Володимир Орлов: «На Дніпропетровщині ставлення до переселенців тепле та привітне»

Внутрішня міграція в Україні значно активізувалася з початком нового витка російської війни проти України: люди залишають домівки та переміщуються у більш безпечні регіони. Хтось починає життя з нуля, а хтось живе надією на повернення до власної оселі. Дніпропетровська область стала справжнім хабом для переселенців зі сходу: частина з них лишається на території області, частина зупиняється тут тимчасово, а потім їде далі, у центральні та західні регіони. Через російські обстріли змушені виїжджати і жителі деяких районів Дніпропетровщини, зокрема з Нікопольського та Криворізького.

Журналіст «ОстроВа» зв’язався із першим заступником голови Дніпропетровської ОВА Володимиром Орловим та розпитав про життя внутрішньо переміщених осіб у Дніпропетровській області.

– Скільки сьогодні внутрішньо переміщених осіб перебуває у Дніпропетровській області?

– Станом на зараз Дніпропетровщина прийняла понад 320 тисяч переселенців з так званих гарячих точок. Серед них понад 77 тисяч дітей. Переважно їдуть люди з Харківщини, Донеччини, Луганщини. Також маємо переселенців з Херсонщини. Найбільше людей оселилося в таких містах як Дніпро та Кривий Ріг. Також маємо переселенців і в самому регіоні. Нікопольська, Криворізька, Зеленодольська громади зараз постійно під обстрілами. Люди з цих територій їдуть в більш безпечні райони області. Таких переселенців загалом майже 65 тисяч.

– Чи є розуміння, скільки з ВПО офіційно зареєстрованих, а скільки ні?

– 320 тисяч – це офіційно зареєстровані внутрішньо переміщені особи. Але ми розуміємо, що ця цифра набагато більша. Є такі люди, які не планують залишатися в Дніпрі, вони використовують Дніпропетровську область як транзитну, буферну зону. На сьогодні ми бачимо, що фактична кількість внутрішньо переміщених осіб відрізняється від юридичної приблизно на 20-25%.

– Яка ситуація із розселенням переселенців? Де саме вони мешкають? Чи вистачає інфраструктури?

– Як я вже казав, люди переважно оселяються у великих містах. Це Дніпро та Кривий Ріг. Деякі зупиняються у родичів, друзів, а хтось облаштовується в громадах, шелтерах та гуртожитках. Також люди знаходять найкращі для себе пропозиції стосовно житла за допомогою бази сайту «Прихисток».

– Чи маєте інформацію, скільки людей залишило Дніпропетровську область через обстріли тих громад, про які ви згадували?

– На початку війни у лютому дійсно багато людей залишили свої домівки. Зараз люди повертаються. Але з таких громад, як Зеленодольська, Нікопольська, Марганецька, де постійно відбуваються ворожі обстріли, люди виїжджають у більш безпечні райони нашої області. У Нікопольській та Марганецькій громадах залишилось десь 50% мешканців. Проте, є така тенденція, що люди на ніч виїжджають, аби переночувати, а вранці повертаються назад.

– Чи багато з ВПО оформили собі соціальні виплати? Та чи надається їм гуманітарна допомога?

– Переселенців підтримують як держава, так і міжнародні організації-благодійники. Вони отримують від держави грошову допомогу на проживання: 223 тисячам людей вже виплатили майже 4 мільярди гривень. Люди з інвалідністю та діти отримують по 3 тисячі гривень, решта - по 2 тисячі гривень. Допомагають переселенцям міжнародні партнери. На теренах Дніпропетровщини наразі працює понад 120 міжнародних організацій, які надають продукти харчування, медикаменти, юридичну, психологічну допомогу, облаштовують шелтери. Іноземні організації виплачують 2200 гривень на людину. Тобто, якщо в родині три людини, то на місяць вона може отримати 6600 гривень.

Також на центральному вокзалі міста Дніпро працює міні-відділення Укрпошти. Ті люди, які приїжджають до нас евакуаційним потягом, можуть отримати там допомогу. Така ж ситуація: люди з інвалідністю та діти – по 3 тисячі гривень, інші – по 2 тисячі гривень. Списки та відомості складаються під час руху потягу, а якщо казати про людей з інвалідністю, то вони отримують гроші просто у потязі.

– Наскільки велике навантаження на місцевий бюджет поклав ось цей притік переселенців?

– Дніпропетровщина приймає усіх охочих. Ми розуміємо, що війна, люди постраждали та їдуть з дому не від гарного життя. Ми надаємо максимальну допомогу усім, хто її потребує. Але такий наплив внутрішньо переміщених осіб дійсно для нашої прифронтової області вкрай великий. Тому ми хочемо нагадати всім, що Дніпропетровщина – це такий транзитний пункт до більш безпечних областей України, до центральних та західних регіонів нашої країни. Ми готові приймати всіх, формувати евакуаційні потяги, надавати допомогу, щоб люди трохи відпочили від того жахіття, яке вони побачили, та їхали далі.

– Яка ситуація в області із ринком праці? Наскільки реально внутрішньо-переміщеній особі влаштуватися на роботу?

– З початку повномасштабної війни вже 5,5 тисяч переселенців скористалися послугами служби зайнятості, щоб знайти роботу. 1500 вже працевлаштовані. Люди знайшли роботу на підприємствах переробної та видобувної галузі, а також у закладах охорони здоров’я, у сільськогосподарській галузі та сфері торгівлі. Ми розуміємо, що це такі спеціальності, як слюсар, медсестра, водій, бухгалтер, касир тощо. Більшість переселенці самі шукають роботу. Наразі статус безробітних мають 3 тисячі переселенців області. Також Дніпропетровщина прихистила 74 підприємства з гарячих точок. 11 з них вже відновили роботу в нашій області. Ці компанії переїхали разом зі своїми трудовими колективами.

– Чи відомо вам про конфлікти між ВПО та місцевим населенням на побутовому рівні?

– Стосовно конфліктів я хочу сказати, що ви ж бачите, як Україна об’єдналася в своїй незалежності? Схід, Захід, Південь, Північ - війна всіх нас згуртувала. Про якісь конфлікти та негаразди не йде і мови. Всі розуміють, що війна. Кожна громада в нас має центр підтримки переселенців, де люди отримують гуманітарну допомогу, продукти харчування. Тут допомагають влаштувати дітей до школи та знайти роботу. Ставлення до внутрішньо переміщених осіб дуже тепле і привітне.

– Скільки дітей переселенців навчаються зараз у школах Дніпропетровщини?

– Дніпропетровщина межує з регіонами, де активно ведуться бойові дії. Область регулярно обстрілюють ракетами та артилерією. Щоб не наражати дітей на небезпеку, більшість шкіл переведені в онлайн режим. Загалом в області навчається 340 тисяч школярів, з них 12 тисяч – діти-переселенці. І наші школи готові ще приймати дітей з гарячих точок.

Данило Вереїтін, «ОстроВ»

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті