<p style="text-align: justify;">"<em>Мені тут подобається: добрі, чуйні люди, безпечно для моїх дітей. Іноді буває депресняк, як і у багатьох українців теж. Але мені наразі нікуди повертатися - дому немає</em>", - розповідає Оксана, яка евакуювалася понад рік тому з Часов Яру до Румунії - Сігішоари. Вона - мама трьох дітей, тому безпека у пріоритеті. Намагається налагодити своє життя тут, у новій країні, вчить мову, допомагає у розбудові української спільноти у Сігішоарі.</p> <p style="text-align: justify;">Це старовинне і красиве місто, чимось нагадує затишний Львів і барвисті Чернівці. Але головне - люди: румуни надають можливості для української громади. У Сігішоарі нині прихисток знайшли понад 200 українців.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/01.jpg" alt="" /></div> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/02.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Від українського кордону до Сігішоари – близько 350 кілометрів. У лютому-березні 2022 року Румунія була однією з сусідніх країн, до якої прямував великий потік українців: хтось шукав прихисток, а хтось - лише транзит. Всім допомагав засновник організації "Lumina Lumi" Флорін Боруга. Ще після російського вторгнення в Україну у 2014 році він системно займався гуманітарною допомогою українським військовим, пересічним жителям. коли у лютому минулого року постало питання допомогти тут і зараз, то на початках було трохи важко, бо люди постійно прибували.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/13.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Флорін Боруга з родиною</em></p> <p style="text-align: center;"><strong>Точка відліку</strong></p> <p style="text-align: justify;">"<em>Ми працювали у двох напрямках. Перший - допомога українцям, які транзитом прямували до Болгарії, Угорщини, Німеччини та інших країн</em>, - розповідає Флорін Боруга. - <em>Багато людей шукали - куди ім далі їхати, до якої країни. І ми їм допомагали з логістикою, відвозили до аеропортів, вокзалів. Це були тисячі українців. Другий аспект – допомога тим, хто шукав прихисток у Румунії, це вже довгострокова перспектива. Дехто з українців прямо говорив тоді: "Ми тут почекаємо, поки війна закінчиться і через два-три місяця повернемося назад". Але, на жаль, війна досі триває. Ми активно задіяли всі наші ресурси, почали надавати місця для проживання для українських сімей. Більшість з них - були жінки з дітьми, тож організували щось на кшталт дитячого садка. Це було гарне місце для дітей, їхнього спілкування і, знаєте, для того, щоб вони були один з одним. На мою думку, це була одна з хороших речей, тому що навіть з притулків вони сказали: "Добре, є дитячий садок, є громада - українська громада. І люди, які прибували, теж доєдналися до нас</em>". <em>На той час тут було 300-400 українців”.</em></p> <p style="text-align: justify;">У вересні, коли треба було налагодити систему навчання для українських дітей, запрацювала школа у онлайн-режимі з усім необхідним для українських вчителів.</p> <p style="text-align: justify;">Згодом у Сігішоарі організація ЮНІСЕФ зацікавилися розвитком української громади і надала фінансові можливості для інтеграції українців. "<em>Ми реалізували разом з Тетяною Бруневич проект шкільного хабу, і після цього ЮНІСЕФ почали брати активну участь в інвестуванні освітньої системи інфраструктури для українських дітей. Також уряд Румунії почав допомагати нам, як приймаючій організації, що сприяло новим можливостям для розвитку дітей. Головне, що з самого початку все будувалося на засадах спільноти, що було дуже добре</em>", – зазначає Флорін.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Можливості для дітей</strong></p> <p style="text-align: justify;">Наразі для навчання українських дітей у місцевій школі виділили приміщення – шість класів, які у липні-серпні активно ремонтували, приводили до ладу самі ж українці.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/14.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/15.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/16.jpg" alt="" /></div> </div> </div> <p style="text-align: justify;">У вересні діти будуть навчатися за українською програмою. У школі вони матимуть змогу спілкуватися з румунськими однолітками, що буде сприяти інтеграції.</p> <p style="text-align: justify;">Учні початкових класів поки що займаються у іншій двоповерховій будівлі у самому центрі старого місту, яке є справжнім українським простором для дітей.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/03.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/04.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/09.jpg" alt="" /></div> </div> </div> <p style="text-align: justify;">"<em>Для нас важливо, щоб діти вчилися тут в українській школі, а паралельно могли вчити румунську мову. Щоб вони могли сказати просто "Привіт" своєму другу. Цей проект наразі реалізується у партнерстві з ЮНІСЕФ</em>", – говорить Флорін. За його словами, водночас ведуться перемовини з урядовцями щодо необхідності продовження такого підходу до системи навчання українців. Такий же підхід планується впровадити і в дитячому садочку. "<em>Це є потужною перевагою, міцним фундаментом української громади</em>", - акцентує Флорін.</p> <p style="text-align: justify;">Потужну підтримку для українських дітей, молоді надає румунська Асоціація Perspective Danes. За словами керівника Лівіу Тодосій, спочатку організовували зустрічі з румунсько-українського кордону та надавали транспорт українцям. Влітку 2022 року в партнерстві з місцевими громадськими організаціями та церквами була розроблена щоденна освітня програма, яка підтримала понад 500 матерів і дітей. Програма включала підтримку групи, розважальні заходи, літній табір та навчання вчителів.