«Якщо єврей Зеленський не зуміє втекти від руського трибуналу...». Російські ЗМІ про Україну

Під гучним заголовком «Киевский режим натворил много того, что потянет на международный трибунал» прокремлівська газета «Известия» опублікувала розлоге інтерв'ю з путінським прес-секретарем Дмитром Пєсковим. У ньому він пишномовно розмірковує, зокрема, «про можливість переговорів з Україною»...

«Іншої альтернативи немає...»

«Саме Росія доклала стільки зусиль, щоб у березні минулого року народився знаковий документ. Не Росія тоді покинула стіл переговорів, це зробила українська сторона. Москва постійно вустами президента говорить про свою готовність вести переговори, але ми повинні усвідомлювати реалії, які склалися після того березня», - заявляє Пєсков «Известиям».

І запевняє, що «якщо Україна могла вести переговори на тих умовах», то зараз Росія «не може абстрагуватися від нових умов, від нових територій, від тих процесів, які там відбулися, від волевиявлення населення...».

«Тобто сигналом послужить, наприклад, готовність Києва визнати ці реалії, території, волю народу?», - запитують «Известия» Пєскова про можливість переговорів з Україною. І отримують потрібну відповідь: «Звичайно, іншої альтернативи немає. Але підкреслю, президент неодноразово говорив про нашу готовність досягати цілей політико-дипломатичними засобами. Війна - це крайні методи, коли тебе ніхто не хоче чути. Ми були і залишаємося готовими для регулювання ситуації в політико-дипломатичному полі, а наші цілі добре відомі, вони не змінювалися».

Тут же Пєсков суворо попереджає: «Ми повинні убезпечити себе і прийдешні покоління. Ми не можемо дозволити націоналістично налаштованому режиму з'явитися і міцніти біля наших кордонів, і не можемо собі дозволити, щоб натовські ракети і натовська військова інфраструктура розгорталася по сусідству. Це неприпустимо, тому потрібно вживати заходів».

На прохання прокоментувати «доповідь Єврокомісії, в якій події в Україні називають головною загрозою для Євросоюзу з економічного і політичного погляду», Пєсков відповідає ухильно й витіювато: «Ми з вами живемо в період, коли ми за багатьма азимутами оточені вельми недружніми, ворожими тенденціями. Атмосфера далеко не конструктивна, ми живемо під безпрецедентним гнітом економічних санкцій, які вважаємо абсолютно незаконними, і все більше адаптуємося до цього. Наше вороже оточення - перший фактор, на який ми зважаємо і ризики якого маємо мінімізувати».

«Известия» нагадують Пєскову, що МЗС РФ заснувало посаду «посла з особливих доручень щодо злочинів Києва». «Чи можна це рішення розцінювати як підготовку до міжнародного трибуналу?», - запитує газета.

«Київський режим накоїв багато того, що потягне на міжнародний трибунал, це однозначно. Його звірства добре відомі, а ті, що невідомі, скоро розкриються в результаті тієї напруженої роботи, яку ведуть наші слідчі, зокрема дипломати. Як, коли і що саме станеться? Про це, мабуть, поки рано говорити. Головне, ретельно все документувати, залишити для історії, пред'явити нинішнім поколінням, щоб вони чітко розуміли, з ким ми маємо справу», - пафосно проголошує путінський прес-секретар.

«Це сильно розбурхує нерви»

Газета «Московский комсомолец» дізналася про «сценарії звільнення Росією Одеси». І тепер мучиться, «який шлях наші війська виберуть для вирішення цього завдання, наскільки Чорноморський флот готовий атакувати місто-порт і як у противника йдуть справи з протикорабельною обороною», і все це - з урахуванням того, що Україна нібито готова перекинути із Західної України до Одеси резерв у 50 тис. військових.

За відповідями «МК» пішов до якогось «військового експерта, капітана 1 рангу в запасі» Василя Дандикіна.

«Для початку я хотів би зазначити, що всі переміщення військ противника - це законна ціль для Збройних сил Російської Федерації. Тобто не факт, що ЗСУ взагалі зможуть завести ці резерви в Одесу. Якщо говорити про рішення про перекидання підрозділів до Одеси, то, гадаю, побоювання Зеленського пов'язані з тим, що ми вже котрий день і котру ніч наносимо удари по чорноморських і дунайських портах, і, відповідно, по військових об'єктах та інфраструктурі. У Рені, Кілії, Ізмаїлі виведені з ладу склади з паливно-мастильними матеріалами, боєприпасами, зброєю», - переконує Дандикін.

«Я думаю, що дісталося і самим військовим, які там перебували, - продовжує він. - Тому зараз київське керівництво і вирішило перекинути ті підрозділи, які розташовуються на Західній Україні. Хоча, як ми зазначаємо, вони вже перекидають резерви не тільки до Одеси, а й іще на низку напрямків, де в ЗСУ відзначаються великі проблеми. Наприклад під Куп'янськ».

«Що стосується нашого Чорноморського флоту, то, думаю, він готовий виконати всі завдання, які будуть йому поставлені. Зараз морпіхи успішно воюють на суші... Наносяться удари з моря крилатими ракетами великої дальності «Калібр», морська авіація успішно працює по українських диверсійних катерах із групами спецназу. Уже дві такі групи знищено. Усе це не може не викликати побоювання України і Заходу. Адже не випадково над Чорним морем постійно курсують натовські літаки і безпілотники», - переможним тоном розповідає Дандикін.

На запитання, «чи є варіант, що ми підемо на Одесу не морським шляхом, а сушею», він відповідає впевнено твердо: «Давайте згадаємо Велику Вітчизняну війну. Командир морських піхотинців старший лейтенант Костянтин Ольшанський заходив по суші двічі. Один раз це було ще в районі Маріуполя. А пізніше він заходив зі своїм загоном у Миколаїв. Зайшов у місто групою з шістдесяти семи осіб, закріпився і вів запеклі бої, стримуючи фашистів. Той десант зіграв величезну роль у визволенні Миколаєва. Сьогодні противник намагається зробити все, щоб скинути наших хлопців із Кінбурнської коси, бо розуміє: звідти Дніпро-Бузьким лиманом можливий захід на Миколаїв, а відповідно, від Миколаєва до Херсона рукою подати. Тому, думаю, наше військове керівництво розглядає всі варіанти підходів до Одеси».

«І це сильно розбурхує нерви і терориста Буданова, і Залужного, і натовських керівників. Київ хоч і хизується тим, що взимку ще може спробувати наступати, але ситуація складається так, що вони не знають, звідки ми будемо завдавати удару. А це найголовніше», - запевняє Дандикін. 

«Перемогти в бою проти нас або згоріти»

Газета «Взгляд» попросила прокремлівських «експертів» роз'яснити, «навіщо Держдеп подав сигнал про переговори щодо України».

«Держсекретар США Ентоні Блінкен озвучив «справедливу умову» завершення конфлікту в Україні. В інтерв'ю для ABC News він зазначив, що мирна угода має бути заснована на стійких положеннях, які передбачають суверенітет і територіальну цілісність країни. На його думку, наразі «немає ознак» зацікавленості Росії в «значущій дипломатії». Блінкен підкреслив, що якщо Москва зробить кроки в цьому напрямі, то українці нібито «будуть першими, хто під'єднається» до діалогу, а США розпочнуть свою участь у процесі «одразу за ними», - вводить «Взгляд» у курс справи.

При цьому газета підкреслює, що позиція Держдепу США Кремль категорично не влаштовує. Ось і член Ради Федерації РФ Костянтин Долгов переконаний, що «Вашингтон робить усе можливе, щоб не допустити жодних мирних переговорів щодо України, більше того, Україна сама собі заборонила їх вести з Росією законодавчо».

«Заява Блінкена про те, що Росія нібито не зацікавлена в мирних переговорах - це демагогія і гра на публіку. Білий дім намагається виставити ситуацію так, ніби наша країна сама не хоче домовлятися. Але це далеко від істини. Наприклад, Путін під час зустрічі зі своїм турецьким колегою Ердоганом прямо заявив, що ми відкриті для діалогу», - наполягає «сенатор».

«Що стосується територіальної цілісності України як умови «справедливого» миру, це також не сприяє врегулюванню конфлікту. Західні політики можуть мріяти про що завгодно, але їхнім мріям не судилося втілитися в реальність. Нові регіони вже стали частиною Росії, їхній статус навіть не обговорюється, аналогічно і з Кримом», - повчає Долгов.

Ще один захисник Кремля - головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці» Федір Лук'янов - зазначає, що «наразі обидві сторони дотримуються діаметрально протилежних поглядів щодо методів врегулювання конфлікту».

«Західні країни наполягають на виведенні російських військ з територій, що належали Україні на момент 1991 року. Водночас Москва наполягає на захисті інтересів чотирьох нових регіонів, які мають бути офіційно визнаними частиною РФ. Озвучені позиції заперечують саму можливість компромісу. Проте вже зараз помітні певні сигнали, які говорять про наближення переговорів. Так, у західній пресі змінилася тональність про події, що відбуваються. Зокрема, низка видань підкреслює, що незабаром конфлікт може бути заморожений», - обережно зазначає Лук'янов.

«Однак слова Блінкена можна назвати більшою мірою беззмістовними, - підтакує Кремлю він. - США намагаються підтримувати образ миротворця. Відкрито говорити про те, що Штати виступають за продовження бойових дій, не можна - світова громадськість неправильно зрозуміє. Тому місцевому керівництву і доводиться висловлюватися на користь дипломатії».

Ще один прокремлівський політолог, такий собі Володимир Скачко, цю думку однозначно поділяє:  «Усі так звані партнери офісу Зеленського вирішують свої проблеми і завдання. Британія намагається повернути свій вплив на світовій арені, США хочуть ще більше збільшити залежність європейських держав від себе, а ЄС чинить так, як йому вкажуть у Вашингтоні. Але головна мета західних держав - це створення з України «Антиросії», яка повинна перемогти в бою проти нас або згоріти. Щастя простих жителів країни Зеленського і його покровителів не хвилює».

«Заяви Зеленського про нещирість країн Заходу - це його особиста ініціатива. Він боїться того, що покровителі змусять його піти на перемир'я. У такому разі політик одразу втратить владу, оскільки йому доведеться відповідати за всі проблеми своєї держави, зняти воєнний стан і провести вибори. Тому він намагається вести свою гру, але виходить не дуже добре», - намагається довести кремлівський політолог.

«Шлях єврея Зеленського...»

Видання «Аргументы недели» опублікувало відвертий антисемітський пасквіль під авторством свого «оглядача» Сергія Рязанова під заголовком «Шлях єврея Зеленського - по стопах нациста Мільха».

Пасквіль просто огидний.

«Слова Путіна про те, що етнічний єврей Зеленський прикриває героїзацію нацизму, наробили галасу. Тим часом Зеленський не перший такий екземпляр, історія давно знає аналогічний приклад, якщо не приклади. Я говорю про Ерхарда Мільха, генерала-фельдмаршала Третього рейху, - пише Рязанов. - Він був сином єврея-аптекаря і прекрасно знав про національність батька: через неї 1910 року Ерхарда не зарахували до Імператорського військово-морського флоту. Однак він не зневірився і вступив на службу в артилерійський полк. Першу світову закінчив у званні капітана. Влаштувався на роботу в авіаційну компанію, 1928 року став головним виконавчим директором - по суті одним із керівників приватної німецької авіації. Тоді ж, наприкінці 1920-х, Мільх зв'язався з нацистами. Хоча «зв'язався» - це м'яко сказано. Безкоштовно надавав нацистам місця в літаках і навіть самі літаки для ведення партійної агітації, та й просто фінансував нацистську партію. У 1933-му, після приходу нацистів до влади, Мільх обійняв посаду статс-секретаря міністерства авіації Третього рейху, для чого рейхсміністр Герінг прикрив його єврейське походження, підробивши йому документи і вигадавши іншого батька. У міністерстві Мільх дослужився до генеральського звання і в 1944-му подав у відставку на вимогу Гітлера, оскільки не організував своєчасне виробництво реактивних бомбардувальників. Був заарештований англійцями в 1945-му, засуджений на довічне і звільнений у 1954-му».

«Отже. Син єврея добровільно фінансує партію, яка оголосила євреїв ворогами нації, а потім, після приходу партії до влади, йде служити режиму. Питається: що в нього з головою? Мабуть, приблизно те саме, що й у єврея Зеленського, режим якого шанує нацистів і перекриває вуличний рух для їхніх маніфестацій. От тільки Зеленський, якщо не зуміє втекти від руського трибуналу, просидить у в'язниці все ж довше, ніж Мільх», - пророкує «оглядач» Рязанов.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»