Саміт у Саудівській Аравії. «Чергове публічне міжнародне приниження…»

Головним зовнішньополітичним заходом минулого тижня для України безумовно був саміт із «формули миру Зеленського» у Саудівській Аравії. Але, впадає у вічі незвична для українських ЗМІ ситуація: про нього багато писали, але мало оцінюють. Більше того, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який представляв у Джіді Україну, розмістив у своєму Телеграм-каналі відео зі спростуванням - як він написав - фейка, що на переговорах не обговорювалося питання про виведення російських військ з України. Це досить показовий факт.

Українці насторожено поставилися до того, що відбувалося в Саудівській Аравії з кількох причин. По-перше, спочатку про майбутній саміт вони дізналися із закордонних ЗМІ, а лише потім почули підтвердження від української влади. По-друге, багато хто з подивом дізнався, що це вже друга подібна зустріч, а перша, виявляється, проходила ще у квітні в Копенгагені, але про це нічого офіційно не повідомлялося. Ну і накладаємо ці два факти на головну дійову особу – Андрія Єрмака, з його шлейфом «вагнергейту» та іміджем автора всіх непопулярних дій влади.

Насправді, можна по-різному ставитися до Єрмака, але якщо ідея інституалізації «формули Зеленського» на рівні зовнішньополітичних радників глав держав належить йому, то це великий плюс в його карму. Тому що такі зустрічі створюють не лише залучення іноземних держав до нашої проблеми, а й обмежують принципи її вирішення саме українськими інтересами. Сам факт участі у саміті понад 40 делегацій однозначно є дипломатичною перемогою Києва. Просто українцям, які підозріло ставляться до словосполучення «мирні переговори» ще з Мінських угод, ніхто не визначив чітко основну місію заходу. Ми боїмося чергового "Мінська". Але функція таких самітів більша комунікаційна, солідаризуюча, ніж «урегулююча» конфлікт.

"Ми вважаємо важливим, щоб країни по всьому світу почули безпосередньо від України про жах, які були розв'язані проти неї, про напади на цивільних осіб, школи, лікарні, житлові будинки та цивільну інфраструктуру: щоб почули про те, як Росія порушила їхню територіальну цілісність та суверенітет", – сказав ще напередодні зустрічі представник Держдепу США Метью Міллер.

Сам Єрмак  у другий день саміту написав: «Вкотре усвідомив, яку важливу дипломатичну роботу ми зробили всією нашою командою. Сьогодні один із партнерів сказав мені: «Ви навіть не уявляєте, яку велику роботу ви робите, тому що представники однієї країни лише два місяці тому говорили про війну російськими наративами. А зараз вони почали розуміти, що відбувається насправді, і після великої кількості виконаної вами роботи їхня позиція сильно змінилася».

Тобто як (чомусь) завжди, на оцінку підсумків саміту українцями більше впливали не його реальні результати, а неправильно сформовані очікування суспільства. Люди чекали конкретних рішень, а зустріч у Джіді призначалася для інформування та, поки що, тільки вироблення консолідованого бачення проблеми міжнародним співтовариством. І якщо врахувати, що деякі країни до цього саміту займали неоднозначну позицію, то сам факт їхньої участі в ньому апріорі працює на Україну. Мова в даному випадку про так званий «глобальний Південь» та його лідерів: Китай, Індію, ПАР.

Більше того, «тепер за пунктами "плану Зеленського" будуть створені якісь робочі групи. Це інституціоналізація американцями провідної ролі плану Зеленського для майбутнього широкого плану від коаліції, який американці цієї осені хочуть пред'явити Росії як ультиматум. І це їхній успіх», - написав близький до Кремля російський політтехнолог Сергій Марков.

Не дарма у Росії саміт викликав різко негативну оцінку. «Формула Зеленського є безглуздим ультиматумом Росії, який націлений на затягування бойових дій», - відреагував МЗС РФ. І зовсім уже нервове від відомства Лаврова: «РФ розраховує, що однодумці щодо БРІКС та інші партнери поділяться з Москвою оцінками зустрічі в Джідді щодо України ». Точніше було б написати: «хоча б поділяться…».

Світові ЗМІ, найбільш дратуючим для Кремля фактором саудівського саміту, подають участь у ньому Китаю. Багато західних експертів побачили в цьому ознаки зміни позиції Пекіна щодо війни, яку китайці навіть не називають війною. Також, приїзд до Джіди Лі Хуея (спеціального посланника Пекіна з питань Євразії та колишнього посла КНР у РФ) особливо відзначмв і А. Єрмак. Але керівник Офісу Зеленського, як не дивно, оцінив китайську присутність більш реалістично ніж на Заході: «Головне, що ми почули від представника Китаю, що Китай готовий і надалі брати участь у цьому форматі», - сказав він.

Насправді, Пекін скоріше використовував цей форум, щоб впливати на процес і позбавити монополії на лідерство в ньому американців. Було б непробачною помилкою для Китаю, який претендує на роль світового гегемона, не брати участь у глобальному (!) процесі, учасниками якого стали 40 країн. Це означало б пустити процес на самоплив. А участь у ньому дозволяє і впливати на учасників, і відстоювати свої інтереси, і зголосити свою роль у врегулюванні конфлікту. «Лі... вислухав думки та пропозиції всіх сторін і надалі консолідував міжнародний консенсус», - цитує Reuters заяву китайського МЗС. Але, на жаль, не факт, що маятник китайського «лідерства» хитнеться на користь України й демократичного світу. Давайте зіставимо лише два факти, і стане зрозумілим, на чому ґрунтується цей сумнів.

1. Спікер МЗС РФ Марія Захарова: "Ми переконані, що справді всеосяжне, стійке та справедливе врегулювання можливе лише в тому випадку, якщо київський режим припинить бойові дії та терористичні, а його західні спонсори – накачування ЗСУ озброєннями", – сказала Захарова.
2. The Financial Times: «Французький дипломат, який брав участь у переговорах, повідомив, що Китай наполягає на припиненні вогню. Союзники України відповіли, що це є неприйнятним, оскільки фактично заморозить позиції російських військ в Україні».

Збіг позицій Москви та Пекіна, що називається, - екзистенційний.

Загалом, з Китаєм не все однозначно. Але поки що для нас важливіший вплив саудівського саміту на головного ворога України – росію. І ось він якраз дуже позитивний для України. Причому цікаво, що не так з погляду зовнішньополітичних наслідків (тут можливий лише накопичувальний ефект), скільки внутрішньополітичних.

« Мирний саміт» по Україні без Росії у Саудівській Аравії – це чергове публічне міжнародне приниження нашого політичного керівництва країни », – написав у Телеграмі близький до ПВК «Вагнер» російський блогер.

Сергій Гармаш, Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу, «ОстроВ»