31 жовтня 2020 року виповнюється 20 років з моменту прийняття Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Ця резолюція стала першою, яка визнала, що збройні конфлікти по-особливому впливають на жінок, які у свою чергу відіграють важливу роль у вирішенні конфліктів та побудові миру. Фото: Євгенія Коротка/CIVIC Протягом останніх шести років збройний конфлікт на сході Україні суттєво змінив життя та побут цивільних осіб, які проживають уздовж лінії зіткнення. На початку бойових дій Збройними силами України (ЗСУ) було створено Управління цивільно-військового співробітництва (ЦВС), спрямоване на підтримку та допомогу цивільному населенню та розробку заходів для посилення захисту цивільних в умовах конфлікту. Під час роботи на сході представники Центру з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC*) почули багато історій успішної співпраці між ЦВС та цивільними особами, які проживають поблизу лінії зіткнення. Деякі з цих історій свідчать про те, що жінки-офіцери ЦВС часто дуже ефективні в зміцненні довіри та започаткуванні конструктивного та сталого діалогу з цивільним населенням. У цій публікації ми проаналізуємо успіхи кількох офіцерів-жінок та спробуємо визначити основні причини, чому важливо залучати більше жінок-офіцерів до цивільного-військового співробітництва. Ірина – офіцерка ЦВС, яка доєдналася до ЗСУ 2004 року. В червні 2019-го військові шукали порожній будинок для проживання на час перебування у районі проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС). Хоча потрібний будинок швидко знайшли, власник помешкання відмовлявся укладати договір оренди житла. Декілька офіцерів-чоловіків намагалися домовитися, але безрезультатно. Саме тоді командир звернувся до Ірини з проханням спробувати вмовити господаря. «Я прийшла до власника будинку без зброї. Я привіталася й усміхнулася. Він був дуже здивований, побачивши жінку у військовій формі. Діалог пройшов добре. У результаті нашої розмови він погодився нам [військовим] допомогти, і ми уклали договір оренди». Ірина пояснила, що чоловік мав глибоку психологічну травму внаслідок воєнної агресії й боявся зброї, яка була в солдат щоразу, коли вони приходили поговорити з ним. Фото: Євгенія Коротка/CIVIC Фото: Анатолій Степанов Також Ірина багато працює з дітьми, які мешкають у населених пунктах уздовж лінії зіткнення. «Коли ти сама мама, легко встановити зв’язок із дітьми. Вони завжди неймовірно раді, коли ми даруємо їм іграшки, книжки та солодощі. Це мене кожного разу робить щасливою». Наразі Ірина служить бригадним офіцером ЦВС і каже, що ніщо не може змусити її залишити ЗСУ, своїх колег та цивільних, з якими вона спілкується щодня. «Я зараз знаходжусь у правильному місці. Я відчуваю, що можу допомогти як цивільним жителям району проведення ООС, так і своїм колегам. Я знаю, що я тут потрібна». Вона вважає, що те, що вона жінка, іноді допомагає їй будувати продуктивний діалог з цивільним населенням: «Проста уважність до людей та навички спілкування допомагають мені знайти спільну мову майже з усіма». Наталія, ще один приклад успішної офіцерки ЦВС, яка доєдналася до ЗСУ незабаром після початку конфлікту. Наталія стверджує, що насамперед вона є цивільною особою, а тільки потім офіцеркою ЦВС. Вона вважає, що таке мислення допомагає їй краще зрозуміти проблеми, з якими стикаються цивільні, що живуть в умовах збройного конфлікту. Фото: Сергій Моргунов 2018 року Наталія відвідувала населені пункти Донецької області, що знаходилися в її зоні відповідальності. Виявилося, що до одного з маленьких сіл Донеччини під назвою Новогригорівка, де мешкає приблизно 70 людей, не було дороги. Відсутність транспортного сполучення унеможливлювала відвідування дітьми школи, отримання гуманітарної та медичної допомоги літніми людьми, а також спілкування із зовнішнім світом для усіх мешканців села. Деякі мешканці Новогригорівки їздили до міста замінованими полями, оскільки іншого виходу на той час не існувало. Протягом зимових та осінніх місяців і цей варіант ставав недоступним через сніг та дощ. Фото: Сергій Моргунов «Я приїхала до Новогригорівки. Поспілкувалася з місцевим населенням і з’ясувала, що ми можемо побудувати дорогу разом із цивільними. Але все ж таки мені була потрібна підтримка мого командира. Тому напередодні зустрічі зі старшими офіцерами я підготувала гарний план для розв’язання головної проблеми Новогригорівки», – згадує Наталія. Вона склала перелік усіх необхідних ресурсів, провела переговори із власниками сусіднього гранітного кар’єру, щоб отримати матеріал на будівництво безкоштовно, та тісно співпрацювала з цивільними особами, щоб визначитися, де саме будувати нову дорогу. «На будівництво дороги пішов місяць. Цікаво, що місцеве населення дуже допомагало. Жінки приносили нам їжу та гарячий чай, чоловіки брали в руки лопати і також працювали поряд із військовими. Я була вражена, побачивши, наскільки може бути вдячним місцеве населення. Люди в Новогригорівці дуже доброзичливі та працьовиті». Наразі щоранку шкільний автобус приїжджає до Новогригорівки, щоб забрати на навчання до сусіднього села вісім дітей. Усі жителі впевнені, що будь-яка допомога, медична або гуманітарна, прийде вчасно. «Офіцери ЦВС наче акробати: нам завжди потрібно знайти правильний баланс у переговорах із цивільними та військовими. Не усі знають, що першим і головним завданням для офіцера ЦВС є забезпечення виконання військової операції в зоні його/її відповідальності. Але друге, про що нам завжди потрібно думати, це захист життя та майна цивільних осіб», – з гордістю говорить Наталія. «Жінка-офіцер ЦВС – це завжди перевага, оскільки цивільним простіше висловити свої проблеми та негаразди жінці. Мій досвід це гарно доводить». Хоча чоловіки-офіцери ЦВС можуть бути дуже ефективними, жінки-офіцери мають певні переваги порівняно зі своїми колегами чоловіками. Деякі риси більш притаманні жінкам: високий рівень співчуття, терпіння та досвід (наприклад, роль матері, вчительки чи психолога) допомагають краще зрозуміти проблеми та потреби цивільного населення. До того ж, схоже, що принаймні на сході України, цивільне населення охочіше будує діалог із жінками-офіцерами. Цивільні вважають, що з жінками військовослужбовцями безпечніше мати справу і простіше порозумітися. «Дівчата – це завжди дівчата. Жінці-солдату легше пояснити наші потреби. Вони дуже відповідальні. Відчувається, що вони хочуть зрозуміти проблеми, з якими ми маємо справу щодня», – поділилася Ганна, активістка із громади, розташованої неподалік від лінії зіткнення. В той же час офіцерки ЦВС можуть мати деякі виклики на службі. «Мені доволі легко організувати захід або зустріч із місцевим населенням на передовій, але важко впоратися самотужки без допомоги колег-чоловіків. Наприклад, мені, як правило, потрібна допомога, коли я проводжу заняття з мінної безпеки. Зазвичай я відповідаю за лекційну частину, а мої колеги-чоловіки проводять практичні вправи. Дуже важко принести все обладнання, яке ми демонструємо», – сказала Валентина, співробітниця ЦВС. «Щоб бути успішною, офіцерці ЦВС потрібна довіра та підтримка командира. Іноді жінки-офіцери ЦВС не можуть бути ефективними через брак такої підтримки», – додає Наталія. Від багатьох жінок-офіцерів ЦВС ми чули, що чоловікам легше знайти порозуміння з командирами. Жінкам подекуди складно отримати таку довіру, це вимагає від них більше часу та зусиль. Хоча важливість залучення жінок до ЦВС є очевидною, ЗСУ все ще потребують більшої кількості жінок-офіцерів. Співробітники ЦВС наголосили на необхідності чоловікам та жінкам офіцерам працювати в парі. Залучення більшої кількості жінок-офіцерів до цивільно-військових діалогів може збільшити кількість історій успіху та полегшити повсякденне життя як солдатів, так і цивільних осіб на лінії зіткнення. Фото: Євгенія Коротка/CIVIC Євгенія Коротка/CIVIC Матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Розвиток спроможності для захисту цивільного населення на сході України», який виконується Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC). Зміст цього матеріалу є виключно відповідальністю CIVIC, та за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу. * Проєкт «Розвиток спроможності для захисту цивільного населення на Сході України», який виконується Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC), спрямований на посилення спроможності Уряду України та Збройних Сил України щодо захисту цивільного населення, а саме - запобігання шкоді цивільним, її зменшення та реагування на неї, шляхом інституалізації та впровадження високих стандартів захисту цивільного населення. Зокрема, проєкт сприяє тому, аби командний склад ЗСУ та інших структур безпеки та оборони мали необхідні знання та навички для інтеграції захисту цивільного населення у планування, розробку та проведення військових операцій. За підтримки Європейського Союзу, саме в рамках якого CIVIC навчає цивільних із п’яти громад Донецької області та офіцерів ЦВС ефективному веденню цивільно-військових діалогів.
