Освітяни Павлограда показали, як навчають дітей під час війни

"Чому у місті не роблять сховища у навчальних закладах?". Це питання наразі найбільше хвилює батьків дітей прифронтового Павлограда на Дніпропетровщині. Насправді, у половині закладів середньої освіти такі сховища вже облаштовані. Як саме вони працюють, розповідає платформа Павлоград. dp. ua  на прикладі одного із ліцеїв.

З 1 вересня 2023 р. тут розпочалося навчання за змішаною формою. Із 930 учнів ліцей нині відвідують 650. Саме стільки батьків дали згоду на це.

Укриття ж розраховане на 270 людей, тому діти розділені на три групи, офлайн та онлайн заняття у них чергуються по тижням. Це і є змішана форма навчання.

Найпростіше укриття тут має головну умову, за якої його дозволили відкрити – два виходи. А ще воно сухе та досить просторе.

Весь простір умовно розділили на кілька локацій. В одній стоять парти та стільці. Під час повітряної тривоги заняття продовжуються. За кожним класом закріплені свої місця. Учителі викладають матеріал так, щоб не заважати один одному. Також у сховище проведений Wi-Fi.

В іншій частині – місце для відпочинку, уроків фізкультури чи праці, тощо. Встановлені імпровізовані «диванчики» з пелетів, вкритих поролоновими килимками, які добре тримають тепло. У цьому ж приміщення є санвузол та вода.

Обов’язково працює автоматична система вентиляції. Є запаси питної та технічної води, контейнери з провіантом.

«Нині маємо на меті розширити наше сховище. Для цього є необхідне приміщення. Воно теж сухе, з високою стелею, максимально безпечне. І у ньому також можна зробити ще один вихід. Тепер чекаємо, аби на сесії міської ради ухвалили рішення про виділення коштів. Бо тут потрібно забетонувати підлогу, пошпаклювати та пофарбовати стіни, встановити ще один санвузол. І тоді зможемо розмістити ще близько 200 учнів. Тобто наші діти зможуть відвідувати ліцей майже щодня», – розповідає керівниця навчального закладу.

За словами начальниці відділу освіти Павлограда Ірини Дем’яненко, найгірша ситуація зі сховищами в навчальних закладах у центральній частині міста. Ці будівлі зводили інколи навіть без підвальних приміщень. Наразі проблему намагаються вирішити по кожному закладу індивідуально. Частина – орендують для занять сховища сусідніх будівель. Десь досліджують наявні підвали та розглядають можливості переобладнати їх. Для інших вихід лише побудова сховищ з нуля, але на це потрібні величезні кошти та не один рік роботи.

Наразі Із 20 навчальних закладів середньої освіти Павлограду 10 зараз працюють за змішаною формою навчання (чергуються онлайн та офлайн заняття) та мають свої укриття. Ще 4 — проводять уроки в орендованих приміщеннях зі сховищами. Також працює 4 дитсадка, де є найпростіші укриття.

Нагадаємо, Євросоюз та Литва виділили €15,5 мільйона на бомбосховища для шкіл в Україні. 

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті