Бюджет-2024: курсом на позитив

В умовах повномасштабної війни та зростання військових видатків уряд зміг частково повернути соціальну спрямованість держбюджету на наступний рік. Головним ризиком щодо його виконання є високі очікування економічного зростання. Чи виправдаються вони? Лише життя покаже. Невизначеність в економіці (отже, і в бюджетній сфері), як і раніше, велика.

"Соціалка": повернення до зростання

Для громадян головна "фішка" проєкту держбюджету-2024, затвердженого Кабміном та внесеного на розгляд Верховної Ради – підвищення соціальних стандартів.

Так, мінімальна зарплата зросте із нинішніх 6700 грн до 7100 грн (з 1 січня), далі до 8000 грн з 1 липня. Прожитковий мінімум підвищиться з 1 січня: з 2589 до 2920 грн. Мінімальна пенсія з 1 квітня збільшиться з 2680 до 3200 грн, середня пенсія з 5500 до 6000 грн.

Таким чином "мінімалка" щодо зарплати та пенсії зростає на 19%. З огляду на те, що уряд прогнозує споживчу інфляцію у 2024 р. на рівні 13,8%, отримуємо реальне збільшення доходів усіх громадян.

Воно зовсім невелике. Але не забуватимемо: повномасштабна війна з росією триває. І поки що немає передумов до її швидкого завершення. Тож навіть таке покращення щодо "соціалки" дорогого варте.

Тим паче, воно не єдине. Передбачено підвищення заробітної плати для всіх бюджетників. Це буде зроблено шляхом збільшення 1-го розряду єдиної тарифної сітки до 3195 грн (з 1 січня) та до 3600 грн (з 1 липня). За рахунок цього зарплата лікарів, вчителів (і чиновників також) зросте приблизно на 24%.

Нинішнього року в країні не збільшувалися ні пенсії, ні зарплати, ні соціальна допомога. Також варто звернути увагу на дати майбутніх підвищень: 1 січня, 1 квітня та 1 липня. Тобто, на старті року, з початку ІІ кв. та початку II півріччя.

Дуже довгий час в уряді зростання соцстандартів закладалося до держбюджету з 1 грудня. Першим цю "фішку" вигадав М.Азаров, ще коли очолював Мінфін.

Виходило "красиво": з одного боку, можна було заявляти народу про підвищення пенсій, зарплат, субсидій, прожиткового мінімуму наступного року. А з іншого, за фактом, практично протягом усього року ці соцстандарти не змінювалися.

Після М.Азарова цю ж практику розробки держбюджету використовували наступні уряди.

Ще кілька цифр, що ілюструють соціальну орієнтацію держбюджету-2024. Зростання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг – на 12 млрд грн, до 49,9 млрд грн; витрат на соцзахист інвалідів на 2,4 млрд, до 5,9 млрд грн (у понад 2 рази).

Витрати на соцпідтримку ветеранів також подвоються: до 13,6 млрд грн. Розходи на всі види реабілітації та соціальної адаптації підвищаться вп'ятеро, до 2,6 млрд грн. Загалом витрати на соцсферу підвищуються на 25 млрд грн, до 469 млрд грн (включаючи дотації Пенсійному фонду).

Фінансування охорони здоров'я зросте на 24,4 млрд грн, до 201,9 млрд грн; освіти на 22,9 млрд, до 178,8 млрд грн. Подвоюється держпідтримка спорту, з 3,9 млрд до 7,5 млрд грн. На культуру планується витратити 10,7 млрд грн, на 2,3 млрд більше, ніж у 2023 р.

Бізнес теж не забутий: на його розвиток та підтримку планується витратити 30,8 млрд грн.

"Жодного підвищення податків (для бізнесу – авт.) не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів еРабота, підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, для реалізації інвестпроєктів, для підтримки українського виробника", – заявив 15 вересня прем'єр Денис Шмигаль, коментуючи затвердження проєкту держбюджету на засіданні Кабміну.

Грошові ризики

Військові витрати залишаються колосальними. Вони зростуть на 113 млрд грн, до 1698 трлн грн (з них 1,164 трлн грн для Міноборони, 55,8 млрд грн на виробництво зброї в Україні). Тому дефіцит держбюджету-2024 також буде колосальним – 1,54 трлн грн.

Звідси питання: чи зможе уряд профінансувати всі заплановані статті, чи не доведеться цей держбюджет різати та перекроювати (це явно робитиметься за рахунок "соціалки", а не витрат на оборону та безпеку)?

Слід зазначити, що Кабмін (в особі міністерства фінансів, головного розробника документа) зробив усе, щоби цей дефіцит зменшити. Передбачається, що, порівняно з ц.р. доходи держбюджету збільшаться на 23,3%, до 1,746 трлн грн.

