Підвищення тарифів на комуналку, борги та підготовка до опалювального сезону. Інтерв'ю з експертом у сфері ЖКГ Олегом Попенком

Останнім часом в українському інформаційному просторі активізувалася тема підвищення тарифів на комунальні послуги. У червні 2024 року українці вже пережили зростання цін на електроенергію (на 64%), а згідно з "інфляційним звітом" Національного банку України, з 2025 року розпочнеться "поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів". І все це відбувається на тлі мораторію на підвищення комунальних послуг, яке Верховна Рада ухвалила на початку повномасштабної війни.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко розповів в інтерв'ю "ОстроВу", які тарифи можуть підняти вже наступного року, скільки ми можемо сидіти без електроенергії взимку і як підготуватися до опалювального сезону.

- Давайте почнемо з найбільш обговорюваної теми – це подальше підвищення тарифів. За вашими прогнозами, які саме тарифи та наскільки можуть бути підвищені найближчим часом?

- Я очікую, що наступного року відбудеться підвищення тарифів на електроенергію, газ, розподіл газу, вартість тепла та гарячої води. Я дуже впевнений, що ці тарифи піднімуть уже 2025 року.

- Із чим ви це пов'язуєте?

- Вже неодноразово публікували і рекомендаційні листи з МВФ, і меморандум з МВФ, підписаний цього року та два роки тому, де чітко прописано, що ми отримуватимемо гроші лише на умовах, якщо тарифи на комунальні послуги будуть вирівняні з ринковою вартістю та покриватимуть витрати підприємств.

Відповідно, якщо говорити про ринкову вартість газу в Україні, то він сьогодні торгується в межах 16-17 гривень, іноді доходить до 18. Якщо говорити про фактичну ціну, за якою його продають населенню, то це 7,96 грн за кубометр. Підвищення цін на газ спричинить зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Вартість розподілу газу також зростатиме, тому що це невід'ємна послуга від вартості тепла та газу, відповідно, її також підніматимуть до ринкової вартості.

- А що ви скажете про підвищення цін на електроенергію?

- Що стосується електроенергії, то на підвищення тарифу грає відразу два показники: з одного боку, це вимога МВФ щодо ринкової ціни, яка коливається в районі 9-11 грн (зараз ми платимо 4,32 грн за кіловат на годину), з іншого – політика держави. Ми можемо подивитися та послухати заяви представників міністерства, представників енергетичних компаній, які на кожному кроці кажуть, що ціна на електроенергію для населення не низька, її потрібно піднімати, вона не відповідає європейській, нас не приймуть до Євросоюзу, якщо ми не матимемо європейських цін і таке інше. Але це все не про реальні факти, це домисли. Однак, судячи з політики, яку ведуть наші органи влади, коли вже двічі піднімали тарифи на електроенергію під час війни, я не бачу передумов того, що вони зупинятимуться.

- Тарифи на електроенергію у червні вже зросли на 64%, ви прогнозуєте подальше зростання?

- Я думаю, що ціна й надалі зростатиме.

- Тобто навіть зараз ціна на електроенергію далека від ринкової?

– Ціна на електроенергію навіть сьогодні не ринкова. Наразі ціна електроенергії для населення 4 гривні 32 копійки, а ринкова ціна коливається від 9 до 11 гривень.

- Наскільки підвищення тарифів є нині обґрунтованим?

– Я взагалі не бачу зараз передумов для підвищення тарифів на комунальні послуги.

- Як тоді покривати різницю між ринковою та фактичною ціною?

- Ми не маємо розглядати ринок як собівартість тарифу. Ринок у нас в Україні косий-кривий, і його треба три-чотири рази переглянути перед тим, як на нього посилатися. На нього посилаються органи державної влади та юридичні монополісти. Але особисто я не вважаю, що ми маємо взагалі орієнтуватися на ринок.

Погляньмо на газ. В Україні на ринку газ торгується за ціною 16-18 тис. гривень за тисячу кубів. Але фактична собівартість видобутку газу з розвитком для НАК "Нафтогаз України" становить близько 50-60 доларів за тисячу кубометрів (тобто це 4-5 тисяч гривень). Продаючи його за 8 тисяч грн НАК "Нафтогаз Україна" має 50% надбавки. Який сенс піднімати вартість газу зараз для населення, а згодом і для теплокомуненерго, щоб сформувати ще десятки мільярдів боргів за комуналку?

У нас абсолютно немає ринкових механізмів. Ми маємо величезну кількість обмежень з тієї чи іншої сторони на ринку, які не дають нормально ринку розвиватися. Та й чи варто взагалі говорити про ринок, підвищення тарифів, якщо у нас є абсолютно неплатоспроможне населення?

У багатьох європейських країнах тарифи на електроенергію для населення нижчі або рівні українським – це Угорщина, Мальта, Болгарія, Сербія, Норвегія. До того ж заробітні плати в цих країнах на 20-300% більше, ніж в Україні.

- Яка у нас ситуація із заборгованістю за комунальні послуги?

- Ситуація із заборгованістю у нас катастрофічна. Давайте визнаємо чесно, що у нас вона абсолютно неконтрольована, і що з нею робити, навряд чи хтось із влади знає.

