Політичні та військові акценти подій 15 жовтня в Україні та світі. Зеленський ламає розрахунок Трампа на «трійничок» з Путіним і Сі

1. Президент Зеленський в інтерв’ю Financial Times оголосив про відновлення українських ударів по російських НПЗ. Пауза, яку Київ односторонньо тримав три дні після оголошеного Трампом 11 жовтня «енергетичного перемир’я», обірвалася після того, як РФ продовжила бити по українській енергетиці, а Білий дім обмежив Україні Starshield і перервав передачу розвідданих для української ППО. Того самого дня українські дрони атакували НПЗ у Рязанській області. Трамп заявив, що Зеленський не хоче миру.

Це перший випадок, коли Київ публічно й демонстративно вийшов із домовленості, яку від його імені, але без його відома анонсував Білий дім. Україна публічно відмовилася бути стравою в меню Трампа і Путіна. Це найбільш адекватна реакція за обставин, що склалися. Дії Москви і Вашингтона в ці три дні показали наявність змови між Трампом і Путіним з метою послаблення України та доведення її до стану, коли в Києва не буде альтернативи підписанню капітуляції в обмін на обіцянки гіпотетичних економічних вигод від відбудови в майбутньому, — такий собі «Будапештський меморандум — 2».

Це може зупинити тристоронній «мирний» дипломатичний процес, у якому США відіграють роль посередника і який насправді Трамп використовує для двосторонніх торгів з Москвою, розігруючи карту України. Непослух Зеленського — це чіткий сигнал Білому дому: якщо він позбавить нас можливості ефективно воювати з РФ, то ми можемо позбавити його карти, якою він торгується з Путіним. А для Кремля основна цінність Трампа зараз полягає якраз у його можливості впливати на Україну: не зумівши знищити Україну військовим шляхом, Москва бачить саме в Трампі свою головну зброю і в цій війні, і у війні з Європою. Тож, зменшуючи політичні можливості Трампа тиснути на нас на цих переговорах, ми не віддаляємо, а прискорюємо мирне розв’язання. Якщо Путін побачить, що його головна зброя проти нас не діє, а Київ продовжує бити по його НПЗ і економіка РФ стрімко скорочується, то йому доведеться рахуватися із «ситуацією на землі».

Так, тимчасове припинення Трампом постачання протиракет або розвідінформації може послабити українську ППО і призвести до жертв, але глобальне послаблення України та підживлення війни збільшенням ресурсів Путіна вб’є значно більше українців.

Водночас емоційна реакція Трампа на Зеленського зрозуміла: публічний непослух українського президента не лише підриває його авторитет як «короля миру» в очах республіканського електорату, а й зменшує вагу Трампа в його спробі поділити світ на зони впливу між США, Китаєм і РФ. Це лише версія, але час оголошення «енергетичного перемир’я» та «дизельної угоди» з РФ дозволяє припустити, що Трамп готував такий «трійничок» на саміті АТЕС (18–19 листопада, Шеньчжень), де можуть зустрітися всі три лідери. Для Трампа це життєво важливо ще й у тому плані, що в разі ймовірної поразки республіканців на проміжних виборах до Конгресу й оголошення йому імпічменту він може розраховувати втримати владу лише за допомогою автократів з Москви і Пекіна. Зеленський ламає ці життєво важливі для Трампа плани…

2. Військово-морські сили України заявили про ураження шести російських бомбардувальників Су-34М на аеродромі «Борисоглєбськ» у Воронезькій області. Удару було завдано українськими ракетами «Нептун». Зеленський повідомив про знищення чотирьох літаків і ураження ще двох, наголосивши, що йдеться про машини, які готувалися атакувати Україну. Су-34 — основний носій керованих авіабомб.

Застосування «Нептуна» по цілі у Воронезькій області РФ демонструє, що Україна навчилася уражати аеродромну інфраструктуру власними засобами, без санкції Вашингтона. Це знецінює американський важіль тиску. І послаблює можливості РФ бити по Україні авіабомбами, проти яких немає іншої протидії, крім знищення їхніх носіїв.

3. 15 жовтня у Брюсселі розпочався дводенний саміт Євроради. Питання про використання заморожених російських активів (близько 200 млрд євро, переважна частина — у Бельгії) до порядку денного не потрапило взагалі.

Головне, що сталося в Брюсселі 15 жовтня щодо України, — це те, чого не сталося: тема російських активів зникла навіть із порядку денного ЄС. Поки Євросоюз відкладає рішення, Україна змушена покривати дефіцит фінансування новими позиками та двосторонніми пакетами допомоги, що залежать від виборів у кожній окремій країні. Українцям потрібно приготуватися до заборгованостей із соціальних виплат і послаблення курсу гривні уже в другому півріччі 2027 року.