Закінчується поточний рік, і заведено підводити його підсумки, в тому числі й фінансові. І ось один мешканець Івано-Франківська написав листа до керівника Міжнародного валютного фонду, в якому попросив викреслити його самого, дружину та двох дітей із списку боржників фонду. Заява стала сенсацією, тому пропонуємо ексклюзивне інтерв’ю з автором сенсації, Русланом Коцабою, головою політради партії «Пора» в Івано-Франківській області - Ви зробили заяву, яку цитують сьогодні численні ЗМІ, в чому її суть? - Я заявив, що в зв’язку з тим, що моя держава не прозоро використовувала кошти, запозичені в міжнародних фінансових інституціях, я не вважаю борги держави своїм боргом і відповідно прошу не вважати боржником мене, мою жінку і двох моїх дітей. Я зробив такий невеличкий арифметичний прорахунок з того, що у нас є борг, задекларований МВФ, 315 мільярдів 716 мільйонів. І таким чином, я поділив на кількість населення – на 46 мільйонів виходило по 1100 доларів. Я вичислив сумарний борг і виявилося, що на мою сім’ю припадає 4 400 доларів. Тобто 1100 винні всі громадяни України, навіть новонароджені автоматично стають боржниками. Але й це ще не все: виявляється є ще борги України перед світовим банком, перед банком реконструкції та розвитку. Крім того Україна ще позичала грошей в міжнародних фінансових інституцій під гарантії Уряду України для підприємств. Якщо це все обрахувати і борг МВФу приплюсовати, то складається сума боргу в понад 450 мільярдів. Отож, маємо заборгованість кожного українця перед світом 2100 доларів. - І як це особисто впливає на вас ? - Ці гроші з мене стягують у вигляді збільшення податків, через ціни на газ, і тому подібне. А ще велика сума запозичень в МВФ йде на стабілізацію гривні. Люди, які у нас при владі відносяться до нашої держави як до бізнес проекту і як до джерела збагачення. Через комерційні банки відмивають запозичені гроші, роблять собі бізнес на відсотках коштів МВФу, а нам залишають борги. Отже, фішка в чому - коли країна докотиться до дефолту, то крайнім буде народ. Тому що керівники держави посідають собі на вертольоти та втечуть за кордон – у них там діти вчаться, у них там нерухомість, у них там бізнес. - А Ваша дружина підтримала ваше звернення? - Жінка була першою, що прочитала мою заяву. Вона, взагалі-то, критично ставиться до моєї політичної активності, бо вважає, що це не серйозне хобі, яке не спроможне прогодувати сім’ю. А може дати тільки хіба критичну масу ворогів. Але заява їй сподобалася і вона мене підтримала. Тільки тоді я запустив своє звернення в Інтернет. Чесно кажучи, це звернення я розпочав як політичний стьоб: в цьому я маю досвід і це якраз мій формат. Але дуже швидко воно переросло в цілу акцію, до якої долучилися тисячі користувачів Інтернету. Спочатку я писав просто для фейсбуку та лайфжурналу, але nему так розкрутили, що я став знаменитим. Люди повірили і почали створювати в мережі групи підтримки мене, Кацаби. Я сам зареєструвався в одну з таких груп, і спробував представити моє звернення як тему морального звільнення від синдрому боржника. Але що тут трапилося: користувачі з групи написали: «це не справжній Руслан Коцаба, він не може таке писати, це провокатор». І тоді я зрозумів, що моє звернення вже живе своїм життям, така реакція, яка вже від мене не залежить. Тоді я зрозумів, що має бути наступний крок: після політичного стьобу треба надати зверненню юридичної форми. Тому в Інтернеті мною було розміщено всі електронні та поштові адреси МВФ і зразок листа до МВФ. Треба тільки вставити свої дані та надіслати листа. Крім того, я сам відправив офіційного листа (до речі на українській мові – хай перекладають) в штаб квартиру МВФ. Заплатив 18 гривень та інших закликаю слідувати за моїм прикладом. Коли ми закидаємо їх листами, тоді можна буде принаймні добитися міжнародного аудиту. До речі, з Києва задзвонив мені один чоловік, який знає, що в Києві на Кловському Узвозі є кафе і, власне, там розпорядник МВФу кожного ранку снідає. Тож мені запропонували просто поставити зо п’ятеро чоловіків з плакатами під кафе, а коли той вийде, то передати йому звернення та наші вимоги. Він чоловік, кажуть, культурний, європейський – зрозуміє. - Що це дасть? - Треба знайти винуватця й довести справу до суду: до українського, чи до міжнародного - нам немає особливої різниці. Нам треба за результатами міжнародного аудиту доказати перед світовим товариством, що позичені в МВФу гроші дерибанилися і нічого доброго для України не принесли. - Ви думаєте, що МВФ не проводить ніякого аудиту з використання коштів? - Нам нічого про це не відомо. Якщо навіть і проводяться аудити – то не прозоро – їх результатів ніхто не бачив. Крім того, може й виявитися корупційна злучка між представниками з-за кордону та нашими урядовцями, і це буде цікаво для самого МВФ. Адже є люди, які приймали звіти від український урядовців формально, ніхто може не перевіряв рух тих коштів, тож може бути корупція міжнародного рівня, внаслідок чого ми стали лідерами серед інших країн у боргах перед МВФ. До речі, перше місце в такому рейтингу займає Румунія, друге - Україна, а третє - Угорщина. Але в Румунії та Угорщині сильний громадський контроль над використанням коштів. А в Чехії під тиском громадськості взагалі провели референдум і відмовилися від позички у МВФ. Ми в Україні також будемо вимагати конкретних дій, інакше для чого сплачувати податки, коли невідомо куди все це йде й на що. Ми, український народ, джерело влади згідно Конституції, а зараз, фактично, ми не контролюємо владу. - Минулого тижня ви провели публічну акцію в Івано-Франківську відносно підтримки вашої заяви… - Так, ми провели вуличне опитування й запропонували людям такі варіанти відповідей: «повністю поділяю політику уряду та МВФ », «не уважаю себе боржником перед МВФ», «якщо влада не влада, то і борг не борг» та «терміново потрібен закон про короткоствольну нарізну зброю». Перемогла (більше 30% респондентів) версія «якщо влада не влада, то і борг не борг». Трохи менше проголосувало за останній варіант зі зброєю. І тільки двоє зі ста опитаних підтримують наш Уряд. Це свідчить про серйозний сигнал: люди не сприймають владу за владу. Більше того, вони не вважають себе боржниками. - Тобто може бути нова причина для влаштування Майдану? - Я вам скажу так: цій владі вигідно поділити народ на соціальні групи і випускати пар. Ось вийшли підприємці на Майдан, постояли, Янукович зайшов до них в палатку чаю попити. Пар соціальної напруги випустили, і… всі зрозуміли, що їх розвели, тобто все це було інспіровано самими регіоналами, щоб показати, що є добрий цар та погані бояри. Отже, відповідно десь та агресія мала вихлюпнутися. Це лохотрон на 100%: дозовано підбиралися люди, радикали та помірковані, а головне їм сказали чітко: «не дай бог хлопці, хоч одна політична вимога буде - тоді вам …». Тому я називаю це ковбасний Майдан, а головне - люди не зрозуміли, що влада не українська і, що вона розводить їх як лохів на «податковий майдан», завтра буде «трудовий майдан», далі – «пенсійний». Коли ж люди задумаються, що кожен з них винен 2100 доларів, то це провокує розвиток індивіда: він повинен пройти шлях від рагуля до громадянина. Це має бути внутрішній революційний процес і тоді може виникнути прозріння. Розмову вів Андрій Мева, «ОстроВ»
