Можна бути переконаним, що ти черпаєш інформацію на надійному Інтернет-ресурсі – а при цьому по повній наїстися пропаганди і фейків, ковтати емоційні гачки й «нариватися» на шахраїв. Причина в тому, що пропагандистські й шахрайські джерела іноді складно відрізнити від тих, які дотримуються журналістських стандартів та законодавства. Проте, розпізнати підозрілий ресурс можна самостійно, проаналізувавши низку ознак. Яких саме? Поради для читачів «ОстроВа» дали експерти. Експерт з цифрової безпеки Nadiyno.org Павло Бєлоусов радить: Звертайте увагу на назву сайту Шахраї або ресурси, які розповсюджують дезінформацію, часто копіюють або мімікрують під назви популярних сайтів, додаючи або змінюючи кілька символів. Наприклад, замість вартого довіри сайту pravda.com.ua можна випадково потрапити на сайти по типу pravda-info.com або apravda.com. Інший приклад – ще донедавна існував сайт hromadske.zp.ua який намагався мімікрувати під надійне медіа hromadske.ua. Будьте пильними, якщо сайт здається вам «знайомим, але не зовсім таким». Дата створення Перевірте дату заснування ресурсу або медіа. З підозрою ставтеся до сайтів, які були створені нещодавно. Перевіряйте інформацію з таких сайтів в інших, більш надійних медіа. Подивіться, коли був зареєстрований домен ресурсу, який хочете перевірити. Це можна зробити через такі сервіси, як who.is – введіть у пошукову стрічку домен сайту та дізнаєтеся дату його реєстрації. Якщо ресурс заявляє про багаторічну діяльність, а домен створений лише кілька місяців тому – це привід насторожитися. Наявність офіційної інформації Перевірте, чи на сайті вказана фізична адреса та контакти редакції. Зазвичай надійні медіа залишають дані для звʼязку. Переконайтеся, що вказана на сайті адреса дійсно існує та що за адресою «офісу» не житловий будинок, гаражі, пустир тощо. Це можна зробити через Google Maps. Керівниця Nadiyno.org Олександра Марченко теж дала кілька порад: Аналізуйте інформацію про організацію та авторів Надійні медіа зазвичай публікують відкриті дані про редакцію, спонсорів, авторів, а іноді – і засновників. Якщо ви не можете знайти імен журналістів або перевірити їхню минулу професійну діяльність в інших медіа, це привід засумніватися в ресурсі. Можливо, за іменами «авторів» не стоять справжні люди. Аналізуйте репутацію ресурсу в історичному контексті Перевірте у Google історію скандалів чи криз, пов’язаних із ресурсом або його партнерами. Це допоможе зрозуміти, чи можна довіряти даному джерелу інформації. Приклад критики українського інформаційного ресурсу Досліджуйте власника сайту Перевіряйте репутацію власників та організацій, які стоять за медіа. Імена власників та назви організацій можна знайти через відкриті реєстри, через Google або на сайті. Аналізуйте якість текстів Часті помилки, некоректні назви свідчать про низький рівень професійності. Надійні джерела дотримуються високих стандартів написання, тому помилки можуть вказувати на сумнівне походження або маніпулятивний контент. Слідкуйте за заголовками Остерігайтеся медіа, які зловживають клікбейтом, емоційними заголовками, оціночним судженням у матеріалах. Новини, які викликають сильні емоції, часто використовуються для маніпуляцій. Приклад маніпулятивного заголовку статті Якщо заголовок викликає страх, гнів чи шок, це ознака того, що ресурс намагається маніпулювати емоціями аудиторії для насадження певної думки. Підключайте перехресну перевірку Якщо бачите розпливчасті формулювання, як-от «за словами експертів», «іноземні вчені винайшли» чи «джерело, близьке до події», не варто сліпо їм довіряти. Якщо ви натрапили на новину, яка викликає сумніви, пошукайте її в інших джерелах. Фейкові ресурси часто спотворюють факти або публікують сенсаційні новини, яких не було в дійсності, а отже ви не знайдете їх в інших медіа. Користуйтеся рейтингами достовірних медіа Інститут масової інформації в Україні щорічно публікує списки перевірених медіа та ресурсів, які поширюють маніпуляції чи дезінформацію. Беріть інформацію із перевірених джерел. Перевіряйте достовірність зображень Для ілюстрації матеріалів недобросовісні медіа можуть використовувати фото та відео, які були зроблені при інших обставинах в минулому. Це робиться для маніпуляції емоціями та вірусності новини. Ви можете базово перевірити зображення за допомогою пошуку картинок у Google. Кнопка для пошуку за картинками в Google Це допоможе вам зрозуміти, чи зображення, яке вам позиціонують як на актуальне, вже було використане в минулому, коли та за яких обставин. Це не допоможе убезпечити вас від більш просунутих методів маніпуляції зображеннями, проте це є базовим рівнем перевірки. Як розпізнати шахрайські сайти За словами Павла Бєлоусова, треба звернути увагу на такі фактори. Дата реєстрації домену Зачасту шахрайські cайти існують кілька місяців. Тож якщо сайт було засновано нещодавно, ставтеся до нього скептично та не діліться з ним персональними даними. Доменна назва та зона Не варто довіряти дивним або нетиповим доменним зонам (сайтам, які закінчуються на .xyz, .pw, .ga тощо), адже їх часто використовують шахраї. Перевіряйте правильність написання адреси сайту. Навіть одна зайва буква може вказувати на фейковий сайт, який намагається мімікрувати під вже існуючий. Публікація про шахрайський ресурс, який намагався скопіювати сайт фонду «Повернись живим» Протокол безпеки Сайти, які починаються з http замість https, є менш захищеними. Уникайте введення будь-якої особистої інформації на таких ресурсах. Термінові заклики Якщо сайт пропонує «унікальні можливості», вимагає терміново оплатити товар чи послугу, це червоний прапорець. Будьте обережні з пропозиціями, які виглядають надто привабливо чи сенсаційно. Що стосується інструментів безпеки – експерт радить встановити на своєму браузері плагін WOT (Web of Trust), який автоматично попереджатиме вас при спробі зайти на небезпечні сайти. Підозрілі Facebook-сторінки За словами Бєлоусова, підозрілі Facebook-сторінки можна розпізнати за такими ознаками: Аномальна активність Різке або нетипове збільшення чи зменшення активності сторінки: кількості публікацій, тону комунікації, тематики, можуть свідчити про злом або продаж сторінки. Підписники та активність Зверніть увагу на співвідношення кількості підписників до рівня активності на сторінці. Наприклад, якщо на сторінці 10 тисяч підписників, але під постами лише кілька десятків лайків, сторінка може бути штучно роздута ботами. Зазвичай це роблять ресурси, призначені для швидкого розповсюдження дезінформації. Перевірка посилань Офіційні сайти чи соцмережі мають клікабельні посилання. Якщо вони некоректні або не ведуть нікуди, варто бути обережними. Аватари та імена Якщо більшість учасників групи або коментаторів використовують пусті аватари, деперсоналізовані картинки чи вигадані ніки – це можуть бути боти. Як отримати безоплатну консультацію Якщо у вас виникають питання, пов’язані з інтернет-безпекою, цифровими загрозами та небезпечними сайтами, можна звертатися за безоплатною консультацією на гарячу лінію Nadiyno.org. Зробити це можна через форму на сайті, чат у Telegram та бот у Viber або на e-mail: support@nadiyno.helpcrunch-mail.com. «Сервіс Nadiyno надає кваліфіковану допомогу з таких питань, як безпека спілкування у месенджерах, захист від фінансових шахрайств, від шпигунства та будь-яких інших онлайн-ризиків. З 2022 року сервіс покрив понад 40 тисяч запитів» - каже PR-менеджерка Nadiyno.org Юлія Ліщук. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
