"Росія навмисно обрала лікарню своєю мішенню". Огляд західних медіа

Протягом минулого тижня провідні західні медіа писали про Україну великою мірою через російську атаку на "Охмадит", головну дитячу лікарню України. Реакція була радше одностайною і жорсткою.

У The New York Times, зокрема, зазначили, що "на відеозаписі атаки, яке зробив мешканець Києва і перевірив The New York Times, видно, як ракета рухається вниз на великій швидкості перед тим, як влучити у дитячу лікарню. Фабіан Хоффман, науковий співробітник Університету Осло, який спеціалізується на ракетних технологіях, ідентифікував зброю як російську крилату ракету Х-101. За словами Хоффмана, тип зброї і траєкторія її польоту свідчать про те, що Росія навмисно обрала лікарню своєю мішенню. Він сказав, що траєкторія ракети 'виглядає контрольованою', і що вона, ймовірно, була запрограмована перед запуском. Хоффман також зазначив, що ракета не була збита українським перехоплювачем протиповітряної оборони і була 'повністю неушкодженою, без видимих пошкоджень фюзеляжу'".

"Атаки в понеділок почалися ще до світанку, коли російські бомбардувальники запустили чотири крилаті ракети Х-101 і дві балістичні ракети 'Іскандер-М', повідомив командувач Повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук у своїй заяві, – говорилися далі в тексті NYT. – Три крилаті ракети були збиті, сказав він, не уточнюючи, які саме ракети уникнули системи протиповітряної оборони. Через кілька годин після того першого удару по всій Україні пролунала повітряна тривога, оскільки Росія запустила другий, більш потужний шквал ракет з тією, що влучила в лікарню".

"В аналізі, наданому The Times після атаки в понеділок, британська компанія Janes, що займається розвідкою у сфері безпеки, дійшла висновку: 'Українській мережі протиповітряної оборони буде важче захищатися від масованих ударів, поки її не буде посилено, або поки Україна не отримає можливість послідовно і точно завдавати ударів по об'єктах, які Росія використовує для здійснення цих атак'", – процитували в американському виданні.

Журналістка німецького Der Spiegel  Озлем Топчу у своїй колонці наголосила, що "ескалація, про яку так часто попереджає канцлер Олаф Шольц, вже давно відбулася. Шокує не лише жорстокість, але й політичне середовище, в якому стався цей напад. Ми повинні пам'ятати про це наступного разу, коли нам спаде на думку, що ця війна і постійні вимоги українців про зброю мають нарешті закінчитися. Коли хтось скаже, що Україна є проблемою, тому що вона не готова до 'мирних переговорів'. Не лише в таборі крайніх правих чи лівих, але й у парламентській фракції SPD у Бундестазі багато хто вважають, що озброєння України перешкоджає вирішенню конфлікту".

Вона наголосила, що "бажання, щоб хтось ініціював переговори і приніс мир, зрозуміле. За кілька днів до понеділкової хвилі терактів Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини, яка зараз головує в Раді Європейського Союзу, перебував у своїй 'Мирній місії 3.0'. Спочатку в Києві, потім у Москві, а згодом у Пекіні. Без консультацій з європейськими колегами і навіть без офіційного мандату, але з великим его і безліччю вражаюче інсценованих фотографій на інтернет-платформах. Між візитом Орбана до Москви і нападом на дитячу лікарню були лише вихідні. Це багато говорить про те, як Кремль ставиться до ініціатив, подібних до ініціативи угорського глави уряду: з байдужістю і радістю від приниження".

"Один Орбан не творить мир, – написала Топчу. – Він правий, що миру не досягнути з 'комфортного крісла в Брюсселі', але також не місією однієї людини, інсценованою в соціальних мережах. Його творять на фронті, його творять за допомогою зброї, це гірке усвідомлення. Дипломатія без військового тиску неефективна. Правильно, що країни НАТО оголосили, що поставлять Україні додаткові системи протиповітряної оборони і винищувачі F-16. Крім того, країна, яка зазнала нападу, повинна мати можливість захистити себе за допомогою західних систем озброєнь більшої дальності за межами своїх кордонів. Незрозуміло, чому Україні має бути дозволено захищатися лише на власній території, якщо вона зазнає нападу з території Росії. Вона могла б боротися з винищувачами, що несуть ракети, до того, як їх скинуть на дитячі лікарні".

У зв'язку з російською атакою на "Охмадит" писали також про людей: передусім про співробітників і пацієнтів лікарні. Низка видань звернули увагу на хірурга "Охмадиту" Олега Голубченка, який потрапив в кадри кількох фотографів у закривавленому білому халаті. Він робив операцію дитині, коли в лікарню влучила ракета. Його поранило осколками скла і цегли. "Ведення Росією її війни в Україні викликає нове обурення після удару по лікарні 'Охматдит', який був частиною найбільшого ракетного залпу по Україні за останні місяці. Він стався під час понеділкового ранкового ажіотажу, коли пацієнти прибували і виписувалися з лікарні, були присутні сотні дітей і проводилося кілька операцій", – зазначили у The Wall Street Journal.

"Після атаки сотні киян принесли воду та їжу і вишикувалися перед руїнами лікарні, передаючи цеглу від одного до іншого, повільно прочісуючи уламки у пошуках тих, хто вижив, – говорилося далі в тексті WSJ. – Серед добровольців був і хірург Голубченко. Немовля, яке він оперував, вижило після обстрілу і було перевезене в іншу лікарню, де завершили операцію. На відео, знятому під час розбору завалів, Голубченко допомагає рятувальникам у своєму закривавленому лікарському халаті. 'У той момент я не міг думати про мої поранення, – сказав він у телефонній розмові, коли поправлявся вдома у середу. – Я повинен був піти і допомогти'".

The New York Times  звернули увагу на іншого пораненого хірурга, Ігоря Колодку, який так само потрапив під удар під час операції і так само, щойно йому наклали шов на розсічений лоб, пішов розбирати завали. "Я не міг не допомогти. Це моя лікарня, мої люди. Я лікар", – сказав він пізніше в коментарі американському виданню.

"Вони казали: 'Ми ненавидимо українців, циган і євреїв!'"

Про виняткову жорстокість росіян писали не тільки у зв'язку з недавнім масовим ударом по Києву. Le Monde опублікував великий текст про биття і катування українських військовополонених в російських тюрмах. У виданні зазначили, що майже всі українські військовослужбовці, які повернулися з російського полону, пройшли через такі знущання, і що відомо тільки про одну в'язницю в Росії, де персонал не застосовував насильства.

"44-річний Олександр, солдат піхотної бригади, потрапив у полон на херсонському фронті і пробув у полоні двадцять місяців, – говорилося в одній з історій, яку опублікувало французьке видання. – Він вважає, що йому пощастило на початку полону. 'Мене поранило на фронті якраз перед тим, як я потрапив у полон. У мене були осколки в обличчі і в одній руці. Мені пощастило, що мене забрали до лікарні в Криму, де мені надали допомогу. Інших поранених забрали прямо до в'язниці, без медичної допомоги'. Це коли його перевезли до місця ув'язнення в Росії, почався кошмар. 'Після прибуття до в'язниці нас вивантажили з вантажівки, як тварин, і били близько трьох годин. Деяким з нас зламали ноги і руки. Росіяни називають це 'прийомом'. Потім вони поголили нам голови і відвели в душ, де били електричними кийками, які обпалювали нам тіло'".

"Олександр, який втратив у в'язниці 33 кілограми і зовсім не схожий на свої довоєнні фотографії, також постраждав від режиму харчування. 'Ми весь час були голодні. Суп був схожий на якусь червонувату воду. Увечері нам давали гнилу картоплю'. Під час допитів відбувалися тортури. 'Нас катували польовим електрогенератором, яким з'єднували статевий орган і палець, і змушували крутити ручку, бити себе струмом', – розповідає Олександр. Боєць описує і звичайне насильство. 'Нас змушували ходити на те, що росіяни називали 'карнавалом': ми мали стояти обличчям до стіни, в коридорі, де солдати спецназу били нас по ребрах. Заборонялося кричати, коли боляче. Вони робили це кожні два-три дні'", – процитували у Le Monde.

"А 'найважче, – продовжує Олександр, – було ходити в душ. Треба було йти зігнувшись, нахиливши голову і заклавши руки за спину. А вже в душі нас били електричними кийками. Били по геніталіях. Коли били між сідницями, то казали: 'Якщо ви хочете бути європейцями, це тому, що ви любите підорів!' Я бачив, як один в'язень помер від удару струмом. В інших були епілептичні припадки після ударів по голові'. Олександр зазначив, що 'охоронці стали гіршими, коли Україна здобула військову перемогу, а потім коли почалася війна між Ізраїлем і Газою. Оскільки у мене русифіковане єврейське прізвище, мене били ще більше, як всіх євреїв. Вони казали: 'Ми ненавидимо українців, циган і євреїв!'"

