[IMG ID=175] Випробування завжди приходять несподівано. Бувають хвилини повного відчаю та зневіри. Але Бог милостивий і кожний розуміє, що за випробуванням йде або результат, або повернення на попередню дорогу. Нас небагато, але кількість постійно зростає, бо кроки обертаються першими результатами. Почнемо з початку. Два тижні тому в Вінницю приїхала ініціативна група на чолі з ректором ДонНУ Романом Федоровичем Гринюком. Зустрілися, у кожного в очах сумнів, побоювання, але надія й велике бажання не втратити себе, як людину й професіонала, зберігаючи багатолітні традиції та дух університету. Робота почалася «без краваток», ми наново відчули себе родиною, де не звинувачують, а підтримують, не засуджують, а дякують за кожну дрібницю, що наближає загальний успіх. Але ініціатива карається, ми це знали й готові до нападів «своїх», тих, хто роблять вигляд, що вони «свої», й чужих, звісно. Образи та погрози сепаратистів, які зухвало просувають себе клоном нашої Альма Матер, звинувачення в навмисному приховуванні інформації ініціативною групою, споживацьке ставлення до університету, риторика «мені всі винні» на фоні власного відсторонення – це ті речі, які вже поза увагою тих, хто щодня на власному ентузіазмі робить свою справу по відновленню функціонування свого вишу. І що ми маємо за два тижні, почавши справу з нуля? Підтримку та порозуміння в Міністерстві освіти та науки України в наслідок безлічі звернень, протестних акцій небайдужих та листів, зустрічей і консультацій. Інформаційну базу ДонНУ у власному користуванні, відновлений офіційний сайт університету після захоплення його сепаратистами. Нову юридичну адресу та два корпуси – адміністративний та навчальний в м.Вінниця. Зняття з реєстрації інфраструктури ДонНУ в Донецьку та реєстрація за новою адресою. Підтримку та домовленості про співпрацю з місцевою владою Вінниччини – з обласною держаною адміністрацією, міською радою, Департаментом освіти, Інститутом післядипломної освіти, ректорами провідних вишів м.Вінниці. Попередні домовленості про довгострокову оренду гуртожитків, хостелу, готелю та профілакторію для проживання співробітників та студентів. Безпрецедентний проект українського вишу в екзилі, який знаходься під пильним наглядом міжнародних, державних та регіональних ЗМК. Позитивну динаміку зламу стереотипів про донецьких у Вінниці, що має прояв у зростанні попиту місцевих абітурієнтів, колег та потенційних співробітників ДонНУ. Сприяння міграційної служби м.Вінниці у справах іноземних студентів, які продовжують у нас навчання. Порахований контингент студентів усіх курсів, спеціальностей та форм навчання. Розпочато нарахування навчального навантаження по кафедрах. Проведено персональні бесіди зі студентами, аспірантами, докторантами та співробітниками по факультетах як результат реєстрації їх на сайті МОН України. Підготовлені матеріали для наказів про зарахування та переводи студентів усіх ОКР та форм навчання. Складений графік навчального процесу, активізовані НКЦ ДонНУ, що готові прийняти студентів –заочників та працювати як консультаційні центри для тих, хто залишається в зоні АТО. Сформований штатний розклад, отримано нову печатку вишу. Досягнуто домовленість з банками та проведено необхідні процедури для виплати заборгованостей та поновлення фінансування університету з вересня 2014 року. Хто вважає, що це не результат за 14 діб, хай покаже кращий!! Для тих, хто вагається, хто інфоблудить та потребує до себе особливої уваги, «настав час обирати – легкий шлях чи правильний». З вами чи без вас Донецький університет буде. Осиротіла дитина, якщо вона зі стриженем непорушних цінностей, у супереч камінням, що кидають їй в спину, іде вперед. Донецький національний університет сьогодні стає тією провідною зіркою з Донбасу, яка здатна вивести з темряви світлі души та вказати шлях новому поколінню інтелектуальної еліти України. Ініціативна група співробітників та студентів ДонНУ з Вінниці