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/12.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/11.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/10.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/05.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/06.jpg" alt="" /></div> </div> </div> </div> </div> <p style="text-align: justify;">"<em>З вересня 2022 року відкрили наш центр як середню школу для українських учнів з понеділка по п’ятницю. Ми забезпечуємо обід та організовуємо заходи з нашою молодіжною групою. Цікаво спостерігати, як українські підлітки розвиваються, знаходять спільні теми з румунськими однолітками, це сприяє інтеграції</em>", – говорить він, показуючи, як облаштовано центр. Сучасні спальні, кухня, просторі для занять музики, творчі майстерні, спортивний майданчик. Все безкоштовно.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Економічна ланка</strong></p> <p style="text-align: justify;">Корисною у різних аспектах новацією як для румунської, так і для української громади стало відкриття соціального магазину у Сігішоарі. Тут можна придбати побутові речі, одяг, іграшки та інше за доступними цінами, що вкрай актуальне для тих, хто не має поки що робити. А таких - тут більшість. Також це робочі місця для українських біженців. “<em>Здебільшого люди цікавляться сезонними речами, батьки беруть речі для своїх дітей, іграшки. Відвідувачі діляться враженнями про доступність цін та широкий асортимент одягу, речей побуту тощо. Для нас важливо відповідати запитам відвідувачів та надавати актуальні товари”</em>, – говорить Ольга, продавчиня.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/17.jpg" alt="" /> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/18.jpg" alt="" /></div> </div> <p style="text-align: center;"><strong>Ukraine House </strong></p> <p style="text-align: justify;">Ще одним обєднуючим українську громаду у Сігішоарі місцев є Український дім - Ukraine House Sighisoara, який працює з жовтня 2022 року. Це простір для безкоштовного отримання інформації, юридичних, психологічних, навчальних консультацій.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/07.jpg" alt="" /></div> <div class="article__content__img"> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/08/28/08.jpg" alt="" /></div> </div> <p style="text-align: justify;">Для українців проводяться різноманітні тренінги, заняття для дітей, майстер-класи. Також допомогають українцям з оформленням документів, надають гуманітарну допомогу тим. "<em>Ми співпрацюємо з мерією і з Lumina Lumii. І спільно допомагаємо українцям - наприклад, якщо потрібна якась допомога по працевлаштуванню чи гуманітарним потребам, то направляють до нас</em>", – говорить Ілона Залевська, комунікаційниця із зв’язків з громадськістю. По суті, Український дім – це так би мовити дорожня карта для інтеграції у румунську громаду.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Сила волонтерів</strong></p> <p style="text-align: justify;">За кожною долею українця, який у Сігішоарі має прихисток, стоїть неймовірна сила волонтерів. Як румунських, так і українських. Одна з них -Тетяна Бруневич. "<em>Для українців та румунів об’єднуючим фактором стала організація Lumina Lumii, яка створила платформу для плідної співпраці між українськими та румунськими волонтерами. Завдяки цьому працюють актуальні та потужні проекти для українців, такі як: шкільний хаб та дитячий садок, де румунські волонтери стали водіями, а українські жінки – вчителями та кухарями. Згодом проект підтримав ЮНІСЕФ. Наразі завдяки плідній співпраці проекти набирають обертів і переходять на новий рівень, такий як соціальний бізнес. Організація Lumina Lumii лобіює інтереси українців та разом із румунською владою шукає рішення для вирішення потреб українською громади</em>. <em>Таким чином, ми створюємо мережу волонтерів серед українців у різних містах Румунії, таких як Бістріца, Сібіу, Медіаш, Клуж, Тиргу-Муреш"</em>, - говорить Тетяна Бруневич.</p> <p style="text-align: justify;">А дехто з українців повністю занурилися у волонтерство саме у Сігішоарі. Тут завжди потрібні робочі руки. Чи то ремонт у школі, чи то справи на кухні. Аліна - мама двох донечок, раніше працювала бухгалтером, а тут допомагає, точніше, постійно займається приготуванням їжі, разом з Оксаною. "Ми приїхали сюди з Дніпопетровщини понад рік тому. Нам допомогли з житлом. Я не могла сидіти без діла, тому запропонувала свою допомогу на кухні", - розказує Аліна. Зараз вона вчить румунську, розмірковує над тим, як ще може себе реалізувати тут, щоб працювати і бути корисною.</p> <p style="text-align: center;">***</p> <p style="text-align: justify;">Попри мовний бар'єр, що викликає складнощі з працевлаштуванням. для українців тут справді намагаються створити і створюють найкомфортніші умови для інтеграції. "Від щирого серця бажаю, щоб ця війна закінчилася перемогою України якнайшвидше, тому що це має так статися. Страждання мають бути припинені. Ми всі на сподіваємося, але разом з цим зараз працюємо і розбудовуємо інфраструктуру для українців на довготривалу перспективу", - резюмує Флорін Боруга.</p> <p style="text-align: justify;"><strong><em>Матеріал створений за участі CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.</em></strong></p>
