Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу продовжили відпрацьовувати свої тридцять срібняків і активно поширювати російські міфи про «ультранаціоналістичну Україну». Виходить досить незграбно, але ніхто й не вимагає від них дотримуватися історичної правди або, хоча б, здорового глузду. Так, «офіційний» інформаційний ресурс «ДНР» обрав собі «ньюсмейкера», який мав щастя потрапити до закритого фонду «Донецької республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. Крупської, де зберігається заборонена література», де зберігається заборонена література екстремістського характеру». Насправді на окупованому Донбасі під заборону потрапила вся література українською мовою... Російський слід українського націоналізму Отже, такий собі «історик і публіцист, постійний експерт Ізборського клубу» Олександр Дмитрієвський минулого тижня продовжив розповідати про своє «дослідження» нібито екстремістської літератури. «Донецкое агентство новостей напомнило», що раніше йому вдалося відшукати на полицях спецсховища “праці, що прославляють Адольфа Гітлера і зводять історію України до кам'яного віку”. Відразу уточнимо, що про прославляння Гітлера - це відверта брехня, що стосується кам'яної доби, то будь-яка національна історія починається з вивчення археологічних культур конкретної території в глибоку давнину... Цього разу до рук «історика і публіциста» потрапила книга «Українська партизанка». Дмитрієвський заявив, що її було випущено у Львові 1993 року. Можливо, випадково, можливо навмисне, він не помітив, що йдеться про репринтне перевидання брошури, надрукованої в Лондоні ще 1959 року. Сьогодні вона становить винятково науковий інтерес, тому що в ній представлено реальні документи і факти з історії Української повстанської армії. Однак магічні для російської пропаганди орієнтири «Львів» і «1993 рік» оперативно приписали «Українській партизанці» роль «дуже добре продуманої інструкції зі створення незаконного збройного формування». Але, як то кажуть, що далі в ліс, то більше партизанів. Дмитрієвський несподівано заявив, що і націоналісти, навіть за інструкцією 1959 року, не змогли б поодинці, без російськомовних українців, організувати «Помаранчеву революцію» і Євромайдан. «Помаранчева» революція показала одну цікаву річ - те, що “класичних” українських націоналістів для підготовки смути буде абсолютно недостатньо. Класичний український націоналізм дуже складний для сприйняття, якщо людина постійно не обертається в цьому націоналістичному середовищі, постійно не вбирає в себе ці ідеї, далі співчуваючого вона не просунеться. І тоді було ухвалено цілком радикальне рішення - поява модернізованого націоналізму на Україні - так званого російськомовного українського націоналізму», - визнав він, що далеко не всі, хто розмовляє російською мовою, є “п'ятою колоною Кремля”. «У такий спосіб вирішували глобальне завдання - втягнути в націоналістичний рух хоча б частину росіян і російськомовних мешканців України, які становили більшість у найрозвинутіших регіонах країни і, власне, у столиці - Києві», - продовжив він. «Історик« оперативно знайшов цих “носіїв російської культури, яких ”традиційні» націоналісти вважали людьми другого сорту, і яким тепер «великодушно» давалося право відчути себе частиною української політичної нації». Ними виявилися футбольні вболівальники-ультрас, - натякнув він на всесвітньо відому кричалку про Путіна... «Ці угруповання якраз і стали платформою для поширення українського націоналізму нового зразка. У них, по суті, людей прокачували до такого свідомого російськомовного українського націоналізму», - намагається “публіцист” пояснити, чому російськомовні регіони України після лютого 2022 року не зустрічали російський окупаційний корпус із квітами. «Шлях до «Майдану»: підготовка банд бойовиків і втягування росіян в український націоналізм», - так резюмували місцеві ЗМІ одкровення товариша Дмитрієвського. Крадуть усі! Z-блогери і Z-«воєнкори» раптово з'ясували, що бойовики «ДНР», нині включені до складу ЗС РФ, масово продають на ринку «Маяк» в окупованому Донецьку дрони, отримані від волонтерів. «У Донецьку є ринок «Маяк», де відкрито продають мавики та інше обладнання, завезене з материка. Ми... регулярно отримуємо від дронщиків із підрозділів ДНР інформацію про те, що птахи, які передаються волонтерами централізовано через штаби полків і бригад, кудись розчиняються», - пише один із них. У ролі продавців виступають бойовики колишнього 1-го армійського корпусу «ДНР», а зараз 51-ї загальновійськової армії ЗС РФ. «Ми не віримо в те, що командирів, які вибудували корупційні схеми в підрозділах, притягнуть до відповідальності», - переживає Z-блогер. Інформацію про те, що «новве русские» військові займаються мародерством російської армії, підтверджує активістка «русской весны», місцева поетеса і «воєнкор» Анна Долгарева. «Донецький бардак - це донецький бардак. І те, що багато хто з цих людей воювали до початку СВО, не спокутує того кумівства і корупції, що коїться в деяких донецьких частинах... Перехід під повне управління «варягів» необхідний», - визнає вона, що бойовики “ДНР” як були бандитами, так ними і залишилися.
