Бойовики ПВК «Вагнер», які прибули на територію Білорусі, є скоріше «інструментом загрози та провокацій Лукашенка щодо натовських сусідів РБ, ніж знаряддям путіна проти Києва» - до такого висновку, в результаті дискурс-аналізу звернення ватажків ПВК до особового складу в РБ, зробив аналітик Сергій Гармаш. «Білоруський напрямок» для ПВК є не основним, оскільки лідери організації базуватимуться в Африці, а в РБ залишається лише їхній куратор – якийсь Сергій. Для нас це важливо», – написав Гармаш у себе у ФБ. Дискурс-аналіз показав, що «у Білорусі «Вагнер» виконуватиме домовленості з Лукашенком, а не путіним ». Навіть якщо формально конфлікт між Кремлем та ПВК вичерпаний, глибока образа за недооціненість ролі "Вагнера" однозначно залишилася. Що стосується військового керівництва росії, то з ним керівники ПВК залишаються в глибокому конфлікті і знімають із себе відповідальність за «ганьбу», яка, за словами Пригожина, відбувається на фронті», - пише аналітик. Аналіз показав, що «Білорусь для ПВК – лише тимчасовий пункт дислокації. Це взаємне рішення Лукашенка та вагнерівців . «Платою за проживання» буде навчання білоруської армії до рівня « другої у світі»... А також захист Лукашенкового режиму. Від кого-не сказано, але, враховуючи образи, - мабуть, від путіна в тому числі». Гармаш зазначає, що «очевидно, особовий склад ПВК у Білорусі має питання щодо свого перебування там. Тому Пригожин змушений пояснювати тимчасовий характер їхньої дислокації, як проміжний етап до Африки - «Далі готуємося. Підвищуємо свій рівень і в новий шлях до Африки». Також, у пошуках плюсів «білоруського заслання» йому довелося апелювати до тваринних інстинктів бойовиків, образливо кажучи про білоруських дівчат, які, нібито, «шушукаються З БАЖАННЯМ, що вагнера приїхали». «І в словах Пригожина і у виступі Уткіна (голова ПВК – ред.) читається однозначний намір та бажання повернутися до Росії . Щоб "виявити себе за повною програмою". Потрібно лише «дочекатися того моменту». Але не лише однією з військових сил СВО. Заявка прозвучала не на функцію, а на МІСІЮ – «початок найбільшої роботи у світі». Для росіян, тим більше військових, місія завжди полягає або у розширенні впливу росії (і це - тривожний сигнал для Африки), або у захопленні влади в ній самій, з метою позбавлення від «неправильного правління» та повернення країні «колишньої величі», - пише С. Гармаш. При цьому він зазначає, що "звернення Пригожина та Уткіна («Вагнер») до особового складу ПВК відбувалося майже вночі, через що на відео неможливо визначити кількість особового складу. Можливо, це зроблено навмисно, оскільки реальна кількість «відряджених до Білорусі» набагато менша за заявлені 10 тисяч "вагнерівців".
