Територія відсутня, а бюджет є: яким чином контролюються бюджетні витрати Луганської області

Один із важелів запобігання корупції останнього часу в Україні – створення робочих груп «Прозорість і підзвітність» при обласних військових адміністраціях. Ця ініціатива Президента України Володимира Зеленського  була започаткована в першу чергу з метою забезпечення відкритості процесу використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії росії. Але Луганська область – єдина, яка, через майже повну окупацію території, фінансування з цього фонду не отримувала. Тому у групи «Прозорість і підзвітність» в луганських реаліях інші завдання.

«Для нашого регіону це історія про прозорість закупівель на суми понад 200 тисяч гривень, які здійснюють громади Луганщини. Проте, крім коштів, які йдуть на допомогу ЗСУ, таких торгів небагато. Тож і діяльність робочої групи «Прозорість і підзвітність» має певну специфіку – це здебільшого моніторинг ситуації, контроль за бюджетними видатками та оприлюдненням громадами інформації про здійснені закупівлі, проведення профілактичних заходів, підвищення обізнаності держслужбовців про антикорупційне законодавство», – пояснив «ОстроВу» начальник Луганської ОВА Артем Лисогор.

Для інформування громадськості з цього питання на офіційному сайті Луганської ОВА створений розділ «Прозорість і підзвітність».

«Оскільки військові адміністрації здебільшого закуповують необхідні розхідні матеріали, то великих закупівель, які потенційно можуть викликати суспільний інтерес, практично немає. Тож цілком достатньо фахівців контролюючих органів, щоб оперативно моніторити ситуацію», – каже Лисогор про діяльність групи «Прозорість і підзвітність».

Від «…Перестало бути цікавим» до «…Ми плануємо повертатись і брати активну участь у відбудові області»

Майже повна втрата території області у багатьох активістів та журналістів з Луганщини значно знизила інтерес до її бюджету.

Так, журналістка зі Старобільска Марина Мухіна, яка зараз мешкає в безпечному регіоні України, до повномасштабного російського вторгнення регулярно писала для місцевого видання на теми, пов’язані з запобіганням корупції, а також готувала огляди декларацій місцевих чиновників, депутатів, суддів і сільських голів.

«Раніше я дуже багато працювала з темами, пов’язаними з бюджетом, і це мене дійсно дуже цікавило. Але зараз майже не цікавить. Про те, що відбувається з бюджетами Луганської області, я читаю іноді ситуативно на якихось сайтах – якщо з’являється резонансна тема. А цілеспрямовано не шукаю. Можливо, так сталось через те, що я тепер менше займаюсь журналістикою», – каже «ОстроВу» пані Марина.

«Контролювати роботу державних адміністрацій Луганської області за бажання можна було б і тепер, коли влада працює в релокації. Адже для цього не обов’язково бути з органом влади на одній території – можна використовувати запити, у тому числі електронні. Проте особисто я після виїзду з міста робити це припинив. Після втрати територій Луганської області її адміністрації разом з бюджетом просто перестали мені бути цікавими. І я не вірю, що це (контроль громадськістю бюджету області. – «ОстроВ») може щось змінити. Принаймні в моєму житті», – каже «ОстроВу» переселенець з Рубіжного  Андрій Новіков.

Тим не менше, є й ті, хто продовжує не лише стежити за бюджетними процесами в релокованих громадах Луганщини, а й контролювати їх.

«Мені це цікаво, я позиціоную себе як луганець, як людина з Луганської області, – каже «ОстроВу» громадський активіст, співзасновник релокованої ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» Сергій П’ятниця.

Це ж стосується і його однодумців – громадських активістів-переселенців з Сіверськодонецька, які переконані, що після деокупації повернуться на Луганщину.

Зокрема, за словами П’ятниці, нещодавно організація «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» спільно з Громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» реалізувала проєкт «Бюджети в екзилі», проаналізувавши  управління бюджетами громад, що перебувають у тимчасовій окупації. Провідною експерткою проєкту виступила керівниця зазначеної ГО Олена Ніжельська.

«Ми вже 10 років працюємо в проєкті «Бюджети в екзилі», – каже П’ятниця. –  І зараз, в умовах релокації, дуже уважно стежимо за тим, що відбувається з бюджетами громад області. Коли Україна переможе – а про інше не може бути й мови, – ми плануємо повертатись у Луганську область і брати активну участь у її відбудові. Аналітична робота, яка відбувається зараз, – це один із підготовчих етапів до тих процесів, які відбуватимуться в області після її звільнення».

Дехто з переселенців, не будучи членами громадських організацій, продовжує через інформаційні запити дізнаватись про витрати бюджетних коштів Луганською ОВА. В адміністрації кажуть, що запити отримують постійно всі два з половиною роки роботи в релокації.

«До нас постійно звертаються з інформаційними запитами. Від початку року вже зайшли  10 запитів щодо витрачання бюджетних коштів станом на кінець вересня. З цієї кількості –  чотири запити щодо моєї заробітної плати, а також зарплатні заступників голови облдержадміністрації, керівників департаментів та взагалі працівників Луганської ОВА», – каже начальник Луганської ОВА Артем Лисогор. 