"Крім насильства, Олександр також описує інші порушення міжнародного права, як те, що у в'язниці перебували 'багато українських цивільних, яких вважали військовополоненими, хоча вони не були військовими', або 'знімання пропагандистських відео', – додали у Le Monde. – 'Вони відбирали кількох в'язнів, давали їм чистий одяг і знімали, як вони отримували посилки від Червоного Хреста. Це були фальшиві посилки, зі сміттям всередині".

Посилена (не)безпека

Нарешті, говорили про російську загрозу в самому Європейському Союзі. Йшлося не про війну – принаймні, цього разу. Медіа опублікували нібито підтверджену європейськими і американськими посадовцями інформацію про підготовку росіянами замаху на генерального директора німецької компанії-виробниці зброї Rheinmetall Арміна Папперґера.

Як написали у The Wall Street Journal, "Росія проводить все інтенсивнішу гібридну кампанію, спрямовану на виробників зброї, політиків й інших осіб по всій Європі, з метою підірвати військову і фінансову підтримку Києва, кажуть західні чиновники. За словами людини, знайомої з цим питанням, з початку року Німеччина посилила охорону навколо Папперґера. Генеральний директор подорожує тепер з охоронцями, в тому числі під час відвідування футбольних матчів, в той час як озброєна поліція охороняє офіси компанії, коли він там перебуває, розповіла ця людина. У травні палії спалили садову повітку біля одного з будинків Папперґера. Хоча поліція має лист, в якому відповідальність за підпал взяла на себе ліворадикальна організація, слідчі заявили, що вони розглядають також, чи може за цим стояти Росія".

В американському виданні нагадали, що "інші західні виробники озброєнь постачали Києву зброю, а деякі з них зараз проводять ремонтні роботи в Україні. Папперґер був більш відвертим щодо планів своєї компанії, роблячи часті заяви про наміри виробляти зброю в Україні. Rheinmetall заявляє, що сотні її машин і мільйони боєприпасів було відправлено в Україну. У червні вона відкрила в країні ремонтний центр, і Папперґер заявив, що компанія планує створити в Україні заводи зі зборки бронетехніки, виробництва танків і артилерійських снарядів. Минулого року Папперґер зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським".

"Серед нещодавніх актів імовірного саботажу, які західні спецслужби приписують Росії, – пожежа у травні, яка серйозно пошкодила берлінський завод, що належить оборонному підряднику. Попереднього місяця Німеччина затримала двох осіб з подвійним німецько-російським громадянством за підозрою у шпигунстві на користь Москви з метою підготовки нападів на військові об'єкти в країні, в тому числі на американську військову базу і полігон в Графенвері на півдні Німеччини".

"Європейські виробники озброєнь були невід'ємною частиною зусиль Заходу підтримати Київ, – йшлося далі в тексті The Wall Street Journal. – Британська BAE Systems має в Україні ремонтний завод і має намір з часом виробляти в країні легкі гаубиці, а Babcock International, інша британська оборонна компанія, відкриває там центр технічного обслуговування. Американська оборонна компанія Northrop Grumman заявила цього тижня, що буде виробляти боєприпаси в Україні спільно з місцевим партнером, ставши першою американською компанією, яка публічно оголосила про плани працювати в країні. Інші компанії, у тому числі американські, постачають зброю, як правило, за рахунок пожертвувань від своїх урядів".

"Безпека завжди була проблемою для оборонних компаній. Деякі американські оборонні підрядники протягом останніх тижнів посилили заходи безпеки навколо вищих керівників, деякі з яких вже подорожують з озброєною особистою охороною. Це включає обмеження попереднього повідомлення про появи на публіці, в основному у відповідь на протести проти конфлікту в Газі, які позривали зустрічі і доступ до оборонних об'єктів. Прес-секретар шведської Saab, чиє протитанкове й інше озброєння знаходиться в Україні, заявив, що компанія вже має 'хорошу готовність і процедури для захисту бізнесу і наших співробітників'", – процитували у WSJ.

Огляд підготувала Софія Петровська, "ОстроВ"