<p style="text-align: justify;">Єврокомісія хоче представити країнам-членам план, який не тільки забезпечить постачання боєприпасів Україні в рамках оборони від російського вторгнення, а й поповнить запаси в країнах ЄС. Як пише <a href="https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/03/1/7157163/" target="_blank" rel="noopener">"Європейська правда</a>", проєкт документа є у розпорядженні Spiegel.</p> <p style="text-align: justify;">План складається з трьох компонентів.</p> <p style="text-align: justify;">Перший компонент передбачає негайне збільшення поставок боєприпасів в Україну, зокрема 155-мм артилерійських снарядів. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель незабаром запропонує додатковий пакет підтримки на суму 1 мільярд євро для постачання боєприпасів, насамперед 155-мм снарядів.</p> <p style="text-align: justify;">Другий компонент передбачає спільну закупівлю 155-мм боєприпасів Європейським оборонним агентством EDA з метою заповнення прогалин у запасах країн ЄС і забезпечення постачання України в довгостроковій перспективі.</p> <p style="text-align: justify;">Третій компонент покликаний забезпечити довгострокове збільшення європейських потужностей з виробництва боєприпасів з урахуванням зміни безпекової ситуації.</p> <p style="text-align: justify;">Надзвичайна допомога в рамках першого компоненту надаватиметься за вже усталеною схемою: країни ЄС постачають Україні боєприпаси, а натомість отримують гроші з Європейського фонду миру (ЄФМ). Його фінансове покриття вже тричі збільшувалося на 500 млн євро, а в грудні було прийнято рішення збільшити його до 2 млрд євро.</p> <p style="text-align: justify;">Другий компонент плану містить чіткий меседж: час, коли мир у Європі вважався гарантованим, минув. Ситуація докорінно змінилася з нападом Росії на Україну, і країни ЄС повинні це враховувати - шляхом придбання більшої кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.</p> <p style="text-align: justify;">Це має відбутися за допомогою проєкту EDA. Країни-члени ЄС і Україна повинні звести докупи свої потреби, щоб "розмістити масове замовлення і дати промисловості чіткий сигнал про попит", йдеться в документі. На думку Єврокомісії, тільки якщо промисловість буде впевнена, що такий попит існує, вона буде готова збільшити свої виробничі потужності в довгостроковій перспективі.</p> <p style="text-align: justify;">Комісія також сподівається, що спільне замовлення призведе до значно нижчих цін, ніж раніше. 25 з 27 країн ЄС і Норвегія вже висловили зацікавленість в участі в проєкті, який триватиме сім років.</p> <p style="text-align: justify;">Третій компонент має вирішити основну проблему: "швидке зменшення" запасів боєприпасів у країнах ЄС і недостатні потужності для їх виробництва, які тепер мають бути "швидко збільшені".</p> <p style="text-align: justify;">Єврокомісія бачить себе більше в ролі посередника і організатора, наприклад, виявляючи прогалини у виробничих потужностях і допомагаючи із закупівлями. Реальну відповідальність за виробництво покладено на промисловість та уряди країн ЄС.</p> <p style="text-align: justify;">Очікується, що міністри оборони країн ЄС обговорять пропозиції на неформальній зустрічі в Стокгольмі на початку наступного тижня. Рішення можуть бути прийняті вже на наступному саміті глав держав і урядів наприкінці березня.</p> <p style="text-align: justify;">Раніше міністр оборони Естонії Ханно Певкур закликав ЄС зосередитися на якнайшвидшому придбанні боєприпасів для України для запуску промислового виробництва, замість того, щоб відправляти наявні запаси.</p>