Завершення війни вже близько? Прогнози на 2023 рік від військових експертів

Одні експерти та представники влади прогнозують новий масштабний наступ російських військ та війну на роки, інші – перемогу та пляжний сезон-2023 у деокупованому Криму.

"ОстроВ" запитав військових експертів про їхні очікування на наступний рік.

Заступник голови СБУ у 2014-2015 роках, генерал-майор запасу Віктор Ягун

Хочеться вірити, що наступного року ми, якщо не переможемо, то точно знатимемо, скільки нам залишилося до перемоги . Я не кажу про оксамитовий сезон у Криму в 2023 році, я такий оптимізм не поділяю. Це можливо лише у випадку якогось "чорного лебедя" в Москві, а так, судячи з ситуації на фронті і тому, як ми просуваємося, кінець літа - початок осені стане вирішальним в плані оцінки подій (де ми стоїмо, що ми звільнили і так далі). Тоді стане зрозумілою і світова кон'юнктура. Я не вірю у спринт, я думаю, що у нас все-таки буде марафон. І 2023 покаже, як довго нам залишається бігти".

Віктор Ягун також пояснив оптимістичні заяви деяких українських чиновників та військових про те, що війна може закінчитися наступного року. За його словами, ці прогнози ґрунтуються не на військовій аналітиці.

"Вони сподіваються на якогось "чорного лебедя" у Кремлі, що щось трапиться з Путіним і відбудеться зміна влади. Я такий оптимізм не поділяю".

Військовий експерт наголосив, що закінчення війни полягає не лише у виході на кордони 1991 року, а й у гарантіях того, що Росія припинить обстріл території України і знову не нападе.

"Ви подивіться, яка ситуація на звільнених територіях Сумської, Чернігівської та Харківських областей. Вони під постійними обстрілами з боку Росії. Вихід на державний кордон та неможливість забезпечення безпеки нашим громадянам – це сумнівна перемога. Нам потрібно створювати зону безпеки навколо наших кордонів або сідати за стіл переговорів з агресором і визначатися, як ми житимемо далі. На жаль, на місці Росії не з'явиться океан. Є два шляхи: або вони перестануть існувати як Російська Федерація і розпадуться на кілька держав, або вони опиняться під якимось зовнішнім контролем і розпочнуть тривалий процес "лікування". Але в переговорах з агресором до виходу на кордони 1991 року немає жодного сенсу".

За його словами, український народ не дозволить заморозити конфлікт та сісти за стіл переговорів із Росією до звільнення всіх територій.

"Це буде останнє, що зробить українська влада. Народ настільки налаштований, що просто знесе її. Українське суспільство не ухвалить такого варіанту".

Військовий експерт також розповів, що росіяни активно готуються до нового масштабного наступу наступного року.

"Росіяни готуються до наступу з кількох напрямків, один із яких буде основним, решта – відволікаючими. У тому числі з території Білорусі. Вони зараз роблять розрахунки, звідки краще наступати. Це може бути наступ з півдня на Запоріжжя, щоб убезпечити напрямок на Мелітополь. У них також є плани сконцентрувати війська і в черговий раз спробувати піти на Харківську область, крім того, вони можуть кинути сили і завершити історію з Бахмутом. Такі плани є, і ми про це знаємо. Ніхто не приховує, що ми до них готуємось. Інше питання - чи вийде щось у росіян. Тому вони готують кілька варіантів і сподіваються, що десь прорвуться. Це радянська тактика, коли робиться кілька варіантів, щоб хоч якийсь із них вистрілив. Подивимося, що з цього вийде. Зараз не Друга світова війна, все чітко видно і всі розуміють, що відбувається насправді.

Військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник

"Є велика надія, що наступного року, на кінець весни-початок літа, РФ почне по-справжньому сипатися, насамперед, у військово-технологічній частині. Росія вже на цю хвилину не може повноцінно будувати необхідну кількість ракет, щоб завдавати ударів по Україні, тому що її сучасний військово-промисловий комплекс на 40% залежить від імпортних комплектуючих. Найнебезпечніша російська гіперзвукова ракета "Кинжал" складається із 130 імпортних елементів, і таких прикладів багато. Я хочу вірити, що ті безпрецедентні санкції, які ввели проти РФ, потроху задушать її військово-промисловий потенціал і економіку, і країна почне буксувати настільки, що не матиме якісної техніки, щоб забезпечувати свої ударні угруповання".

Водночас він наголошує, що ми зможемо "видихнути" лише в тому випадку, коли Росія розпадеться на 15-20 держав і втратить ядерну зброю, а Україна стане членом НАТО.

"Якщо цього не станеться, то у разі нашої перемоги наступного року військова загроза буде зберігатися. Що ж до звільнення окупованих територій наступного року, то я вірю, що у 2023 році це може статися. Але я не маю оптимізму щодо Криму. Якщо в частині Донбасу це може статися, тому що на цю хвилину ми демонструємо стратегічну динаміку, і полотно цієї війни однозначно пишуть українці, то в контексті кримського півострова все набагато складніше. На мій погляд, ми зможемо його відбити воєнним шляхом, або загрозою військового вторгнення, коли наш потенціал буде настільки потужним, що проводити військову операцію буде недоцільно, і противник це зрозуміє, але я не маю оптимізму, що це станеться вже наступного року. На мій погляд ми зможемо повернути Крим, коли РФ і путінський режим почнуть по-справжньому сипатися. Не вірю у жодні дипломатичні формули".

Петро Черник не виключає новий масштабний наступ російських військ, але це лише відстрочить поразку РФ.

"Я скажу словами Цицерона: чим ближче крах імперії, тим дурніші її дії. Чи може це статися? Може. Росіяни розуміють, що програють, тому вони можуть зробити "кидок мангуста". Розуміючи, що у разі програшу Путін може втратити своє життя, вони можуть вдатися до найбожевільніших дій. У своїй передсмертній агонії вони можуть зробити все що завгодно. Чи змінить це хід війни? На мій погляд, ні. Якби в них щось було, вони б це вже використали. Нагадаю, що вони вже застосували проти нас всю лінійку озброєнь, яка тільки існує в природі, у них нічого не залишилося, крім двох речей, зброї масового ураження та величезного людського ресурсу, і філософія боїв за Бахмут свідчить про те, що вони за ціною не полізуть у кишеню. З точки зору здорового глузду, повторний удар з боку Білорусі малоймовірний, але він може статися. Але максимум, на що вони здатні, це відстрочити власну катастрофу".

Полковник запасу, військовий експерт Роман Світан

"За наявності необхідних сил і засобів ми можемо у 2023 році вийти на кордони станом на 1991 рік – з повною деокупацією Криму та Донбасу. Ми це можемо зробити до кінця весни наступного року. Після цього ми перейдемо в глуху оборону по кордону між Росією та Україною. Сили у нас є, засобів поки що недостатньо, але є надія на наших західних партнерів, після виходу на кордони 1991 року ми будемо вирішувати питання про гарантії нашої безпеки, це може бути вступ до НАТО або гарантії безпеки від Північноатлантичного Альянсу. Крім того, я вважаю, що наступного року продовжиться потужний санкційний тиск щодо Росії із запровадженням вторинних санкцій. Після цього Росія просто розвалиться, але, за моїми прогнозами, це почне відбуватися 2024 року".

За його словами, вихід ЗСУ на кордони станом на 1991 рік до кінця весни наступного року безпосередньо залежить від того, чи надасть Захід нам необхідне озброєння.

"Якщо ми не зробимо це до весни наступного року, то нам доведеться "бадатися" не на кордонах 1991 року, а на тих кордонах, де опиняться ЗСУ до кінця весни. На той момент у росіян буде близько 300 тисяч контрактників, про яких вони зараз почали говорити і які на той час будуть готові. У нас є зазор у кілька місяців, коли ми можемо вийти на кордони 1991 року. З військової точки зору це можливо. У нас є сили, а засоби обіцяють наші західні партнери. Якщо партнери нас підведуть, то, за найгіршим сценарієм, ми зупинимося на кордонах 24 лютого 2022. Це мої найгірші прогнози, і це буде дуже погано для нас. І це буде набагато складніше, коли у росіян буде плюс 300 тисяч більш-менш озброєних контрактників.

Роман Світан також розповів про новий наступ росіян, який він прогнозує на кінець весни 2023 року.

"Росіяни будуть накопичувати контрактників хоча б до 300 тисяч. Я не бачу, що вони можуть організувати масштабний наступ на кінець лютого, це станеться пізніше. Щодо наступу з боку Білорусі, то, на мій погляд, це нереально. З військової точки зору у цьому немає ніякого сенсу, їм потрібно зібрати кілька мільйонів людей на танках, і тільки тоді можна вирішити якесь питання і зайти до Києва, але що їм це дасть? Війна-то не зупиниться. А от зібрати 300 тисяч людей і почати рухатись на схід для захоплення всієї території Донецької області, цілком реально... Донецька область без Бахмута, Слов'янська і Краматорська - це мертвий край, вона не виживе без води. Там без водоводу просто неможливо жити. Але я вважаю, що у росіян немає шансів взяти Бахмут. Є також певні речі, пов'язані з рухом наших партнерів та ЗСУ у правильному напрямі".

Воєнний експерт зазначає, що повна перемога України буде не з виходом на кордони 1991 року, а з розпадом РФ.

"Ми з ними воюватимемо, поки вони не розваляться. Не просто так у голови ГУР Буданова в кабінеті висить карта розвалу РФ. Це і є перемога".

Крім того, Роман Світан прогнозує продовження таких "сюрпризів" як вибухи на російському аеродромі в Енгельсі. 

"Це тільки початок. Такі сюрпризи будуть більш масштабні і на більш далекі відстані. Наші льотчики також почнуть виконувати завдання над територією РФ, оскільки російська ППО відсутня".

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський

"Ми маємо готуватися до серйозних випробувань, і говорити про те, що ми зможемо перемогти Росію наступного року, було б зарано. Росія ще не настільки ослаблена, щоб капітулювати перед нами. Ситуація виглядає так, що війна може закінчитися лише перемогою однієї із сторін. І на сьогоднішній день ні ми, ні росіяни не бачимо жодних можливостей для домовленостей "посередині". Я чекаю, що наступного року ми звільнимо максимально багато наших територій від окупантів, продовжуватимемо завдавати ударів, які призведуть до капітуляції РФ. Але це все залежить від багатьох факторів, у тому числі від рівня міжнародної військово-технічної допомоги, це залежить від того, яку зброю і скільки будуть нам передавати, і важливим фактором буде те, наскільки ми зможемо мобілізуватися і об'єднатися, щоб продовжувати нашу боротьбу. А говорити про те, що війна скоро закінчиться і можна заспокоїтись, особливо на тлі тих перемог, які ми здобули цього року, було б дуже неправильно”.

Сергій Грабський висловив сумніви щодо прогнозів, що Україна зможе наступного року деокупувати усі свої території та вийти на кордони станом на 1991 рік.

"Погляньте на операції ЗСУ. Звільнення Херсонської області зайняло майже чотири місяці. Якщо ми говоримо про приблизно такий самий темп наступу, то можна припустити, що за рік нам вдасться звільнити більшу частину окупованих територій, але я маю сумніви щодо Донбасу, особливо тієї частини, яка перебувала під російською окупацією з 2014. Я більш оптимістично налаштований по деокупації Криму у 2023 році. З військової точки зору Крим простіше звільнити, ніж Донбас, який фактично спирається на територію РФ. Крим важче утримати в разі просування наших підрозділів узбережжям Азовського моря. Що стосується Донбасу, то треба розуміти, що бої там ведуться на території, яка входить до зони активного збройного конфлікту протягом останніх кількох років, і там створено потужні системи укріплень та оборони, які значно ускладнюють процес звільнення. Противник 8 років удосконалював систему оборони на Донеччині. Крім того, він має можливості ширших поставок з території РФ. Зверніть увагу на характер місцевості. Донбас – це високоурбаністична територія, і вести бої за таких умов дуже складно. Це вкрай витратний процес".

За словами експерта, є всі ознаки того, що Росія готує новий повномасштабний наступ. Але коли він може відбутись, спрогнозувати складно.

"Чи припускаю я, що такий наступ може статися? Так, звичайно. Росія не відмовилася від своєї стратегічної мети – знищення України. Таким чином вона робитиме все можливе, щоб зібрати достатню кількість військ та спробувати виконати це стратегічне завдання. Є факти, що Росія робить певні зрушення у цьому напрямі: це і мобілізація, і накопичення додаткових сил і засобів, і постійний тиск на Білорусь з метою відкриття додаткових напрямів агресії проти України, і спроби мобілізації своєї економіки, тому без прив'язки до конкретних дат стратегічно такий розвиток подій цілком можливий.

Військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак

"Я щиро вірю, що у 2023 році війна закінчиться. Принаймні, її найгарячіша фаза. А переговорний процес вже може тривати місяцями. Не факт, що буде мирний договір з РФ, як варіант може бути ситуація на кшталт Південної та Північної Кореї, які 70 років перебувають у стані війни. Розраховувати на те, що Росія щиро хоче сісти за стіл переговорів і все нормалізувати, ми не можемо. Третина російського бюджету на 2023 рік - це військова сфера. Як вони можуть сісти за стіл переговорів, коли вони постійно точать зброю? Щодо деокупації українських територій, то я вірю, що Росія в результаті кине Донбас, але з Кримом буде не все так просто. Я поки не поділяю оптимізм про швидку деокупацію кримського півострова" .

Іван Ступак не вірить у новий широкомасштабний наступ російських військ наступного року. За його словами, РФ недостатньо технологічних ресурсів для цього.

"У лютому 2022 року росіяни наступали армією, яку вони готували понад десять років. І цієї армії вистачило рівно на 3-4 місяці активних бойових дій, після чого вони почали відступати. І коли зараз Путін говорить про реформу армії, то це звучить смішно, тому що не можна реформувати армію за три місяці, закидавши її грошима. Якщо люди звикли красти, то вони це продовжать робити. До того ж, у цьому випадку не гроші вирішують питання, а ресурси та технології, яких у них немає. Ми зараз виграємо не кількістю гармат і ракет, а їх точністю. Росіяни можуть робити нові танки, але це буде техніка часів Брежнєва і Хрущова, без сучасних прицілів, приладів нічного бачення, сигналізації і т. д. Я не вірю, що Росія здатна на військовий перелом, який кардинально змінить хід війни на їх користь. Я роблю акцент на технологіях, доступу до яких у Росії немає".

Військовий експерт вважає, що переломний момент у війні настав після звільнення Херсона.

"Внутрішній переломний момент стався зі звільненням Херсона, зовнішній – з візитом Володимира Зеленського до США. Я впевнений, що американський істеблішмент змінив свою думку щодо війни та допомоги Україні. Наші західні партнери не можуть собі дозволити залишити Україну, оскільки вкладено вже багато коштів. Патова ситуація могла б виникнути, якби ЗСУ досі не звільнили Херсон. Якби наші війська там застрягли надовго в боях, то я впевнений, що західні партнери посадили б Україну за стіл переговорів під приводом того, що ми не витягуємо війну. Але, коли ми звільнили Херсон, західні партнери побачили горизонти майбутнього, що війна може закінчитись, що Україна може деокупувати свої території”.

Владислав Булатчик, "ОстроВ"