Телемедицина на Донеччині: між ідеєю та практикою

Телемедицина – це медична послуга, яка надається на відстані через електронні засоби зв’язку. Простими словами: онлайн-консультації з лікарями за допомогою телефона, планшета або комп’ютера. Великий поштовх до розвитку ця сфера отримала під час пандемії COVID-19, коли багато людей не могли відвідувати лікарні через ризики для здоров'я.

У 2023 році впровадження телемедицини в Україні вийшло на новий рівень: ухвалили стратегію розвитку телемедицини, внесли законодавчі зміни. Технологічно телемедицина повинна забезпечувати пряму передачу медичної інформації в різних форматах: історія хвороби, дані лабораторних досліджень, рентгенівські знімки та результати КТ, МРТ, УЗД тощо. Це не означає, що більше немає потреби живої зустрічі з лікарем, але кількість походів можна мінімізувати.

Телемедицина в Краматорську: перелік послуг та як їх отримати

Наприкінці 2021 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) передав 50 інноваційних систем для проведення телемедичних досліджень у прифронтові громади Донеччини. До їх числа увійшла і Краматорська ТГ.

Планувалося, що ці системи встановлять в медзакладах кількох міст регіону, зокрема: Авдіївки, Бахмута, Мар’їнки, Новогродівки, Селидового, Слов’янська та Краматорська. Але  через бойові дії та окупацію, телемедичне консультування змогли запустити лише у Краматорську. Проте і тут, через війну, згодом ініціативу довелося призупинити.

Суть проєкту ЮНІСЕФ полягала в тому, що медсестри могли дистанційно патронувати пацієнтів за допомогою спеціального цифрового пристрою. Результати огляду у вигляді фото та відео передавали сімейному лікарю.  

«Обладнання зручне та компактне. За його допомогою можна оглянути пацієнта вдома. Це могла бути аускультація (дослідження внутрішніх органів), огляд ротової порожнини, огляд вуха – це отоскопія, а також огляд шкіри. Патронажні медсестри пройшли відповідне навчання на обладнанні. Це був 10-денний курс, який організував ЮНІСЕФ», - розповів генеральний директор Центру сімейної медицини №1 Краматорська Олександр Власенко.

Та користуватися обладнанням припинили. Власенко згадує, як свого часу телемедичну техніку активно використовували в сільській місцевості Великоновосілківського та Волноваського районів, де була велика мережа фельдшерсько-акушерських пунктів і не вистачало лікарів. В Краматорському ж районі щільність амбулаторій і медпрацівників така, що немає крайньої необхідності в телемедицині.

«Сьогодні ми самі доїжджаємо до своїх пацієнтів, у нас є мобільні бригади. Якщо пацієнта треба відвідувати, нам простіше лікаря та медсестру з обладнанням посадити в автотранспорт та відправити на консультацію до пацієнта додому. У нас, на щастя, в Краматорську співвідношення лікарів та медсестер нормальне. Ми зараз для себе розплановуємо, яким чином це обладнання більш якісно використовувати, щоб воно нам допомагало у наступному році», - сказав головний лікар ЦСМ №1.

Пристрої для телемедичних консультацій для ЦПМСД №1 Краматорська від благодійників. Фото: пресслужба UNICEF Украïна.

Водночас цього літа медзаклад отримав один комплект телемедицини від фонду розвитку громадських організацій «Західноукраїнський ресурсний центр» в межах програми «TeleHealthFrontline Initiative/Телемедична ініціатива на передовій». Пристрої, що входять в набір, призначені для збору, передачі та зберігання інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта – вимірювання артеріального тиску, електрокардіографічне дослідження, частота серцевих скорочень, вимірювання функцій дихання, насиченості крові киснем та інше.

Загалом процес відбувається таким чином: сімейний лікар приймає рішення, що пацієнт потребує дистанційного консультування засобами телемедичного зв’язку, потім він відправляє на адресу перебування пацієнта медичну сестру, яка проводить потрібні обстеження. У результаті – відповідь отримує сімейний лікар.

«Зараз ми обслуговуємо близько 100 тисяч пацієнтів, які задекларовані в нашому центрі. Дуже багато пацієнтів, які нині знаходяться не у Краматорську, але не розірвали декларації з лікарями. Найпростіший засіб телемедицини – це телефон. Поспілкувавшись з пацієнтом, лікар може зайти в медичний кабінет і виписати направлення на аналізи, обстеження. У мене таких пацієнтів дуже багато і я, як сімейний лікар, їх веду. Пацієнт може зробити знімки стану шкіри, якщо в нього висипка, наприклад, а я можу в режимі онлайн на це подивитися. Все інше обстеження, як-от кардіограму, він може зробити в місці, де знаходиться, а далі сфотографувати її на телефон і надіслати мені для консультації», - пояснив Власенко.

Пристрої для телемедицини у Центрі сімейної медицини №1. Фото: прес-служба закладу.

Для ефективного впровадження телемедицини у закладі треба налагоджувати цілу систему телемедичних послуг. Вона має включати й окреме приміщення, де є черговий лікар, який по графіку прийматиме пацієнтів на онлайн-консультації. В ідеалі, - додає головний лікар, - організувати кабінети телемедицини, яких у медцентрі поки немає.

«Телемедицина має бути інтегрована в ту систему надання медичної допомоги, яка зараз існує. На жаль, це не просто так, що нам дали апарат і пацієнт сам почав консультуватися. Телемедицина не на 100% передає інформацію, яка потрібна лікарю. Вона чудово працює там, де є пацієнти хронічні, яких треба постійно оглядати, динамічно спостерігати. Медсестра поїхала з обладнанням, отримала всю необхідну інформацію і передала лікарю. Ми зараз пробуємо використовувати телемедицину лише в такому напрямку, бо в іншому, на жаль, не виходить», - зазначив Олександр Власенко.

Комплексна медична підтримка на відстані від «Карітас України»

Благодійний фонд «Карітас України» у співпраці з італійськими партнерами цьогоріч розпочав програму телемедицини, яка охопила понад 200 мешканців східних областей. Дистанційні консультації надають через медичні центри мережі «Карітас». Люди можуть отримати не лише медичну підтримку, але й догляд вдома, психологічну допомогу та доступ до реабілітаційного обладнання.

До кінця лютого 2025 року організація планує надати 630 телемедичних консультацій, повідомила менеджерка проєкту S.U.P.E.R. «Невідкладна медична допомога та реабілітація для населення України» Євгенія Безугла. Ці послуги стануть базою для розвитку мобільної паліативної допомоги, стаціонарної хоспісної підтримки, а також центрам реабілітації.

«В рамках телемедичної складової надаються психологічні консультації, які допомагають вирішувати емоційні потреби бенефіціарів. Особливо важливим є те, що завдяки телемедичним технологіям люди з обмеженою мобільністю або мешканці віддалених районів отримують якісну медичну допомогу без необхідності відвідувати лікарні. Телемедицина стала потужним доповненням до програми «Догляд Вдома», яка вже багато років є невід’ємною частиною соціальних послуг «Карітас України», - зазначила вона.

За словами Безуглої, завдяки онлайн-консультаціям лікарі допомагають пацієнтам у реальному часі, забезпечуючи догляд вдома. Це доповнюється безкоштовною орендою реабілітаційного обладнання, яке сприяє відновленню пацієнтів. Наприклад, люди, які потребують опіки чи піклування, та їх доглядальники можуть звертатися до медичних спеціалістів для корекції реабілітаційних вправ або моніторингу прогресу.

В планах «Карітас України» на наступний рік – створення центрів реабілітації, навчання доглядальників і родичів пацієнтів, розширення мережі пунктів прокату обладнання та запровадження телереабілітації як інструмента допомоги у географічно ізольованих громадах. Також напрямок буде охоплювати психологічні консультації для підтримки ветеранів, переселенців і людей з інвалідністю.

Телемедичні послуги у медзакладі: досвід і правила організації

Дослідження Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке з 2022 року займається впровадженням та розвитком телемедицини в Україні, показало, що Донецька область на другому місці після Одеської за кількістю послуг, наданих за останні 2 роки з використанням телемедичних рішень – 1140. Найчастіше ними користуються вразливі групи населення, як-от внутрішньо переміщені особи, мешканці окупованих/нещодавно звільнених територій, особи з інвалідністю, літні люди та особи з хронічними захворюваннями, в тому числі з проблемами ментального здоров’я.

Серед методів телемедицини, які найчастіше використовувалися, були телефонні дзвінки, месенджери, чат-боти або zoom-дзвінки для телеконсультацій, отримання електронних рецептів та направлень, призначення ліків.

Надання очної медичної допомоги на Донеччині наразі ускладнено через внутрішню міграцію населення, в тому числі медичних працівників, та обмеження пересування у зв’язку з небезпекою. Тому попит на телемедичні послуги зростає.  

Компанії-постачальники безоплатно підтримують надані ними телемедичні пристрої та програми (наприклад, сервісне обслуговування, усунення збоїв у програмному забезпеченні, впровадження необхідних оновлень тощо). Але поступово вони стикаються з обмеженнями в ресурсах для надання такої підтримки та забезпечення технічної інфраструктури. Це призводить до перебоїв у роботі телемедичних рішень або до їх повного відключення.

За словами представників USAID, зараз відповідальними за інвестиції в технології, які розширять доступ до телемедичних взаємодій, є власники закладів – місцева влада, громади та приватний сектор. Взагалі, український уряд брав на себе ці зобов’язання,  але залишається незрозумілим, чи буде це пріоритетом під час війни та відновлення, особливо з огляду на те, що у воєнний час зросло фінансування телемедичних проєктів з боку приватного сектору та міжнародних донорів.

Досвід впровадження телемедицини суттєво відрізняється на регіональному рівні. Наприклад, східні регіони України демонструють більш активне використання телемедицини порівняно з іншими. Однак виникають питання щодо того, чи можна повторити цей успіх після війни, коли державні ресурси, ймовірно, будуть більш обмеженими, ніж раніше.