Чи не найбільше пандемія COVID-19 вдарила по малому бізнесу на Сході України. Ледве оговтавшись від військового конфлікту, місцеві підприємці зіткнулися з новим викликом – карантином. Проте наші історії аж ніяк не сумні. Молоді підприємці з Донецької області - Едуард, Олена і Олександр - нещодавно відкрили власний бізнес. Зробити успішний старт і повірити у власні сили їм допомогли гранти від Європейського Союзу, надані Данською Радою у справах біженців − Данською Групою з розмінування (DRC-DDG) у межах проєкту EU4Youth. Про те, як залучене фінансування допомогло підприємцям пережити кризу, зумовлену пандемією COVID-19, дізнавайтеся далі. Едуард Смоляков, музикант, діджей, поет – єдиний із наших героїв, хто не змінював місця проживання через бойові дії: чоловік і тепер мешкає у Слов'янську. У Едуарда з дитинства були проблеми із зором, а останні 11 років він взагалі не бачить. Під час навчання в університеті на психолога завдяки другу хлопець почав реалізовувати своє давнє захоплення музикою – опанував гітару і став писати пісні. Згодом Едуард вирішив створити власний гурт – так виникла "Смолова галерея". До початку бойових дій гурт активно гастролював Донецькою і Луганською областями, але у 2014 році втратив левову частку аудиторії, яка опинилася по інший бік лінії розмежування. Проте Едуард не полишив музичну сферу. Вони з дружиною об’єднали зусилля і почали додатково виступати в кафе і ресторанах: Едуард співає, а його дружина, теж інвалід по зору, як звукооператор сидить за мікшерним пультом. А ще вона грає на барабанах у музичній групі учнів Едуарда Inclusion Band, до якої входять діти з вадами зору. Едуард за ударною установкою Однак розвиватися музикантам заважало застаріле обладнання. "Ми користувались ще радянським мікшерним пультом, це був такий здоровенний “гроб”, зовсім “некондиція”, – пригадує Едуард. – Колонки в нас були, а от нормального пульту справді бракувало. А від цього ж залежить якість звуку". У вересні 2019 року на отриманий грант від Європейського Союзу музикант придбав новий пульт. З ним якість виступів значно покращилася. А ще Едуард дає приватні уроки, де за допомогою пульта навчає учнів, як правильно міксувати і працювати з музичними інструментами. Інколи він також здає пульт в оренду. З власними виступами наразі доводиться зачекати: "Через пандемію цей сезон у нас повністю пролетів. Ми мали домовленості з кількома літніми майданчиками, але, звісно, тоді все скасували через карантин", – зітхає музикант. Після послаблення обмежень кількість виступів почала трохи зростати. Едуард чекає, коли можна буде на повну використати свій потенціал і вірить, що це – лише справа часу: "Така апаратура не виходить з ладу роками". Едуард із представницею Данської Ради у справах біженців − Данської Групи з розмінування (DRC-DDG) Олена Ігнатова працює у сфері косметології з 2013 року. У Донецьку вона мала невеличкий домашній салон. Починалося все з особистого інтересу: Олена пройшла кілька навчальних курсів із видалення волосся, щоб робити ці процедури собі, а потім і подругам. Згодом через "сарафанне радіо" потік клієнтів збільшився. "Мені подобалось нести красу в маси", – посміхається Олена. Так і розпочала власну справу. Усе змінилось у 2014 році. Коли постало питання про виїзд, Олена дочекалась, щоб її дитина закінчила перший клас, і вся сім’я поїхала на море – пересидіти, поки місто не визволять. Восени на запрошення друзів вони переїхали у Дружківку. "Коли нас питали, як довго ми плануємо знімати квартиру, ми відповідали – місяць-другий. Думали, скоро все закінчиться. Але минуло вже шість років", – каже Олена. Вирушити додому сім’я вже не змогла: вони лишилися навіть без теплих речей, не кажучи вже про косметологічне обладнання. Живучи у Дружківці і працюючи на держслужбі в Краматорську, Олена вирішила повернутися до косметології для додаткового заробітку. "Колись я пройшла курси з електроепіляції у Харкові, отже, захотіла розширити свою діяльність. Але мені була потрібна кушетка і лампа зі збільшувальним склом, щоб робити все на професійному рівні", – пояснює Олена. Тоді вона і вирішила подати заявку на грант. Завдяки новій кушетці працювати Олені стало значно комфортніше "Жодних незрозумілих документів чи довідок від мене не вимагали. Все було чітко і ясно: спочатку – анкетування, потім зі мною телефоном зв'язались відповідні спеціалісти, а згодом приїхали подивитись на мою роботу й оцінити потреби", – розповідає Олена. Вона отримала допомогу, доклала свої гроші і придбала необхідне обладнання, яким користується і досі. "Мені було важливо, щоб клієнт, який приходить до мене, почувався комфортно. Я все роблю під лупою, це в певному сенсі ювелірна робота, тому зручно стало і клієнту, і мені". Після послаблення карантину Олена знову почала надавати косметичні послуги. Вона планує і далі розвиватись у цій сфері та мріє про власну вузькоспеціалізовану студію зі всім можливим спектром послуг із видалення волосся. Олена демонструє лампу зі збільшувальним склом, придбану завдяки грантовій допомозі Колись Олександр Коренєв, майстер з авторемонту, працював зварником на "Азовмаші" в Маріуполі. Згодом на заводі почались скорочення, і він був змушений звільнитися. Олександр поїхав у Донецьк, де влаштувався охоронцем. З початком бойових дій чоловік повернувся до рідного прифронтового села Старогнатівка і зайнявся ремонтом автомобілів, чим захоплювався з дитинства. За освітою Олександр електрозварювальник і може виконувати різні види робіт – від ремонту кузова до фарбування. Але якісний ремонт потребує спеціалізованого обладнання. На грантові кошти від проєкту EU4Youth майстер придбав комплект гідравліки, спотер – прилад для рихтування за допомогою точкового зварювання, та обладнання для аргонового зварювання, яке дозволяє зробити шов ідеально гладким, герметичним і непомітним, а також з’єднувати деталі, що виготовлені з різних металів. Завдяки розширенню спектра послуг розширилося й коло клієнтів. "Більше обладнання – це більше послуг, які я можу надати. І грант мені дуже в цьому допоміг", – каже Олександр. Олександр у своїй автомайстерні Усі наші герої дізналися про грантові можливості від ЄС із фейсбуку і спершу не надто вірили в успішність своїх заявок. Зараз, в умовах коронакризи, вони мають додаткові джерела прибутку. Досвід Едуарда, Олени та Олександра демонструє, що допомога дійсно працює, а шлях до її отримання не такий вже складний. Програма «Підвищення рівня освіти, зайнятості та соціальної інтеграції молоді в постраждалих від конфлікту районах Грузії і України» (EU4Youth) реалізується на території Донецької області Данською Радою у справах біженців − Данською Групою з розмінування (DRC-DDG) в партнерстві з Маріупольською Спілкою молоді й завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу. Андрій Авраменко, для "ОстроВа"
