Бюджет-2023: українці стануть бідніше

Головний фінансовий документ країни наступного року відповідає викликам воєнного часу та ситуації, що складається в економіці. А реальність така, що під час війни наївно очікувати на покращення життя українців…

Без сенсацій

З погляду очікувань на наступний рік найважливіша частина законопроекту – прогноз економічних та фінансових показників. В уряді не очікують подальшої девальвації: середньорічний обмінний курс закладено 42 грн /$.

Стабільності гривні має сприяти згортання роботи "друкарського верстата" Нацбанку. У 2023 р. передбачається розміщення лише 90 млрд грн облігацій внутрішньої держпозики. Ця сума включає й ті обсяги, які НБУ викуповуватиме у Кабміна.

Нагадаємо, 2022 р. Нацбанк лише за квітень-червень "вилив" у фінансову систему понад 100 млрд грн. шляхом купівлі урядових облігацій. Станом на початок жовтня показник перевищив 200 млрд. грн.

Незважаючи на відносно помірні обсяги майбутньої грошової емісії та очікувану курсову стабільність, інфляція у 2023 р. буде надзвичайно високою (за мірками мирного часу) – 30%.

Це не набагато менше, ніж прогнозується за підсумками поточного року. А оскільки підвищення соціальних стандартів (мінімальна зарплата, прожитковий мінімум) на 2023 р. держбюджетом не передбачено (за винятком індексації пенсій) – нескладно зробити висновок про подальше зубожіння більшості українців та падіння рівня їхнього життя внаслідок зростання цін.

Прожитковий мінімум у 2023 р. залишиться на позначці 2589 грн./ міс (для 1 працездатної дорослої людини), мінімальна зарплата – 6700 грн./міс. Середня зарплатня – 18500 грн./міс. У цьому треба розуміти всю умовність останньої цифри.

Є судді та прокурори із зарплатою понад 200 тис. грн. у міс., є директори держпідприємств із зарплатою у десятки мільйонів гривень на міс. А є більшість громадян, які одержують 8-14 тис. грн. у міс.

Якщо їх скласти і поділити, вийде 18500 грн./міс. Така середня температура по лікарні, яка не відображає реального рівня доходів більшої частини населення.

Чи скорочуватиметься з/п чиновників – залишається питанням. Держбюджетом передбачено зменшення видатків на утримання влади на 11,6 млрд грн. Але це може бути тільки відмова від купівлі нових машин або дорогих ремонтів в адміністративних будівлях.

Повернемося до урядових прогнозів. Очікується, що економіка України зросте на 4,6% - після падіння більш ніж на 20% у 2022 р. Це означає, що цьогорічний провал вдасться відіграти лише частково.

Але навряд чи хтось серйозно сподівався, що вже наступного року вдасться повернутися на довоєнний економічний рівень. Тож тут справді без сенсацій. Добре вже те, що падіння припиниться, а відновлювальні процеси будуть запущені.

Але запущено далеко не на повну котушку. У держбюджеті-2023 майже немає проектів розвитку. Зокрема, не передбачено подальшої реалізації президентської програми "Велике будівництво".

У попередні роки це був досить сильний "движок" для економічного зростання. Зі зрозумілих причин зараз він тимчасово не працює.

Тим не менш, фінансувати будівельні роботи уряд все ж таки збирається: 19 млрд грн. передбачено на ліквідацію руйнувань, викликаних російським військовим вторгненням.

Ще 16 млрд. грн. виділять на президентські держпрограми "Іпотека", "Фінансовий лізинг", "Доступні кредити 5-7-9" та на підтримку агросектору.

Враховуючи, що йде повномасштабна війна – треба поаплодувати уряду та президенту, що знайшли можливість продовжити ці проекти. Інакше замість передбачуваного відновлення економіки на 4,5% отримали подальше падіння.

Пріоритет №1

Очікується, що більшість грошей піде на військові витрати: 1141,1 млрд грн., або 17,8% всього валового внутрішнього продукту України. Для порівняння: у передвоєнному 2021 р. витрати держбюджету за цією статтею були "всього" 323 млрд грн , або 6% ВВП.

Варто зазначити, що, незважаючи на колосальне зростання військових витрат, більша їх частина – це зарплати військовим, 564 млрд грн. Тобто. зростання пов'язане зі збільшенням чисельності армії, але не покращенням її якості – за рахунок закупівлі нових сучасних озброєнь.

Щоб хоч якось компенсувати зростання витрат на оборону, в уряді пішли на скорочення таких соціально чутливих секторів, як охорона здоров'я та освіта.

У зв'язку з цим згадується відома історія, як під час Другої світової війни британський прем'єр Вінстон Черчіль відмовився зменшити витрати на культуру на користь армії, відповівши своєму лорду казначейства крилатою фразою: "А за що ми тоді воюємо?".

Але тут слід розуміти, що в українському Мінфіні сидять не чарівники. Забезпечити відбиття російського нападу без секвестру довоєнних витрат справді неможливо.

Проте, як пріоритет №2 урядом визначено саме соцзахист. На нього витратять 835 млрд. грн. включаючи пенсійні виплати та субсидії незаможним.

У результаті витрати держбюджету перевищать його доходи на 1,23 трлн грн. Ця "дірка" у фінансовому балансі країни колосальна. Вона практично відповідає всій доходній частині держбюджету на поточний рік (1,267 трлн . грн .).

До речі, незважаючи на війну, 2023 р. Мінфін планує не зниження, а збільшення надходжень до держбюджету. Вони закладені на рівні 1,28 трлн. грн. Але при цьому, згідно з експертними оцінками KSE , загальне податкове навантаження на економіку знизиться до 34-35% від ВВП порівняно з 38,3% у довоєнному 2021р.

Хто заплатить?

Що дійсно не змінюється – то це розподіл цього навантаження. Як і в колишні роки, наповнювати держбюджет прийдеться переважно громадянам. Зі своєї кишені.

Так, формально бізнес заплатить більше: 132 млрд. грн. передбачено отримати у вигляді податку на прибуток (у KSE вважають цілком реалістичним таке завдання). А громадяни у вигляді податку з доходів фізосіб та у вигляді різних зборів – 129,1 млрд грн.

Крім того, 120,6 млрд. грн. олігархам та держкомпаніям доведеться сплатити у вигляді ренти за надрокористування. Але це якщо говорити лише про прямі податки. Якщо ж згадати, що той самий ПДВ – це непрямий податок на кінцевого споживача/покупця, - картина змінюється.

Надходження від податку на додану вартість у 2023 р. становитимуть 596,3 млрд. грн., від акцизів – 137,4 млрд. грн. Тобто, основний податковий прес знову ляже на пересічних громадян та їх доходи.

Різницю в доходах та видатках бюджету-2023 належить покрити за рахунок зовнішніх позик. Вони плануються обсягом 1,69 трлн грн. Тому співвідношення держборгу до ВВП до кінця наступного року зросте до 100% (за підсумками січня-червня був 61%).

Звісно, таке зростання боргового навантаження нічого хорошого для української економіки не несе. Ще в 2021 р. цей показник становив 48,9 % і тоді витрати на обслуговування зобов'язань (погашення плюс відсоткові виплати) досягали 3,4% від ВВП.

Проте в уряду і справді не так багато джерел для фінансування військових витрат. Треба або знову друкувати гроші, або позичати.

Хороша новина в тому, що позичати Мінфін збирається у офіційних кредиторів, а не комерційних. Тобто, це будуть позики Міжнародного валютного фонду, урядів США та Євросоюзу. Середня ставка за цими кредитами складе приблизно 3%.Тоді як ще до війни у комерційних кредиторів (приватні інвестбанки та фонди) український уряд позичав гроші (шляхом продажу облігацій зовнішньої держпозики) під відверто грабіжницькі 8-10%.

Отже, головний висновок із короткого аналізу держбюджету-2023, розробленого Кабміном та внесеного на розгляд до Верховної Ради: "могло бути й гірше".

Віталій Кримов, " ОстроВ "

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті