<p style="text-align: justify;">Маріупольський камерний оркестр виступить перед киянами у проєкті "Філармонія Нескорених" 20 жовтня. Про це повідомляють організатори.</p> <p style="text-align: justify;">Оркестр під орудою маестро Василя Крячка виконає твори Моцарта. Дві симфонії та найпопулярніший Концерт №20 для фортепіано з оркестром, де солісткою виступить киянка – піаністка Олександра Зайцева.Дві симфонії та найпопулярніший Концерт №20 для фортепіано з оркестром, де солісткою виступить киянка – піаністка Олександра Зайцева.</p> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2023/10/18/afisha-20-10.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Соль-мінорна симфонія №40 – геніальна провісниця багатьох романтичних сторінок музики XIX століття, починаючи з Незакінченої симфонії Шуберта, яка написана для скромного оркестру. У ній – чотири частини, її тема трепетна і, наче виросла з арії Керубіно з її безпосереднім, живим юнацьким почуттям.</p> <p style="text-align: justify;">Симфонію № 29 ля мажор було закінчено Вольфгангом Амадеєм у Зальцбурзі 1774 року. Згодом хтось невідомий стер дату у рукописі, і музикознавцям довелося кликати криміналістів, щоб ті за допомогою кольорових фільтрів прочитали зниклий напис.Вона написана в часи, коли межа між оркестровою та камерною музикою ще не була непорушною. Перші дві частини делікатні, майже інтимні. Побічна тема другої частини немов зіткана з найлегших зітхань, а в короткій розробці звучать гуркітливі фігури скрипок. Останні дві частини, навпаки, енергійні. Менует прикрашають сигнали гобоїв і валторн (крім них, духових інструментів в оркестрі немає), кожен розділ фіналу завершується пасажем скрипок, що злітає, а вінчає його героїчна кода.</p> <p style="text-align: justify;">Ре мінорний концерт належить до найпопулярніших моцартівських концертів завдяки романтичному і пристрасному характеру. Перша частина віщує патетичні сторінки «Дон Жуана», третя – фінал 40-ї симфонії.</p> <p style="text-align: justify;">Партитура була закінчена Моцартом 10 лютого 1785, а вже наступного дня композитор виконував новий твір у залі казино Мельгруб на відкритті серії з шести концертів за підпискою. Грати партію клавіра, одночасно диригуючи, було його улюбленою формою появи на публіці. Саме Моцарт у 1780-і роки здійснив революцію, позбавивши фортепіано ролі акомпаніатора (яку за традицією виконував в оркестрі клавесин та інші клавішні інструменти) і перетворив його на справжнього соліста.</p> <p style="text-align: justify;">Моцарт призначав свої концерти найширшій публіки. У листі до батька він пише: «Саме концерти є чимось середнім між надто важким і надто легким, у них багато блиску, вони приємні для слуху, але, звичайно, не впадають у порожнечу; подекуди сатисфакцію можуть отримати лише знавці – втім, незнавці несвідомо мають бути задоволені ними».</p> <p style="text-align: justify;">«Філармонія нескорених» – проєкт Національної філармонії України, спрямований на підтримку музикантів із окупованих, деокупованих та прифронтових українських міст.</p> <p style="text-align: justify;">Проєкт стартував 20 лютого минулого року із концерту Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка.</p> <p style="text-align: justify;">Василь Крячок – уродженець Черкащини, який пов’язав свою долю із Маріуполем. Ще наприкінці 1980-х він заснував тут Камерний оркестр «Ренесанс», ставши його диригентом і художнім керівником. 2018-го очолив Маріупольську камерну філармонію.</p> <p style="text-align: justify;">Від початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого аж до другої половини квітня Василь Крячок залишався у рідному місті, адже не міг покинути людей, що потребували його допомоги й підтримки. Окупанти неодноразово намагалися схилити його до співпраці, але проукраїнська позиція митця залишалася незмінною.</p>