«Політична еліта в Києві починає проходити всі стадії теорії прийняття неминучого». Російські ЗМІ про Україну

Убивство Ірини Фаріон «відобразили» на своїх сторінках усі російські ЗМІ. Переважно, це були, звісно, уїдливі репліки та коментарі на адресу «затятої націоналістки та одіозного борця з усім російським». А прокремлівська газета «Взгляд» опублікувала навіть «розслідування» під інтригуючим заголовком «Почерк вбивства Фаріон підказує його виконавця». Утім, справедливих висновків від таких «розслідувачів» чекати не доводиться: «Взгляд» від початку переконаний, що «кількість і якість ворогів Фаріон в Україні перевищила критичну масу»...

«Показовий почерк злочину»

Незважаючи на всю упередженість свого «розслідування», «Взгляд» все ж таки дозволяє собі привільно поміркувати. «У тому, як було скоєно й організовано вбивство Ірини Фаріон, є кілька дивацтв. З одного боку, вони можуть бути лише набором збігів, з іншого, їх цілком можна витлумачити як непрямі докази версій, украй неприємних для київського режиму», - починає «Взгляд»... Далі газета переповідає повідомлення українських правоохоронців про прикмети підозрюваного, про те, де і як довго він чекав на Ірину Фаріон, і звичайно, не забуває обов'язково згадати «каральну» абревіатуру - ТЦК.

«Він явно впадав у вічі, оскільки для тихої вулички на околиці був одягнений занадто екстравагантно. Темні окуляри в яскравій оправі, пляжна шапка, яскрава толстовка, білі шкарпетки і червоні рукавички. Кілеру явно було нудно, він періодично бродив по двору, штовхав листя і навіть пританцьовував. Телефону в нього не було - явно надивився поліцейських серіалів, де кожен другий злочин розкривається через геолокацію гаджетів. На такого звернеш увагу не тільки у Львові. І все це відбувалося серед білого дня два тижні поспіль у Львові, в якому ТЦК забирає на фронт прямо в трамваях, а чоловіки воліють пересуватися перебіжками. Але цього юнака співробітники ТЦК немов не помічали», - розмірковує «Взгляд».

Як «окрему історію» газета згадує «толстовку з довгими рукавами», при тому, що «у Львові спекотно, до 30 градусів» - а все тому, що «довгі рукави і навіть рукавички потрібні тільки для одного: приховати татуювання, за якими його можна було б упізнати»...

«Віднедавна Львів весь обвішаний телекамерами. Тому-то ми і можемо вивчити поведінку кілера. Але саме цього дня деякі телекамери навколо Стрийської вулиці не працювали. Нібито через планові відключення електроенергії. Якщо це збіг, то вкрай підозрілий. Крім того, Львів із початком СВО - дуже закрите місто, обкладене постами і КПП. Потрапити або піти з нього нелегально майже неможливо. Але екстравагантно одягненому кілеру це якимось чином вдалося», - продовжує «Взгляд».

І намагається розгадати думки кілера: «Чому для спостереження він обрав саме будинок Фаріон, цілком зрозуміло. Зараз канікули, і Фаріон на свою роботу в університет не ходила. Взагалі-то вона була з університету нещодавно звільнена (а потім поновлена). А неподалік від будинку Фаріон розташований якийсь об'єкт, який постійно охороняється українськими військовослужбовцями. Також недалеко великий промисловий квартал з озброєною охороною. Почувши постріли, ніхто навіть не сіпнувся. Поліція у Львові останніми роками поводиться агресивно, навіть на домашні сварки і п'яні бійки виїжджає від двох до десяти машин з озброєними поліцейськими. А кілер абсолютно спокійно пішов кудись у район Стрийської вулиці, де і розчинився. Стрийська вулиця - це одна з основних вилітних магістралей Львова, що переходить за кільцевою дорогою в трасу через Стрий у Карпати і далі в Угорщину. Шукай його тепер по горах».

«Взгляд» наполягає, що «в діях кілера немає жодного натяку на те, що він коли-небудь проходив спецпідготовку або мав якусь професійну групу підтримки».

«Людина зі стійким логічним мисленням не залишила б стільки слідів, обрала б менш небезпечний спосіб встановлення режиму дня і звичок об'єкта. Більш уважна до справи людина не стала б два тижні стояти на одному й тому самому місці, обравши в плані маскування найдивовижніший спосіб із дешевих детективів», - повчає «Взгляд».

«Перед нами вельми показовий почерк злочину. Жодної логічної організації, зате виняткова, нехарактерна для психічно стабільних людей завзятість у досягненні поставленої мети. Створюється враження, що для кілера вбити Фаріон було глибоко особистою справою. Можливо навіть, він був на цьому майже схиблений. Професіонали або випадкові найманці так себе не поводять», - продовжує газета.

І нарешті, зачіпає питання «російського сліду»: «Українські правоохоронні органи вже обговорюють «російський слід» у справі про вбивство Фаріон, хоча й не зовсім упевнено. Принаймні, не наполягають на ньому. Але варто пам'ятати, що в Україні і навіть у Львові ставлення до Фаріон було, м'яко кажучи, неоднозначним. Восени минулого року Фаріон стала публічно нападати в соцмережах на українських військовослужбовців, які, на її думку, надто часто і багато використовують «москальску мову». Поступово підвищуючи градус образ, вона звинуватила у зраді членів забороненого в Росії батальйону «Азов», які теж розмовляють переважно російською. Ба більше, Фаріон написала лист-донос на «азовців» безпосередньо на ім'я Зеленського. «Азовці» у відповідь назвали Фаріон «пособницею російської пропаганди», що в їхній лексиці означає смертний вирок. А СБУ в листопаді минулого року завела на Фаріон кримінальну справу відразу за кількома статтями...».

Що правда в сказаному, а що брехня, російський читач, ясна річ, замислюватися не буде.

«Якщо додати до вищеописаного портрета підозрюваного довгі рукави, що приховують татуювання, то в наявності постає вигляд якщо вже не прямо бойовика «Азова», то когось із співчутливої їм молоді з українських націоналістичних сект. При цьому людина вміє поводитися зі зброєю і не знайома з поняттям цінності людського життя, бо вистрілити немолодій жінці впритул у лоб - дещо інша навичка, ніж вести вогонь у бою на фронті. І психологічний поріг допустимого теж інший», - наближається до висновку «Взгляд».

«Фаріон породжувала навколо себе атмосферу ненависті, поступово підвищуючи її градус і розширюючи коло об'єктів цієї своєї ненависті. У підсумку вільно чи мимоволі вона зачепила той соціальний пласт, психологію якого ніколи не розуміла. Хоча їй здавалося, що вона захищає саме його інтереси. Перед нами, судячи з усього, класичний приклад того, як один фанатик став жертвою іншого. Фраза «її вбила атмосфера ненависті» перестала бути метафорою і перетворилася на документальний опис злочину. Можливо, саме тому МВС України не наполягає на тому, що бачить «російський слід», - поблажливо підсумовує кремлівська газета.

«Київські керівники знову збираються всіх обдурити»

«Независимая газета» чомусь вирішила, що «київські політики фонтанують ідеями переговорів із Москвою». І навіть намагається це обґрунтувати.

«Під час візиту до КНР цього тижня глава українського МЗС Дмитро Кулеба запланував обговорити шляхи припинення військового конфлікту з Росією. Водночас президент України Володимир Зеленський допустив можливість переговорів із главою Російської держави Володимиром Путіним, які сам заборонив собі раніше. Готовність до обговорення, зокрема китайської мирної ініціативи, київська влада вирішила продемонструвати, коли стало зрозуміло, що вона втрачає свого давнього покровителя в особі президента США Джозефа Байдена, який напередодні оголосив про вихід із передвиборчих перегонів», - заявляє «НГ», стверджуючи, що до такого самого висновку доходять і якісь «експерти».

«Як відомо, у жовтні 2022 року після проведення референдумів у Донецькій і Луганській народних республіках, а також у Запорізькій і Херсонській областях про входження до складу Російської Федерації український лідер своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) про неможливість ведення переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним. І тут український президент знову висловився проти відмови від тих територій, жителі яких проголосували на референдумах за приєднання до Росії. Тим самим він фактично повернувся до презентованої ще в листопаді 2022 року власної «формули миру», яка регламентувала вихід на кордони 1991 року і від самого початку була визнана нереалістичною російською стороною», - нагадує настільки «Независимая газета», що згадані «референдуми» в неї жодних сумнівів не викликають.

Коментуючи для «НГ» «суперечливі заяви Києва», такий собі «голова Центру політичної інформації» Олексій Мухін припускає, що «очевидно, Зеленський і члени його команди зараз перебувають у паніці, оскільки вони втрачають свого покровителя в особі президента США Джозефа Байдена, який напередодні оголосив про вихід із передвиборчих перегонів. Тоді як стосунки з кандидатом у президенти, екслідером США Дональдом Трампом у Зеленського явно не склалися. І їхня нещодавня телефонна розмова, за наявною інформацією, не змінила ситуації. Хоча, за запевненнями української сторони, вона послужила основою для майбутніх нових контактів».

На такому тлі, продовжує Мухін, главу українського МЗС і відправили в Пекін, «щоб запевнити в затребуваності китайських мирних ініціатив, цьому також постарався підіграти в інтерв'ю й український лідер, що йому явно не вдалося».  

«А надалі, мабуть, київські керівники знову збираються всіх обдурити. Але вони повинні розуміти, що якщо не прислухаються до сьогоднішніх виважених пропозицій Росії, що враховують поточні реалії на полі бою, то згодом її умови здатні погіршитися», - повторює «експерт» Мухін усім набридлі путінські «хотілки».

«Независимая» продовжує, що «з урахуванням ймовірного приходу в Білий дім Дональда Трампа за підсумками листопадових президентських виборів у США також був заявлений як компромісний ще один можливий варіант врегулювання конфлікту».

«Напередодні його представив експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон... На думку Джонсона, США потрібно дозволити Києву використовувати далекобійні американські ракети ATACMS для ударів по російському тилу, щоб змусити Москву відступити до кордонів на момент початку воєнного конфлікту в 2022 році, допустивши для решти України (тобто без урахування Криму) вступ до ЄС і НАТО. Цікаво, що схожий план виклав у понеділок у Telegram-каналі й депутат Верховної ради України Євген Шевченко, який раніше входив до пропрезидентської фракції «Слуга народу». За його припущенням, у разі свого переобрання на президентський пост Дональд Трамп змусить піти у відставку Володимира Зеленського. А потім новообраний спікер Верховної ради буде змушений підписати угоду щодо врегулювання конфлікту, що передбачає взаємні поступки. При тому що двері в НАТО для України назавжди виявляться зачиненими, але їй можуть повернути Запорізьку і Херсонську області, а також Донбас, який увійде до складу української держави «на правах конфедерації», тоді як Крим залишиться за Росією, визначив Шевченко», - переказує «Независимая».

«Тут також незайвим буде зазначити, що описаний ним варіант нагадував ті домовленості, що були досягнуті в рамках переговорів представників Росії та України в Стамбулі навесні 2022 року. Однак потім вони виявилися відкинуті українською стороною - за наполяганням згадуваного вище британського прем'єра Джонсона», - стверджує «Независимая» і цитує ще одного «експерта» - такого собі Андрія Коваленка, «керівника Центру протидії дезінформації при РНБО».

Коваленко досить несподівано наполягає, що «будь-який результат виборів у США буде поразкою Росії».

«При цьому він послався на нещодавнє висловлювання колишнього радника з національної безпеки часів президентства Дональда Трампа - Джона Болтона, який наголосив, що Україна, як і її успіх у військовому конфлікті з РФ, є стратегічними інтересами США. Щоправда, одночасно Коваленко опустив попередження Болтона про те, що за сьогоднішніх обставин прихід Трампа до влади в США стане для Києва «поганою новиною», - підсумовує «Независимая».

«Адже англосакси настійно вимагають…»

Урядова «Российская газета» публікує думку редактора журналу «Арсенал Отечества» Олексія Леонкова, який пафосно заявляє, що «єдиний порятунок для України - без затягувань починати переговори».

«Останніми днями українська хунта все частіше починає робити вкидання в ЗМІ про можливість початку переговорів з Росією. Українські політики, вже не озираючись на українську верхівку, починають розмірковувати про проведення всенародного референдуму з цього питання. Схоже, що політична еліта в Києві починає проходити всі стадії теорії прийняття неминучого. Нагадаю, ця теорія складається з п'яти пунктів: заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття. Цілком ймовірно, зараз Зеленський і компанія перебувають десь між торгом і депресією. І цьому є об'єктивні причини, як на внутрішньому, так і на зовнішньому політичному треку», - судить прокремлівський «експерт».

«При цьому вони продовжують верещати про те, що українські військкомати повинні виконувати план з набору в 100 тисяч осіб на місяць. Як ми розуміємо, кількість прибулих не заміщає кількість вибулих. Та й такими темпами вони просто утилізують остаточно своє чоловіче населення. Знищують свій генофонд. Зараз на небезпеку почнуть наражати чоловіче населення у віці від 18 до 25 років. Адже англосакси вже настійно вимагають знизити поріг призову в армію до 18 років. Вони рахувати теж уміють і розуміють, що цікава арифметика за цифрами втрат складається не на їхню користь. Якщо Київ піде на цей крок, то дуже скоро опиниться в демографічній ямі, точніше - прірві», - повчає Леонков.

«Також можна зазначити, що якщо ти будеш відловлювати в армію хлопців, які навіть не вміють стріляти з автомата, то багато ними не навоюєш. Сучасна війна - це війна технологій... Тобто необхідні фахівці з великим досвідом, а не просто люди, яких зібрали і кинули на штурм. Разом з тим, ми бачимо, що навчати своїх бійців у Києва просто немає часу. Тому, в основному, всю високоточну техніку у ЗСУ обслуговують західні найманці. А це контингент ненадійний. Будуть гроші - служитимуть, а якщо фінансові потоки скоротяться, то вони перші втечуть із поля бою», - наполягає Леонков.

«Незабаром у США пройдуть вибори президента. Поки що, за попередніми оцінками, Трамп має всі шанси вдруге сісти в Овальний кабінет. Якщо це дійсно станеться, то Зеленський втратить велику кількість американських донатів. США згортатимуть проєкт Україна. Для Трампа головна загроза - це Китай, а фінансові потоки і військову допомогу він, скоріше, буде надавати Ізраїлю, ніж будь-якій іншій країні. Склавши всі ці складові, можна дійти висновку, що зараз єдиний порятунок для України - постаратися без затягувань починати переговорний процес. Бо чим далі, тим буде гірше для них. У будь-якому разі стадія прийняття неминучого для них настане. Питання тільки в тому, з якими втратами вони підійдуть до цієї стадії», - засуджує придворний «експерт».

«Поставивши на молодого і перспективного»

«Парламентская газета» опублікувала думку «глави комісії Ради Федерації РФ із захисту державного суверенітету та запобігання втручанню у внутрішні справи РФ» Андрія Клімова, який називає «катастрофою для України» рішення Дональда Трампа взяти у віцепрезиденти «противника військових поставок Києву 39-річного Джеймса Венса».

«По-перше, упевнений, що Трамп, роблячи такий вибір, найменше думав про те, як відреагують на це в ЄС або в Києві. Переживають там чи ні - все буде так, як вирішать ті, хто за підсумками листопадових виборів у США увійдуть до Білого дому. По-друге, і сам Венс, виступаючи за припинення поставок зі США, навряд чи думає про майбутнє України та її народу. Він, будучи досить відомим у фінансових колах юристом, виступає за те, щоб дотримувалися прийняті в американській діловій сфері поняття. І розуміє, що коли хтось освоює сотні мільярдів доларів із держбюджету фактично безконтрольно, це неправильно і з цим треба щось робити. Це не означає, що серед республіканців немає людей, які люблять гроші. Це означає, що там не люблять, коли правила гри порушуються в такий дивний і доволі грубий спосіб», - судить Клімов.

«Зараз одна з головних проблем США - це деградація еліт. Там більшість політиків - вікові люди, - заявляє Клімов, якому ось-ось стукне 70 років. - А ті, хто обслуговують їхні інтереси, з цими інтересами вже зжилися, під ними «підписалися» і таким чином нахапали собі «скелетів у шафі». Судячи з усього, Венс, який став сенатором тільки в січні 2023 року, їх нахапати не встиг. Якщо в нього вони і є за минулими бізнес-справами, то не думаю, що це може бути щось дуже серйозне, що могло б зруйнувати його політичну кар'єру... І те, що він у 39 років вийшов на такий високий політичний рівень, говорить багато про що - припущу, що йти в політику було його свідомим рішенням. І зачіпок, які дозволили б маніпулювати ним великій кількості людей, на мій погляд, немає».

«Таким чином, поставивши на молодого і перспективного, відносно незалежного колегу, Трамп вирішив два завдання. Перше - він дав сигнал американському суспільству, що готовий до суттєвого омолодження еліт і до відкриття своєрідних соціально-політичних ліфтів. Друге - він відкриває шлях людині, яка, якщо Венс добре відпрацює в Білому домі, вже за чотири роки може стати наступним президентом США», - прогнозує з Кремля Клімов.

«...Думаю, Трамп розуміє, що через чотири роки він буде вже літньою людиною. І цей жест щодо Венса багато хто може розцінити саме так. Трамп, вважаю, у такий спосіб показує іншу перспективу, інший варіант розвитку Америки, ніж той, що дають країні неоліберали протягом останніх тридцяти років», - підсумовує Клімов, чомусь не спрогнозувавши, чим це обернеться для України.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»