Недавно генеральный консул РФ во Львове Евгений Гузеев рассказал галичанам о том, что украинский язык в Галичину завезли ... большевики. "Здесь была Русь - Галицкая Русь, Червонная Русь, - говорит Е. Гузеев - Люди говорили по-русски, потому что они были русины. Проект «Украина» создали австрийцы для вас, чтобы оторвать вас от России, от Руси". Мнение Гузеева вполне можно было бы принять как экспертное, учитывая место его рождения. Он родился не на Дальнем Востоке или в Сибири, не в Средней Азии или на Кавказе: Гузеев родился и вырос в Украине, в городе Макеевке возле Донецка. Но даже если бы он и прожил всю свою жизнь в Винницкой области, вряд ли он бы знал, на каком языке говорили в Галичине до большевиков. Ведь и сами то галичане даже не собираются исследовать этот вопрос или говорить на эту запретную для них тему. Исторически галичане и надднепрянцы в течение многих веков принадлежали к разным государственным формациям. Этот факт отразился на развитии их культуры, и в частности на развитии языка. «Современный украинский язык сформировался на основе юго-восточного наречия, вобрав в себя отдельные черты северных и юго-западных диалектов, - так гласит официальная энциклопедия. Итак, галичане, которые называли себя еще в начале ХХ столетия русинами, руськими, в украинский литературный язык вложили только «отдельные черты ... юго-западных диалектов». Кстати, когда говорят о диалектах, то традиционно вспоминают гуцулов, бойков, лемков. Но на каком же тогда языке разговаривали галичане в прошлом? Свою речь галицкие писатели называли руським, или русинским языком. Конечно, влияние церковного богослужения византийского обряда, которое галичане практиковали на церковно-славянском языке, внесло в речь галичан много слов и выражений, характерных для русского языка, равно как и поляки или словаки, которые служили свои мессы на латыни, собрали в свой языковой актив много слов и терминов романского происхождения. Однако, речь галичан, равно как и язык закарпатцев, которые еще сегодня называют себя русинами, не были похожими не только к русскому языку, но и существенно отличались от современного варианта украинского языка. Причем, если русский, украинский и белорусский языки относятся к группе восточнославянских языков, то речь русин - галицких и закарпатских украинцев относиться к западнославянской группе языков, состоящей из польского, кашубской, чешского, словацкого, русинского, лужицкого языков. Понять речь галичан россиянам или современным украинцам не всегда покажется легкой задачей, поскольку их язык отличается и фонетически, и лексически, и грамматически. Это не отдельные слова диалекта, но настоящий язык, словарь которого можно разыскать в Интернете на сайте «Галицька мова», где собрано более четырех тысяч галицких слов и выражений. Собственно на таком языке и разговаривали многие поколения галичан, в том числе родившиеся в 40 -е, 50 -е, 60-е годы, после включения Галиции в состав СССР в 1939 году. Судьба этого языка похожа на судьбу украинского языка на Востоке Украины. В 70-80-х годах во всех украиноязычных учебных заведениях Западной Украины галицкий язык \ диалект искоренялся с особой тщательностью. Более того, не только учителя исправляли неправильное произношение или «устаревшие» и «польские» слова и выражения своих учеников. Приложились к этому процессу и сами школьники и учащиеся. Всех, кто употреблял в разговоре галицкие слова, высмеивали, обзывали деревенщиной и даже ввели специальный дискриминационный термин «быки», «бычары». Конечно, желающих получить такую унизительную кличку становилось все меньше, поэтому галицкая речь, перемешанная местными диалектами и наречиями, потерялась в отдаленных селах. Сегодня на галицком наречии осталось разве что несколько колядок. Никто сегодня не пишет на этом языке, не печатает газет, журналов, книг, не ставит спектаклей, не снимает кино. Хотя в цивилизованной Европе, к которой мы стремимся, в той же Германии, к примеру, всесторонне лелеют каждый диалект. Однако галицкие власти, равно как общественные и политические деятели готовы положить себя на алтарь украинского мессианства и финансировать что угодно ради распространения украинского литературного языка на Донбассе и в Крыму, однако ни копейки не дадут на исследование своего родного галицкого (русинского, руського) языка \ диалекта. И только отдельные энтузиасты открывают сайты, ищут спонсоров для того, чтобы по крупице собрать элементы своей национальной автентики. Их работа может послужить еще доброе дело потомкам галичан, если когда-нибудь «эксперты» типа Гузеева возьмутся рассказывать о их прошлом. Кстати, в США, в среде закарпатских православных русинов Пенсильвании и Нью-Йорка некоторые «товарищи» рассказывали истории об их российском происхождение. Однажды группа таких «рашен»-закарпатцев отправилась в экскурсионный тур на "родину" в ... Москву. Каким же было их разочарование, когда они, услышав русскую речь, не могли понять, что же это за «родина» у них такая, где разговаривают на совершенно непонятном для закарпатцев языке. Андрей Микитин, «Остров» В таблице собраны наиболее характерные и наиболее употребляемые глаголы галицкого наречия (из сайта «Галицька мова»). Галицькою мовою Українською мовою Російською мовою Польською мовою Бабрати неохайно робити неряшливо делать niechlujnie zrobić Баритисі затримуватися задерживаться marudzić Бевхати стукати стучать pukać Бігматисі божитися божиться przysięgać Вгамселити вдарити ударить Вздріти побачити увидеть zobaczyć Вивернутисі викрутитися выкрутиться wiggle Вивідати розізнати разузнать zapytać Визвіритисі розізлоститися рассердится zły Викаблучуватисі хизуватися щеголять afiszować Вимантити випросити выпросить wyżebrać Витрутити виштовхнути вытолкнуть wypchnąć Внадитисі часто заходити часто заходить często chodzą Ворохобити бунтувати бунтовать buntować Втихомиритисі заспокоїтися успокоиться uspokoić Вівкати галасувати шуметь hałas Віддаватисі виходити заміж выходить замуж poślubić Віднєкувати відмовляти отказывать odmówić Відпекатисі позбутися избавиться pozbyć się Вінувати давати придане давать приданое dаć wiano Гамселити бити бить pokonać Гарувати тяжко працювати вкалывать Гепнути впасти упасть spadek Гецати гойдати качать рobierz Гиблювати стругати строгать zgrzyt Годитисі домовитися договориться zorganizować Гостити пригощати угощать leczeniu Гризтися бідкатися плакаться whinge Гримати стукати стучать pukać Гуляти танцювати танцевать taniec Гупати стукати стучать pukać Гуркати грюкати громыхать huk Ґаздувати господарювати хозяйничать gospodarstwo domowe Ґебати йти идти przejdź Ґедзгати колисати на коліні баюкать на колене cisza w kolanie Ґзитисі бешкетувати дебоширить kopać z rzędu Ґольгати ковтати воду глотать воду połykać wody Ґрасувати сапати мотыжить motyka Дати шпіца дати копняка дать пинка dać kopnyaka Двигати тяжко нести тяжело нести trudno znieść Дзенькати стукотіти стучать pukać Длу´бати колупати ковырять wybierać Дні´ти світати светать Допрова´дити довести доказать okazać się Доточи´ти пришити пришить szyć Дра´пати втікати убегать Дра´патисі вилазити вылезать wydostać się Дри´гати сіпати ногами дергать ногами rzuty Дру´лити штовхнути толкнуть naciskać Жи´лувати жаліти жалеть litość Жибоні´ти дзюркотіти жужжать brzęczenie Жигна´тисі перехреститися перекреститься przeżegnać się Жльо´пати пити пить pić Жма´кати прати стирать umyć Заба´гнулосі захотілося захотелось chciał Забе´мбати замучити замучить męczennik Заважє´ти перешкоджати препятствовать hamować Завалє´ти забруднити загрязнить zanieczyścić Заво´дити плакати плакать płakać Заде´рти піднести вгору возвысить podnieść Задури´ти приманити приманить przynęta Зазира´ти заглядати заглядывать zerkać Займи´лосі загорілося загорелось płomieniać Зайти´сі сваритися ссориться kłótnia Закапари´ти забруднити загрязнить zanieczyścić Закатру´пити вбити убить zabić Заклє´кнути змерзнути замерзнуть zamrażać Закоцені´ти змерзнути замерзнуть zamrażać Заку´тати загорнути завернуть оwinąć Зама´цькати забруднити загрязнить zanieczyścić Заповіда´ти 1.оголошувати, 2.застерігати 1.объявлять 2.предостерегать 2.ostrzec Зарікти´сі обітувати обещать obietnica Заса´патисі задихатися задыхаться Засили´ти затягнути нитку в голку затянуть нитку в иголку dokręcić wątku igły Засука´ти розгорнути рукави развернуть рукава rękawy rozwiń Зафайду´лити вдарити ударить Зафастригува´ти обметати тканину обметать ткань obmetat tkaniny Зафасува´ти отримати як подарунок получить в подарок otrzymujemy jako dar Захлисну´тисі подавитися водою подавиться водой dusić na wodzie Зашкі´ритися засміятися. засмеяться śmiać się Зашпо´ртатисі спіткнутися споткнуться potknąć się Зба´бчитисі зморщитися сморщиться zmarszczka Збиткува´тисі знущатися издеваться Збу´тисі віддати. отдать oddać Звива´ти згортати сворачивать Звива´тисі метатися метаться Зву´рдитисі скиснути скиснуть skwaśnieć Зві´дати дізнатися узнать dowiedzieć się Згабзува´ти насварити. отругать nakrzyczeć Зди´батисі зустрітися встретиться spotkać się Зди´хатисі спекатися отделаться Зла´годити приготувати приготовить gotować Зла´комитисі спокуситися соблазниться Зли´гатисі зійтися сойтись Zbiegają się Зло´ститисі сердитися сердиться gniewać się Злучи´тисі поєднатися соединиться Знимкува´ти фотографувати фотографировать zdjęcie Зрихтува´ти приготувати приготовить gotować Кази´тисі нервуватися нервничать Кала´тати стукати стучать Капари´ти готувати на кухні готовить на кухне gotować w kuchni Ква´питисі спішити спешить przyśpieszyć Кла´сти будувати строить budować Кла´цати стукати зубами стучать зубами Ко´втати стукати молотком стучать молотком Ку´тати загортати в одяг. заворачивать в одежду Ли´гати ковтати глотать połknąć Лупи´ти бити бить pokonać Лупи´ти 1.чистити картоплю 2.бити 1.чистить картошку 2.бить 1.obierania ziemniaków М´є´гати мнути мнуть marszczyć М´є´цкати м'яти зварену картоплю мять сваренную картошку zacierania gotowanymi ziemniakami Ма`дзькати погано писати плохо писать Ма´цати доторкатися прикасаться Ма´цькати замазувати пачкать mazać Мару`дити вовтузитися Ми´кати скубати. щипать Мили´тисі помилятися ошибаться błądzić Млої´ти нити ныть Моро´чити турбувати ныть skomleć Мру´гати моргати моргать migać Мру´жити зажмурювати закрывать глаза Мудрува´ти видумувати выдумывать wymyślać Міни´тисі змінюватися на обличчі меняться в лице Нади´бати знайти. найти znaleźć Назби´тки робити робити на зло делать назло Напакува´тисі сито наїстися сито наесться Напомина´ти 1.вказувати, 2.нагадувати. 1.указывать 2.напоминать. przypominając. Ни´кати тинятися слоняться wałęsać się Носи´тисі бути з чимось быть с чем-то Ну´дитисі нудьгувати скучать tęsknić Ну´рца дати падати головою вниз падать головой вниз Оберта´тисі перебувати. находиться być Обзива´тисі відгукуватися откликаться Обзира´ти оглядати осматривать sprawdzać Обчикри´жити підстригти сильно подстричь сильно cięcie silnie Обчі´мхувати обчищати (рослину) обчищать (растение) Пантрува´ти стерегти стеречь Паштала´кати базікати болтать Пашчекува´ти говорити грубо говорить грубо mówić niegrzecznie Пере´пудити настрахати припугнуть przestraszyć Перелицюва´ти викривити исказить zniekształcać Переповіда´ти переказувати переводить tłumaczyć Перепроси´ти вибачитися извиниться przepraszać Пильнува´ти стерегти. стеречь straży Пле´нтатисі повільно йти медленно идти idź powoli По´рпатисі розгрібати разгребать Повело´сі трапилося случилось Погоди´ти домовитися договориться Подви´гатисі надірватися. надорваться pęknięta. Позбу´тисі втратити потерять stracić Позіва´ти позіхати зевать ziewać Поклика´тисі зважати считаться Полиша´тисі залишатися оставаться pozostają Поло´шити лякати пугать przestraszyć Полока´ти промивати промывать umyć Послужи´тисі помогти. помочь. pomoc Потра´фити 1.змогти ,2.попасти. 1.смочь 2.попасть Пра´жити 1.кип'ятити ,2.сильно бити. 1.кипятить 2.сильно бить Пригина´ти нахиляти наклонять Приди´бати прийти прийти Приду´руватисі симулювати симулировать symulować Принуди´ти змусити заставить zrobić Припасува´ти приладнати приладить Припну´ти прив'язати привязать wiązać При´тати прибирати убирать Публі´чити ганьбити позорить Пуцува´ти ретельно чистити тщательно чистить dokładnie oczyszczone Підоймити підняти поднять podnieść Пірва´ти викрасти похитить porwać Піцькати забруднювати загрязнять загрязнять Рабува´ти грабувати грабить obrabować Раїти радити советовать doradzać Репі´ти репетувати орать wywrzaskiwać Ри´пати відкривати двері открывать двери otwarte drzwi Рипі´ти кричати кричать Рихтува´ти готувати готовить gotować Розгарата´ти розбити разбить Роздибе´ндати розшукати разыскать znaleźć Роздойми´ти розборонити разнять Розмину´тисі розійтися (на дорозі) разойтись (на дороге) Розпереза´тисі знахабніти нахальничать Розтолочи´ти розтоптати растоптать Розтри´нькувати марнотратно витрачати расточительно тратить Розчепі´рити широко розкрити широко раскрыть szeroko otwarte Си´лувати заставляти заставлять Сиді´ти мешкати обитать mieszkać Скабзува´ти присоромити. пристыдить Скапцані´ти збідніти обеднеть Ско´чити стрибнути прыгнуть skok Скра´яти кроїти кроить cięcie Ску´бати вищипувати выщипывать wyciągać Слабува´ти хворіти болеть Со´вгатисі ковзатися скользить slajdów Спе´катисі позбутися избавиться pozbyć się Спла´снути схуднути похудеть wychudnąć Справди´ти уточнити уточнить wyjaśnienie Справува´тисі бути чемним быть вежливым być uprzejmy Спрова´дити привести , направити привести, направить prowadzić Спромага´ти бути здатним быть способным być w stanie Сторцува´ти класти вертикально класть вертикально umieścić pionowo Стра´титисі витратитися потратиться Стри´чи стригти стричь cięcie Стули´ти закрити . закрыть. zamknuć Су´вати переміщувати перемещать przenieść Схо´питисі отямитися опомниться budzić Та´ргати важко йти трудно идти trudno przejdź Тала´пати йти по болоті. идти по болоту spacer przez bagna Таля´пати базікати болтать Таля´патисі гратися у воді играть в воде zabawy w wodzie Тараба´нити 1. часто стукати ,2. базікати 1.часто стучать 2.болтать Теліпати 1.термосити .2.йти 1.тормошить 2.идти 1.niepokoić 2.przejdź Тра´скати 1.гримати .2.бити 1.кричать .2. бить 1.krzyczeć 2. pokonać Тра´титисі витрачати кошти расходовать средства wydawać pieniądze Тра´фити 1. могти .2.попасти на місце 1. мочь 2. попасть на место Тру´тити штовхнути толкнуть naciskać Тру´чити зачіпити затронуть wpływ Ту´пати тупотіти топать Тули´ тисі 1. горнутися 2.тіснитися 1.льнуть 2.теснитися przylgnąć Фастригува´ти нашивати нашивать przyszyć Фи´ркати 1.брикати 2.грубіянити 1.брыкаться 2.хамить kopać Фугува´ти швидко йти быстро идти Хапа´ти ловити ловить połów Хапа´тисі торкатися касаться Хи´ріти спати спать spać Хля´пати базікати болтать Хму´ритисі сердитися сердиться gniewać się Холіта´тисі хитатися шататься Ца´пнути схопити схватить połów Цабани´ти сварити ссорить poplątać Ци´ндрити марнотратити расточать zmarnować Цмо´кати плямкати губами чавкать губами usta łyk Цо´кати стукати стучать pukać Цьвісти пліснявіти плесневеть pleśń Цьма´кати плямкати губами чавкать губами usta łyk Чала´пати йти помалу идти потихоньку idź powoli Чипі´ти непорушно чекати неподвижно ждать wciąż czeka Шпо´ртати викопувати выкапывать wykopać Шпо´ртатисі спотикатися спотыкаться potknąć się Штри´кати колоти колоть Шту´ркати штовхати толкать naciskać Шу´ргати тягнути тянуть ciągnąć Шу´рнути жбурнути швырнуть rzut Шурува´ти 1. ретельно чистити 2. йти 1.тщательно чистить 2.идти
