Шахіди Путіна? Школярів "ДНР" готують до самопожертви заради Росії

1 вересня після тривалої дистанційки у донецьких школярів з'явилася можливість обрати очну форму навчання. Урочистих лінійок на шкільному дворі зі зрозумілих причин не було. Але в холах і вестибюлях, де дозволяла можливість вмістити кілька сотень учнів, урочистості все ж таки відбулися. З напутнім словом директора, патріотичними віршами, та традиційним першим дзвінком – це коли дівчинка-першокласниця сидить на плечі хлопця-випускника та трясе дзвіночком. У когось це викликає сльози розчулення, у когось сумну посмішку і навіть сарказм. Але зараз не про це.

За традицією, розпочався новий навчальний рік «першим уроком». Але на відміну від попередніх, що проводяться на окупованих територіях з 2014 року,  вчителі розповідали не про "подвиг народу" Донбасу та нових героїв. Цього разу дітям розповіли як вести себе під час обстрілів на вулиці та в школі, нагадали про вибухонебезпечні предмети, які не можна чіпати, і куди повідомляти у разі виявлення.

Для учнів початкових класів цю інформацію подавали в ігровій формі. Старшим школярам показували ролики із різними життєвими ситуаціями. Але, що найцікавіше - більшу частину часу підліткам розповідали про запобігання тероризму, ніж про те, як поводитись у разі обстрілу.

Хоча, ввечері місцеві телеканали «заспокоїли»:

"У нас для кожного класу є, на кожних дверях є - куди у разі артобстрілу має бігти дитина. Чи це глухий коридор, чи укриття, чи переходи. Це важливо - кожен повинен знати, де він повинен знаходитися і як він повинен переміщатися", - повідомила журналістам директор гімназії №6 Альбіна Афенченко.

Але апогеєм першовересневих новин було відкриття школи "Невська", яку збудували військові будівельники в Маріуполі. Її називали і школою майбутнього, і передовим навчальним закладом як "республіки" , так і усієї Росії. Показали у всіх ракурсах лабораторії фізики, біології, хімії, кімнати авіамоделювання, кіберспорту, робототехніки, два великі спортзали та актовий зал на 550 осіб. Розповіли, що у навчальному закладі обладнано кабінети праці для хлопчиків, а для дівчаток — кабінети кулінарії та етикету. Але найпотужніший акцент з незрозумілих причин зробили на їдальні. Досить тривалий час показували глядачам просторе приміщення, нові меблі, сучасне обладнання. Все блищить і сяє, як у ресторані. Хіба що столи не накриті білими скатертинами.

Вишенькою на торті у цьому сюжеті було те, що відкрив школу президент РФ Володимир Путін. Зрозуміло, онлайн. "Цей навчальний рік школи Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини провели вже за російськими стандартами, - сказав він, - Підготовка до цього розпочалася ще у квітні 2022 року, коли були розгорнуті програми щодо підвищення кваліфікації вчителів, забезпечення шкіл підручниками, ремонту шкільних будівель. Тут я прошу уряд Росії і надалі приділяти особливу увагу вирішенню завдання щодо інтеграції шкіл, коледжів, вузів нових територій, нових регіонів у єдину систему освіти країни. Це одне з ключових питань інтеграції”.

Насправді про процес переходу до єдиної системи освіти РФ на окупованих територіях говорили ще з 2015 року. Про це розповідала на телевізійні камери "міністр закордонних справ Донецької Народної Республіки" Наталія Ніконорова, яка у 2022 році зробила ривок у  кар'єрі та стала членом Ради Федерації РФ від "ДНР".

"Ми розуміли, що наш вектор уже визначений, і ми прагнули досягти російських стандартів, наскільки це можливо, – пояснила Ніконорова , – є надія, що ми впораємося з інтеграцією до 2026 року, але процес непростий. Якщо підручниками ми забезпечені завдяки органам влади, то технічне оснащення наших шкіл відстає , все це потрібно надолужувати. Нашим педагогам треба буде підвищувати свою кваліфікацію. Для нас це не буде великим ударом", - сказала вона.

Але «удар» трапився. За фактом виявилося, що підвищувати кваліфікацію просто нема кому. Тому що в "республіці" катастрофічно не вистачає вчителів за всіма профілями.

І школа "Нєвська" – не виняток. Сюди зазивали вчителів не лише з Донецька, а й із Росії. І прибавку до зарплати обіцяли, і відомчу квартиру надати. Марно. Ось тепер і напрошується питання: школа майбутнього – це коли в обладнаних "за останнім словом техніки" лабораторіях та в сучасних комп'ютерних класах немає викладачів? А може весь процес навчання проходитиме в суперсучасній шкільній їдальні? Коли діти, жуючи пиріжок, ділитимуться отриманими з інтернету знаннями?

Тепер про російські стандарти. За відгуками вчителів все, що вони сьогодні зрозуміли, це повернення до п'ятибальної системи оцінювання знань і те, що додалося багато зайвої писанини. Вони кажуть, замість підготовки до уроків їм доводиться нескінченно займатися написанням звітів і планів. А ті вчителі, які не підтримують нову "владу", сходяться на думці, що "єдина навчальна програма", за якою їм доведеться працювати з 1 вересня, посилює однаковість та ідеологічний тиск на школярів.

Думаю, що не випадково, в одній із донецьких шкіл з'явився такий "червоний куточок", де великими літерами написано: "Росія без кожного з нас може обійтися, але ніхто з нас не може обійтися без Росії". Так би мовити, наочна агітація у дії. Дітей зомбують і пригнічують особистість. Тобто "інтеграція в єдину систему" РФ - це не що інше, як підготувати дітей принести себе в жертву "в ім'я батьківщини".

