У "ДНР" погрожують українській державності "російським чоботом". Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня в інформаційному полі окупованого Донбасу з'явилося інтерв'ю місцевого українофоба, який щосили намагався бути схожим на російського диктатора Володимира Путіна, що декламує свій монолог американському журналісту Такеру Карлсону. У контексті історичних помилок у "голови Громадської палати ДНР" Олександра Кофмана вийшло схоже, а ось у плані готовності до найжорсткіших заходів для задоволення імперських амбіцій він навіть перевершив свого вчителя...

Ума громадська палата

Як і Путін, товариш Кофман почав свій потік антиукраїнських висловлювань з історії, не настільки давньої, як його господар, але винним у всіх бідах України теж виявився Микита Сергійович Хрущов.

"На мій погляд, не варто обмежуватися новітньою історією і шукати першопричини початку конфлікту в подіях 2013-2014 років. Я б відкотився трошки назад - у 1955 рік, коли за підписом на той момент генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу Микити Сергійовича Хрущова було видано указ, який звільняв від відповідальності та припиняв переслідування колабораціоністів на території України... Отже, з таборів масово ринули на території переважно західної України ОУН, УПА та інша гидота. Їх почали активно соціалізувати, вбудовувати в суспільство, вони почали очолювати райкоми, міськкоми та інше в комуністичній партії, і, отже, першопричину, на мій погляд, слід шукати там", - виявив повне незнання історії донецький колабораціоніст.

Другим у списку винних від Кофмана, звичайно ж, виявився "колективний Захід". За його "інсайдерськими" даними саме буржуазні політтехнологи спровокували події в Новочеркаську на початку шістдесятих років минулого століття. "У 1962 році в Ростовській області в Новочеркаську могла виникнути одна з перших "кольорових революцій". На щастя, вона була жорстоко придушена керівництвом країни", - щиро порадів "голова громадської палати" розстрілу десятків учасників страйку проти підвищення цін.

Звісно, продовжує марити Кофман, саме "колективний Захід" у 1991 році організував революцію, яку "не було придушено", що призвело "до розпаду великої країни". "Ті самі автори, ну, зрозуміло, постарілі... стояли за переворотом 2013 року в Україні", - дістався він нарешті і до України. 

 Від сакраментального запитання "Хто винен?", Кофман плавно перейшов до запитання "Що робити?". "Насамперед, потрібно було не допускати виходу України зі складу Радянського Союзу. Жорстоко розправлятися з усіма націоналістичними рухами на Україні. Я вам нагадаю, що вже 1989 року виник рух "Рух", якби його ідеологи одразу ж опинилися в психлікарні або в'язниці, історія могла би піти за дещо іншими лекалами", - укотре проявив він себе імперською держимордою. 

Взагалі, слова "жорстко/жорстоко" є своєрідними маркерами в інтерв'ю цього персонажа. Так, відповідаючи на запитання, як багато часу знадобиться на "одужання" України "після багаторічної пропаганди неонацизму і русофобії", Кофман заявив: "Я впевнений, що чім жорсткішою буде політика русифікації на звільненій території, то швидше ми дійдемо до необхідного результату".

У фінальній частині свого інтерв'ю "голова" перейшов до питання, "чим серце заспокоїться?". У цій частині його міркувань вуха російського фашизму і реваншизму було видно особливо чітко. Кофман заявив, що "українська нацистська (російський пропагандистський штамп - "ОстроВ") держава повинна перестати існувати". За його заявою, "у світовій історії завжди все вирішував чобіт радянського або російського солдата".

Колабораціоніст нагадав слова покійного ватажка "ДНР" Олександра Захарченка, який "говорив про те, що нам необхідно дійти до Британії". "Його тоді підняли на сміх, але ж насправді він має рацію", - розмріявся товариш Кофман, але на найближчу перспективу погодився на "хоча б до Збруча дійти".