Опалювальний сезон-2024. Чого нам чекати

Майбутня зима дасть відповіді на багато запитань. Їх суть зводиться до одного: чи змогла влада зробити необхідні висновки з уроків попереднього воєнного опалювального сезону. Зараз перед стартом ситуація виглядає неоднозначно.

Що із підготовкою?

Прем'єр Денис Шмигаль 5 серпня прямо сказав, що майбутній опалювальний сезон 2023-2024 буде "одним із найважчих". При цьому він запевнив, що "держава робить усі необхідні кроки, щоб ми пройшли його надійно та впевнено".

За повідомленнями уряду, підготовка велася на перший погляд відносно непогано. Віце-прем'єр Олександр Кубраков 28 серпня повідомив про готовність понад 70% об'єктів ЖКГ. Це комунальні котельні, теплопункти та тепломережі (магістральні та внутрішньобудинкові).

"До 1 жовтня чекаємо на 100% готовність", – підкреслив він. Є підстави вважати, що навіть якщо 100% досягти не вдалося, поточний показник близький до цієї цифри. Тобто щодо теплового господарства питань немає.

Немає їх і щодо запасів газу. Вже наприкінці серпня голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов повідомив, що вони "наближаються до 14 млрд м3" за планом 14,7 млрд м3 на середину жовтня. Тоді ж у Міненерго уточнили, що поточні запаси досягли 13,8 млрд м3.

Наведена інфографіка показує, що раніше запаси перед опалювальним сезоном були трохи вищими.

Але тут треба зважати на те, що ці запаси формувалися НАК не лише під власні потреби України, а й для прокачування російського газу до ЄС. Наразі обсяги транзиту сильно впали, тому зниження далеко не критичне.

Минулої зими витрата газу на житлово-комунальний сектор була у межах 0,7 млрд м3 на міс. Тож дефіциту цього ресурсу точно не передбачається.

З вугіллям трохи гірше. На початку серпня на складах теплових електростанцій (ТЕС) знаходилося 1,4 млн. т. при плані 1,5 млн. Але в принципі це некритичне відставання. Перед стартом опалювального сезону цифра має зрости до 2,5 млн. т. Мабуть, цього вистачить.

Оскільки, як і роком раніше, основний акцент буде на роботі газових енергоблоків ТЕС. Обсяги вугілля, яких бракуватиме, енергетики планують імпортувати з Польщі, за словами генерального директора ПАТ "Центренерго" Андрія Чуркіна.

Атомники теж не сиділи склавши руки. До початку серпня вони встигли відремонтувати 5 енергоблоків, ще 4 перебували у ремонті.

У середині вересня Д.Шмигаль повідомив, що ще 2 блоки атомних електростанцій (АЕС) повернулися до роботи. За його словами, до початку опалювального сезону на решті 2 теж завершатимуть ремонтні роботи.

Найпроблемніше питання – відновлення енергоблоків ТЕС та ГЕС після торішніх рашистських обстрілів. Про них уряд дає дуже розмиту інформацію.

 На засіданні Кабміну (КМУ) 8 серпня Д.Шмигаль зазначав, що відремонтовано та перебувають у ремонті 24 енергоблоки ТЕС, 62% від загальної кількості.

Ключове тут "і перебувають у ремонті". Тобто, абсолютно неясно, скільки пошкоджених блоків вже готові до роботи, а скільки ще не підключено до об'єднаної енергосистеми.

Аналогічно і з гідроелектростанціями. Повідомлялося, що "відремонтовано і в ремонті 32 гідроагрегати ГЕС, або 68% потужності".

Прояснити картину допоміг голова Національної комісії з регулювання енергетики Костянтин Ущаповський (колишній гендиректор НЕК "Укренерго", який знає проблеми електроенергетики не лише як кабінетний чиновник). На початку серпня на засіданні парламентського комітету з енергетики він повідомив, що (на той момент) відновити вдалося лише 1,6% (!) від обсягу руйнувань енергосистеми після рашистських обстрілів.

За даними голови НКРЕ, ТЕС та ТЕЦ отримали пошкодження обладнання на 29,9 млрд грн, але аварійно-відновлювальні роботи виконали лише на 482 млн грн.

Збитки магістральних ліній електропередач НЕК "Укренерго" – 9,6 млрд грн., роботи виконано на 681 млн грн (цікава деталь: 8 серпня Д.Шмигаль зазначав, що "Укренерго" завершило майже 80% робіт з ремонту своїх мереж).

За словами К.Ущаповського, такі провальні показники пов'язані із відсутністю необхідного фінансування робіт. Чому так вийшло? Очевидно, річ у банальній бюрократичній тяганині з боку кабмінівських чиновників.

Грошове питання

Спочатку все йшло швидко, правильно та вчасно. У травні КМУ ухвалив, що енергокомпанії (як державні, так і приватні) зможуть взяти пільгові кредити в рамках держпрограми "Доступні кредити 5-7-9" для фінансування ремонту та заміни пошкодженого обладнання ТЕС та ТЕЦ.

Раніше ця пільгова програма кредитування під 5%, 7% та 9% річних у гривні не поширювалася на енергосектор. Але лише 19 червня уряд врегулював порядок такого кредитування. І, як виявилось, погано врегулював.

Вже на початку серпня перший заступник голови Міненерго Юрій Власенко на засіданні парламентського комітету з енергетики повідомив, що цей порядок потребує доопрацювання. У зв'язку із запереченнями Мінфіну.

"Виникла необхідність внесення змін. Ми свої пропозиції на Мінекономіки подали, має бути погоджувальна нарада, за результатами якої будуть внесені зміни, які, на наш погляд, дадуть змогу ТЕС та ТЕЦ отримати відповідні кредити", – пояснив представник Міненерго.

На секундочку. Обсяг руйнувань енергосектору колосальний, а часу на відновлення обмаль. Проте лише через 1,5 міс. чиновники мають намір щось доопрацювати.

Причому діють за стандартною процедурою: з надсиланням офіційних листів від одного відомства до іншого, їх (неспішним) погодженням, призначенням та перенесенням нарад.

Начебто це не питання надзвичайної ваги для країни майбутньої зими. А так, один із численних робочих моментів чиновницької бюрократії.

Що у підсумку?

Нескладна арифметика показує, що зараз ТЕС мають 39 блоків. У тому числі 13 перебували у роботі, тобто не зазнали пошкоджень. Або просто не вимагали ремонту.

На засіданні КМУ 12 вересня прем'єр сказав, що "Міненерго взяло на себе зобов'язання": на початок опалювального сезону запрацюють 25 блоків ТЕС. Тобто, якщо все вдасться, із ремонту вийдуть лише 12 енергоблоків, половина пошкоджених.

Іншими словами, лише 64% наявної потужності ТЕС буде задіяно. Цього явно недостатньо, щоб гарантувати стабільність енергопостачання в холодну пору року.

При цьому не доводиться розраховувати на гідроенергетику: що вона допоможе поповнити дефіцит електрики в об'єднаній енергосистемі. На тому ж засіданні КМУ 12 вересня було озвучено, що "відремонтовано та перебувають у ремонті 35 гідроагрегатів ГЕС".

Нагадаємо, місяцем раніше, 8 серпня, у Кабміні говорили про 32 блоки ГЕС, охоплені ремонтною кампанією. Тобто кількість блоків, що перебувають у ремонті, не тільки не зменшилася, але ще й зросла.

Тому доводиться погодитися з оцінкою гендиректора НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького: "Ми розпочинатимемо наступний опалювальний сезон, маючи менший запас міцності в енергосистемі, ніж минулого року".

Очевидно, що з ним можна погодитись і в тому, що "відновити на 100% усі ці пошкоджені об'єкти за кілька місяців неможливо".

Проте, треба зробити важливе застереження: якби не кабінетна бюрократія кабмінівських чиновників, які не спромоглися оперативно врегулювати питання фінансування ремонтів на ТЕС та ГЕС, цей запас міцності міг бути набагато вищим, ніж є зараз.

У цьому плані якось трохи прикро за Д.Шмигаля. Особисто він доклав максимум зусиль для підготовки країни до опалювального сезону. Всі ці зусилля перебували у міжнародній площині.

Глава уряду витратив багато часу на переговори з колегами з Норвегії, Фінляндії, Португалії, Японії та інших країн, переконуючи їх допомогти із постачанням енергообладнання. І так, переконував.

Досягнуто домовленостей з Японією щодо постачання додаткового обсягу газових турбін для виробництва е/е, США погодилися виділити додатково $522 млн на відновлення української енергосистеми.

Є багато аналогічних кейсів за червень-вересень. Немає сенсу їх усі перераховувати. А в цей час підлеглі українського прем'єра банально "захороводили" ключове питання підготовки до отопсезону, порядок фінансування ремонтних робіт на ТЕС та ГЕС.

Тест для Ахметова?

У попередньому опалювальному сезоні були серйозні питання щодо роботи енергокомпаній, що входять до холдингу ДТЕК Р.Ахметова.

Коли виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомив 31 жовтня, що у його компанії на складах закінчилися матеріали та обладнання, необхідні для ліквідації пошкоджень і руйнувань енергооб'єктів після рашистських обстрілів, президент та його офіс тоді (публічно) ніяк не відреагували на проблеми з управлінням у "ефективного приватного власника".

Однак зараз глава держави чітко дав зрозуміти, що не має наміру терпіти повторення торішньої ситуації. В інтерв'ю від 27 серпня Володимир Зеленський попередив, що у такому разі приватні ТЕС, ТЕЦ та обленерго можуть повернутися державі.

Свою позицію президент пояснив так: "Якщо ми говоримо про енергетичну незалежність України, Україна не може просто думати: це був предмет інтересу того чи іншого бізнесмена, або олігарха, або їх разом, по-партнерському і таке інше. Україна думає про одне, я особисто, – пройти зиму всім людям, усім, незважаючи на те, хто ти і яке у тебе фінансове становище, ми повинні пройти, тому що це не може бути внутрішнім вибухом, який послабить нас на фронті, а відразу послабить. Якщо люди в окопах, а їхні діти, жінки не знають, що робити, коли світла немає, води немає, життя немає, по суті, він повинен думати і не ділити свій мозок на все. Сім'я дуже важлива, але треба сконцентруватися. І якщо це можливо – сконцентруватися на перемозі, на полі бою. І це дуже важливо. І цей розфокус, якщо він є завдяки тим чи іншим бізнесменам, я маю його знищити. Не бізнесмена, а можливість цього розфокусу та розколу держави. Все, що я маю робити. І тому деякі енергетичні об'єкти повинні повернутися під контроль держави, щоб не було тих чи інших ризиків".

Заява гранично чітка і конкретна, вона не потребує додаткових пояснень і не залишає поле для інтерпретацій. Залишається нагадати, що саме ДТЕК є найбільшою приватною енергокомпанією України.