При цьому витрати скорочуються на 2,5% до 3,309 трлн грн. Таким чином, майбутній касовий розрив знижується на 20,7%.

Проте, навіть якщо все так і вийде, уряд профінансує із власних коштів лише 52,6% витрат, за підрахунками Центру аналізу громадських фінансів і громадського управління KSE.

Решту грошей передбачається отримати в основному за рахунок позик та грантів від союзників України. У Мінфіні очікують, що це буде $42,8 млрд. Проте залежність від зовнішнього фінансування – не найголовніший ризик виконання держбюджету-2024.

Принаймні у Національному банку України зазначають, що ймовірність припинення закордонної допомоги невелика. Бо офіційний Київ виконує всі зобов'язання, взяті у межах домовленостей щодо зовнішньої фінансової підтримки.

Тому найбільша проблема саме в доходній частині держбюджету. Вона передбачає дуже значне зростання надходжень: на 25,6%.

У тому числі: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір – на 73,6% (на 132,7 млрд грн), податок на додану вартість (ПДВ) – на 21% (на 130,7 млрд грн), податок на прибуток підприємств – на 56,7% (на 62,8 млрд грн), акциз – на 35,3% (на 51 млрд грн).

Джерело: KSE

Нагадаємо заяву Д.Шмигаля, що ніякого підвищення податків не буде. Як у такому разі зібрати настільки більше податків? Припустимо, щодо ПДФО та військового збору запитань немає.

Як зазначалося, мінімальна зарплатня підвищиться з 6700 до 8000 грн., на 24,7% зросте зарплатня у бюджетній сфері. Відповідно збільшаться і відрахування із цих зарплат.

Акциз, як і Схід – справа тонка. Тут все залежить від того, наскільки ефективними виявляться зусилля влади (Мінекономіки, Мінфіну, податкової та митної служб, парламенту) щодо детінізації тютюнової та алкогольної торгівлі, а також ринку нафтопродуктів (оптові та роздрібні продажі бензину та дизельного палива).

Але якщо бути оптимістами, то треба виходити з того, що забезпечити підвищення акцизних надходжень все ж таки вдасться.

Залишаються 2 проблемні податки. Проблема з ПДВ у тому, що ці надходження на 2024 р. Мінфін вирахував, виходячи з середньорічного обмінного курсу 41,4 грн/$. Але далеко не факт, що він виявиться таким.

Держбюджет-2023 у Мінфіні зверстали за прогнозним курсом 42,2 грн/$. І не вгадали: вже півроку реальний обмінний курс тримається в межах 38 грн/$. Це означає, що бюджетні надходження від експортного та імпортного ПДВ менші запланованих принаймні на 10%.

Цілком можливо, що й наступного року ситуація повториться: гривня виявиться міцнішою, ніж очікувалося. Тоді й відрахування експортерів/імпортерів будуть меншими, бо вони прив'язані до обмінного курсу.

Те саме стосується і ввізного мита. Його планується зібрати 44,4 млрд грн, на 9,2 млрд грн більше, ніж у 2023 р. Не факт, що це вдасться зробити.

Зрештою, залишається податок на прибуток із підприємств. Надходження за цією статтею мають підвищитися із (запланованих у ц.р.) 110,7 млрд до 173,5 млрд грн. Це дуже значний приріст за умов війни, коли ділова активність перебуває на дуже низькому рівні, м'яко кажучи.

Якщо урядовий прогноз зростання економіки (реальний ВВП) у 2024 р. на 5% виявиться правильним – тоді нема питання. Зібрати на 62,8 млрд грн більше податків можна без проблем.

Але… війна триває, і той самий Міжнародний валютний фонд очікує набагато скромнішого покращення валового внутрішнього продукту – лише на 3,2%. І цей прогноз видається набагато реалістичнішим.

Тоді виконати план податку на прибуток точно не вдасться. І це, до речі, на тлі очікуваного зниження рентних надходжень з 97,2 млрд (план на 2023 р.) до 54,9 млрд грн.

У наявних матеріалах не уточнюється, для кого саме зменшується рентна плата за надрокористування: для держкомпаній "Укрнафта" та "Укргазвидобування" або залізорудних комбінатів олігарха Р.Ахметова (а можливо, і для тих, і для інших).

Але чи так, чи інакше майбутнє зниження ренти явно потребує якоїсь компенсації з інших джерел. А їх, як зазначалося, може й не виявитися. Залишається сподіватися, що у Мінфіні не помилилися у своїх розрахунках та оцінках розвитку економічної ситуації.