Тернопіль. Соціальний проект: безготівкова адресна допомога

Сьогодні, в пік політичної нестабільності та  зниження життєвого рівня внаслідок відчутної фінансової кризи, багатьом громадянам, які знаходяться за межею бідності та найбільш вразливим й мало захищеним категоріям населення (особливо це стосується багатодітних сімей,  матерів- одиночок, перестарілих, малозабезпечених родин, дітей-сиріт, інвалідів та ін.) вкрай потрібна допомога.

І тут важливо, щоб держава, попри всі економічні негаразди, повернулася «лицем» до цих громадян, знайшла спосіб і засоби матеріальної допомоги та не залишала їх на одинці з гострими проблемами. Ось тут доречною була б участь меценатів, багатих людей, а також посильна допомога громадських організацій.

Цю проблему, з ініціативи міської влади та за підтримки депутатського корпусу, в Тернополі вирішують самостійно: ось уже четвертий рік. В місті створили соціальний реєстр всіх, кому бракує елементарних засобів і грошей на проживання: не вистачає власних доходів на сплату комунальних послуг (газ, світло, тепло тощо), не кажучи вже про перелік продуктів споживчого кошика і товарів першої необхідності.

Тут, наприклад, у 2009 році з міського бюджету м. Тернополя на соціальний захист населення було виділено 1 млн. 385 тис. грн. З них на грошову допомогу малозабезпеченим громадянам – 415 272 грн. на адресну безготівкову допомогу – 582 594 грн., багатодітним сім’ям – 248 431 грн., для потреб благодійної їдальні, де харчуються 70 осіб, які знаходяться за межею бідності – 90 000 грн.

Для надання адресної безготівкової допомоги потребуючим тернополянам (оплата 50% вартості комунальних послуг) з міського бюджету додатково було виділено ще 50 тис. грн.

Водночас надання адресної безготівкової допомоги було припинено 23 мешканцям краю. За словами начальника управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради Ігоря Мединського, таке рішення було прийнято у зв’язку з тим, що мешканці оформили субсидії на відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг. А згідно чинного законодавства, вони не можуть користуватися двома видами компенсацій.

Ще 94 тернополянам  було відмовлено у наданні грошової та адресної безготівкової допомоги. Чому? Відповідь на це дав Ігор Мединський: «Наші соціальні працівники провели обстеження умов проживання згаданих громадян і виявили, що вони не належать до категорії найбільш потребуючих».

Також іншим рішенням, ухваленим депутатським корпусом міста, надано субсидії для відшкодування витрат з оплати житлово - комунальних послуг 18 сім’ям власників житла та квартиронаймачів.

В соціальному реєстрі, складеному владою міста Тернополя, сьогодні перебувають 1023 малозабезпечених родини. Сюди ж занесені й інші категорії бідних.

А щорічно видатки з бюджету міста на ці заходи збільшуються.

Про це і наша розмова з мером міста Тернополя Романом Заставним.

- Пане Романе, розкажіть більш докладніше про проект адресної безготівкової допомоги.

- Ми говоримо сьогодні, що держава витрачає дуже багато коштів на соціальні проекти: дотації, субвенції, субсидії тощо. На прикладі нашого міста ми показали, що нині найбільш ефективний метод, який сьогодні діє –  це цільова дотація, так звана адресна допомога. У нас четвертий рік поспіль функціонує соціальний реєстр. Зараз на ньому знаходиться  понад 1000 родин, які, до слова, оплачують тільки 50% за житлово-комунальні послуги. Чи не це є підтвердженням відчутної допомоги людям збоку місцевої влади?

Якщо людина має оформлені субсидії  - це, приміром 30%. Загальна складає 100%. Словом, до оплати залишається 70 грн. Цю суму ми ділимо пополам, тобто половину сплачує сім’я, а решту - ми.  Проте надання такої допомоги можливе за однієї умови – такі родини не повинні мати місячної заборгованості зі сплати (цього 50% відсотка). Цих людей не «зачіпає» підняття тарифів, адже 50% ми їм компенсуємо. А реально в житті виходить  значно більше, адже ще є субсидії.

- А в який спосіб Ви допомагаєте багатодітним сім’ям?

- У нас є до ста багатодітних родин, яким 100% оплачуємо житлово-комунальні послуги. Навіщо сьогодні всім розказувати і хвалитися, як допомагаємо багатодітним сім’ям: десь показали  по телебаченню, як комусь подарували мікроавтобус, пральну машину тощо. Чи ми, державні службовці, маємо вирішувати, що і кому дарувати? Це не правильно. Розумієте, така система є хибною.

Прийшовши сюди, зіткнувся з таким фактом: в чергу на прийом до голови записалось 40 осіб, щоб отримати по 100 грн. Хіба в цьому функціональні обов’язки міського голови? Повинна бути відпрацьована відповідна система: якщо людина звернулася, а їй відмовили, то тоді я, як міський голова, з’ясовуватиму , з яких причин так сталося.

- Що потрібно, щоб людина не втрачала такої підтримки (безготівкової адресної допомоги)?

- Я вже про це говорив і ще раз хочу наголосити, що для отримання систематичної безготівкової адресної допомоги,  такі люди повинні щомісяця вчасно сплачувати той відсоток, який їм належить. Приміром, заздалегідь відкладати з пенсій певний відсоток (для прикладу по 10%), призначений для оплати комунальних платежів.

- Пане мер, а як  Ви ставитеся до факту зростання цін за газ, комунальні послуги для населення?

- Ми – чиновники, розпорядники державних коштів, менеджери по їх розподілу, але не діди морози. Однак хтось хоче бавитися в доброго політика і щось комусь дарувати. Це система, яку треба міняти в корені.

Я  за те, щоб на сьогоднішній день були зрозумілі правила гри на всіх ринках. Щоб, для прикладу, не їздив до Києва і не випрошував заліки по різниці ціни на газ. Я повинен розуміти, чому в мене ціна на газ нині 2 660 грн., коли уряд декларує, що вхідна ціна газу 1 360 грн. Повинен також розуміти де, за рахунок чого формується така ціна та чому вона піднялася вдвічі?  Що там – ПДВ не включено? Можливо. Транспортування? Теж можливо. Але де решта? Чому всі говорять тоді, що «Укрнафтогаз» збитковий?  Також хочу знати, чому одній людині в квартиру дається газ за 800 грн., а іншій – за 2 600 грн. Тому що це постачає «Теплокомуненерго»? Створіть конкурентне середовище для індивідуального опалення. Хай людина попробує і порівняє. Бо, приміром, через 5 років у неї згорить теплообмінник, і їй доведеться 500 грн. заплатити за обслуговування. Тоді людина почне аналізувати. Ми думаємо як обманути один одного. Це неправильно.

Як підсумок, хотілося б навести ще кілька цифер для порівнянь. У  2006 році, депутатами Тернопільської міської ради було прийнято рішення про створення соціального реєстру для малозабезпечених. Проте в бюджеті не було передбачено відповідних коштів для реалізації цієї програми.  Зате з 2007 р. картина змінилася. Тоді безготівкову адресну допомогу отримало 374 мешканці Тернополя. А в загальному  на ці цілі було закладено 144, 2 тис. грн. Варто зазначити, що вже у 2008 р. число громадян, які потребували допомоги збоку місцевої влади, становила 920 чоловік, а скарбниця адресного призначення збільшилася до 605, 7 тис. грн. А через рік, в 2009 р., число отримувачів безготівкової виплати на покриття житлово-комунальних платежів зросло більше, ніж на 150 чол. І становило уже 1 077 малозабезпечених жителів обласного центру. Відповідно до цих потреб з бюджету міста було виділено 968,3 тис. грн.

Як бачимо, результат опіки місцевої влади очевидний. Тож чи не варто скористатися цим досвідом в тих містах (районних центрах), де про це ще не ведеться мови.

Ірина Пилипів, «ОстроВ»