<p style="text-align: justify;">Урядова «Российская газета» розкрила <em>«план узурпації»</em> влади в Україні. <em>«У наявності зухвалий і економний план узурпації влади злочинним співтовариством, іменованим у народі «зграєю 95-го кварталу»,</em> - обурена «РГ». Щоправда, висновок зі своїх «викриттів» газета робить чомусь малолякаючий: <em>«Виборів в Україні не буде, але Зеленський при владі все-таки залишиться»...</em></p> <p style="text-align: center;"><strong>«Зіц-голова при Зеленському»</strong></p> <p style="text-align: justify;">«Российская газета» переконує, що <em>«дві речі сьогодні цілком займають уяву президента України: як не визнавати провал «контрнаступу» і як не ходити на вибори». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«З першим питанням у Києві начебто розібралися: в українських медіа наступ успішно триває, всупереч сумнівам медіа західних. Намітилося і вирішення другої екзистенціальної проблеми - виборів просто не буде, але Зеленський при владі все-таки залишиться. Куточок цього зухвалого плану показав спікер Ради Руслан Стефанчук... На тематичні запитання, що надійшли, - адже зміною влади в Україні європейці стурбовані не менше, ніж американці, - ця велика людина відповіла подвійно: мовляв, рішення поки що не ухвалене, ми думаємо, прикидаємо, але й ви, європейці, маєте усвідомити розміри перешкод на шляху проходження демократичної процедури. І оголосив п'ять пунктів, чому вибори в Україні проводити не можна: неможливість організувати голосування військовослужбовців, біженців, і найзахопливіше - мешканців нових російських регіонів; проблема з фінансуванням процесу - всі кошти до копійки йдуть ЗСУ; і, нарешті, головна загроза - «рука Кремля», тобто «небажаний інформаційний вплив Росії» в період агітації. Список можна було б продовжити: відсутність точного реєстру виборців, неможливість забезпечити роботу спостерігачів, традиція фальсифікацій, що десятиліттями складалася, та багато іншого, але мова не про те. Стефанчук дав зрозуміти європейцям, що поки не визначиться новий президент США, в Україні при владі залишиться нинішній режим»,</em> - переказує «РГ» ситуацію в Україні так, як їй зручно.</p> <p style="text-align: justify;">У кількох абзацах жонглюючи політичною термінологією, календарними датами виборів в Україні та відверто спотворюючи реальність, «Российская газета» підводить до очевидно вигаданого висновку - до кінця травня 2024 року в Україні <em>«виконувачем обов'язків президента до наступних виборів, скажімо прямо - на нескінченно невизначений термін, стає спікер уже з найближчого понеділка сумнівно легітимної Ради, той самий Руслан Стефанчук». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Колишній капітан команди КВК «Три товстуни» з Івано-Франківська, кличка «Коливан». При цьому через приставку «в.о.» він не зможе робити значущих кадрових перестановок, державним управлінням продовжить займатися офіс Зеленського, призначені ним міністри, генпрокурор, голова СБУ та інші «рішали», які пронизали державну тканину. Таким чином, Стефанчук стає зіц-головою при реально правлячому Зеленському, який заради розваги може і обійняти якусь формальну державну посаду. У наявності зухвалий і економний план узурпації влади злочинним співтовариством, іменованим у народі «зграєю 95-го кварталу», </em>- намагається довести «РГ».</p> <p style="text-align: justify;">Ну, і звичайно, не забуває нагадати «РГ», <em>«є дві необхідні умови: продовження воєнного стану і незмінність підтримки США». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Із першою проблем не буде - офіційно продовжувати «контрнаступ» Зеленський може навіть у вигнанні, хоч із Бейкер-стріт, після капітуляції ЗСУ. А ось підтримка з-за океану - величина непостійна. З одного боку, офісу Зеленського доводиться офіційно, буквально як «російську інформаційну диверсію», спростовувати стійкі чутки, що американська ревізорка Пенні Пріцкер привезла до Києва список кадрових перестановок в уряді й президентському оточенні, а так само й інші напівофіційно, але твердо заявлені вимоги до офіційного Києва. А з іншого - Джо Байден все-таки має намір відсипати Києву ще кілька десятків мільярдів доларів на військові потреби, і Жозеп Боррель закликає не забувати про Україну», </em>- твердить «РГ».</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Складається враження, що ватажок зграї по-своєму зрозумів слова американського дона - «погані новини для вас, пане Зеленський, ми нікуди не дінемося, ви застрягли з нами», і тепер грає з ним ва-банк, повертаючи вивернуту навиворіт тезу. Тепер він, Зеленський, із Байденом надовго, якщо той, звісно, бажає через рік вдруге стати президентом США. І якщо він цього справді бажає, то не повинен на Зеленського тиснути і чогось вимагати, особливо виборів, а повинен тільки давати, всього і побільше. На тлі тривалої близькосхідної кризи, якоюсь суто українською, одноденною логікою нахабство Зеленського можна пояснити», </em>- підсумовує «РГ».</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Російський «Запорожець»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Ще одне російське офіційне видання - «Парламентская газета» - опублікувала інтерв'ю з колишнім українським чиновником Дмитром Вороною. За часів Януковича той змінив кілька посад в урядових структурах, у 2014 році втік до Криму, а після початку повномасштабної війни сплив в окупованій частині Запорізької області, від якої його призначили «сенатором» до Ради Федерації РФ.</p> <p style="text-align: justify;">Тепер Ворона розповідає «Парламентской газете» казки - наприклад, про те, що в Запорізькій області <em>«є всі передумови, щоб відновити машинобудівне виробництво і навіть відродити легендарний «Запорожець», який може стати сучасним народним автомобілем». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Мелітополь як тимчасова столиця Запорізької області - великий машинобудівний центр, що забезпечував інші підприємства, зокрема «ЗАЗ», агрегатами і навіть двигунами в повній збірці. Нині моторний завод є однією з військових цілей для противника, тому запускати його ми поки що не поспішаємо, головне - зберегти до закінчення активних бойових дій. Але в планах уже є запуск індустріального парку та відновлення підприємств. Загалом у місті близько ста підприємств, це серйозний потенціал. Раніше вони були в основному орієнтовані на європейський ринок, а тепер, ми впевнені, будуть затребувані в Росії. Поки працюють близько тридцяти підприємств, але не на повну силу. На повну потужність зараз працюють сільськогосподарські підприємства, обробна промисловість»,</em> - намагається намалювати привабливу «регіональну» картинку зрадник Ворона.</p> <p style="text-align: justify;">Він бере на себе право заявляти, що російська окупаційна влада <em>«поверне і відновить»</em> Запорізький автомобілебудівний завод.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Завод «Комунар», як він спочатку називався, планувався для виробництва народних автомобілів, тому навколо Запоріжжя було створено повний виробничий ланцюжок, щоб забезпечувати локальне виробництво автомобілів. Ви, звичайно, пам'ятаєте і «Запорожець», і «Таврію», а потім Daewoo. У нас були проблеми з двигунами, але я думаю, коли повернемося до виробництва повного циклу, їх буде вирішено»,</em> - голослівно заявляє Ворона.</p> <p style="text-align: justify;">Щоправда, на питанні, <em>«як працює банківський сектор, як розвивається ринок іпотечного кредитування?»</em>, спотикається: <em>«Тут усе знову впирається в документацію. Будь-яке кредитування, чи то споживче, чи промислове - це історія з документами. Є проблеми з картографуванням, що дуже важливо для сільського господарства і розвитку міського будівництва, а також проблема перенесення доступних даних зі старих реєстрів у нові. Росреєстр над цим питанням працює, ми плануємо її завершити протягом трьох років...».</em></p> <p style="text-align: justify;">Неважливо у Ворони і <em>«йдуть справи з розвитком міського середовища».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Важко обговорювати проєкти розвитку міського середовища, коли йдуть постійні обстріли. Зараз для нас актуальніше будівництво укриттів і сховищ. Тому, на жаль, поки у нас зберігається загроза ракетних обстрілів або артилерійських ударів, ми мінімізуємо будівництво інфраструктури, яка може бути зруйнована. Наголос же робимо на безперебійному розвитку комунальних систем. На території Запорізької області вирішено проблеми з газом і водопостачанням, які ще недавно були для нас серйозним викликом»,</em> - і скаржиться, і хвалиться Ворона.</p> <p style="text-align: justify;">А на запитання, <em>«чи чекають люди свята в День народної єдності?»</em>, відповідає витіювато: <em>«Однозначно в нас буде свято. Є певна нестиковка: люди не до кінця розуміють значення цього дня, вважаючи День народної єдності своїм святом, і якщо в когось на вулиці запитати про сенс 4 листопада, то, найімовірніше, дадуть відповідь, що він присвячений об'єднанню, єдності наших регіонів із Росією. Із цим посилом люди відзначають це свято. Ми, звичайно, роз'яснюємо його справжню історію, але загальний підхід нам подобається». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Ми не робимо великих анонсів з міркувань безпеки, але заходи, зокрема масові, у нас будуть. Людям важливо розуміти і відчувати, що регіон живе нормальним спокійним життям»,</em> - підсумовує Ворона, явно розуміючи, що все це - чистої води профанація.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«...Я б не радив»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Газета «Известия» взяла інтерв'ю у колишнього українського прем'єр-міністра Миколи Азарова. Той, сидячи в Москві, природно, слів не добирає, а прямо порівнює ситуацію в Україні <em>«з тим, що відбувається в нацистській Німеччині, коли придушували будь-яке інакомислення». </em></p> <p style="text-align: justify;">Рішення, чи відбудуться в Україні президентські вибори, на переконання Азарова, <em>«залежить не від України або Володимира Зеленського, а від того, чи вирішать американці - реальні господарі України, - залишити або змінити свою маріонетку».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Але в мене є певні сумніви. Я думаю, американці прекрасно розуміють, що чинний режим не ефективний. Американці вкладають величезні кошти в київський режим, а ефективність, з їхньої точки зору, нульова. Усі сучасні види озброєння, які вони надають, поки що теж неефективно використовуються. Наразі в глибині таких інстанцій, як Держдеп, Рада національної безпеки, адміністрація президента Джо Байдена, напевно, тривають розрахунки і підбір, інакше б не з'явився жоден Олексій Арестович, не намагалися б знайти якогось військового кандидата, чим вони зараз посилено займаються»,</em> - міркує Азаров.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Я з 2014 року уважно стежу за так званою українською політикою. Насправді ніякої української політики немає. Я там українського сліду близько не бачу. Хіба в інтересах українського народу і держави було починати війну на Донбасі, замість того, щоб сісти за стіл переговорів і знайти спільну мову з людьми, з якими вони працювали? Хіба так званий виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов не знав ситуацію в Донецьку і не міг знайти діячів, які змогли б врегулювати конфлікт? Він міг би знайти, але він направив туди танки, бронетранспортери, літаки. Це його власне рішення? Звісно, ні. Це рішення американців. Тому ніякої української політики немає», </em>- відверто спотворює реальність Азаров.</p> <p style="text-align: justify;">І продовжує в тому ж дусі: <em>«По суті в Україні зараз нацистський режим, де опозиційних політиків убивають, саджають у в'язницю. Якщо не можуть убити - виганяють, порушують кримінальні справи... Реалізуючи принцип знищення Росії, американці, на мій погляд, побачили, що ця політика результатів не досягає. І все залежатиме від того, коли вони ухвалять рішення про закінчення конфлікту на якихось умовах. Тоді буде реалізовано якісь домовленості і, відповідно, київський режим змінюватиметься, тому що я насилу уявляю собі, щоб російське керівництво погодилося в результаті мирних домовленостей на його збереження. Це означало б, що, по суті, лінія, яка проводилася, не дала необхідного ефекту. Тому я думаю, що режим у будь-якому разі буде змінено».</em></p> <p style="text-align: justify;">На запитання, <em>«чи могли б у зв'язку з цим повернутися в українську політику колишній президент країни Віктор Янукович або ті, хто були при владі до держперевороту 2014 року?»</em>, Азаров відповідає ухильно: <em>«Я не хочу називати конкретні прізвища. Але що, нікого не знайшлося б серед багатомільйонного народу України, неважливо, де він перебуває - на її території чи поза її межами? У Москві, на хвилиночку, сидить повний склад уряду України. Тому, щойно буде потрібно, знайдеться нормальний склад уряду, який займеться справою відновлення країни... Думати про те, що Україна зникне, я б не радив».</em></p> <p style="text-align: justify;">Нарешті, на запитання, <em>«чи можливі переговори про мир між РФ і Україною і чи може Зеленський скасувати указ, що забороняє Києву вести переговори з Москвою?»</em>, Азаров відповідає: <em>«Міг би. Йому може зателефонувати, наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен і сказати: «Слухай, ти давай-но скасовуй указ, вирушай спочатку до Вашингтона, щоб ми тобі розповіли, що треба робити, а потім до Москви». І так буде зроблено негайно. Думати про те, що цей режим самостійно ухвалює рішення, може тільки людина, яка не знає, як функціонує ця система».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Так, Зеленський може визначати десь якісь дії на якихось рівнях. Але, до речі, мені розповідала одна людина, досить близька до режиму, що вони не можуть призначити якогось районного прокурора, суддю без узгодження з американцями. Вони ж закон ухвалили, за яким суддів добирає спеціальна комісія. А складається вона з американців. Що ще далі розповідати?», -</em> підсумовує Азаров, чомусь не уточнюючи, що за комісію він має на увазі.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Тумба-афіша і кілька мішків вугілля»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Газета «Комсомольская правда» повідала, <em>«чим здивує ДНР на виставці-форумі «Россия» на ВДНГ». </em></p> <p style="text-align: justify;">Якась юна дівчина на ім'я Олена Остроух - <em>«координаторка експозиції республіки на МВФ «Россия»</em> - цілком серйозно повідомляє, що <em>«експозиція ДНР»</em> на згаданій виставці буде <em>«дуже велика - понад 100 квадратних метрів». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Зараз вносимо останні штрихи в рамках підготовки, приступаємо до завантаження відеоконтенту для експозиції. Уже повністю сформована тумба-афіша «Герої ДНР». Днями особисто повезу до Москви ковану троянду, яка зроблена нашим місцевим ковалем. Також повеземо кілька мішків вугілля з наших шахт»,</em> - гордо повідомляє молоденька <em>«координаторка експозиції»,</em> якій, мабуть, ще не встигли розповісти, якого розмаху виставки проходили в Донецьку до 2014 року.</p> <p style="text-align: justify;">Олена Остроух тим часом продовжує: <em>«Концепція складається з чотирьох підетапів. Перший - це «Шлях додому». Другий - «Зроблено під обстрілами». Третій - «Відродження в Росії». Четвертий - це тематична частина «Донбас, у якому хочеться жити» - у нас будуть представлені на експозиції перспективні проєкти, які реалізовуватимуться в регіоні. Ми великий наголос робимо на історії нашого краю, а вона нерозривно пов'язана з вугільною промисловістю, з виявлення тут вугільних родовищ, з приїзду Григорія Капустіна (російський геолог, традиційно з ім'ям якого пов'язують початок вуглевидобутку та інтенсивного промислового освоєння Донбасу). Ми вирішили виконати нашу експозицію у формі вугільної гори. Вугіллячко, до речі, із собою можна буде забрати як сувенір».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Координатор експозиції» </em>також повідомляє, що на виставці <em>«буде представлений великий тунель часу, виконаний у вигляді шахтної виробки». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Зайшовши в нього, людина, не знаючи нічого про Донбас, повністю дізнається історію краю. Усе це буде у вигляді намальованої 3D-графіки. Буде повне занурення в історію нашого регіону. Нам є що розповісти про наше минуле, і нам є що показати про наше майбутнє. Ми будуємо глобальні плани щодо розвитку нашого регіону і робимо все можливе, щоб втілити їх у життя», - </em>пишномовно повідомляє дівчина.</p> <p style="text-align: justify;">Про кількість зруйнованих і закритих шахт в окупованій Росією частині Донецької області, так само як і про кількість засланих на війну шахтарів, Остроух, звісно, не говорить. </p> <p style="text-align: justify;">Зате, продовжує вона, <em>«на виставці буде представлена тумба-афіша «Герої ДНР». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Вона буде виконана у вигляді радянських старих тумб, де розміщувалися афіші з інформацією про майбутні заходи. Це буде інтерактивна панель з екранів. На ній транслюватиметься інформація про героїв минулого і сучасності Донбасу. Цікаво, що портрети для цієї тумби-афіші ми малюємо в нейромережі. У нас така компіляція - радянські відсилання в поєднанні з сучасністю», </em>- розкриває Олена Остроух геніальний «днрівський» задум.</p> <p style="text-align: justify;">Участь «ДНР» у <em>«такій масштабній виставці»</em> вона вважає <em>«дуже значущою подією».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«...Звичайно ж, нам хочеться показати Донбас у всій красі. Коли ми готували історичні матеріали для самого тунелю, ми перейнялися неймовірною гордістю за регіон. Адже ми були промисловим центром, промисловим серцем країни, і я впевнена, цей статус ми обов'язково собі повернемо. Дуже хочеться, щоб ми змогли реально здивувати кожного відвідувача нашої експозиції, щоб після того, як вони пройдуть тунелем часу, було відчуття «Ого! Нічого собі! Ось такий Донбас?!» Хочеться досягти такого ефекту», </em>- підсумовує наївна дівчина з «днрівського» Донецька.</p>