Лише на 1 січня 2022 року заборгованість за житлово-комунальні послуги становила 81,3 млрд грн. Після цього ці цифри не оприлюднюють. За різними оцінками, за моїми особистими розрахунками, заборгованість за комунальні послуги з урахуванням окупованих територій становить близько 200 млрд грн. І я не бачу жодного бажання представників влади розбиратися, що з цим робити, і якось міняти ситуацію із боргами.

Можна також чітко говорити про те, що ніяке підвищення тарифів не вирішить жодної проблеми в комунальній галузі, а призведе лише до того, що збільшиться заборгованість українців за житлово-комунальні послуги.

Тобто ці гроші не підуть на поточні чи капітальні ремонти, вони не підуть на підвищення зарплат для працівників комунальних та енергетичних підприємств. Якщо теплокомуненерго отримає гроші, воно просто розрахується за газ, там борги понад 100 млрд грн.

А якщо говорити, наприклад, про водоканали, то там заборгованість за електроенергію становить близько 9 млрд гривень. Відповідно, якщо водоканали отримають нові тарифи, всі гроші підуть на погашення боргів. Жодних проблем на підприємствах не буде вирішено. Це замкнене коло, з яким треба розбиратися.

- А що можна зробити?

- Насамперед, потрібно провести аудит цих боргів, розібратися, наскільки вони надуті чи ні, що взагалі там із цими боргами. У нас незрозуміло, як "Нафтогаз" нарахував величезний борг Києву 20,7 млрд грн. І вони між собою домовилися, що платитимуть на виплат, хоча там половина суми – це штрафні санкції. У нас довкола "схематоз", і з цим треба щось робити. Але, як я бачу, на сьогодні цим ніхто не збирається займатися.

- Підвищення тарифів може покращити "статистику" щодо заборгованості?  

- Підвищення тарифів не вирішує проблем із заборгованістю населення за житлово-комунальні послуги. Це, в принципі, не може між собою ніяк корелюватися. Для того, щоб вирішити питання із заборгованістю за комунальні послуги, потрібно насамперед розібратися з платоспроможністю населення, щоб у людей було більше грошей. Якщо зростатимуть зарплати та пенсії, тоді люди шукатимуть гроші для сплати боргів. Ну як можна заплатити за житлово-комунальні послуги, коли ти маєш пенсію 2,5 тисячі гривень? Про які комунальні послуги можна говорити?

Я вже мовчу про якість комунальних послуг. У нас не можна пити воду з крана, тепла у квартирах немає і таке інше.

- Ми вже входимо в зиму, і багато кого цікавить питання, коли можуть повернутися відключення електроенергії?

- Відключення електроенергії вже зараз тривають. Ми про них не знаємо, але вони є у Херсоні та Миколаєві, у Сумах відключення світла мало не щодня. Що ж до відключень електроенергії по всій країні та запровадження графіків, то вони були пов'язані з ремонтом блоків атомних станцій. На сьогодні у нас усі блоки працюють, але є проблеми з передачею електроенергії регіонами. Поки що наші диспетчери з цим справляються.

Я думаю, що відключення електроенергії будуть із настанням холодів. Чим більше холодів буде, тим більше буде відключень. На це також впливатимуть обстріли та погодні умови.

- За сприятливої ​​температури та відсутності обстрілів з енергетичної інфраструктури ми можемо пройти зиму без відключень?

- Цілком вся Україна навряд чи зможе пройти зиму без відключень електроенергії. Як показує ситуація, у нас деякі області мають величезні проблеми з електроенергією, і забезпечити світлом їх навіть за нульової температури на вулиці буде дуже складно. Це Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Сумська, Полтавська, Чернігівська, Одеська області. Ці регіони є загрозою тимчасових відключень електроенергії. На який період – це вже інше питання, але те, що там будуть відключення, це однозначно.

- Скільки годин на день ми можемо сидіти без світла взимку? У вас є оптимістичний та песимістичний сценарії?

- Відповідно до оптимістичного сценарію, у нас будуть відключення електроенергії лише у прифронтових та прикордонних (з росією та Бєларуссю) областях. Там і так немає генерації, вона працює, скажімо, на половину потужності, там були і влучення, і вибухи.

А ось згідно з песимістичним сценарієм, у нас можливі 10-14 годин відключень на добу.

Якщо будуть дуже сильні морози, тобто мінус 10 і нижче, вони триматимуться 3-10 днів, тоді будуть величезні проблеми із проходженням опалювального сезону, і відключатимуть світло на дуже довгий період. Це може бути навіть по 16 та 20 годин на добу.

- Як ви оцінюєте підготовку до опалювального сезону та які ваші прогнози, як ми його пройдемо?

- Я взагалі не можу оцінити підготовку до опалювального сезону так, як це зробив прем'єр-міністр та деякі депутати, що ми готові на 100%. Я вважаю, що це потрібно робити за певними критеріями. Я хотів би дізнатися, які критерії були у прем'єр-міністра, коли він заявив про 100% підготовку до опалювального сезону, якщо через два дні вийшов міністр освіти і науки і заявив, що для проходження опалювального сезону школам необхідно 3300 генераторів. То ми таки на 100% готові чи вже на 95? А як бути з трубами, теплотрасами, мережами, багатоквартирними будинками? Вони готові до опалювального сезону?

Ми зробили усі капітальні ремонти? Ми розібралися із боргами за житлово-комунальні послуги? Ні, звісно. Про яку підготовку до опалювального сезону може йтися взагалі мова?

Для мене є певні критерії проходження опалювального сезону. Перше, це технічний стан усієї нашої житлово-комунальної інфраструктури: скільки зроблено капітальних ремонтів, скільки замінено труб тощо. Так ось нічого із цього практично не зроблено. Можна сказати, що за цим критерієм ми не готові до опалювального сезону. Якщо у центрі Києва проривають труби, то що говорити про інші населені пункти. Є маленькі міста, де взагалі невідомо, чи розпочнеться там опалювальний сезон.

- Чимало українців лякає перспектива залишитися взимку без центрального опалення, це можливо?

- У нас до початку повномасштабного вторгнення опалювальний сезон розпочинався у деяких містах у середині і навіть наприкінці грудня. Ми маємо великі проблеми з опалювальним сезоном. Ми технічно абсолютно не готові. Не виділялися гроші, не було державних програм допомоги теплокомуненерго.

Крім того, не забувайте про заборгованість теплокомуненерго перед "Нафтогазом" за газ, що безпосередньо впливає на початок опалювального сезону.

У нас є десятки міст, де теплокомуненерго не має грошей для того, щоб заплатити за газ, щоб розпочати опалювальний сезон. А загальна сума заборгованості становить близько 100 млрд – такі цифри. І що з цими цифрами робити, як у цій ситуації теплокомуненерго розпочинатиме опалювальний сезон, ніхто не знає.

Окрім мереж, теплокомуненерго, обладнання та іншого, у нас є житлові багатоквартирні будинки. Беремо близько 120 тисяч будинків, які потребують негайного капітального ремонту, бо втрати тепла там сягають 40-45%.

А ми за рік робимо капітальний ремонт та термомодернізацію у найкращому випадку у п'яти тисячах будинків. Відповідно, можна порахувати, скільки часу нам треба, щоб ми могли підійти до критеріїв 100% готовності до опалювального сезону.

А ще є резервні потужності, які потрібно забезпечити. Наприклад, наші спонсори та партнери передали нам безкоштовно 91 газотурбінну установку. Це коштувало нашим партнерам 50 млн доларів, нам їх віддали безкоштовно. А ми навіть половину не встановили.

- Чому?

- Ні в місцевих радах, ні в інших органах державної влади не знайшлося грошей, щоб встановити та підключити ці установки. Половина з них просто відпочивають і не будуть підключені. Я вже не говорю про школи, про енергетику, про капітальні ремонти Укренерго тощо. Там свої проблеми з підготовкою до опалювального сезону, і не факт, що там усе гаразд.

Відповідно, за всіма критеріями ми абсолютно не готувалися до опалювального сезону. І те, що заявляють наші чиновники, це на рівні профанації.

- Чим це все загрожує простому споживачеві?

- Люди можуть сидіти без тепла у середині зими. Це загрожує поривами труб. Це як у 2020 році у Дарницькому районі Києва порвало трубу та 18 будинків залишилися без тепла до середини грудня.

Це також загрожує пожежами, втратою майна, вибухами тощо. У будинках вибухає газ, горить проводка, і все це безпосередньо пов'язане із проходженням опалювального сезону.

- А обстріли впливають на опалювальний сезон?

- Звісно, ​​впливають. Наприклад, у Сумах росіяни б'ють по українській енергетичній системі, ТЕЦ, що безпосередньо впливає на наявність тепла в будинках. Прифронтові області знаходяться під таким впливом, під неймовірним тиском, і там можуть бути найбільші проблеми під час опалювального сезону.

- Що може сьогодні зробити кожна людина, щоб більш-менш комфортно пройти зиму?

- Насамперед моя порада тим, хто проживає в багатоквартирному будинку: перевірити всі мережі (теплові та каналізаційні мережі, електричні мережі, електричні щитки, електричні щитові). Потрібно подивитися, десь розкрити всі ці щитки, перевірити, в якому вони там стані, почистити їх, викликати електрика, перевірити труби, викликати сантехніка, по можливості замінити труби, якщо вони порвані. Це все може безпосередньо вплинути на нормальне проходження опалювального сезону.

Якщо говорити про приватний будинок, то все простіше. Якщо є гроші, то опалювальний сезон можна пройти спокійно. Але для цього потрібна певна сума: 200-250 тисяч гривень. Можна купити паливний котел, генератор, запастись бензином, дровами, купити зарядну станцію тощо.

У багатоквартирному будинку набагато складніше, і навіть зарядна станція може не врятувати тебе, якщо згорить проводка. Проблем набагато більше, тому в першу чергу потрібно повірити всі мережі, щитки, щитові, системи газового підключення, каналізацію, труби. Повторюся: сезон буде складним.

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті