Кінець війни та вибори у 2023 році: підготовка вже почалася

"В Офісі президента та монобільшості є розуміння або навіть очікування, що війна закінчиться у 2023 році, відповідно, вибори будуть не за горами. Ніхто не чекатиме", - сказав "ОстроВу" співрозмовник в оточенні президента.

Про те, що війна може закінчитися наступного року і відразу після цього розпочнеться передвиборча кампанія (у Верховну Раду точно), розповіло нашому виданню джерело в "Слузі народу". За його словами, розмови про це тривають уже кілька тижнів.

"Можливо, це наші бажання та " хотілки ", але, як кажуть, диму без вогню не буває. За останні 2-3 тижні дуже пожвавилися наші опоненти, та й усередині нашої команди пішли розмови, що ми робитимемо після війни, кого візьмуть у партію і таке інше", - зазначив він.

Однією з ознак пожвавлення політичного життя, – звертає увагу один із нардепів від монобільшості, – можна назвати раныше не чувану піар-кампанію з вигнання депутатів від ОПЗЖ із Верховної Ради.

Крім того, критика влади, яку на деякий час було припинено, з кожним місяцем набирає обертів.

Та й усередині монобільшості не все так гладко, дедалі менше законопроектів набирають мінімальні 226 голосів силами нардепів від "Слуги народу".

"У нас в Офісі розумні люди констатують, що знову розпочалася політична боротьба", - сказав радник Офісу президента Олексій Арестович в інтерв'ю Дмитру Гордону 12 грудня.

"ОстроВ" з'ясовував, чому питання позбавлення мандату нардепів від екс-ОПЗЖ розгорілося з новою силою, і чи справді підготовка до наступних виборів уже триває.


ОПЗЖ розколу

Незважаючи на те, що РНБО ще у березні заборонила діяльність проросійської партії "Опозиційна платформа - За життя", народні депутати від цієї політсили продовжили свою роботу у Верховній Раді. Справа в тому, що, згідно з Конституцією України, дострокового позбавити мандата народного депутата можна лише у таких випадках:

- смерть народного депутата,

- складання повноважень за особистою заявою,

- набрання законної сили обвинувального вироку,

- визнання депутата судом недієздатним або зниклим безвісти,

- припинення його громадянства або виїзд на постійне місце проживання за межі України;

- Порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності,

- невходження депутата до депутатської фракції партії, від якої він обирався.

Отже, як бачимо, заборона політичної сили не є прямою підставою для позбавлення мандату нардепів.

Після заборони партії у Верховній Раді замість ОПЗЖ утворилося дві депутатські групи:

- "Платформа за життя та мир" (очолює Юрій Бойко),

- "Відновлення України" (очолює екс-нардеп від ОПЗЖ Ігор Абрамович).

Декілька місяців нікого особливо не хвилювала робота нардепів від екс-ОПЗЖ у парламенті, але в середині листопада нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко створив петицію на сайті президента "про позбавлення мандату всіх депутатів від ОПЗЖ у Верховній Раді". Петиція була настільки розпіарена і так швидко набрала потрібну кількість голосів, що Володимир Зеленський не зміг її проігнорувати.

"ОПЗЖ нікому не заважала в Раді. Навпаки, нардепи сидять тихо і смирно, не висуваються, на ефіри не ходять, владу не критикують, потрібні законопроекти підтримують. Звичайно, це не сподобалося нашим опонентам. І все це було так розпіарено, що президент не зміг сидіти осторонь. Але не на тих напали", - сказав один з нардепів від "Слуги народу" на умовах анонімності.

У даному випадку Офіс президента вчинив по-хитрому. Володимир Зеленський доручив голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку розглянути петицію про позбавлення мандату депутатів від ОПЗЖ у Верховній Раді.

Таким чином, вся відповідальність за рішення чи його затягування лягає на плечі спікера парламенту.

За словами співрозмовників "ОстроВа" у монобільшості, Стефанчук не боїться негативної медійної атаки на цю тему, оскільки "не має великих політичних амбіцій", і він готовий максимально довго затягувати розгляд цього питання "по всій строгості закону".

"Це правильна ідея, але нам потрібно знайти її законодавче втілення. Якщо це все зробити просто огульно, то це пахне революцією 1917 року або тим, що зараз робить Росія в Україні", - заявив сам Стефанчук.

