Свого часу засновник радянської імперії Володимир Ленін заявив, що «з усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно». Тож не дивно, що пропагандисти окупованого Донбасу та їхні кремлівські куратори сприйняли цю вказівку досить серйозно і вирішили перетворити фейкові «республіки» на справжню фабрику мрій. Минулого тижня місцеві ЗМІ познайомили своїх читачів і глядачів із кінематографічними новинами «ДНР» і «ЛНР» «Золота малина» донецького кінематографа Отже, на окупованій Донеччині почали знімати власне ігрове кіно. Єдиним поки що режисером є пропагандист-українофоб Володимир Агранович. Раніше він уже встиг відзначитися псевдогероїчною епопеєю «Мобілізація», а тепер запустив у Мережу свій новий серіал «Резервісти». Місцева і російська пропаганда поспішила заявити, що «Резервісти», які розповідають про штурм ЗС РФ Маріуполя, увійшли до п'ятірки найпопулярніших. Так, російський журналіст Дмитро Стешин опублікував у «Комсомольской правде» статтю з оптимістичним заголовком "Как “Донбасское кино” чарты с “мылом” порвало, или “неформат” принижает “криэйторов”. Донецькі «кінокритики» не відстали від старших колег і теж від душі похвалили серіал донецького розливу. «Донецький серіал про звільнення Маріуполя підкорює Росію», - під таким заголовком вийшла інформація про показ “Резервістів”, що стартував 30 вересня на онлайн-платформі Wink. Приводом для таких тріумфальних рецензій став нібито високий рейтинг донецького серіалу на «Кинопоиске» - п'яте місце. Насправді рейтинг було складено на основі одноденної відвідуваності сторінок серіалів, а також запитів до пошукової системи сайту. Іншими словами, він демонструє не кількість переглядів того чи іншого фільму, а кількість людей, які подивилися інформацію про них. Більш точним індикатором популярності фільму чи серіалу є сума оцінок. У «Резервістів» їх трохи більше 1200. У комедії «Діно», яка вища за рейтингом, оцінка майже 8 тисяч, а у драми «Траса», що посідає сходинку нижче за фільм про штурм Маріуполя, понад 13 тисяч. Але, як то кажуть, не тільки ігровим кіно славиться кінематографічний Донбас. Місцева пропаганда всерйоз зайнялася документальним кіно. Звісно, не обійшлося без реклами в місцевих ЗМІ. «Серіал із зони СВО, який уже став революцією в документалістиці!», - так донецькі журналісти похвалили мало кому відомий документальний проект “Ненові регіони: Дорога додому”. Щоб таких пропагандистських фільмів було більше, повідомляє «Донецкое агентство новостей», "при Шахтарському коледжі кіно і телебачення імені Олександра Ханжонкова відкриється Центр документального кіно “Форпост”. І в окупованому Луганську "на базі Луганської державної академії культури і мистецтв імені Михайла Матусовсокого", пише «ЛИЦ», теж буде створено аналогічну структуру. І в Донецьку, і в Луганську не приховують, що Центри документального кіно на їхніх майданчиках - це пропагандистський подарунок «старшого брата». Нібито, "у рамках робочих поїздок Фонду кіно і Мінкультури Росії на території нових регіонів представниками ДНР і ЛНР було озвучено ініціативу зі створення центрів документального кіно "Форпост". Звісно, російський Мінкульт це прохання задовольнив і пообіцяв сприяти створенню "матеріально-технічної бази, необхідної для роботи знімальних груп". Очевидно, що знімати нібито документальне кіно на окупованому Донбасі будуть зовсім не місцеві кадри, навіть якщо вони закінчили «Шахтарський коледж кіно і телебачення», а пропагандисти з РФ. Тому в «Форпостах» передбачено «створення резиденцій для проживання документалістів». Ну, і, звісно, Кремль пообіцяв «додаткове фінансування для створення документальних фільмів». Справедливості заради, треба визнати, що творці конвеєра пропагандистських фільмів постаралися вирішити головне питання будь-якого кінопрокату: «Хто все це буде дивитися?» Було ухвалено рішення, що "ветерани СВО і члени їхніх сімей у рамках акції “СВОі в кіно” можуть на пільгових умовах відвідувати кінозали, які входять до програми “Фонд Кінопрокат”. Так, до речі... Повністю знаменита ленінська фраза звучить так: «Поки народ неграмотний, з усіх мистецтв найважливішими для нас є кіно і цирк». Театр одного актора Але не тільки кінофільмами, художніми і документальними, жив окупований Донбас. Минулого тижня ватажок «ДНР» влаштував для себе справжній бенефіс. За його словами, він відповів на запитання «іноземних журналістів». Хто були всі ці люди, він не уточнив. Які видання вони представляють теж залишилося загадкою. «Зустрівся з представниками зарубіжних ЗМІ. Журналісти з Туреччини, ФРН, США, Італії, Камеруну приїхали в наш регіон, щоб на власні очі побачити, що тут відбувається», - написав він у себе в Телеграм. «Єдине, про що попросив своїх співрозмовників, - об'єктивного висвітлення того, що побачили і почули від людей, донести це до жителів своїх країн», - заявив Пушилін. Щоправда жодної об'єктивної інформації «іноземним журналістам» він не повідомив. Так, наприклад, Пушилін приміряв на себе роль політичного експерта і розповів, що «мирні переговори з українського питання немає сенсу вести без чіткої і відкритої позиції з боку керівництва країн Заходу». Ватажок «ДНР» також пояснив співрозмовникам, що «Захід почав крах демократичних принципів». Мовляв, «свободи слова в США та інших країнах Заходу немає, там блокуються всі альтернативні ЗМІ». «Наприклад, ви всі зараз усе побачили на власні очі, але вам буде дуже важко донести свою інформацію у своїй же країні. Вас не пустять на центральні телеканали, в газетах не опублікують», - визнав він, що “іноземні журналісти” жодного стосунку до реальних інформаційних ресурсів не мають і сидять у залі виключно як слухачі монологів товариша Пушиліна. До речі, тут він виявився абсолютно правий: жодних публікацій з цієї «прес-конференції» в будь-яких виданнях знайти не вдалося. Єдиним ЗМІ, яке докладно переказало фантазії колишнього МММщика, було... «Донецкое агентство новостей», тобто, «офіційне» видання «ДНР»