На початку жовтня стало відомо, що Сили оборони України вийшли з Вугледару Донецької області. За інформацією оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", метою було збереження особового складу і бойової техніки. "В результаті дій противника виникла загроза оточення міста. Вищим командуванням наданий дозвіл на здійснення маневру по виведенню підрозділів з Вугледару з метою збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій", - йдеться у повідомленні. Російська пропаганда подає втрату нами Вугледару як "стратегічну перемогу". Наскільки це так, пояснює воєнний експерт, екс-начальник прес-служби Генерального штабу ЗСУ полковник Владислав Селезньов. - Чи можна сказати, що останні тижні відбувається інтенсифікація бойових дій з боку ворога? - Це варто розглядати в проміжку останніх 11-ті місяців, адже по факту з середини жовтня минулого року російська армія постійно знаходилась у стані наступу. Це поза логікою класичної військової науки, бо наступальні операції такого масштабу, як правило, відбуваються протягом 3-6 місяців. І я не можу сказати, що видно кінець цього процесу. Хоча варто згадати заяву очільника ГУР Кирила Буданова, який стверджував, що до початку жовтня запаси ворога мають вичерпається для проведення активних наступальних дій, і остання дата його розуміння – це 7 жовтня (7 серпня Кирило Буданов заявив, що за півтора-два місяці "основний напір" росіян на фронті має завершитися, - ред.). - Нещодавно російські війська захопили Вугледар на Донеччині, що це їм дає? - Дійсно, черговий населений пункт був взятий під російський контроль, а якщо бути точнішим – Росія його просто знищила своїми керованими авіаційними бомбами та артилерійськими снарядами. Втративши контроль над Вугледаром, ми втрачаємо можливість наносити артилерійські удари по залізничній станції у Волновасі – це один з ключових елементів російської залізничної логістики. Тепер ворог у відносно безпечних умовах зможе забезпечувати логістику для свого угрупування, що діє на півдні Донеччини та півдні Запорізької області. Тому варто чекати серйозної інтенсифікації бойових дій на цих напрямках. І певні тривожні дзвіночки вже з'являються, ворог дедалі частіше проводить атаки в районі Старомайорського. Ми бачимо, що ворог вже визначає для себе інші напрямки для інтенсифікації бойових дій – це Курахове, Покровськ, Куп'янськ, Лиман. - Наскільки велике стратегічне значення має втрата Вугледару? - Я не думаю, що в даному випадку можна вести мову про стратегічне значення, варто говорити про значення оперативно-тактичного рівня. Звісно, що зростає загроза для нашого угрупування, що діє на півдні Запорізької області, з'являється загроза для нашого східного флангу, за певних умов та обставин ворог може сконцентрувати свої зусилля та атакувати наших оборонців в районі Курахового. Проблема полягає в тому, що наш гарнізон в Кураховому може бути атакований з двох боків: зі сходу, як це зараз відбувається, та в перспективі з півдня (якщо ворог зможе пройти через наші позиції в районі Богоявленки і далі північніше). Тобто ризики є, але наскільки ворог зможе зібрати чисельну перевагу та розширити територіальні здобутки, поки що важко прогнозувати. За минулу добу інтенсивність бойових дій саме в районі Вугледара значно зменшилася (згідно з повідомленням Генштабу ЗСУ). - Втрата Вугледару була прогнозована? - Два роки українські сили тримали там рубежі та позиції, але останні півтора місяці військові журналісти, лідери громадських думок, які опікуються питаннями російсько-української війни, буквально вголос говорили про те, що ризик втрати Вугледару все більше зростає. Про це також неодноразово говорила народна депутатка Мар'яна Безугла. На превеликий жаль, не дослухались до тих, хто про це говорив, і ми втратили Вугледар. Здається, ще три тижні тому назад йшлося про те, що якби ми вжили певних заходів щодо блокування по створенню клещат в райони Водяного, коли відбулося напівоточення українського плацдарму, ми б могли ситуацію врятувати. Але цього не сталося. Чому саме в такий спосіб діяли військові керівники? Я думаю, що це питання компетенції Головнокомандувача, яке він, можливо, прокомунікує. Це дуже важливо, бо запит у українського суспільства є. А питання постопераційного розбору ситуації на полі бою залишається надзвичайно актуальним. Бо якщо ми сьогодні дізнаємось, чому сталося саме так і в подальшому будемо уникати таких помилок, то таких втрат в майбутньому може і не буде. Якщо ж належного розбору оцінки ситуації не станеться, то ніхто не виключає варіант, що ми знову будемо наступати на ті ж самі граблі. - На вашу думку, чи коректно пов'язувати втрату Вугледару з операцією ЗСУ в Курській області? - Так, звичайно, бо якби не Курська операція, 40-45 тисяч російських військовослужбовців, які задіяні в рамках блокування українського плацдарму на території Курської області, гарантовано були б або під Вугледаром, або в районі Покровська, або на інших ділянках, які є пріоритетними для російського Генштабу. Фактично операція на Курщині певною мірою зламала хід військової операції російської армії на сході України. Я думаю, що ворог в будь-якому разі атакував би наших оборонців в Сумській та Чернігівській областях. Тому Курська операція зламала плани російського Генштаба. - Російські пропагандисти кажуть, що через те, що Вугледар знаходиться на височині, звідти зручно розвивати наступ далі. Чи дійсно це так? - Це не зовсім так. Сам по собі Вугледар – це багатоповерхова забудова, багатоповерхівки якої дозволяли тримати в полі зору обстановку навколо цього населеного пункту, і наші коригувальники артилерії цим користувалися. Там є невеликі височини, але вважати, що Вугледар був дуже ефективним рубіжем оборони через те, що він перебуває на певних висотах, буде не зовсім коректно. Саме багатоповерхова забудова створювала для нас певні переваги. Зараз, звичайно, нам буде складніше, і основна складність полягає в тому, що ворог дуже активно працює своєю артилерією та авіацією по наших рубежах та позиціях в районі Богоявленки. Чи втримаємо ми ці рубежі та позиції? Це питання залежить від того, чи достатньо у нас ресурсів, щоб їх утримати, і чи має їх російська армія, щоб успішно далі атакувати. Поки що діє певне затишшя, на території Вугледару відбувається зачистка, і можливо вони зараз відволіклись саме на ці процеси. Але здається, російські окупанти вже вештаються в районі шахти "Південнодонбаська №3" (знаходиться між Вугледаром та Богоявленкою, - ред.). - Чи дійсно Вугледар є стиком донецького та південного фронтів, що дає перспективу проривів російській армії? - Я не думаю, що у росіян є можливості та ресурси для проведення масштабних проривів. Російська армія виснажена. Що б там не казали, але якщо вона де-факто перебуває в стані наступу від середини жовтня минулого року, то вона все одно виснажується. Я думаю, що російська армія діє на межі своїх можливостей. Говорити про те, що ворог зараз має достатню кількість сил та ресурсів, щоб проводити масштабні атаки, не варто. Я також не думаю, що ворог має сили та ресурси, щоб атакувати, наприклад, Запоріжжя. Це велике місто, промислове, багатоповерхове, тому наразі це неможливо. Але Запоріжжя очікує невесела доля щодо застосування ворогом керованих авіаційних бомб та ракет. - Контроль над Вугледаром дає можливість ворогу убезпечити залізну дорогу, по якій російська армія може перекидати вантажі і війська зі сходу на південь? - Так, це залізнична станція у місті Волноваха. Ми знаємо, що ключове питання щодо забезпечення російського угрупування ворог здійснює саме за допомогою залізничного сполучення. Відповідно, маючи тепер таку можливість, ворог буде цим користуватися. Забезпечення російських військ всім необхідним на півдні Запорізької області буде відбуватися більш масштабно, без жодних зривів. Хоча не варто виключати дії українських розвідників, які будуть працювати на те, щоб максимально ускладнити цю логістику, плюс ми маємо дрони та ракети, які також можуть бути задіяні. - Чи дійсно на північ і захід від Вугледару знаходяться менш сильні укріплення ЗСУ, як це стверджують російські пропагандисти? - Це питання якості будівництва фортифікаційних споруд. Свого часу президент України визначав абсолютно чіткі завдання щодо фортифікацій, і було це зроблено чи ні – я, наприклад, можу судити тільки зі слів народної депутатки Мар'яни Безуглої, яка дуже серйозно критикує діяльність посадових осіб, відповідальних за цей процес. Я думаю, що тільки поле бою може визначити, яка там ситуація. Але ми також маємо розуміти, що немає жодних фортифікацій, які можуть витримати пряме влучання керованої авіаційної бомби. Чому ворог мав успіх в районі Вугледару? – КАБи! І це найбільша наша проблема. Тому навіть якщо ми встигли побудувати ефективні фортифікації, не факт, що вони витримають російську навалу з КАБів. - Після взяття Вугледару армії Росії буде легше бити по Кураховому і Покровську? - Ризики атак в напрямку Курахового дійсно є, і не повинно бути жодних ілюзій щодо цього. Що стосується Покровська – то там діє інше угрупування військ. - Чи дійсно Покровськ може стати наступним містом великої битви? - Я думаю, що ворог, скоріш за все, далі буде намагатись окупувати Селидове та Торецьк, це будуть дві ключові цілі ворога. Росіяни не просто постійно атакують наші рубежі та позиції на Лиманському напрямку. Їм важливо створити умови для подальших атак на Слов'янськ та Краматорськ. - Росіяни дуже часто говорять, що взяття Покровська – це ворота до Дніпра. Ви з цим погоджуєтесь? - Ні, там величезна відстань. Це може бути тільки у вологих мріях російських генералів. Дніпро може постійно перебувати під атакою російських ракет, інших варіантів поки немає. Навіть по Запоріжжю можливі атаки тільки керованими авіаційними бомбами, дронами та ракетами, ніякої наступальної операції. - Великих проривів російських військ у найближчий час Ви не прогнозуєте? - Ні, не прогнозую. У росіян немає достатньо сил та ресурсів для реалізації великих проривів.