За інформацією "Острова", найближчим часом не варто очікувати рішень на цю тему, але все може змінитися, якщо медійна атака спалахне з новою силою.

Офіс президент не поспішає виганяти нардепів від екс-ОПЗЖ з Верховної Ради, оскільки вони зараз стали його опорою в голосуванні за багато законодавчих ініціатив.

Про те, як нардепи від екс-ОПЗЖ допомагають владі, можна продемонструвати на прикладі голосування за державний бюджет на 2023 рік. "Слуги народу" змогли дати лише 211 голосів, чого недостатньо для ухвалення рішення. "Батьківщина" та "Європейська солідарність" традиційно не дали жодного голосу. Водночас нардепи від "Платформа за життя та мир" та "Відновлення України" в сумі дали 33 голоси "за". Бюджет підтримали також парламентські групи "Довіра" та "За майбутнє ".

Що стосується двох останніх груп, то вони, за словами співрозмовників "ОстроВа" у команді президента, ніколи не підтримують провладні ініціативи просто так, завжди торгуються та вибивають собі якісь преференції. Але цього разу вони проголосували без жодних умов, зазначає джерело.

"І це не просто так. Вони таким чином хочуть звернути на себе увагу, нагадати про свою лояльність. Звичайно, на тлі покірних голосів від ОПЗЖ, які бояться вилетіти з парламенту або чого гіршого – опинитися на лаві підсудних за державну зраду, це виглядає несуттєво. Саме тому "Довіра" та "За майбутнє " - перші, хто просуває ідею про позбавлення нардепів від екс-ОПЗЖ депутатських мандатів. Вони хочуть знову отримати свою "золоту акцію" та підтримувати законопроекти від Офісу президента не за просто так", - зазначив співрозмовник.

Крім того, за його словами, вигнання нардепів від екс-ОПЗЖ із Верховної Ради просувають деякі нардепи від монобільшості. Зокрема, йдеться про групу депутатів, близьких до олігарха Ігоря Коломойського.

"Усі хочуть мати вирішальну пачку голосів, за яку можна щось просити", - зазначило джерело в оточенні президента.



Опоненти в Раді пожвавішали

"Дивлячись на те, що Верховна Рада стала практично безперешкодно голосувати за провладні ініціативи, пожвавилися наші вічні опоненти – "Європейська солідарність" та Дмитро Разумков. Я б сказав, класика жанру. Останній (Розумков, - ред.) вже не вилазить із телеканалів Порошенка . У них там якийсь ситуативний союз із критики Зеленського", - сказав "ОстроВу" співрозмовник в Офісі президента.

Справді, екс-спікер Верховної Ради Дмитро Разумков останнім часом став частіше з'являтися на телеканалах "Прямий", "5 канал" та "Еспресо", які пов'язують із екс-президентом Петром Порошенком. Спочатку він взявся за тему чиновників та політиків, які у перші дні війни виїхали з України. Він навіть заявив, що знає конкретні прізвища, які назве згодом.

"Після нашої Перемоги та повернення захисників з фронту буде величезний запит на справедливість. Одним із ключових до народних депутатів та чиновників буде питання: де ви були і що робили у перші три тижні повномасштабної війни? Війна нічого не спише. І відповіді на ці питання суспільство обов'язково має почути", - написав він 14 листопада у Facebook.

Як тільки в Україні почали з'являтися "Пункти незламності", Разумков взявся за цю тему.

"Ідея – "п'ять", виконання – "два"… Має бути зв'язок між владою та людьми", - сказав він в ефірі "Прямого".

Джерела "ОстроВа" у монобільшості вважають, що Разумков знову може стати одним із найзапекліших критиків команди Володимира Зеленського.

"Але він займе не військову нішу, а економічну. Тому його час прийде трохи пізніше, після закінчення війни. Коли підуть проекти з відновлення країни, впевнений, він стане флагманом критики влади, що вона не так витрачає гроші і взагалі займається не тим. Це вже зараз відчувається, як Разумков осідлав "економічну нішу". Той самий законопроект про ввезення в Україну генераторів і "старлинків" без мит, який прийняла Рада, - авторства Разумкова", - зазначив співрозмовник у Раді.

Опонентом влади у військовій сфері можна назвати "Європейську солідарність" на чолі із Петром Порошенком. Нардепи від політсили регулярно критикують саме Володимира Зеленського в тому, що він недостатньо добре підготувався до повномасштабної війни, у тому, що гроші виділяються на дороги, а не на ППО та засоби захисту для військових, і таке інше.

Але й повз "Пункти незламності" Порошенко не пройшов. Замість прямої критики ініціативи він анонсував мережу "Пунктів солідарності". Перший такий пункт відкрився у деокупованому Херсоні. Там, за словами Порошенка, "можна зігрітися, зарядити гаджети, випити каву, обговорити важливе".

"Порошенко продовжує критикувати владу Зеленського. Він усе ще намагається стати його головним конкурентом, а то й очолити Україну. Цього вже не буде. Його методи застаріли, а його нішу займе якась нова політична партія, яка утвориться після війни, куди увійдуть військові і волонтери. Він це чудово розуміє, тому і намагається про себе всіляко заявити. Останній епізод із "Пташкою" – чудовий тому приклад", - розповів співрозмовник в Офісі президента.

2 грудня Катерина Поліщук ("Пташка") разом з іншими звільненими з полону захисниками Маріуполя отримала нагороду від президента Володимира Зеленського. Дівчина розмістила про це пост, в якому подякувала президенту та сказала, що повністю його підтримує. Повідомлення викликало хвилю негативних коментарів на адресу "Пташки", зокрема, її звинуватили у продажності владі.

Окремо відзначилася нардеп від "Європейської солідарності" Софія Федина, яка написала, що Офіс президента "прикриваючись неймовірно гідними людьми" намагається нівелювати власні помилки.

"Нам хочуть наголосити, що трирічний саботаж оборони та безпеки держави... і тотальна непідготовка до відбиття московського вторгнення - це типу величезне досягнення, яке ми - люди, які сьогодні стоять в обороні держави (військові, волонтери), не здатні осягнути", - написала Федина у своєму Telegram каналі.

У скандал втрутився голова Офісу президента.

"Нафталінові носії технології розколу суспільства вони навіть під час війни так нічого і не зрозуміли. Мені їх щиро шкода. Вони досі намагаються використати продукти одного політтехнолога, який працював на "регіоналів". Але вони проспали дещо: наше суспільство змінилося. Змінилося все, змінилися всі. Крім сектантів з порожніми аккаунтами, у душі та цінностях яких так само порожньо. Повернення назад не буде. І ніякого розколу більше не буде", - написав Андрій Єрмак у Telegram.



Підготовка до виборів

Розмови про можливі вибори 2023 року ведуться вже не перший місяць.

Наведемо діалог журналіста Дмитра Гордона та радника Офісу президента Олексія Арестовича, який відбувся під час їхнього інтерв'ю, яке вийшло 12 грудня.

Гордон: "Я нещодавно почув, що наступного року в Україні проводитимуть вибори. Парламентські".

Арестович: "А ми вже перемогли? Розмов багато".

Гордон: "Багато хто готується, я знаю".

Окремо радник Офісу президента зазначив, що спочатку мають бути парламентські, і лише потім президентські вибори.

"Такі інтерв'ю просто так не беруться і такі діалоги просто так не залишаються у фінальній версії, навіть якщо вони велися незаплановано", - сказав співрозмовник "ОстроВа" в монобільшості.

Окремо він звертає увагу на слова Арестовича про черговість виборів: спочатку парламентські та лише після цього президентські.

"Це не те, чого хоче Офіс президента. Там уже не впевнені у монобільшості у Верховній Раді, але впевнені у перемозі Зеленського. І справедливо вважають, що впевнена перемога Володимира Олександровича зміцнить позиції його партії та дасть додаткові відсотки. Тому опоненти зацікавлені у протилежному", - зазначив він.

Розмови про послідовність наступних парламентських та президентських виборів ходили ще до повномасштабного вторгнення РФ. Тоді усі соцопитування показували хоч і не впевнену, але перемогу Володимира Зеленського у другому турі президентських виборів. Але розрив між ним та Петром Порошенком був невеликим. Тому програш "Слуги народу" на парламентських виборах, якби вони пройшли першими, міг би послабити позиції Зеленського та збільшити шанси на перемогу Порошенка.

Саме тому Офіс президента довгий час шукав правові механізми, як зробити так, щоб спочатку пройшли президентські вибори. Тоді думали про позачергові президентські. Але прийшла війна, і про це забули. Зараз тема знову на порядку денному. І хоча мови про послаблення позиції Зеленського не йде, вже почалася боротьба за місця в майбутньому парламенті", - розповіло джерело в Офісі президента.

Воно зазначає, що, за фактом, передвиборча кампанія вже розпочалася і триває близько місяця. Звісно, неофіційно. І якщо з претендентами на президентське крісло особливих питань немає, і Володимир Зеленський почувається впевнено як кандидат, який може перемогти у першому турі, то з парламентом все набагато складніше.

Офіційно зараз не проводяться соціологічні опитування на тему політичних переваг, проте Офіс президента регулярно проводить закриті виміри. За інформацією "ОстроВа", ці дослідження стабільно показують впевнену перемогу Володимира Зеленського в першому турі .

"Більше того, серед діючих політичних та громадських діячів там і близько немає конкурентів. Якщо раніше Порошенко "дихав у спину", то зараз він відкинутий назад і не становить загрози. Розумков, Притула та Тимошенко теж за межами 5%, це несерйозні конкуренти. Але це зараз, а якщо після війни вибори будуть за півроку-рік, то ситуація може змінитися. Тому ніхто не затягуватиме з виборами після перемоги України", - розповів співрозмовник у команді президента.

Водночас, зазначає він, побоювання викликає внесення до списку кандидатів популярних зараз військових.

"Звичайно, перше прізвище, яке спадає на думку, це Залужний, але в нього зараз немає політичних амбіцій, принаймні, цього не було помічено. Залужний на своєму місці, там, де він сам хоче бути. Але навіть якщо уявити собі вибори з кандидатурою Залужного в президенти, то Зеленський все одно переможе. Знаєте, чому? Тому що Залужному нема чого запропонувати, окрім військових перемог. А бути главою держави – це не лише керувати армією, це набагато більше", - зазначив співрозмовник.

За словами одного з нардепів від монобільшості, побоювання викликають деякі активні військові у соціальних мережах, а також військові експерти, "які не злазять із YouTube - каналів".

"Ви думаєте, що той же Олег Жданов не піде в політику? Питання лише в тому, хто його собі забере першим. Судячи з деяких непрямих ознак і його критики нинішньої влади, особливо щодо військового бюджету на наступний рік, це не буде"Слуга народу". Військові експерти – це окрема каста, вони і свою партію можуть сміливо створювати та йти на вибори, прохідний відсоток їм забезпечений", - каже він.

Якщо президентські виміри стабільно показують впевнену перемогу Володимира Зеленського у першому турі, то з Верховною Радою все набагато складніше. Трійка лідерів виглядає так: "Слуга народу", "Європейська солідарність", "Партія Притули". Але такий розклад, зазначає співрозмовник в Офісі президента, зберігатиметься доти, доки на політичній арені не з'являться нові партії "військових та волонтерів".

Тому в Офісі президента думають про створення нового масштабного політичного проекту, який міг би навіть виграти наступні вибори до Верховної Ради.

За інформацією "ОстроВа", створення такого проекту обговорювалося ще до початку повномасштабної війни. Йшлося про створення "партії Зеленського" (обговорювалися різні назви, але обов'язково зі згадуванням прізвища Зеленського), куди, на відміну від "Слуги народу", могли увійти екс-нардепи та досвідчені політики.

"В даний час ця тема знову актуалізувалася. Чи носитиме нова партія ім'я президента, поки неясно. Можливо, це буде проект військових і волонтерів під егідою Зеленського. І це не означає, що "Слуга народу" буде ліквідована. Одна партія добре, дві краще", - сказало джерело.



P. S .:

"Усі ці розклади про рейтинги Володимира Зеленського та партії влади будуть актуальними лише у разі деокупації всієї території України станом на 1991 рік. Якщо Крим стане розмінною монетою, і Зеленський підпише якийсь договір, де півострів стане спірною територією, то політичні опоненти зітруть його в порошок", - зазначає співрозмовник "ОстроВа" у Верховній Раді.

Не всі в оточенні президента поділяють думку, що Крим буде звільнений військовим шляхом. Декілька співрозмовників "ОстроВа" вважають, що підвішений статус півострова в обмін на мирний договір може влаштувати керівництво України (з подачі Заходу). Про це читайте у наступних матеріалах "ОстроВа".

Андрій Андрєєв, "ОстроВ"

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті