Зарубіжні активи РФ: вічна «заморозка»

Рада Європи наприкінці грудня ухвалила доленосне рішення щодо російських державних цінних паперів, які перебувають на території Євросоюзу і «заморожені» після початку повномасштабної війни РФ проти України.

«Доленосне» – не гучний епітет. Справді, вищий політичний орган ЄС офіційно ухвалив, що «російські активи залишаться іммобілізованими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує збитки, завдані війною». Що це означає і чому так важливо?

Кредитна історія

Російські держактиви на €260 млрд «зависли» в західних країнах ще в березні 2022 р. З них €210 млрд – у ЄС. Ось чому саме позиція європейців щодо цього питання є визначальною. 

І дуже довго саме в європейських столицях не могли визначитися, що з цими облігаціями робити. Політичне рішення ухвалили тільки в червні 2024 р., на саміті лідерів G7.

Причина такої неквапливості прозаїчна: у відповідь на дії союзників України влада РФ «заморозила» в себе в країні їхні цінні папери на $6,4 млрд. І в разі конфіскації своїх активів російський уряд погрожував зробити те ж саме з цими коштами.

Очевидно, що €260 млрд і $6,4 млрд – величини непорівнянні. Але європолітикам не хотілося втрачати навіть таку несуттєву для їхніх країн суму як плату за покарання кремлівського диктатора.

У підсумку на конфіскацію (на якій наполягала Україна) вони так і не пішли. Замість цього зробили по-європейськи хитро. Держактиви РФ залишилися в «замороженому» статусі, а офіційному Києву вирішили відраховувати відсотки, що «набігають» за ними.

Але знову-таки, не просто переказувати до Києва відповідні грошові суми. Лідери G7 домовилися виділити Україні кредит на $50 млрд. А погашати його передбачено за рахунок цих самих процентних доходів за російськими держоблігаціями.

До речі, якщо зовсім уже точно, ці держоблігації не російські. Вони випущені урядами ЄС, США та іншими і раніше були куплені Мінфіном РФ. Який, таким чином, є їхнім юридичним власником.

Але фізично ці папери знаходяться в ЄС, головним чином у брюссельському депозитарії Euroclear і люксембурзькому Clearstream.

Євроюристи дійшли висновку, що їм зараз і належать процентні нарахування за російськими держпаперами – оскільки ці доходи виникли через сам факт «заморожування» активів.

Придумавши таку складну схему, європолітики якоюсь мірою перехитрили самі себе. Тому що далі у єврофінансистів з'явилося резонне запитання.

Термін, протягом якого Україна має повернути країнам G7 кредит на $50 млрд – офіційно ніде не озвучувався. Але, за словами високопоставленого єврочиновника, на якого посилається інформагентство Bloomberg, це досить довгий період, від 10 до 50 років.

Тоді як санкційний режим щодо РФ (у рамках якого і залишаються «замороженими» її держактиви на території G7) запроваджують лише на 6 міс.

Так, після закінчення цього терміну його регулярно продовжують, але... Хто дасть гарантію, що санкції діятимуть 10 років? Тим більше, 50?

«Якщо ви берете кредит, який погашається протягом 50 або 10 років, як ви можете використовувати (для його погашення - авт.) прибуток від активів, які, як ви знаєте, заморожені лише на 6 міс.? Це одне з найскладніших технічних питань», – підкреслював анонімний співрозмовник Bloomberg.

І ось тепер повертаємося до «історичного» рішення Ради Європи, процитованого вище. Воно означає, що російські активи в ЄС заморожені назавжди.

Так, тому що, з урахуванням поточної ситуації на фронті, коли вже ніхто, включно з президентом, не говорить про військове звільнення окупованих територій і вихід на кордони 2014 р. як умову припинення бойових дій, – не доводиться розраховувати на виплату РФ компенсацій за завдані Україні збитки.

Зараз це питання нібито винесено за дужки: обговорюють чи можна зупинити війну за наявною лінією фронту. Але в такому разі росія точно не буде стороною, яка програла. А якщо так, то які компенсації?

Для того, щоб нинішнє або нове керівництво РФ на це погодилося, війна має закінчитися переможним парадом ЗСУ на московській Красній площі. Напевно, вже всім зрозуміло, що цього не станеться.

Ось чому постанова Ради Європи, по суті, означає вічне «заморожування» російських €260 млрд (треба думати, що інші члени G7 ухвалять аналогічні рішення). Але це зовсім не означає, що РФ не спробує повернути «належне».

Торг (не)доречний?

Тому європейці підстрахували тили. У тій же самій постанові РЄ запроваджується заборона на визнання і виконання в Євросоюзі певних рішень російських судів.

Ідеться про розгляди між російськими компаніями (власниками «заморожених» активів у ЄС) з їхніми зберігачами, депозитаріями. Як зазначалося, головним чином це Euroclear і Clearstream. Росіяни через свої суди домагаються вердиктів, що зобов'язують депозитарії зняти «заморозку».  

Наприклад, у квітні 2024 р. арбітражний суд Свердловської обл. задовольнив позов Уральського банку реконструкції та розвитку до Euroclear на $44 млн. Зрозуміло, депозитарій цього рішення не виконав, оскільки УБРіР перебуває під санкціями, але...

У Брюсселі про всяк випадок окремо прописали пряму заборону на виконання подібних вердиктів російських судів. Ну а в європейських росіянам і так нічого «не світить». Хоча... Юриспруденція – штука тонка й непередбачувана. Тому тут «зайвої» підстраховки ніколи не буває.

Так, ще в січні 2024 р. стало відомо про намір «Банку Росії» домагатися «розморожування» в закордонних судах. Зокрема, у суді ЄС у Люксембурзі, Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та Окружному суді в окрузі Нью-Йорк (США).

Тоді повідомлялося про консультації банку та уряду РФ з великими зарубіжними юридичними компаніями і початок підготовки відповідного позову. Те, що його поки ще нікуди не подано – нічого не означає.

Зрозуміло, що це має бути дуже серйозний і об'ємний документ (адже і ціна питання більш ніж «важка» – €260 млрд). Тобто роботи тут не на 1 міс.  Тому треба визнати, що Рада Європи вчасно «підметушилася» з додатковою забороною.   

Свої ініціативи з цього питання представив і офіційний Київ. Наприкінці грудня прем'єр Д.Шмигаль запропонував Єврокомісії об'єднати «заморожені» російські держактиви і кошти європейських фондів підтримки України.

Пропозиція більш ніж розумна відразу з 2 причин. По-перше, зараз фінансування з Брюсселя йде за складною схемою, в якій задіяно безліч потрібних і непотрібних структур.

Є Ukrainian peace found (на позабюджетні гроші ЄС), є European peace found (з бюджету країн-учасниць), є фонди Ukrainian Facility (змішане фінансування) і Ukraine Reserve (з бюджету Євросоюзу). І це ще далеко не все.

Їжаку зрозуміло, що адмініструвати фінансування з 1 джерела в 10 разів простіше, ніж із 10. І для донора, і для одержувача. У т.ч. з точки зору контролю за використанням коштів. По-друге, завдання юристів РФ набагато ускладнюється, якщо змішати в одному «котлі» європейські гроші з російськими.

З погляду звичайної людини нічого не змінюється. Але, як зазначалося, юриспруденція – штука тонка. А євро, що належать ЄС, і євро, що належать РФ – нічим не відрізняються. І стягнути їх стає проблематичніше.   

Поки що в Брюсселі ніяк не відреагували на цю ініціативу. І, з поправкою на європейську бюрократію, навряд чи варто очікувати рішення раніше, ніж у II півріччі.

Окремо варто відзначити заокеанську ідею, висунуту вже в середині січня, тобто після ухвалення рішення Радою Європи. Адміністрація Дж.Байдена запропонувала Євросоюзу перевести «заморожені» російські держактиви на спеціальний рахунок.

І розблокувати його після укладення мирної угоди між Україною та РФ. «Якщо ви хочете повернути свої гроші, вам доведеться піти на переговори», – пояснив суть ініціативи високопоставлений анонімний чиновник із Вашингтона в коментарі телеканалу CNN.

Цілком очевидно, що для України такий варіант неприйнятний категорично. Як зазначалося вище, у ситуації, що склалася, питання російської компенсації Україні винесено за рамки переговорів.

На них обговорюватимуть питання членства України в НАТО, гарантії її безпеки та нові кордони. Відшкодування завданих війною збитків навіть не стануть розглядати.

А раз так, «заморожені» в ЄС і США російські гроші – єдине джерело хоча б часткової компенсації. І зараз у Білому домі пропонують нас цього джерела позбавити і повернути агресору його «криваві мільярди»...

Звісно, всі знають, що 20 січня у Вашингтоні приступила до роботи нова адміністрація. Тож у Дж.Байдена з цією ідеєю нібито запізнилися. Але...

CNN стверджує, що вона знайшла впливову підтримку в команді Д.Трампа. Зокрема, у нового держсекретаря США й у президентського радника з нацбезпеки. А отже, остаточно ховати цю «рацпропозицію» передчасно.

Також CNN повідомляє, що в Брюсселі до нього поставилися скептично. Але, як показує досвід першої каденції Д.Трампа, він уміє переконувати. Причому не тільки європейців.