З 1 березня в Україні змінився підхід до надання державних виплат внутрішньо переміщеним особам. В результаті – щомісячну допомогу втратили близько мільйона українців. За словами віце-прем'єра Ірини Верещук, в Україні налічується близько 4,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. З них 2,5 млн щомісяця отримують "переселенські" виплати у розмірі 2 тис. грн, для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. грн. З 1 березня 2024 року цю допомогу одержуватимуть лише 1,5 млн переселенців. "Не отримуватимуть виплати, наприклад, дорослі люди працездатного віку, які не мають дітей і вони не працюють. Ми вважаємо, що такі люди не мають обмежень, які заважають їм працювати. Вони повинні знаходити роботу, самостійно забезпечувати себе, платити податки, допомагати нам утримувати, фінансувати наші Збройні сили", – наголосила заступниця міністерки соціальної політики Дар'я Марчак. Допомогу тепер отримуватимуть лише представники найбільш уразливих верств населення. Пізніше у Кабміні пояснили, що основною причиною скорочення кількості отримувачів соцдопомоги є зменшення доходної частини бюджету та вимога міжнародних партнерів. "Ми безпосередньо прив'язані до рішень наших партнерів. Партнери висувають вимоги постійно верифікувати виплати з метою їх зменшення чи оптимізації. Йдеться про те, що за міжнародними лекалами два роки достатньо для того, щоб адаптуватися", – каже віце-прем'єрка Ірина Верещук. Правозахисниця Української Гельсінської Спілки з прав людини Наталія Єсіна припускає, що незважаючи на досить логічні вимоги міжнародних партнерів, дуже складно виділити найуразливіші категорії переселенців. "Не приховується, що всі ці зміни пов'язані з вимогами міжнародних партнерів. Нібито міжнародні партнери вважають, що допомогу мають отримувати виключно найуразливіші категорії. У принципі, я з цим згодна, але тут постає питання, як їх відокремити, ці найуразливіші категорії. І до цього нововведення переселенці апріорі вважалися однією з найуразливіших категорій, а тепер виходить, що ми обираємо найбільш уразливих із найбільш уразливих", – розповіла вона у коментарі "ОстроВу". За її словами, сьогодні не можна говорити про повноцінну інтеграцію людей з окупованих територій. "Мені здається, що те, як це працює в Європі, з їхніми біженцями, на наших переселенцях не працює. Не така у нас історія, не такі умови. Ми не можемо сказати, що люди, які приїхали більше двох років тому, знайшли собі житло або не потребують цих грошей для того, щоб покривати орендну плату у своїх квартирах, що орендуються", – зазначила Наталія Єсіна. Але повернемося безпосередньо до нововведень. По суті, уряд розділив внутрішньо переміщених осіб, які отримують переселенські виплати, на три категорії: 1) ті, кому виплати буде припинено, 2) ті, кому виплати будуть продовжені автоматично, 3) ті, кому виплати буде продовжено після подання нової заяви. "Є перелік людей, яким не потрібно приходити – їм виплати будуть продовжені автоматично. Однак більшості людей доведеться прийти та написати повторну заяву (про продовження виплат, – "ОстроВ"). Це робиться для оновлення обліку таких людей, бо вони переміщалися, змінили своє місце перебування, хтось повернувся, хтось поїхав за кордон. Це життя і це нормально. Наразі ми повинні навести лад з реєстрами та виплатами. Тому люди прийдуть, подадуть інформацію щодо свого житла, де вони орендують, чи претендують на соціальне житло, чи хочуть стати на житловий облік. Також оновлять дані щодо працевлаштування, це дуже важливо, тому що минуло вже два роки, відбулася міграція, люди знайшли роботу чи ні, і у нас також має бути цей облік", – пояснила Ірина Верещук в ефірі телемарафону. "ОстроВ" розбирався в тонкощах нововведень і в тому, чому без грошей можуть залишитися тисячі переселенців, які мають право на продовження виплат. Кому виплати продовжать автоматично У Міністерстві соціальної політики зазначають, що з 1 березня 2024 року виплати будуть продовжені для більшості нинішніх отримувачів допомоги, що належать до найуразливіших категорій. Так, автоматично продовжуються виплати для: - пенсіонерів, у яких станом на 1 січня 2024 року розмір пенсії не перевищує 9 444 грн (чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність); - осіб з інвалідністю І або ІІ групи, дітей з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворих дітей; - дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа віком до 23 років, а також батьків-вихователів та прийомних батьків. Правозахисники зазначають, що цим категоріям ВПО не потрібно звертатися до органів соцзахисту, але якщо виплати не будуть продовжені автоматично, то рекомендується звернутися до уповноваженого органу для з'ясування причин припинення виплат. Зазначимо, що йдеться про продовження виплат лише на шість місяців. "Станом на сьогодні у нас є постанова, згідно з якою виплати отримують найуразливіші категорії ще 6 місяців і все. У липні 2023 року вийшла постанова 709, яка обмежувала термін виплати допомоги 12 місяцями. Тобто навіть найуразливішій категорії ВПО виплати продовжать лише на 6 місяців і все. Або законодавець щось придумає. Ви ж бачите, що як тільки у нас йдеться про те, що з січня люди нічого не отримуватимуть, починається громадська хвиля обурення, починаються статті, тоді виплати продовжують ще на два місяці. , вносять якісь зміни, ухвалюють нову постанову. Можливо, щось ще вигадають", – пояснила "ОстроВу" правозахисниця Української Гельсінської Спілки з прав людини. Продовження виплат за заявою Набагато складніші справи з продовженням виплат за заявою, зазначає правозахисниця Наталія Єсіна. "Настільки заплутаний подальший розподіл за категоріями, хто може розраховувати на допомогу, що до підрозділу соціального захисту надійшов лист від Мінсоцполітики на 50 сторінок тексту різних варіантів. Тобто ми бачимо, що ухвала настільки заплутана, що підрозділи соціального захисту змушені вислуховувати багатогодинні вебінари, розбиратися у цих питаннях і відповідях. Було дуже складно зрозуміти, кому і в яких випадках ці 6 місяців вдасться отримувати допомогу», – розповіла вона. Отже, після подання нової заяви розраховувати на продовження допомоги можуть: - малолітня дитина, яка прибула до нової громади без супроводу законного представника (за заявою особи, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах); - вагітна жінка після 30-го тижня вагітності (27-го тижня вагітності – для жінок, які віднесені до I-IV категорій осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС); - людина, яка втратила працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу (за умови, що середньомісячний сукупний дохід на одну особу в такій сім'ї не перевищує 9 444 грн). Крім того, уряд обіцяє надавати додаткову підтримку батькам, які не мають можливості працювати і які доглядають дітей. Тому за заявою допомога буде продовжена, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї не перевищує 9444 гривень: 1) якщо у складі сім'ї є непрацююча особа, яка доглядає дитину віком до 14 років; 2) для сімей, у яких виховується троє та більше дітей віком до 18 років (при цьому всі діти проживають у сім'ї та не виховуються в інтернатних установах). Такі сім'ї отримають допомогу, якщо мешкають на території, де ведуться або можливі бойові дії. Сім'ї, які проживають в умовно безпечних регіонах України, але в цих населених пунктах немає можливості віддати дитину до дитячого садка, а навчання у школі відбувається онлайн або у змішаному форматі (офлайн та онлайн) – також можуть подати заяву та отримувати виплати протягом наступних шести місяців. Про навчання онлайн або відсутність місць у школі чи дитсадку потрібно надати підтверджуючий документ. 3) якщо людина працездатного віку не працює, але зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або шукає роботу, і при цьому в сім'ї є діти, які відвідують садки, школи, навчаються у закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти; 4) якщо у складі сім'ї є той/та, хто доглядає особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю віком до 18 років, або особу з інвалідністю I або II групи внаслідок психічного розладу, або особу, яка досягла 80-річного віку, дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи та інші види захворювань; 5) якщо у складі сім'ї є працездатні особи, які протягом попередніх 6 місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа-підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення чи розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, та у складі сім'ї є діти до 14 років. У всіх вищезазначених випадках допомога буде призначатися на всю сім'ю. Але непрацюючі працездатні особи зі складу сім'ї (крім одного одержувача допомоги) зобов'язані зареєструватися протягом місяця у центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення". Якщо це не буде зроблено, то допомога буде припинена всій родині. За задумом Мінсоцполітики, ці зміни мають стимулювати працездатне населення до економічної самостійності. "Усі сім'ї з дітьми до 14 років, які проживають у зоні можливих бойових дій, а це Дніпропетровська, Херсонська, Запорізька, Харківська області, і ми розуміємо, що там немає очного навчання, їм потрібно здійснювати догляд за дитиною, відповідно апріорі один дорослий працездатний член сім'ї вважається зайнятим доглядом і лише другого ми зобов'язуємо зареєструватися в Службі зайнятості для того, щоб шукати собі роботу, і їм виплати на сім'ю будуть продовжені. Ми цінуємо тих людей, які розпочали зайнятість відповідно для всіх, хто має дітей та торік зареєструвався як безробітний і шукає роботу, виплати будуть продовжені. А також для працюючих, хто влаштувався, але з огляду на складність пошуку роботи має низький дохід, і на кожного члена сім'ї припадає менше 9400 грн, також отримують допомогу", – пояснила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Не варто також забувати, що при вирішенні питання про продовження допомоги діє липневе правило щодо відповідності "майновим" критеріям. Так, виплати припиняються (і не призначаються) тим переселенцям, які: – придбали новий транспортний засіб (з року випуску якого минуло менше 5 років), крім авто, придбаних волонтерами та переданих на потреби оборони країни; – придбали на суму понад 100 тис. грн земельну ділянку, квартиру, будівлю (крім житла, отриманого за рахунок державного або місцевого бюджету); – мають на депозитному банківському рахунку кошти загальною сумою понад 100 тис. грн; – придбали іноземну валюту (крім валюти, одержаної від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму понад 100 тис. грн; - мають у власності житло, розташоване на інших територіях, але не тих, де ведуться активні бойові дії або які окуповані, якщо таке житло має площу понад 13,65 м2 на одного члена сім'ї; – знаходяться на повному державному утриманні у будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення, школі-інтернаті, установі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) напряму. Якщо переселенець належить до "пільгової" категорії і це підтверджується документально, але, на жаль, сталася технічна помилка і йому не продовжили виплати, юристи рекомендують письмово звертатися до органу соціального захисту населення, де він стоїть на обліку як ВПО, із заявою про продовження виплат. Заяви про продовження виплат ухвалюються до 31 березня 2024 року – і це проблема, про яку говорять як переселенці та правозахисники, так і в уряді. Чи очікується продовження строків? За словами віце-прем'єрки Ірини Верещук, через велику кількість звернень щодо продовження виплат на проживання ВПО у деяких органах соціального захисту населення та ЦНАПах записатися на прийом можна не раніше квітня. Тому зараз уряд розглядає можливість продовження терміну прийому заяв на виплати ще на місяць – до 30 квітня 2024 року. "У разі ухвалення цих змін внутрішньо переміщені особи, які отримували таку допомогу та подали заяву на її продовження у квітні, зможуть отримувати виплати, починаючи з березня", – повідомляє прес-служба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Справді, у соціальних мережах можна знайти десятки повідомлень про те, що у деяких населених пунктах неможливо записатися на прийом у березні. Переселенці скаржаться, що на відміну від ідентифікації на одержання пенсій подати заяву онлайн немає можливості. Правозахисниця Української Гельсінкської Спілки з прав людини Наталія Єсіна розповіла "ОстроВу", як у Сумах люди займають чергу з шостої ранку, щоб потрапити на прийом для продовження виплат. "Щодо черг ситуація в Сумах така, що люди стають о шостій ранку під департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, щоб отримати талончики на прийом документів. Департамент починає працювати о восьмій, о 8-30 вже талонів на сьогодні немає. Мені шкода фахівців, які працюють у таких умовах, мені шкода людей, які о шостій ранку займають чергу і не потрапляють на прийом. Мені шкода тих, хто з маленькими дітьми приходить, займає чергу, бо нема на кого залишити цих дітей. І відповідно виникає запитання, чому не можна зробити так, щоб усе працювало більш злагоджено, коректно і для людей", – сказала вона. Загалом же нескладно здогадатися, що переселенці вкрай негативно сприйняли нововведення уряду. "Я переселенка з окупованої Луганської області. 24.02.24 подала заяву на продовження виплат. Відмова – надмірний дохід. Треба працювати на мінімальну та укриватися від податків, щоб отримувати те, що й так маю отримувати. Як там обіцяв наш президент – до кінця війни і ще 2 місяці після. Мабуть, війна закінчилася, якщо мені відмовили", – пише Олена Л. у Facebook. "Все йде до того, що через рік держава ніяк не підтримуватиме переселенців. Мало нам принизливих перевірок, ідентифікацій та черг у "Ощадбанку", тепер ще й поступово зніматимуть виплати. Адже ці гроші призначалися саме на оренду житла, оскільки люди втратили можливість жити у себе вдома. Виходить, за логікою уряду, нам треба повертатися туди, де у нас є житло, тобто на окуповану територію?", – питає переселенка із Криму Світлана. Правозахисниця Наталія Єсіна також зазначає, що переселенці дедалі частіше говорять про повернення на окуповану територію через відсутність житла. "Те, що я чую зараз від переселенців, коли розповідаю їм про зміни, це розпач. Люди кажуть, що почуваються непотрібними у своїй державі, що повертатимуться у небезпечні регіони. І, на жаль, звучать такі думки, що люди думають про поверненні навіть на окуповані території. Саме тому, що там ще є житло і не потрібно за нього платити", – розповіла вона "ОстроВу". Владислав Булатчик, "ОстроВ"
