті всіх, хто боровся з фашизмом у роки Великої Вітчизняної війни" і "продовження боротьби з нацизмом в ім'я майбутніх поколінь".

Подібних гасел на "конференції" було виголошено чимало, що дуже полегшило роботу місцевих журналістів, які охоче цитували "старших братів і сестер". "Шлях денацифікації - треба ж розбиратися, ми люди цивілізовані й гуманні - не можна всіх під одну гребінку. На Україні і тих територіях, які залишаються з нами, були і є й інші люди, не всі ж нацисти, правда?", - пообіцяла, наприклад, російська VIP-пропагандистка Маргарита Симоньян знищувати не всіх українців, а лише тих, хто "дотримується проукраїнських націоналістичних поглядів". "Не можна... допустити створення та існування тліючих осередків, які ще десятиліттями можуть становити небезпеку для всіх нас із вами всередині нашої спільної великої і щедрої Росії", - у загальних рисах пояснила вона суть російської "денацифікації".

Її колега по великій брехні Володимир Соловйов розповів російським і донецьким "вченим", що "денацифікація можлива тільки через перемогу" в розв'язаній Росією війні. Тоді, на його думку, можна буде з позиції сили нав'язати Україні нову ідеологію. "Та чи інша ідеологія сприймається як справедлива, тільки коли вона доводить право на існування силою... А коли ми будемо сильними, ми не тільки зможемо провести денацифікацію, ми здивуємося, з якою швидкістю ті, хто вчора зігували під Бандеру, вчитимуть нас Батьківщину любити", - процитували кремлівського пропагандиста його "молодші брати".

Після "мудрих думок" російських чиновників та їхньої інформаційної обслуги слово на "конференції" дали місцевим колаборантам. Так, ватажок "ДНР" Денис Пушилін зізнався, що цей захід проводять із благословення і за дорученням російського диктатора Володимира Путіна. "Нас чекає звільнення території Донецької Народної Республіки, нас чекає звільнення території України", - пообіцяв він віддячити своєму благодійникові.

Головний інформаційний ресурс "ДНР" широко розтиражував заяву Пушиліна, в якій він назвав "молоді республіки" першопрохідцем, локомотивом денацифікації. "Я вважаю, що ми повинні не просто своїм досвідом денацифікації поділитися, а зобов'язані формалізувати його в найрізноманітніших напрямках і видати як методичні рекомендації, матеріали, адміністративні регламенти. Причому, я вам скажу, ці тонкі налаштування мають бути опрацьовані з наукового погляду, тому що з розмаху тут не вийде", - не уточнив ватажок "ДНР", у чому ж саме полягає цей досвід.

Вельми показово, що за багаторазово повтореними словами на кшталт "неонацизм", "фашизація" ніхто з учасників "наукової конференції" також не пояснив: до чого тут Україна, чим вона заслужила настільки невтішні характеристики. Щоправда, Лариса Толстикіна, яка називає себе "віце-прем'єром уряду ДНР", незграбно спробувала конкретизувати ці звинувачення. За її словами, "громадяни повністю втратили довіру до інститутів громадянського суспільства", тому що "за останні чверть століття офіційний Київ свідомо намагався прищепити нам почуття власної неповноцінності". Вона розповіла про "цінності", які, за її словами, "нав'язувалися ззовні жителям України". Виявляється, народ Донбасу був принижений і ображений тим, що йому "впродовж тривалого часу демонстрували європейське благополуччя..., просували ідеї необхідності інтеграції з ЄС і співпраці з НАТО". Якщо слідувати логіці товариша Толстикіної, то цей самий "народ Донбасу" вперто не хотів зближення з Європою.  Саме тому, щоб, не дай Боже, не наблизитися до європейського благополуччя, любителі "русского мира" "вступили в перший етап свого державно-політичного розвитку".

Підсумком цього псевдонаукового заходу, похвалилася прес-служба так званого "Донецького державного університету", стали "рекомендації, створені з урахуванням аналізу світового історичного досвіду денацифікації після Другої світової війни та досвіду боротьби з українським націоналізмом". Жодне ЗМІ окупованого Донбасу ці практичні рекомендації не озвучило. На запитання "Кто виноват?" 170 "політиків, політологів і вчених" насилу все ж відповіли. А ось класичне "Что делать?" залишилося без відповіді...

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті