Між Сходом та Заходом. Огляд галицької преси

На Заході…

Після проведених минулої неділі президентських виборів у Польщі, галичан передовсім цікавить, чи матиме новообраний польський президент Броніслав Коморовський «проукраїнську» позицію і чи буде агітатором українських інтересів в Європейському Союзі?

Аналітик інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджей Шептицький в інтерв’ю західноукраїнській газеті «Експрес» дав свій коментар з цього приводу:

«Попередній глава держави Лех Качинський прагнув активно працювати з Україною, а уряд намагався послабити цю позицію. Тепер зважаючи на те, що президент та керівник уряду – представники однієї політсили, такої конфронтації не буде…. Пан Коморовський не надто цікавиться зовнішнім світом, він не має відповідного досвіду, не володіє добре іноземними мовами і більше орієнтується на внутрішні справи. Кабмін Туска може послабити президентські позиції в зовнішній політиці. Заяви про те, що міжнародні відносини це прерогатива його уряду, вже прозвучали з уст його представників… Якщо польсько-російські відносини поліпшаться, то є небезпека, що Польща певною мірою послабить співпрацю з Україною…такої активності в просуванні України до Євросоюзу, яку ми виявляли після Помаранчевої революції, уже, очевидно, не буде. І це проблема не Коморовського, а передовсім самої України, її внутрішньої ситуації та відносин з Європою».

Тим часом в Польщі активізувалися громадські організації, що засуджують український націоналізм. Газета «Галичина» пише:

«В Польщі розгортається черговий наступ на історію українських національно-визвольних змагань та діяльність сучасних українських політичних організацій. Організаторами кампанії із заяложеними шовіністичними гаслами стали «кресові» організації і передусім — недавно створений «інститут кресів Речі Посполитої».

Для  польських екстремістів, особливо із середовища «кресов’яків», боротьба з українцями нині займає одне з чільних місць, залишивши позаду навіть злочини нацистів і комуністів проти Польщі і польського народу. Приміром, на недавній конференції  в Берліні, «кресов’яки»  добилися резолюції з осудом діяльності українських націоналістів. На краківській конференції, присвяченій діяльності митрополита А.Шептицького, група екзальтованих дідусів і бабусь спробували зірвати цей захід, мотивуючи свої дії тим, що  Шептицький підтримував ОУН і що нібито він причетний до четвертого поділу Польщі.

Нарешті й самі «кресов’яки» вирішили самостійно скликати конференцію під назвою «Польща—Україна», але без участі українців. На цю конференцію в Познані у березні цього року не було запрошено нікого з українського боку. Це була спроба знову привернути увагу до подій  40-років ХХ ст. на Волині та Галичині і засудити всі процеси розбудови суверенної України, звівши їх всіх до «фашизації». Об’єктивністю тут і не пахло, кожний виступ супроводжувався атакою на ОУН, УПА і, звичайно, на Галичину. 

Організований захід «кресов’яків», одначе, не заглушив тих проблем, що стоять перед ними. Польське суспільство загалом не спішить на заклики екстремістськи налаштованих прихильників конфронтації, які роками воюють проти об’єктивного дослідження важких питань спільної українсько-польської історії.

Більшість громадян Польщі давно забули пропагандивні гасла минулих століть і ставляться до України та її історії саме так, як цього вимагають цивілізаційні тенденції в Європі».

Ще одна проблема взаємостосунків з Польщею, що боляче торкають більшою мірою галичан -  це проблема видачі польських віз у Львові. Газета «Високий замок» пише:

«Генконсульство Польщі у Львові впроваджує систему реєстрації через Інтернет – e-konsulat. Про це повідомив 7 липня… консул Генерального консульства Польщі у Львові Ришард Бялацкі.

На Сході…

Новий закон про місцеві вибори, прийнятий Верховною радою України в першому читанні, викликає в Галичині особливе занепокоєння.

«Новий законопроект про місцеві вибори є кроком назад в українському виборчому законодавстві, - пише газета «Тернопільська Правда».

- Ви голосуйте як хочете, а ми порахуємо як треба – основний девіз проекту Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Автор законопроекту - Олександр Єфремов. Попередній аналіз законопроекту дозволяє звернути вашу увагу на основні прийоми, за допомогою яких Партія регіонів намагатиметься отримати преференції на місцевих Виборах-2010.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою, а вибори депутатів  обласних, районних, міських, районних у містах рад - за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Такий принцип обрання представницької влади дозволяє висувати в мажоритарних округах „темних конячок”, які під час виборчої кампанії будуть позиціонувати себе як незалежні кандидати, натомість після обрання – відразу ж увіллються у партійні фракції ПР і її сателітів.

А пропозиція виключити обов’язковість входження депутата в фракцію відповідної партії, що висувала кандидата прибирає останні перепони для вербовки партіями влади депутатів з інших партій».

Місцеві вибори за новим законом можуть піднести галичанам багато сюрпризів, а політикам…

«Новий закон про місцеві вибори підсунув свиню чинному міському голові Львова Андрію Садовому, - пише «Львівська газета». - Пан Садовий, який упродовж усієї своєї каденції намагався дистанціюватися від “Нашої України” і всіляко демонстрував незалежність від будь-яких по­літичних сил, за умови ухвалення закону в чинній редакції опиняється в доволі незручній ситуації політичного прохача.

Мова про норму, яка не дозволяє кандидатам у мери йти на вибори шляхом самовисування. І якщо в інших серйозних претендентів на посаду голови міста Лева проблем немає (Василя Куйбіду вже готовий висувати Рух, а Петра Писарчука – Партія регіо­нів), то А. Садовий, попри найвищий рейтинг і найбільшу ймовірність перемогти, наразі “висить у повітрі”.

Нагадаємо, ще 2006 року Андрій Іванович дещо побив горщики з “Нашою Україною”.

Нещодавно пан Садовий вийшов із по­літради НУ та неодноразово заявляв, що на наступні вибори планує йти як самовисуванець. Однак ці плани можуть рухнути – принаймні ухвалений у першому читанні закон цю норму ліквідував, поставивши кандидатів на посаду мера в залежність від волі по­літичної партії. А, як засвідчує досвід, воля в “Нашої України” може бути всіляка… Сам Садовий не надто поспішає кидатися в обій­ми НУ… а БЮТ натомість чекає, що пан Садовий сам себе їм запропонує.

Голова ЛОО “Батьківщини” Роман Ілик сказав: “Щодо Андрія Івановича, то з пропозицією стати висуванцем нашої політичної сили він не звертався. Однак, якщо закон буде ухвалено, ми роз­глянемо це питання. І якщо Андрій Садовий є прихильником “Батьківщини”, то про це всі дізнаються”.

Але найбільше здивував Олег Тягнибок. За його словами, ВО “Свобода” активно обговорює питання кандидата в мери. Однак А. Садового не висуватиме, оскільки це місце має зайняти сам пан Тягнибок. І це для Андрія Івановича друга свиня, яку йому можуть підсунути майбутні вибори. Адже рейтинг лідера свободівців у Львові доволі високий, не кажучи вже про саму “Свободу” – нині це найпопулярніша політична сила на Львів­щині. Понад те, на минулих виборах пан Садовий дуже боявся висунення О. Тягнибока. Минулого разу “чаша сія” його минула, але цього разу, схоже, її доведеться випити до дна».

Тим часом  команда президента Януковича в кращих східних традиціях боротьби за владу, схоже, розпочала пошук «неблагонадійних» серед галичан. Львівська газета «Високий замок» пише:

«Адміністрація президента надіслала у всі виконавчі структури, а ті, своєю чергою, - в органи місцевого самоврядування, організації, на підприємства, у банки так звані соціально-економічні паспорти територій. Крім запитань про виробничі показники, Банкова раптом зацікавилася партійністю керівників, їхньою політичною орієнтацією. Чи не найбільший подив викликала графа, в якій пропонується відповісти, за якого кандидата на президентських виборах 2010 року голосував той чи інший посадовець. А ще влада хоче знати ступінь авторитету начальників, їхнього впливу на електорат, цікавиться можливістю співпраці з ними. Політичне досьє потрібно було скласти і на депутатів місцевих рад, мерів, війтів. В анкетах цікавилися і священиками. В райдержадміністраціях  зізнавалися: опитування роблять спеціально, щоб знати, хто чим дихає перед місцевими виборами».

Як найкраще знайти компроміс між Сходом та Заходом знають чиновники Івано-Франківського міськвиконкому. Газета «Галицький Кореспондент» зокрема пише таке:

«Туризм - пріоритетний напрямок розвитку Івано-Франківська, не втомлюються повторювати в мерії. Щоправда, втілюють це гасло в життя чиновники у дещо своєрідний спосіб. Звіт про результати закордонних відряджень міського голови та посадових осіб виконкому свідчить, що пріоритетним туризм став лише для них.

Минулого року у закордонних відрядженнях побувало 20 делегацій у складі міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса та посадових осіб виконавчих органів міської ради. Відвідали вони 16 міст - шість у Польщі, три в Німеччині, два в Румунії, по одному в Литві, Чехії, Білорусі, Грузії та Швеції.

Минулого тижня сесія міськради розглянула звіт про результати та ефективність закордонних відряджень за 2009 рік. Адже за витрачені на відрядження гроші, чиновники зобов'язані прозвітувати не тільки перед керівництвом, а й перед громадою міста.

На закордонні поїздки посадовців з рахунку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради витрачено більше 29 тис. грн. Найбільше коштів пішло на Зінаїду Федорук - 6620 грн., Андрія Лиса - 2646 грн. та Віктора Анушкевичуса - 2396 грн. Проте, як пояснює Ярослав Яцишин, заступник мера, у рішенні міськради щодо ефективності поїздок вказана тільки частина коштів, витрачена на поїздки. Адже кожне управління, яке є розпорядником коштів, виділяє гроші для своїх працівників. "До прикладу, якщо їхала делегація у складі шести вчителів, - каже Яцишин, - то їм відрядні відшкодовувала школа. Але у стовпчику витрат ця сума не вказана, бо тут зазначені кошти, витрачені тільки на працівників виконкому". Оскільки у міському бюджеті не передбачена окрема стаття видатків на закордонні відрядження, то доведеться довго і нудно рахувати, скільки кожне управління чи комунальне підприємство видало відрядних своїм делегатам».

Василь Хом’як,  «ОстроВ»