Рош га-шана і традиційне масове паломництво хасидів-іноземців в Умань додали західним медіа додаткову тему для обговорення поза просуванням контрнаступу, західною підтримкою України, корупцією в українському уряді тощо. Звичайно, там в черговий раз наголосили на абсурдності тверджень представників російського режиму про “нацизм в Україні” і згадали про єврейське походження президента Володимира Зеленського. Так, у The Economist зазначили, що “в Дніпрі, в центральній Україні, сім’ї, які по одягу можна визначити як ортодоксальні, можна побачити на вулицях навколо Центру “Менора” – будівлі, яка вміщує єврейський музей, кошерні готелі, кошерний магазин і синагогу. Надворі палять чоловіки в уніформі і кіпах. Деякі з українських солдатів-євреїв народилися або виросли в Україні перед тим, як емігрувати до Ізраїлю. Тепер вони повернулися, щоб воювати. Величезною зміною для українських євреїв за останні три десятиліття стала зміна ідентичності. Багато років після Другої світової війни більшість євреїв в Україні розмовляли російською і визначали себе як радянських євреїв. Тепер ті, хто залишилися, визначають себе як українських євреїв. Єврейські молитовні книги вперше перекладено українською. Сьогодні росіяни вороги в Україні. Ізраїль – економіку, яка процвітає, оточена ворогами, – дедалі частіше згадують як модель українського майбутнього. Але хоча євреї в Україні ніколи не були більш вільними від антисемітизму, один вкорінений страх залишається. Якщо справи на війні підуть геть погано, вважають деякі, спадщина Зеленського стане громовідводом для відновлення антисемітизму, коли євреїв звинуватять у поразках України. Це ще один привід для них молитися за перемогу”. “Зменшення допомоги США Україні збільшить занепокоєність Тайваню” The Wall Street Journal були серед тих, хто вчергове обговорювали підтримку України Заходом. Проте у WSJ подивилися на проблему з точки зору Сходу, а не Заходу. Як наголосили там, “лідери національної безпеки Тайваню попереджають, що зменшення допомоги США Україні збільшить занепокоєність Тайваню мірою американської рішучості. Все менша частка населення острова вірить, що США відправлять війська у випадку війни. Одне опитування, яке провела Тайванська фундація громадської думки, виявило, що лише 36 відсотків тайваньців вірять, що Америка це зробить. Побоювання Тайваню не дивні. Хоча Байден з кількох приводів заявляв, що США прийдуть на захист острова, політика його адміністрації не змогла заспокоїти Тайвань. У 2021 році США вивели свої збройні сили з Афганістану, що призвело до швидкого краху афганського уряду і перемоги Талібану. Рік по тому Байден виключив відправку військ США в Україну, підсиливши занепокоєння в Тайвані”. “Тим часом Сі Цзіньпін прямо попередив, що “ніколи не пообіцяє відмовитися від застосування сили” і що залишає за собою “опцію вжити всіх обов’язкових заходів” для захоплення Тайваню, – процитували в американському виданні. – За останні кілька місяців військові Пекіну посилили тиск навколо Тайваню. Військово-повітряні сили Китаю тепер регулярно залітають у зону протиповітряної оборони Тайваню і відправляють винищувачі через серединну лінію Тайванської протоки, яка служила неофіційним бір’єром. Китай такод регулярно посилає безпілотники близько або над Тайванськими островами у Південнокитайському морі, як-то Цзіньмень і Мацзу. На думку тайванських посадовців, відмова від України підсилила би точку зору Сі, що США – це держава, яка занепадає. Щоб скористатися цими почуттями, Комуністична партія Китаю вже проводить агресивні операції з дезінформації на острові. В межах однієї кампанії, яку проаналізувала американська компанія Mandiant, яка спеціалізується на кібербезпеці, пов’язані з Китаєм медіа опублікували статті на більш ніж 72 сайтах фальшивих новин, стверджуючи, що Америка залишить Тайвань після потенційного вторгнення”. “Але є і гарні новини” Тайвань був і залишається одним з найзатятіших, якщо не найзатятішим прибічником України на Далекому Сході. Але наступний текст, від The New York Times, – про супротивників: Росію, але також тих, хто допомагає їй обходити західні санкції, щоб продовжувати виробляти зброю і боєприпаси. “На сьогодні російські чиновники перебудували свою економіку, щоб зосередитися на оборонній промисловості, – розповіли у NYT. – Маючи прибутки від високих цін на електроенергію, служби безпеки Росії і міністерство оборони спроможні провозити контрабандою мікроелектроніку і інші західні матеріали, які потрібні для крилатих ракет і іншої високоточної керованої зброї. В результаті військове виробництво не тільки відновилося, але й різко зросло. До війни, як сказав один високопоставлений західний посадовець, Росія виробляла лише сто танків на рік, зараз вони виробляють двісті. Західні чиновники також вважають, що Росія йде до того, щоб виробляти два мільйони артилерійських снарядів на рік – вдвічі більше, ніж, як спочатку оцінювали західні розвідувальні служби, Росія могла виробляти до війни. В результаті цього поштовху Росія виробляє тепер більше боєприпасів, ніж Сполучені Штати і Європа. В цілому, по оцінці Кусті Салма, високопоставленого посадовця в міністерстві обороні Естонії, поточне виробництво боєприпасів у Росії всемеро більше, ніж на Заході. Вартість виробництва у Росії при цьому набагато нижча, ніж на Заході, частково тому, що Москва жертвує безпекою і якістю, намагаючись виробити зброю дешевше, сказав Салм. Наприклад, виробити 155-міліметровий артилерійський снаряд західній країні коштує від $5000 до $6000, у той час як Росії виробити співставний 152-міліметровий артилерійський снаряд коштує близько $600, сказав він”. “Американські і західні посадовці кажуть, що є і гарні новини, – продовжувався текст The New York Times. – Російське виробництво все ще не встигає за тим, як війська витрачають боєприпаси і зношують обладнання. Наприклад, хоча Росія йде до того, щоб виробляти два мільйони артилерійських боєприпасів на рік, вона випустила близько 10 мільйонів минулого року. Це змусило Москву відчайдушно шукати альтернативні джерела для збільшення запасів, останнім часом – намагаючись укласти угоду про озброєння з Північною Кореєю, сказали американські і західні посадовці. І хоча Москві вдається контрабанда процесорів і друкарських плат, вона стикається з нестачею ракетного палива і основних вибухових речовин, кажуть американські посадовці, – матеріалів, які важче провезти контрабандою, ніж друкарські плати. Ця нестача, імовірно, стримуватиме Москву, якщо вона спробує наростити виробництво боєприпасів, ракет або бомб”. “Збільшення військового виробництва в Росії також дорого обійшлося російській економіці, особливо на тлі різкого зростання в країні відсоткових ставок. Санкції негативно позначилися на стані російської економіки загалом, і подолання західних експортних заброн коштує недешево, кажуть американські і західні посадовці. Високопоставлений західний посадовець зі сфери оборони зазначив, що Росія переорієнтувала майже третину своєї комерційної економіки на виробництво зброї. Країна має справу з нестачею робочої сили, яка може ускладнити досягнення подальших виробничих успіхів”. Огляд підготувала Софія Петровська, “ОстроВ”
