<p style="text-align: justify;">Відновлення таз званої "малої приватизації" в умовах повномасштабної війни дозволило продовжити очищення держсектора економіки від малозначних активів. Фінансові підсумки продажів 2022 дають підстави для оптимістичних очікувань на поточний рік.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Готель, гараж і т.д.</strong></p> <p style="text-align: justify;">У радянський період приватна власність була відсутня як така. Тому після розпаду СРСР на балансі у незалежної української держави виявилося безліч об'єктів, які йому не потрібні та не використовуються за призначенням.</p> <p style="text-align: justify;">Щоб у цьому переконатись, достатньо ознайомитись із переліком лотів на орендних та продажних аукціонах, які Фонд держмайна України (ФДМУ) з 2018 р. проводить виключно на електронних майданчиках (система ПроЗорро.Продажі).</p> <p style="text-align: justify;">У січні п.р. бажаючі в різних регіонах могли взяти в оренду у держави гараж, купити будівлі, що простоюють, колишньої районної ветеринарної лабораторії, колишнього науково-дослідного інституту, колишньої сірководневої лікарні, склад-ангар, покинуті теплиці, адміністративні будівлі, що не використовуються.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що таких об'єктів державі дійсно краще позбутися. Особняком у цьому переліку стоїть 12-поверховий львівський готель "Власта", що належав Міноборони. Він знаходиться поряд з історичним центром, але чомусь упродовж останніх років звітував про збитки за підсумками роботи. І це у Львові - одному із головних туристичних центрів України.</p> <p style="text-align: justify;">Зрозуміло, що насправді це дуже прибутковий актив. Просто отримувані доходи осідали не в тих кишенях.</p> <p style="text-align: justify;">Також ясно, що змусити всі об'єкти, подібні до "Власти", дійсно працювати на державу – нереальне завдання. Тому що таких об'єктів багато і вони, кожен окремо, надто мало важать для держбюджету.</p> <p style="text-align: justify;">Тут державі хоча б навести лад у великих держкорпораціях: НАК "Нафтогаз України", АТ "Укрзалізниця", НАЕК "Енергоатом", "Укравтодор" – де суми розкрадань та зловживань з боку менеджменту обчислюються часом мільярдами гривень.</p> <p style="text-align: justify;">Ну, а займатися розвитком готельного бізнесу державі якось не з руки. Він точно не відноситься до стратегічно значимих галузей економіки (таких як енергетика, залізничний транспорт або видобуток нафти і газу, наприклад). Це як палити з гармати по горобцях.</p> <p style="text-align: justify;">Натомість для будь-якого дрібного та середнього підприємця подібні об'єкти (також у січні було продано непрацюючий дитячий оздоровчий табір в Одеській обл. за 2,6 млн грн.) – ласий шматок.</p> <p style="text-align: justify;">Саме тому за ту саму "Власту" торгувалися 23(!) інвестори, а ціна продажу зросла в 16(!) разів у порівнянні зі стартовою, досягнувши 115 млн грн.</p> <p style="text-align: justify;">У цьому контексті важливо наголосити на прозорості "малої приватизації" після її повного перенесення на відкриті електронні торги.</p> <p style="text-align: justify;">Раніше ЗМІ неодноразово писали про махінації з оцінкою держмайна, що виставляється на торги. Ось і той же готель "Власта" продавався зі стартовою ціною... 7,19 млн. грн. Очевидно, що ця сума близько не наближається до реальної ринкової вартості об'єкта. Проте підсумкова сума, яку має заплатити покупець – 115 млн грн. Це вже набагато "тепліше".</p> <p style="text-align: justify;">Ще один яскравий приклад зі свіжих січневих продажів – будівля, що не використовується, в с.Мерешор (Закарпатська обл.). Виставлялася на продаж першого тижня січня за… 11 тис. грн.</p> <p style="text-align: justify;">Це явно занижена ціна: враховуючи, що розташований об'єкт поруч із національним заповідником "Синевір", поблизу однойменного озера, однією з головних природних пам'яток Західної України. Тож у результаті продали його за 1,5 млн грн., знайшлося 18 бажаючих купити будівлю та переобладнати у міні-готель.</p> <p style="text-align: justify;">Тоді як раніше, до торгів на ПроЗорро, подібні об'єкти часто йшли саме за стартовою ціною. З великою ймовірністю можна стверджувати, що покупцями виступали "свої люди" - ті , хто "за спасибі" домовлявся з чиновниками ФДМУ.</p> <p style="text-align: justify;">Зараз подібні домовленості втратили сенс: будь-хто може зайти в ПроЗорро та взяти участь у торгах. Тому втримати ціну продажу на стартовому рівні – неможливо.</p> <p style="text-align: justify;">Нижче наведена інфографіка показує, наскільки зросла вартість 5 найбільш значущих активів, проданих ФДМУ минулого року в рамках "малої приватизації".</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2023/02/22/grph1.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><strong>Спирт за дужками</strong></p> <p style="text-align: justify;">Серед приватизованих у січні об'єктів – Старонібабський (Львівська обл.) та Вашківський (Чернівецька обл.) спиртзаводи. Першу продали за 142 млн грн. , другий – за 1,98 млн. грн.</p> <p style="text-align: justify;">З інфографіки випливає, що активи держконцерну "Укрспирт" є драйвером "малої приватизації". Хоча й не всі вони пішли за такими високими цінами.</p> <p style="text-align: justify;">У спиртзаводів різна виробнича потужність та різний стан обладнання. Десь воно нещодавно пройшло повну модернізацію, а десь її ще треба робити. Вже новому власнику.</p> <p style="text-align: justify;">Ще одна інфографіка свідчить, що серед об'єктів із відносно невисокою продажною вартістю спиртзаводи теж явно лідирують: 5 із 10 проданих у 2022 р. підприємств із найбільшим зростанням ціни – раніше входили до "Укрспирту".</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2023/02/22/grph2.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Однак, на відміну від готелів та гаражів, спиртова галузь справді мала важливе значення для держсектора економіки. З огляду на те, що акциз на алкоголь входить до переліку головних наповнювачів держбюджету. А саме виробництво спирту – надрентабельний бізнес.</p> <p style="text-align: justify;">Тому рішення про розпродаж у рамках "малої приватизації" підприємств "Укрспирту" не виглядає таким же безперечним, як продаж готелів, заводських та адміністративних закинутих будівель.</p> <p style="text-align: justify;">Логіка у влади була такою. Раз не вдається детенізувати роботу спиртзаводів – їх треба просто позбутися. Як від набридливого головного болю. Відповідні наміри анонсував ще Арсеній Яценюк під час свого прем'єрства.</p> <p style="text-align: justify;">Наступний прем'єр Володимир Гройсман повністю поділяв такий підхід. І, нарешті, вже за Володимира Зеленського процес пішов. Наприкінці 2019 р. нинішній президент підписав закон, який скасовує державну монополію на виробництво спирту.</p> <p style="text-align: justify;">Першим у приватну власність перейшов Немирівський спиртзавод (Вінницька обл.). Його продали 20 жовтня 2020 р. за "смішні" (як для цього підприємства) 55 млн. грн.</p> <p style="text-align: justify;">Але, як зазначалося, ціна спиртових активів відчутно піднялася. На даний момент рекордним є продаж Вузловського спиртзаводу за 235 млн грн. у жовтні 2022 р.</p> <p style="text-align: justify;">Один із учасників ринку раніше розповідав, як відбувалося відвантаження спирту на заводах держконцерну "Укрспирт". Туди приїжджали податківці у супроводі спецназу СБУ, під їх наглядом спирт заливався до цистерн, які потім пломбувалися.</p> <p style="text-align: justify;">Перевезення спирту також супроводжували озброєні автоматами співробітники СБУ. Міжвідомча комісія на заводі оглядала лічильники газу та звіряла їх свідчення з даними про виробництво спирту. Складалися відповідні акти. Також актувався стан пломб на газових лічильниках.</p> <p style="text-align: justify;">І при цьому, близько 30% горілчаного ринку в Україні – це "тіньова" продукція, за оцінками самих податківців та легальних виробників.</p> <p style="text-align: justify;">Здавалося б, як за такого щільного держконтролю це можливо ("тіньова" горілка робиться з "тіньового" спирту)? Але що є, то є.</p> <p style="text-align: justify;">При цьому треба розуміти: кустарним способом можна робити самопальну горілку. Але займатися кустарним виробництвом спирту ніхто не стане. Тобто, <strong>сировиною для нелегального виробництва горілки служив спирт саме з державних заводів </strong>.</p> <p style="text-align: justify;">Раніше СБУ регулярно повідомляла про перехоплення на дорогах України цистерн із "лівим" спиртом: роботої спиртової галузі опікувалась ця спецслужба. Зараз, в умовах війни, вона нарешті повернулася до своїх справжніх завдань. Наразі СБУшникам точно не до спирту.</p> <p style="text-align: justify;">Але є ще й таке відомство як Бюро економічної безпеки. І дуже логічно було б покласти на нього завдання щодо детінізації роботи держконцерну "Укрспирт". Натомість приймається рішення про розпродаж його активів. Ц схоже на те, як головний біль лікувати за допомогою гільйотини.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Портовий хід</strong></p> <p style="text-align: justify;">У рамках "малої приватизації" у січні ц.р. вперше в Україні було продано морський торговельний порт. Ним став МТП "Усть-Дунайськ", розташований у м.Вилкове за 54 км від місця впадіння Дунаю в Чорне море. Попри це порт вважається саме морським, а не річковим.</p> <p style="text-align: justify;">Адміністрація порту не хотіла його приватизації (на умовах електронних торгів). Відповідні звернення направлялися до Національного антикорупційного бюро України, прем'єра Дениса Шмигаля та спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука.</p> <p style="text-align: justify;">Проте Фонд держмайна та Мінінфраструктури відстояли свою позицію. І 17 січня МТП "Усть-Дунайськ" отримав нового власника. Який погодився заплатити 201 млн. грн. за стартової вартості 60 млн грн.</p> <p style="text-align: justify;">При цьому сам порт зовсім невеликий: проектна потужність з перевалки вантажів – лише 4 млн. т на рік. І тут можна повністю погодитися з представниками ФДМУ, які зазначають, що за таку високу ціну "Усть-Дунайськ" пішов саме через війну.</p> <p style="text-align: justify;"><em>"На сьогодні це найвища ціна, яку можна отримати за цей порт" .</em> <em>Ще 2 роки тому на той порт навіть ніхто дивитися не хотів би, бо в нього не було економічних перспектив. Зараз вони є", </em>- наголошує директор департаменту корпоративного управління Фонду Юрій Чердинцев.</p> <p style="text-align: justify;">Справа в тому, що головні МТП на Чорному морі ось уже рік заблоковані рашистами: одеський, "Південний", чорноморський (раніше - Іллічівський), миколаївський, херсонський. Раніше через них йшов на експорт основний потік вантажів із України . Тому перед експортерами гостро постає проблема нових маршрутів для доставки своєї продукції закордонним покупцям. Відправлення через "Усть-Дунайськ" – одна з відповідей на це запитання.</p> <p style="text-align: justify;">Але щоб отримати цю відповідь, у розвиток порту треба вкласти величезні гроші. Потрібно будівництво нових причалів, днопоглиблювальні роботи (щоб туди могли заходити великовантажні судна) тощо.</p> <p style="text-align: justify;">Цілком очевидно, що в умовах повномасштабної війни, коли половину видатків держбюджету доводиться фінансувати за рахунок закордонних кредитів та грантів – держава дійсно не має грошей на такі інвестиції.</p> <p style="text-align: justify;">Але їх має приватний бізнес. Якому в цьому випадку логічно повністю дати "зелене світло". Що і було зроблено.</p> <p style="text-align: justify;">Залишається нагадати, що "малу приватизацію" в Україні було поставлено на паузу після повномасштабного рашистського вторгнення. І поновилася вона у вересні 2022 р.</p> <p style="text-align: justify;">Передвоєнний 2021 р. виявився рекордним за виручкою від продажу державних малозначимих активів та спиртзаводів (які за всього бажання не можна записати в неліквіди ): 5,01 млрд грн. із загальною стартовою вартістю 2,3 млрд грн.</p> <p style="text-align: justify;">У 2020 р. показник вийшов скромнішим: 3,8 млрд грн. Але не забудемо, що то був рік гострої "коронавірусної" кризи.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що військова криза для економіки в рази більша і жорсткіша. І 2022 р. "мала приватизація" дала бюджету лише 1,5 млрд грн. Але вона тривала неповних 6 місяців.</p> <p style="text-align: justify;">Тому цього року навіть за умови минулорічних темпів інвестиційної активності ця сума, як мінімум, має подвоїтися.</p>