Опалювальний сезон 2022-2023 – чого чекати?

До настання холодів ще є час, але українцям вже зараз хотілося б розуміти, чого очікувати цієї зими у воєнних умовах. Аналіз наявної інформації дозволяє зробити висновок: загалом все не так вже й погано. Але певні складнощі є.

ЖКГ та вугілля

Ступінь технічної готовності котелень, будинкових та трубопровідних мереж – поки що найменш проблемне питання.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов 15 серпня повідомив наступне: "Ми вже виходимо на показник, близький до 70% підготовки мереж та систем ЖКГ. Все йде за планом там, де це можливо".

Очевидно, що "близький до 70%" показник має бути в діапазоні 65-69%. І якщо так, то поки що хвилюватися нема чого. Рік тому, до війни, у середині серпня Мінрегіон звітував про готовність ЖКГ до зими на рівні 71,5%.

Тобто так, зараз гірше, ніж торік, але ненабагато.

Через російські обстріли до середини літа налічувалося 345 об'єктів теплопостачання, що були виведені з ладу. Зокрема, пошкоджено 324 котельні, 4 ТЕЦ та 1 ТЕС. Повністю зруйновано 12 котелень, 4 ТЕЦ. Зрозуміло, що цей перелік може бути суттєво розширено: війна продовжується.

Але стан інфраструктури ЖКГ – лише одна складова. Не менш проблемне питання – енергоресурси.

Знов-таки, найпростіше справи з вугіллям. Але простіше лише тому, що цього року Міненерго наприкінці липня затвердило плановий запас перед опалсезоном на рівні 2,5 млн т. Прем'єр Денис Шмигаль у червні говорив про мінімальний обсяг 2 млн т. і максимальний – 3 млн т.

Тобто, у міністерстві взяли за завдання середнє арифметичне значення між цифрами, які озвучив прем'єр. Це не багато. У попередні роки із настанням холодів на складах ТЕС та ТЕЦ було по 3,5-4 млн т.

Урядове рішення понизити планку пояснюється продовженням портової блокади з боку РФ у Чорному морі.

Як відомо, останні кілька років Україна імпортувала вугілля (головним чином антрацит) через втрату шахт на Донбасі. Імпорт (головним чином із США та ПАР) йшов через чорноморські порти.

Вочевидь, що у ж.д. вагонах через західний кордон стільки вугілля не завезеш. Тому вугільний імпорт у І півріччі впав у 2,4 рази порівняно з тим самим періодом довоєнного 2021 р. Звідси й затверджене зниження планових запасів.

У середині серпня радник голови Міненерго Максим Немчинов повідомив про переговори з іншими країнами про імпорт 200 тис. грн. т. антрациту до початку опалсезону. Це дуже мало. Але це саме той обсяг, який можна доставити через західний кордон залізницею.

Гроші на закупівлю є. Кабмін своїм дорученням від 29 липня зобов'язав держкомпанію НЕК "Укренерго " профінансувати створення стратегічного запасу вугілля перед опалпсезоном на 2,5 млрд. грн.

Зі слів М.Немчинова випливає, що антрацит зараз розглядається як резервне паливо. Тобто. енергоблоки, що працюють на антрациті, не працюватимуть постійно. Їх запустять лише за нештатної ситуації.

Отже, розрахунок робиться насамперед на власний ресурс. Як зазначав раніше Д.Шмигаль, вуглевидобуток в Україні через війну впав на 30%. По-перше, шахти не можуть працювати під прямим обстрілом. По-друге, через ці обстріли є проблеми з вивезенням.

Але при цьому споживання вугілля теж впало на 30%. Здебільшого через зупинку промпідприємств. Тому в уряді розраховують, що вугільного ресурсу для опалсезону вистачить.

Газове питання

Зниження вугільних запасів Кабмін має намір компенсувати за рахунок газових. Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко ще в середині червня повідомляв про урядове завдання накопичити в підземних сховищах (ПСГ) 19 млрд. м3 до початку опалсезону .

Це дуже багато, зазвичай на холодний період вистачає 15 млрд. м3 (без урахування транзитних форс-мажорів). Але, як зазначалося, вугілля на складах цього року буде значно меншим. Отже, газу має бути більше, справедливо вважають у Кабміні. Оскільки проблем із його транспортуванням (як у випадку з вугіллям) немає. Але є інша проблема. Грошова.

За словами Ю.Вітренко , щоб забезпечити 19 млрд м3 у ПСГ, треба імпортувати 5,8 млрд м3. Для цього потрібно близько $8 млрд. Це дуже багато, навіть для "Нафтогазу". Питання у тому, де взяти таку суму.

В уряді (цілком справедливо, з поправкою на війну) вважають, що в такій ситуації "Нафтогаз" не може виплачувати купонний дохід власникам своїх облігацій зовнішньої корпоративної позики.

Згідно з його умовами, ще в липні НАК мав заплатити за цими зобов'язаннями $335 млн (купон + викуп). Хто і навіщо брав ці позики, вганяючи найбільшу держкомпанію в боргову яму – питання для силових відомств (які чекають вказівок зверху, а їх, скоріше за все, немає).

Проте зараз головне те, що Кабмін своїм розпорядженням заборонив правлінню "Нафтогазу" виплачувати купон без свого погодження. І компанія за дорученням уряду направила власникам облігацій дві пропозиції про відстрочку платежів.

Перше стосувалося лише випуску з погашенням у липні 2022 р. Друге було також розширено на випуски з погашенням у 2024 та 2026 роках. Це ще €600 млн та $ 500 млн відповідно.

За першою пропозицією НАК отримав відмову, за другою – також. Як стало відомо 18 серпня, лише 22% кредиторів підтримали подання компанії відстрочки платежів на 2 роки (при тому, що НАК та уряд не просили про зменшення виплат).

Проте, з огляду на те, що офіційні кредитори України раніше погодилися на відстрочку боргових виплат на 2 роки на $6 млрд (про це 10 серпня повідомив прем'єр Д.Шмигаль ), треба прогнозувати, що і кредиторам "Нафтогазу" в результаті теж доведеться погодитись.

Слідом за власниками облігацій зовнішньої корпоративної позики держкомпаній "Укравтодор" та НЕК " Укренерго ", які вже приєдналися до домовленостей щодо офіційного держборгу України (там, де позичальником виступає Мінфін).

Ю.Вітренко також зазначав, що компанія та уряд звернулися до закордонних союзників із проханням про допомогу з фінансуванням створення газових запасів перед опалсезоном. І вже є позитивна реакція Канади.

Як стало відомо 18 серпня, уряд цієї країни надасть НАК 450 млн. канадських дол. для закупівлі газу до опалювального сезону. Тому є обґрунтована надія, що решта союзників наслідуватиме канадський приклад.

Ложку дьогтю в цей позитив вносить та обставина, що, як і попередні роки, закуповувати доведеться (на західному кордоні у європейських трейдерів) газ агресора.

Д.Шмигаль 10 серпня повідомив про розмову з прем'єром Норвегії про постачання норвезького газу. Не уточнивши, на чому сторони зупинилися. А вже 16 серпня сам Йонас Гар Стере за підсумками зустрічі з німецьким канцлером Олафом Шольцем заявив, що Норвегія не може збільшити постачання газу до ЄС.

За його словами, газовидобуток у Норвегії зараз на максимумі і очікувати більшого не слід. Очевидно, що і Д.Шмигаль отримав ту саму відповідь. Інших альтернативних джерел наразі немає.

Що ж до власного українського газовидобування, то цього року він впаде незначно (знов-таки, якщо враховувати військовий фактор) – на 6,6%, до 18,6 млрд м3. Відповідний прогноз наприкінці липня озвучив заступник голови Міненерго Микола Колесник.

І Кабмін 12 серпня доручив "Нафтогазу" закуповувати газ у ПСГ у приватних видобувних компаній в Україні. Гроші на це дасть Мінфін із держбюджету: у тому ж дорученні йдеться про те, що джерелом фінансування стануть рентні платежі самих газодобувачів.

Загалом можна погодитися з оцінкою Ю.Вітренко , що 15 млрд м3 у ПСГ для опалсезону цілком вистачить. На це вказує наведена нижче інфографіка.

На початку серпня у сховищах вже було 12,3 млрд м3. Збільшити цей показник на 3 млрд м3 за 3 міс. - Більш ніж реально для НАК. Оскільки використання газу в промисловості через війну різко впало.

Металургійні комбінати " АрселорМіттал Кривий Ріг", " Азовсталь ", ММК Ілліча, сєверодонецьке об'єднання "Азот" та Одеський припортовий завод – були головними споживачами.Зараз вони або простоюють - як ОПЗ та АМКР, або захоплені та знищені - як " Азовсталь ", ММК Ілліча та "Азот".

Тим не менш, топити цієї зими будуть менше, ніж до війни. Своєю постановою №812 від 19 липня ц.р. Кабмін зобов'язав газопостачальні компанії зменшити споживання газу на 10% порівняно з попереднім опалсезоном .

У принципі, це небагато. Аналогічна постанова ухвалювалася і в 2014 р. І жодного апокаліпсису тоді не сталось. Очевидно, що урядове рішення треба розглядати як перестрахування на випадок форс-мажорів. Розумне перестрахування.

Віталій Кримов, " ОстроВ "