Ціни на продукти в Криму б'ють нові рекорди: окупанти заговорили про перемир'я та зняття санкцій

Останні місяці в окупованому Криму спостерігається різкий стрибок цін на основні продукти харчування. Місцеві жителі кажуть, що таке різке підвищення було лише одразу після анексії півострова.

"За останній час підняли ціни майже на всі продукти: від молока та вершкового масла до м'яса та риби. Коли таке було, щоб пачка масла 180 грам коштувала 320 рублів? Я її весь минулий рік купувала по 250 рублів. Ми вже неодноразово проходили подорожчання цін на продукти за останні 10 років, але зараз відбувається щось незрозуміле. Начебто санкції введено давно, кажуть, що наша економіка зростає, що ми не залежимо від долара, санкцій і таке інше, а насправді ми тільки й бачимо зростання цін. Якщо не воюєш і не отримуєш мільйони рублів – то хоч лягай та помирай”, – розповіла “ОстроВу” мешканка окупованого Сімферополя Катерина.

Ціни в Криму після його анексії завжди були вищими, ніж у сусідніх російських регіонах. Місцеві жителі неодноразово розповідали "ОстроВу" про те, як на півострів приїжджали москвичі та петербуржці і були в шоці, що ціни на продукти вищі за столичні. Окупаційна влада пояснювала це складною та дорогою логістикою.

Надія була на Керченський міст, який з'єднав Крим та материкову росію, але з моменту його відкриття ціни на товари ще більше злетіли вгору. Місцева "влада" все так же повторювала мантру про складну логістику. Щоправда, пізніше додалися причини у вигляді "ковіду" та "СВО".

"Постійно чуємо якісь виправдання. То санкції, то Україна щось нам перекрила, то логістика, то коронавірус, то війна. Зарплати абсолютно середні, дефіцит кадрів, особливо бюджетної сфери, страшний, але ціни можна підвищувати безконтрольно. По телевізору я бачу розповіді про зростання економіки, але в супермаркетах – лише зростання цін. Минулого тижня в одному із соціальних магазинів на районі стояла величезна черга з пенсіонерів, всі закуповувалися про запас, бо бояться різкого стрибка цін. Поговорила із сусідкою, та переказала чутки, що взимку ціни ще більше підвищуватимуться через зростання курсу долара та нові санкції", – поділилася з "ОстроВом" мешканка Севастополя Раїса Є.

Окупаційна влада вже намагалася боротися зі зростанням цін. Навесні 2024 року було підписано "угоду" між "урядом Криму" та виробниками продовольчих товарів, суб'єктами системи оптової та роздрібної торгівлі з метою стабілізації цін на соціально значущі продовольчі товари першої необхідності та подальшого недопущення їхнього необґрунтованого завищення.

До переліку угоди увійшли 30 найменувань соціально значущих продуктів: яйця, цукор, борошно, картопля...

"Зниження цін складе до 30% на окремо взяті позиції. Суб'єкти системи оптової торгівлі також беруть на себе зобов'язання не перевищувати торгову націнку більш ніж на 5%", – радісно тоді повідомив «голова Криму» Сергій Аксьонов.

За його словами, завдяки підписанню цієї угоди в Криму "вдасться стабілізувати ціни на соціально значущі продовольчі товари першої необхідності та не допустити надалі їхнього необґрунтованого завищення".

За півроку можна сміливо констатувати, що не вдалося.

За словами очевидців, у деяких магазинах справді з'явилися продукти з блакитними цінниками та написом "меморандум". Щоправда, виставляють обмежену кількість, вартість практично не відрізняється від конкурентів, і найчастіше вони низької якості.

"Нещодавно хотіла купити картоплю за соціальною ціною. Прийшла в магазин, знайшла блакитний цінник (30 рублів за кілограм), я дивлюся, а вона вся зморщена і майже гнила, я таку навіть свиням не дала б у селі. Поруч лежить така ж картопля, але в нормальному стані, і її ціна вже 67 рублів. Такий самий сорт і розмір. І таке буває дуже часто. Яйця та масло за соціальними цінами неможливо застати, висять цінники та порожні полиці. Тож це все повне марення з соціальними цінами, якийсь незрозумілий піар-хід", – пояснила кримчанка Катерина.

На цьому тлі примітно звучить заява "спікера Держради Криму" Володимира Константинова про мирні переговори на умовах компромісу з обов'язковим зняттям антиросійських санкцій.

"Ситуація на фронті не та, щоб зараз говорити про беззастережну капітуляцію України. Вона можлива, коли умови диктує переможець – це сьогодні так не виглядає. Отже, будуть переговори на умовах компромісу, довкола якого тривають дискусії.

Зрозуміло, що вони ніколи не визнають ні Запоріжжя, ні Херсон, ні Донецьк та Луганськ. Значить, це залишиться у якомусь підвішеному статусі. Наші вимоги визнання їх зараз не виглядають реалістичними, тому корейський варіант.

Але дуже важливим є зняття санкцій. Хто б як не приндився, важливо, щоб країна дихала, наситити нашу економіку з багатьох технологічних питань. Ми набрали хорошого темпу імпортозаміщення, і протягом 4-5 років станемо технологічно незалежною країною. Але такий невеликий передих нам абсолютно не завадить. Але визнання Криму обов'язкове. Питання щодо кордонів – це завжди питання компромісу, укладання угоди, коли дві сторони домовляються про мир. Для нас визнання Криму та зняття санкцій дуже важливе, і для країни важливе. І ми могли б це трактувати як перемогу у спецоперації", – сказав колаборант.

Інфляція

Зростання цін викликало інфляцію. Станом на жовтень річна інфляція на продовольчі товари в Криму склала 9,76%, Севастополі – 11,15%, що є вищим за середньоросійський рівень (9,03%).

Згідно з інформацією місцевих ЗМІ, "шоколадна інфляція" у Севастополі та Криму виявилася вищою, ніж в інших російських регіонах. Ціни на шоколад, зефір, пастилу, шоколадні цукерки, мед та джем на півострові за рік збільшилися на 9,4% (при цьому в Астраханській області ціни на солодке зросли на 1,8%, у Ростовській області – 4,1%, на Кубані – 6,7%).

"Ціни на товари святкового набору в Севастополі змінювалися в умовах зростання витрат виробників. Підприємства переносили ціни товарів на витрати, що зросли: витрати на оплату праці в умовах дефіциту кадрів. У аграріїв також піднялися витрати на засоби захисту, добрива, логістику, що призвело до зростання вартості пастили, зефіру та джему", – заявили в російському Центробанку.

Але найбільше у Криму подорожчало вершкове масло.

Згідно з офіційними даними "Кримстату" ціна на нього за рік зросла на 41% (з 933 до 1316 рублів за 1 кг), молоко – на 22% (з 312 до 380 рублів за 1 літр), сир – на 11% (з 469 до 520 рублів за 1 кг) і таке інше. Але на практиці, як зазначають місцеві жителі, подорожчання було суттєвішим.

За їхніми словами, в роздріб 1 кг вершкового масла зараз коштує близько 1500 рублів, а звичайна пачка (170-200 г) обійдеться в 320-370 рублів.

"За останні місяці ні мені, ні моїй дружині зарплату на роботі не підвищили, а ціни за цей час злетіли неабияк. Якщо рік тому ми на продукти на місяць витрачали близько 20 тисяч рублів, то сьогодні це вже 27-30 тисяч. Харчуватися ми краще не стали, зате змушені обмежувати себе у покупці нового одягу, відпочинку, походах до ресторанів. І ми тільки й чуємо, що у нас тут дорога логістика, що дорожчає сировина, що є дефіцит, санкції, курс рубля тощо”, – розповів житель Євпаторії Сергій.

За словами директора департаменту сільського господарства Севастополя Наталії Скорюкової, зростання цін відбувається у виробників через підвищення витрат, включаючи паливо та імпортні запчастини. Також на поганий урожай нібито вплинули несприятливі погодні умови.

Але ось де не можна все звалити на поганий урожай – так це зростання цін на бензин. Кримчани скаржаться, що його вартість суттєво вища, ніж у російських регіонах, і вона продовжує зростати.

"Чому материкові ціни відрізняються від наших і чи можна на них якось впливати? Ціна на бензин неприйнятна і постійно підвищується. Тяжко", – звернувся до севастопольського "губернатора" місцевий житель під час "прямої лінії на початку грудня".

"Глава" Севастополя Михайло Развожаєв визнав, що ціни завищені "у зв'язку із заходами безпеки".

"Я можу лише повторити основні тези – вони загальновідомі. По-перше, сьогодні ціна на бензин зростає на території всієї країни. У нас на території Криму та Севастополя вона вища, ніж у материковій частині – пов'язано це з питаннями логістики. У зв'язку із заходами безпеки, про які кожен севастополець, гадаю, знає, логістика ускладнилася – в основному зараз доставка йде через коридор історичними нашими територіями. І це додає серйозних транспортних витрат", – сказав окупант.

Прогнози невтішні

Наприкінці жовтня 2024 року Центральний банк РФ підвищив ключову відсоткову ставку до 21%, що стало рекордним рівнем тиску грошово-кредитної політики протягом останніх десяти років. Більше того, за словами глави ЦБ Ельвіри Набіулліної, до кінця року ставка може ще зрости і досягти 23%. Глава ВТБ Андрій Костін узагалі припустив, що ключова ставка може зрости до 25%.

На цьому тлі кримські ЗМІ прогнозують зростання цін та падіння темпів зростання російської економіки наступного року.

Наприклад, севастопольське видання ForPost пише, що зараз абсолютно всі експерти сходяться на думці, що з наступного року на російську економіку чекає різке падіння темпів зростання, питання лише в оцінці цього падіння.

"Зазначимо, що уповільнення економічного зростання навряд чи можна назвати позитивною тенденцією. Проте нічого драматичного у цьому немає, враховуючи спрямованість державної політики на стимулювання важливих напрямів соціально-економічного розвитку та зниження зростання цін", – резюмує ЗМІ.

Крім високої ключової процентної ставки у 2025 році на росіян чекає підвищення податків.

"Про це мало говорять, але з 2025 року настає нова податкова реальність, серйозне підвищення податків на малий бізнес, відчутне на середній і великий – все це позначиться на економіці, чудес не буває, тому наслідки цього кроку точно будуть зрозумілими до середини 2025 року. Мій прогноз: вони будуть більш негативні, ніж багато хто припускає", – констатує гендиректор російської компанії "Етажі" Ільдар Хусаїнов.

Водночас місцеві жителі Криму не чекають, що наступного року інфляція сповільниться, і ціни прийдуть у норму.

"Ми пристосовуємося. Якоюсь мірою ми це робимо вже більше десяти років. Хоча всі й критикують місцеву владу за те, що вона погано справляється зі своєю роботою, ніхто нічого не говорить на путіна та на уряд, ніхто не критикує війну, не бачить прямий зв'язок із підвищенням цін. Навпаки, є думка, її часто можна зустріти у кримчан, що без "СВО" було б гірше, ціни були б вищими, війна була б масштабнішою і таке інше. З іншого боку, люди хочуть повернення до умовного 2021-о року, коли сяк-так, але Крим розвивався, було тихо, спокійно, сюди літали літаки, а високі ціни компенсував наплив платоспроможних туристів», – вважає мешканка окупованого Севастополя Раїса Є.

Як розповів "ОстроВу" Сергій з Євпаторії, заява "спікера Держради Криму" Володимира Константинова про швидкі переговори, компроміси та зняття санкцій досить активно обговорювалася як у місцевих ЗМІ, так і серед його знайомих та колег.

"Це перша подібна заява від нашої влади, що все може скоро закінчитися. Людям таке подобається, я це бачу за коментарями тих, хто ще нещодавно розповідав про війну до переможного кінця і "дійдемо до Києва та Львова". Кримчанам потрібен спокій, туристи, нормальні ціни", – зазначив він.