Ситуація у видобувній промисловості України виглядає краще, ніж у переробляючій: за підсумками 2022 р. падіння виробництва відповідно 30,1% і 41,2%. Хоча наслідки повномасштабного рашистського вторгнення сказались і тут. Як і в цілому по економіці, подальша динаміка залежить не від ринкових тенденцій, а від розвитку подій на воєнному фронті. Вапняк та вугілля: поглиблення кризи Дані по вуглевидобутку за минулий рік не публікувалися, але ще в березні 2022 р. глава Мінэнерго Герман Галущенко констатував падіння виробництва на держшахтах на 30% до довоєнного рівня. Можна припустити, що і річний обсяг знизився не менше, ніж на третину. Тобто, до 3,8 млн т. Разом з цим голова правління держкомпанії ПАТ «Центренерго» Володимир Єгоров рік по тому, в березні поточного року, відзначив скорочення видобутку держшахтами в 2 рази порівняно з 2020-2022 рр . Отже, системна криза у вугльній промисловості почалася задовго до війни. Яка її тільки посилила (проблеми вуглепрому "ОстроВ" регулярно висвітлював раніше). На приватних шахтах стан краще, але ненабагато. Влітку 2022 року група " Метінвест " повідомила про рівень виробництва на шахтоуправлінні "Покровське", найбільшому в Україні виробнику коксуючого вугулля, - 75% від довоєнного. Тобто зниження становить 25%. Роком раніше підприємство анонсувало запуск нової лави орієнтовно в березні поточного року, але поки роботи там ще продовжуються. В принципі, з цим можна не поспішати, враховуючи труднощі зі збутом готової продукції. Основний споживач, Авдіївський коксохімзавод ( найбільший в Європі), не працює через обстріли. Та і самого коксу, після окупації рашистами Маріуполя, в якому були розташовані крупні комбінати ім. Ілліча та «Азовсталь», українським металургам тепер треба значно менше. У зв’язку з цим Кабмін з 1 листопада 2022 р. дозволив експортувати коксуюче вугілля. Але це лише частково вирішує проблему. Скільки чорноморські порти заблоковані рашистами . А відвантажувати вугілля залізницею(для поставки в східноєвропейський регіон) можна в обмежених обсягах. У поточному році стан вугільної галузі продовжує погіршуватись. За даними директора департаменту промисловості Донецької облвоєнадміністрації Артема Литвинова, в I кв. місцеві держшахти скоротили видобуток на 44% до того ж періоду 2022 р., - до 275 тис.т. Як відзначалося вище, за підсумками I кв. 2022 р. міністр енергетики говорив про зниження в держсекторі вуглепрому на 30%. Отже падіння суттєво прискорилось. А. Литвинов уточнив, що в області на підконтрольній території продовжують працювати 15 держшахт. Це означає, що квартальне виробництво однієї держшахти склало в середньому 18,3 тис. т. Для порівняння: в 2020 р. на тому ж «Покровському» середньодобовий видобуток був 17 тыс.т . Таким чином, донецькі держшахти за 3 міс. видали "на-гору" трохи більше, ніж до війни одне велике об‘єднання видавало за день. Причини зрозумілі: не приходиться чекати виробничих рекордів під обстрілами рашистів. Наприклад, 4 квітня вони вдарили по шахті "Центральна", що знаходиться в ДП "Торецьквугілля". В результаті, за даними Міненерго, були вбиті 2 працівника шахти. Тим не менш, «Покровське» в кінці лютого вже працювало із завантаженням 80% від довоєнної, згідно з повідомленням підприємства. Спад продовжується і у вапняній промисловості, "зав'язаної" на металургійні і цементні заводи. За підсумками 2022 р. зафіксовано падіння виробництва на 67% (тобто в 3 рази), до 3,5 млн т., за даними профільної асоціації. У значній мірі це пов'язано з втратою найбільшого виробника, Новотроїцького рудоуправління, яке знаходиться на окупованій території Донецької обл. (Волновахський р-н). За I кв. п.р. видобуток вапняка впав ще на 68%, до 530 тис. т. Найбільш провальними для галузі стали січень-лютий, коли металургійні та цементні заводи стояли через нестачу електроенергії (е/е), викликану рашистськими ракетними ударами по енергосистемі України. Як раніше відзначав «ОстроВ», до цієї проблеми в залізорудній промисловості додали портову блокаду. З цієї причини з липня по листопад 2022 р. не працювали Інгулецький , Північний і Південний гірничо-збагачувальні комбінати ( ГЗКи), що входять в групу " Метінвест ". Добичу руди продовжували тільки Центральний ГЗК (самий малопотужний у «Метінвеста» в Дніпропетровській обл.), а також Полтавський і Ерістівський ГОКи компании Ferrexpo (Полтавська обл.). ПГОК відновив роботу в листопаді, ІнГОК і ПівнГОК (найбільший крупний виробник) – вже в поточному році. Це сталося після того, як «Метінвест» в умовах осінньо-зимового дефіциту електроенергії почав її імпорт з ЄС. І, відповідно, змогли розширити виробництво і комбінати «Каметсталь» і «Запоріжсталь». В поточному році на деякий ріст видобутку вказує квітневе повідомлення "Метинвеста" про збільшення числа працюючих секцій на рудозбагачувальному заводі №1 СевГОКа : з 4 до 7. Також у квітні відновив видобуток марганцевої руди Покровський ГЗК (Дніпропетровська обл.) групи "Приват", який пройшов з 1 січня. Причини – дефіцит е/е і портова блокада, тобто, відсутність можливостей для експорту рудного концентрату. Розташований по сусідству Марганецький ГЗК (також входить до "Привату") не зупинявся, забезпечуючи сировиною нікопольський та запорізький феросплавні заводи, які істотно знизили завантаження потужностей через війну. Тому і МГОК за 2022 р. знизив випуск концентрату на 41%, до 324 тис. т. Серед причин адміністрація також вказала мобілізацію у ВСУ великої кількості своїх працівників. Плюс рашистські обстріли та дефіцит е/е. Нафта та газ: війна пробила "дно" В 2021 р. газовидобуток в Україні встановив антирекорд: 19,79 млрд м3, зниження на 4% до попереднього року. Показник виявився самим низьким за останні 10 років. З урахуванням цього, подальше скорочення в 2022 р. "лише" на 6% - на перший погляд сумнівне досягнення. Але, якщо врахувати воєнний фактор, – так, досягнення. У вищезгаданому березневому інтерв'ю Г.Галущенко говорив про падіння газовидобутку на 15%. Тому вихід на підсумкові 6% розглядається саме як успіх галузі. У цілому державні та приватні компанії отримали 18,5 млрд м3, за даними консалтингової компанії ExPro. Ця цифра повністю відповідає прогнозу замглави Міненерго Миколи Колесника, зробленому в кінці липня. "Виходячи із наявних на сьогодні обсягів фактичного видобутку, прогнозний обсяг на цей рік -приблизно, 18,5 млрд м3. Це без урахування потенційних втрат", - сказав він. Тоді ж М.Колесник зазначив, що через війну газовики не можуть повноцінно здійснювати нове буріння і капремонт свердловин, а лише підтримують обслуговування наявного свердловинного фонду. Тим не менш, найбільший виробник, державна компанія ПАТ «Укргазвидобуток», за підсумками 2022 р. все же зуміла пробурити 47 нових свердловин. І таким чином запобігала обвалу показників. Наведена нижче інфографіка свідчить, що найгірше з військовими викликами впоралися приватні газодобувачі. Тут зафіксовано зниження одразу на 15%. Тоді як державна « Укргазвидобуток» і формально державна на той момент ПАТ « Укрнафта » (до грудня 2022 р. перебувала під контролем міноритарних акціонерів із групи «Приват») відбулись падінням на 3% і 7% відповідно. «ОстроВ» раніше відзначав позитивні виробничі тенденції в роботі «Укрнафти» після її націоналізації за рішенням РНБО. Основи для оптимізації в цьому році зберігаються. У середині квітня стало відомо про плани "Укрнафти" і " Укргазвидобутку" налагодити спільний видобуток нафти і газу на ділянках, де ліцензії на видобуток належать одній компанії, а свердловини – іншій. До націоналізації "Укрнафти" про такий варіант партнерства ніхто навіть не думав. Тепер відповідні можливості відкрилися, проробляються, і є надія на їх реалізацію.