Крім того, представники громадськості так чи інакше (зокрема, в соцмережах чи на якихось заходах) висловлюють незадоволення роботою деяких підприємств, які утримуються місцевими бюджетами Луганщини. І в обладміністрації зазначають, що при призначенні  перевірок враховують саме думку громадськості.

Перевіряли підприємства, які критикувала громадськість: встановлено 45 порушень на суму понад 9,5 млн

На питання про те, які саме порушення за період свого існування знайшла група «Прозорість і підзвітність», «ОстроВу» відповів Артем Лисогор. 

«За моїм особистим дорученням управління внутрішнього аудиту облдержадміністрації перевірило комунальні підприємства, діяльність яких викликала найбільше критики у громадськості», – зазначив Лисогор.

А саме – було проведено аудит законності та обґрунтованості здійснення нарахувань заробітної плати працівникам та використання коштів бюджетної підтримки, наданої КП «Попаснянський районний водоканал» та дотримання законодавства КНП «Новопсковський центр первинної медико-санітарної допомоги» у 2023 році та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» за період з 1 січня 2022 року по завершений звітний період 2023 року.

«За результатами проведених позапланових внутрішніх аудитів виявлено та встановлено 45 порушень та недоліків на загальну суму понад 9,5 млн гривень», – каже начальник Луганської ОВА.

Зокрема, в діяльності Попаснянського водоканалу аудитори встановили 26 порушень, з них 18 вже усунуті. Більшість виявлених недоліків пов’язані із відсутністю підтверджуючих документів щодо нарахування заробітної плати.

У Новопсковському центрі первинної медико-санітарної допомоги було виявлено 27 фактів з ознаками неправомірних дій під час нарахування та сплати надбавки за складність, інтенсивність праці та премій. Відзначено, що у цей період заклад не надавав у повному обсязі первинну медичну допомогу та не проводив профілактику захворювань населення. Стільки ж порушень та недоліків зафіксовано у діяльності Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні.

Результати аудитів діяльності цих комунальних підприємств обладміністрація передали для надання правової оцінки до правоохоронних органів.

Для чого комунальникам Луганщини техніка, коли немає території?

У Луганській ОВА акцентували, що порушень законодавства саме під час проведення державних закупівель не зафіксовано. Проте група «Прозорість і підзвітність» неодноразово надавала рекомендації щодо поліпшення обґрунтування публічних закупівель. Наприклад, щодо придбання громадами спеціалізованої техніки.

«Ми доволі часто стикаємось зі спекуляцією на цій темі. Мовляв: території немає – навіщо «запускати» комунальні підприємства та оновлювати їх технічний парк, – каже з цього приводу Лисогор. – Насправді ж ця техніка наразі працює на нашу Перемогу та допомагає поповнювати бюджети відповідних громад. А після деокупації вона одразу буде потрібна на звільнених територіях, тому має бути придбана заздалегідь».

До речі, «ОстроВ» писав, що луганські комунальники, використовуючи придбану техніку, звели 300 бліндажів, 60 км протитанкових ровів, 80 капонірів під техніку й 9 км траншей у прифронтових районах з березня по кінець вересня цього року.

Начальник Луганської ОВА також повідомив, що облдержадміністрація отримала рекомендації від прокуратури області стосовно відстоювання у судовому порядку інтересів органів влади у справах, пов’язаних із виконанням підрядними організаціями будівельних робіт на нині  окупованих територіях.

«На жаль, через окупацію практично неможливо ані довести виконання таких робіт, ані спростувати претензії підрядників до замовників робіт. Проте ми робимо усе можливе, щоб розв’язати проблему в  рамках чинного законодавства», – каже також Лисогор.

Лисогор: «…На жаль, люди апріорі вважають, що всі чиновники корумповані»

Існує думка, що через групи «Прозорість і підзвітність» влада певною мірою контролює сама себе –  замість сесій місцевих рад у мирні часи, куди могли прийти мешканці громад. Коментуючи це для «ОстроВа», Артем Лисогор зазначив:

«Лише певною мірою! Наприклад, у складі нашої робочої групи взагалі немає представників адміністрацій громад. Тобто оцінка діяльності цих громад відбувається абсолютно об’єктивно. Щодо облдержадміністрації: половина складу групи – це представники силових структур, тож говорити, що ми самі себе перевіряємо, як мінімум некоректно. Мені здається, що держава ввела вже усі можливі запобіжники щодо усунення впливу «людського фактору» на результат державних закупівель. Але, на жаль, люди апріорі вважають, що усі чиновники корумповані та «заробляють» на закупівлях. Тому думаю, навіть якщо цей процес буде повністю автоматизований, знайдуться ті, хто побачить корупційну складову у використанні певних програм. Одне можу сказати упевнено: моя позиція – нульова толерантність до крадіїв бюджету, тим більш в умовах воєнного стану. У моїй команді такі люди точно працювати не будуть».