Бардак в Галичині, або просто - ханель-бордель. Огляд преси

Галицькі

ЗМІ перебувають в депресії – таке враження виникає одразу після огляду галицької
преси. Чи то погодні умови впливають на журналістів, чи то День 8 березня
почали наперед святкувати – достеменно не відомо. В ЗМІ майже немає авторських
матеріалів, бульшість порушених тем так чи інакше пов’язані з політичними подіями на
загальноукраїнському рівні…

Нютон з Бурштина

Скандал на
Євробаченні, який стався довкола представниці з Прикарпаття, став темою номер
один в Галичині. Львівська газета «Поступ»
пише:

«Черговий національний відбір на
"Євробачення" знову-таки не обійшовся без скандалу. Якщо минулого
року замість Лазаровича (теж представник з Прикарпаття – «ОстроВ») в Осло поїхала за протекторатом Ганни Герман нікому невідома Альоша, то
цього року замість очікуваної переможниці Джамали Україну в Дюссельдорфі
представлятиме Міка Ньютон. Такого повороту долі, навіть в непрогнозованому
світі шоу-бізнесу не очікував ніхто.

Нагадаємо, що 27 лютого відбувся
фінал конкурсу із відбору учасника від України на пісенний конкурс
«Євробачення». Переможця серед 19 учасників фіналу визначали шляхом
SMS-голосування (45% голосів), інтернет-голосування (10%) і голосами журі
(45%). У сумі найбільшу кількість балів отримала Міка Ньютон. На другому місці
виявилася Злата Огневич, на третьому - Джамала. 

Як наслідок, переможниця плаче від
щастя, Джамала тікає зі студії, а Ганна Герман знову вимагає перерахунку
голосів, мовляв у неї закралися підозри стосовно кулуарних підтасовок. 

Вочевидь, всі ці інсинуації навколо
національного відбору на Євробачення мають під собою політичну складову. Всі добре
пам’ятають, як на хвилі Помаранчевої революції Україну в Європі представляли
«Ґринджоли»  (колектив з Івано-Франківська – «ОстроВ»), як
за протекторатом Ганни Герман в Осло поїхала Альоша. Кажуть, двічі в одну річку
не ввійдеш, проте Україна умудрилася тричі наступити на одні і ті ж граблі.

Немежемо сказати, що Міка Ньютон не
достойна представляти Україну на Євробаченні, вона – симпатична, має сильний
голос, привабливий зовнішній вигляд, у неї навіть непогана пісня, проте вона
неспроможна вразити не те, що європейську, але навіть українську публіку.
Потрібна родзинка, яка була у Джамали, проте Україна зробила свій вибір, а нам
залишається лише побажати успіху Міці Ньютон і тримати за неї кулаки».

Ну що ж,
приємно, що невелике містечко Бурштин (Івано-Франківська область), місто
націоналістів та наркоманів (Бурштин посідає перше місце в Західнй Україні за
кількістю наркоманів на душу населення – «ОстроВ») матиме свою представницю на
такому поважному європейському святі. 

 Що таке
ханель-бордель?

Зійшов сніг
і на дорогах галицьких міст та сіл появилися своєрідні «підсніжники» - купи
сміття. Тернопільська газета «Вільне
життя» описує стан екології на селі:

«У вихідні прогулююся околицями
Великої Березовиці… Відразу ж від автобусної зупинки й далі до ресторану
«Пролісок» і до кінця лісу піднесений настрій зникає. Таке враження, що прямуєш
не пішохідною доріжкою, а сміттєзвалищем. Чого тут тільки нема! І все це —
незважаючи на прохання шляховиків не смітити на узбіччях. 

Недалеко від автотраси, є глибокий яр,
який люди перетворили на звалище. Від нього несе важким духом і смородом…

Ще гірше з целофановими пакетами і
пластиковими пляшками. Нема де погляду зупинити, щоби не натрапити на пляшку чи
пакет. Невдовзі не буде де ногою ступити. Нинішній стан екології — сором для
народу, захланного й неохайного. Про яку Європу можна говорити, якщо ми зі
своєю внутрішньою культурою і самоповагою перебуваємо ще в печерному віці. Зате
на подвір’ї кожного господаря чисто, бо це своє, а територія за півсотні метрів
— уже чужа».

Не краща
ситуація і в містах. Депутат Івано-Франківської міськради від партії ВО
«Свобода» Михайло Сеньків в газеті «Західний Кур’єр» називає «стрілочника», винного в
усіх наших бідах:

«Який алгоритм дій, щоб очистити
місто від снігу (сміття, листя)? Потрібна чітка мета. Обов’язковою є наявність
ресурсів – двірники, шуфлі, трактори, вуйко, який керує процесом. Втім, легко
відтворене на папері, в житті не працює так гладко. Найчастіше причиною цьому є
що? Звичайно, не відсутність снігу (сміття, листя). Суворих двірників, шуфель і
тракторів також ніхто не скасовував. А от вуйко, що найприкріше, часто-густо
буває не той і не на тому місці. Без здібного генерала армія годиться хіба на
гарматне м’ясо.

Проте в цьому є більш дражливий
момент. Це коли генерал після втрати у м’ясорубці армії отримує високу
нагороду. А наш непутящий вуйко за
погано виконану роботу – гроші. Зауважу, наші з вами.  До того ж сплачені двічі. Вперше – за самі
шуфлі і трактори, бо нас переконували, що вони доконче потрібні в господарці.
Вдруге – за неефективне використання вуйком суворих двірників, тих самих
шуфель, тракторів. Про такі „дрібниці”, як часовтрати, взагалі варто мовчати.
Риторичне запитання: кому потрібен такий
вуйко, який не вміє (не хоче, не здатен) працювати?»

Отже,
винний у всіх бідах виявляється пересічний «вуйко»… А ось інший вуйко (не
пересічний), голова Івано-Франківської ОДА Михайло
Вишиванюк спеціально зібрав громадські слухання, щоб вияснити ситуацію в
житлово-комунальному господарстві Івано-Франківська і теж знайшов винних…
вуйків. Газета «Репортер» пише:

«Попри те, що громадські слухання
були заплановані на дві години, Михайло Вишиванюк витримав тільки одну. Бо
активні та емоційні іванофранківці почали розповідати про свої проблеми. І
з’ясувалося, що губернатор знає далеко не все, що робиться в місті.

Так, одна із мешканок говорила майже
півгодини. Розповіла про те, що навколо її будинку є десять кафе та барів, які
працюють «доки хочуть» і заважають спати. Ще поруч працює сауна з басейном і
більярдом – «нічна розважальна феєрія». Жінка розповіла, що співають там до
п’ятої ранку. «Приїжджають машини, привозять ляль і – повний порядок», – казала
вона з трибуни.

Голова ОДА спитав, чи є в залі
правоохоронці. Не було. Тож він вирішив закрити громадські слухання. Мовляв,
знав, що у Франківську бардак, але не думав, що аж такий. «Та то
ханель-бордель», – додала жінка».

Дізнатися,
що таке «ханель-бордель» насправді не легко, принаймні в Інтернеті. Єдине, що
вдалося (автору огляду преси – «ОстроВ») в мережі віднайти термін «Хан ель- Халілі» – один з найбільших ринків
в передмісті Каїру. Видно, мешканка івано-франківська добре знається на таких
тематах як «бардак» і «бордель»…

Антикорупційна косарка

На
Івано-Франківщині триває боротьба з корупцією, внаслідок якої кожного тижня
затримують злісних корупціонерів, як правило дрібних посадовців, голів
сільських рад, деканів вузів. Газета «Галичина»
пише:

«Співробітники СБУ викрили у
хабарництві та затримали під час одержання грошей колишнього завідувача сектору
правового забезпечення управління Державного комітету земельних ресурсів в
Івано-Франківську, який впродовж 2009—2011 років вимагав у власника земельної
ділянки хабар за сприяння у зміні цільового призначення землі. 2009 року за
таку послугу чиновник зажадав хабара в сумі 1800 доларів США й отримав від
власника землі частину грошей — 1250 доларів.

Після цього впродовж півтора року
власник ділянки марно очікував на результат. Натомість чиновник назвав нову
суму хабара — 5000 доларів США. Оскільки він не зміг надати власникові землі
документів, що підтверджували б просування справи, то цього разу останній
платити відмовився.

Під час одержання цих грошей його й
затримали… Підозрюваному загрожує покарання у вигляді штрафу від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від
одного до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або
позбавлення волі на строк до трьох років».

Ось і
часопис «Західний кур’єр» публікує також подібний матеріал:

«Співробітники СБУ в
Івано-Франківській області викрили та припинили про-типравну діяльність двох
працівників державної виконавчої служби Калусь-кого міськрайонного управління
юстиції, які вимагали 10 тис. гривень у місцевого жителя.

 Встановлено, що заступниця
начальника та старший державний виконавець вимагали гроші у приватного
перевізника за зняття арешту з транспортного засобу, що йому належить. Хабар
зловмисники зажадали отримати через посередника – свого знайомого.

… затримали посередника під час
одержання ним усієї суми хабара, і він зізнався, що повинен передати гроші
службовцям. Того ж дня було затримано й організаторів злочинної оборудки».

Після таких
публікацій кладається враження, що депутати облрад та рад обласних центів,
високопосадові чиновники ОДА, РДА та міськвиконкомів, а також вище керівництво
судів, правоохоронних органів та вузів - кристально чисті люди, що постійно
мають справу з дрібними негідниками.

Діти на експорт –
історія з «хеппі енд»

Поки
депутати львівської облради дезинфікують сесійний зал від «голубих» (більш детально
цю операцію описано в попередньому огляді преси – «ОстроВ»), українську
(сурогатну) дитину усиновило сіймейство нетрадиційної секс-орієнтації з ЄС.
Газета «Високий замок» розповідає:

«Вилітаючи зі Львова до Варшави,
дворічний Самуель Діляйн був не по-дитячому серйозним… в аеропорту Варшави на
хлопчика зранку очікували двоє чоловіків, у яких за манерами спілкування
вгадувалися «голубі» коханці...

У свої неповні три роки Самуель
встиг пережити стільки кардинальних змін, яких би на все життя вистачило й
дорослій людині. «Таїнство зачаття» малого коштувало чималу суму й відбувалося
у лабораторії однієї харківської медичної фірми, куди біологічний батько
Самуеля – бельгійський лікар Лоран Діляйн – переслав свою сперму. Пізніше цю
сперму «підсадили» українській жінці, і в одному з пологових будинків Харкова
на світ з’явилася дитина, появу якої «замовило» подружжя бельгійських геїв.

Вдаючись до послуг української
фірми, бельгійці не очікували, що на їхньому намаганні забрати до себе
народжену в Україні дитину стануть неабиякі юридичні перешкоди… Зрозумівши, що
вивезти дитину за кордон легально майже неможливо, батьки Самуеля вдалися до
безглуздої авантюри. У березні минулого року вони заплатили двом жінкам, які
працювали наглядальницями у тюрмі, за те, щоб ті нелегально вивезли Самуеля з
України. Та виконавиці були настільки непідготовленими, що на міжнародному
пункті пропуску через кордон «Краковець» сказали прикордонникам, що
повертаються на батьківщину з України з донькою однієї з них. Афера викрилася,
жінок арештували, а Самуель опинився у Львівському дитячому будинку.

Невідомо як би склалася доля цього
симпатичного малюка. Можливо, йому б довелося повністю пройти шлях інших
українських сиріт – виховуватися у сиротинці, вчитися в інтернаті та вступити в
доросле життя, не маючи ні власної оселі, ні необхідних для отримання
пристойної освіти коштів. Та після перших публікацій про цю дитину… надходили
сотні електронних листів від бельгійців, які вимагали, щоб дитині дозволили
об’єднатися з батьком.

Підтримка співвітчизників додала сил
біологічному батькові Самуеля Лорану Діляйну боротися за дитину. Через
тамтешній суд він почав клопотати про надання своєму синові громадянства
Бельгії. 

Незабаром Самуель вже мав
бельгійський паспорт…  У Варшаві Лоран
Діляйн та його “бойфренд” Пітер зустріли Сема зі сльозами на очах. Хлопчик
опинився у сильних чоловічих руках і вперше за свою подорож усміхнувся. Того ж
дня “голубе” подружжя та їхня дитина прилетіли в Брюссель. В аеропорту їх
зустрічали десятки телекамер. Сюжети про щасливе об’єднання одностатевого
подружжя з сином із України показали всі телеканали країн Західної Європи.
Удома на Сема вже чекали власна кімната, нові іграшки, дід і бабця (батьки
Лорана). Один із батьків Сема працює у фітнес-центрі, що примикає до будинку
одностатевого подружжя».

І знову ж
таки, якщо щастя десь і «відбувається», то тільки не в нас, в Галичині… чи як то
каже обізнана галичанка … в ханель-борделі.

Огляд преси підготував
Василь Хом’як, «ОстроВ»