Найбільше роботи додалося вчителям історії. Їм знову доводиться перечитувати підручники. Згідно з "російськими стандартами" (на догоду російській владі) переписали з особливою ретельністю весь період з 1970-х років по теперішній час. Пізньорадянська епоха там представлена як благополучний та спокійний час, а "спеціальній військовій операції в Україні" ("СВО") присвячено окрему главу. У ній сказано, що "США сповнені рішучості воювати до останнього українця", і стверджується, що після введення санкцій та відходу з Росії іноземних компаній, для молоді "відкрито фантастичні можливості для кар'єри в бізнесі". Є у нових підручниках і окремий параграф про державний переворот "на Україні" у 2014 році. Не забули намалювати і карту з "приєднаними" регіонами.

Разом із переходом навчальних закладів на російські стандарти почалося обговорення запровадження шкільної форми. При цьому нині у багатьох школах форма поки що не обов'язкова. Донеччани вважають, що сьогодні це не те питання, про яке треба думати "владі". Тож на урочисті заходи школярам дозволено надягати білий верх, темний низ, а решту днів приходити на уроки у зручному одязі.

А що ж у "народній" з "громадянською озицією" та "патріотизмом"? Чи не забули "правителі" про ці важливі складові у вихованні підростаючого покоління? Зрозуміло, не забули. Те, що першого навчального дня «урок мужності» замінили на урок з теми безпеки ще ні про що не говорить. Нікуди не поділися позакласні патріотичні заняття "Розмови про важливе", які запровадили у всіх російських школах минулого року. Також з 1 вересня до шкіл повернувся забутий з радянської доби предмет ПВП (початкова військова підготовка). На цих уроках старшокласники осягатимуть науку збирання-розбирання автомата, надягатимуть протигаз і маршируватимуть.

Поговорити про "патріотизм" таки знайшовся привід - 80 років від дня визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників. Напередодні цієї дати в донецькій школі № 71 провели урок "Рівняння на відвагу та мужність". Нехай пробачать мені учасники Другої світової, які ще залишилися живими, але той цирк, який останніми роками відбувається в школах із запрошенням "ветеранів" відверто обурює. Думаю, зі мною погодяться ті, хто вміє рахувати. Як відомо, визволення Донбасу сталося 1943 року. Це 80 років тому. І навіть якщо солдату, який брав участь в операції, було на той момент 17 років, то сьогодні йому мало б бути 97. Але школярам везуть досить моложавих дідусів, груди яких обвішані орденами, щоб вони "згадали", як відбувалася та чи інша подія . Як на мене, то це цинізм вищої проби.

Отже, 7 вересня до школи № 71, за усталеною традицією, доставили ветерана ВОВ , який розповів хлопцям про своє фронтове минуле, про великі подвиги радянських солдатів і про те, як тривалий час працював у цій школі вчителем НВП.

Не забув старий солдат дати оцінку і подіям, що сталися на Донбасі у 2014 році. Директор школи Світлана Попсуйко швидко перехопила ініціативу та доповнила: "Прищеплюючи любов до Батьківщини, історії нашої країни, школи, хочемо, щоб хлопці завжди пам'ятали тих, хто захищав нашу республіку" . І, як ви вже здогадалися, на цьому закінчилася тема часів Другої Світової війни та визволення Донбасу. А далі про те, як горді донеччани у 2014 році відстояли свою свободу і як досі мужньо борються за «незалежність».

Проте більшість шкіл у ці дні проводили "уроки мужності", присвячені Дню солідарності у боротьбі з тероризмом . І це дивує, бо дата звільнення Донбасу цього року кругла і зазвичай на таких датах робиться наголос. Проте в "міністерстві освіти та науки" знайшли "актуальнішу" тему. Як повідомляється в прес-релізі "міністерства" - "Захід спрямований на формування у учнів уявлення про небезпеку, яку несе тероризм, виховання вміння співпереживати жертвам терористичних актів, виховання патріотизму".

Погодьтеся, якось насторожує така велика кількість інформації про тероризм, терористів і боротьбу з ними. А тут ще фотографія зі шкільної лінійки з установкою на готовність до самопожертви ніяк не виходить із голови. І якось мимоволі, на рівні підсвідомості, виринає порівняння з Близьким Сходом, де готують із дітей смертників-шахідів.

Ще в дитсадку маленьких палестинців вчать марширувати строєм, замість іграшок їм дають автомат " калашникова " і ручні гранати. У дитячих передачах розповідають про братів і сестер, що загинули у боротьбі за свою батьківщину та вселяють ненависть до їхніх вбивць. Вони гордо виглядають зі зброєю перед камерами журналістів і співають войовничі пісні. І ні для кого не секрет, що на Близькому Сході одягнути "пояс шахіда" - почесно. Головна мрія чи не будь-якого палестинського підлітка – піднестися в небеса разом із ненависними ізраїльтянами.

Від таких аналогій кров у жилах холоне і по-справжньому стає боязко за майбутнє покоління Донбасу. І як же я хочу, щоб мої побоювання були хибними. Але тоді навіщо "міністерством освіти" приділяється стільки уваги цій проблемі та навіщо дітей зі шкільної лави вчити "співпереживати жертвам тероризму", розповідати про "боротьбу з тероризмом" і вселяти готовність пожертвувати своїм життям в ім'я батьківщини?