Оголошення компаній "спонсорами війни" – наслідки і ефективність

Auchan, Metro, Raiffeisen Bank, PepsiCo, Mars, AliExpress та Xiaomi, Bonduelle, Yves Rocher, Leroy Merlin – це лише невелика частина міжнародних компаній, які від початку повномасштабної агресії РФ були визнані в Україні "міжнародними спонсорами війни". Цей проєкт розробило та курирує  Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).

Багато хто вважає, що внесення компанії до реєстру "міжнародних спонсорів війни" передбачає автоматичне накладення санкцій та вихід з українського ринку. Це не так.

"Хочу зауважити, що наш інструмент спонсорів війни репутаційний. Тобто це не санкції. Ми розуміємо, що в сучасному світі транснаціональна корпорація має бренд – це все, що у них є. Наше завдання не карати бізнес, а допомогти їм вибрати шлях чесноти, шлях соціально відповідального бізнесу та демократії", – пояснює експерт із комунікацій НАЗК Андрій Позняк. 

Мета та завдання проекту НАЗК – це репутаційний тиск на компанію.

"Важливо, щоб таким компаніям було невигідно репутаційно співпрацювати з агресором, щоб вони закрили свій бізнес у Росії та усвідомили позицію всього демократичного світу… Це, у свою чергу, зменшить фінансову та технологічну здатність Росії вбивати українців", – зазначають у відомстві.

Позиція НАЗК полягає в тому, що першочерговими кандидатами є ті компанії, які забезпечують державний та приватний сектор росії товарами та послугами критичного призначення, а також поповнюють бюджет країни, тим самим фінансуючи війну.

НАЗК запровадило цей інструмент влітку 2022 року. За цей час до списку внесено 38 міжнародних компаній. Найбільше у списку компаній із Китаю (9), США (7), Греції (5), Франції (4).

Найвідоміші з них – мережа магазинів Auchan, Metro, а крім того, OTP Bank, Raiffeisen Bank, PepsiCo, Mars, AliExpress та Xiaomi. Серед спонсорів війни також компанії Bonduelle, Yves Rocher, Leroy Merlin.

У НАЗК зазначають, що метою проекту є скорочення ресурсів росії для ведення війни через позасанкційні інструменти, привернення уваги в глобальному медійному просторі до компанії, оголошеної "міжнародним спонсором війни". 

Критерії та наслідки

У НАЗК стверджують, що формальних критеріїв для визначення компанії "міжнародним спонсором війни" немає. Однак на практиці розглядається:

1) іноземне (неросійське) походження підприємства;

2) міжнародний характер бізнесу (як правило – відомий бренд), присутність у різних юрисдикціях;

3) надання непрямої підтримки військовим зусиллям росії (наприклад, податки, постачання важливого (але на який не поширюються санкції) товару, сприяння російській пропаганді, мобілізаційній кампанії);

4) (опціонально) відсутність заяв про вихід з російського ринку або навпаки заяви, що обґрунтовують рішення залишатися у росії;

5) (опціонально) наявність ознак збільшення присутності в росії та/або зростання прибутку з початку повномасштабного вторгнення (за рахунок ослаблення конкуренції внаслідок виходу конкурентів з ринку, збільшення інвестицій тощо). 

Позначення "міжнародним спонсором війни" є лише репутаційним, що постійно підкреслюють у НАЗК. "Україна не контролює виконання: саме світова спільнота діє як суддя, присяжні та кат", – кажуть у відомстві.

Зазначимо, що НАЗК може виключити компанію з переліку "міжнародних спонсорів війни". Для цього компанія має:

1) вийти з російського ринку чи припинити ведення бізнесу із РФ; або

2) надати реалістичний, досяжний у короткостроковій перспективі план виходу з ринку разом з письмовими та публічними гарантіями, забезпечити його виконання до певної дати; або

3) припинити всі господарські операції у Росії, залишивши там лише формальне присутність, обумовлену складнощами виходу. 

Ініціювати внесення компанії до реєстру може будь-яка людина чи організація.

Одним із "важелів тиску" платформи є співпраця з базою даних World-Check, що використовується банками та страховими компаніями для оцінки ризиків. Саме тому для світових компаній наслідки перебування у переліку стають гіршими, ніж продовження ведення бізнесу з країною-агресором.

До списку може потрапити будь-яка компанія: від кондитерської до металургійної. Наприклад, 10 серпня міжнародним спонсором війни було визнано алкогольну компанію Bacardi. 

Як зазначають у НАЗК, після повномасштабного вторгнення Bacardi оголосила про зупинення експорту до росії та припинення вкладень у рекламу, але пізніше ця частина повідомлення зникла з її офіційної заяви. Відтак компанія продовжила постачати свою продукцію в РФ на мільйони доларів. Bacardi Limited продовжує сплачувати податки до бюджету Росії, підтримувати її економіку та спонсорувати агресію проти України. За даними російської податкової, виручка "Bacardi Rus" у 2022 році зросла на 8,5%.

Але найбільше питань та побоювань викликає внесення до реєстру таких великих компаній, як AliExpress. Не секрет, що більшість комплектуючих для тих самих безпілотників, які виготовляються в Україні, замовляють саме на цьому ресурсі.

Фінансовий аналітик Павло Вернівський назвав це рішення "ідіотським". "Знаєте, більш ідіотське рішення складно придумати. Тому що практично всі маленькі виробники дронів закуповують комплектуючі через цю платформу. Якщо ці ідіоти підуть далі і внесуть китайських постачальників до списку спонсорів тероризму, то незабаром залишимося без дронів", – вважає він. 

Ще раз зазначимо, що внесення AliExpress до списку "міжнародних спонсорів війни" сьогодні не впливає на її роботу в Україні. На це звертає увагу аудитор, голова Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Сумській області Ганна Клєцова.

"Важливо розуміти, що позначка "Міжнародний спонсор війни" носить головним чином репутаційний характер і не обмежує діяльності цих компаній в Україні. НАЗК намагається вплинути на їхню репутацію, закликаючи нас до усвідомленої позиції та можливого припинення співпраці з агресором. Важливо бути усвідомленим споживачем та утримуватися від підтримки компаній, які спонсорують війну та тероризм”, – зазначає вона.

Щоправда, одна річ відмовитися від вживання певного виду рому чи марки цигарок, інша – від платформи, що дозволяє закуповувати дефіцитні деталі для дронів, які допомагають українським військовим знищувати ворога на фронті.

Український блогер Антон Швець звертає увагу, що до списку "спонсорів війни" потрапляють зазвичай материнські компанії, проти яких дуже важко було б запровадити санкції. Крім того, суто українські санкції призвели б до того, що ці компанії не змогли працювати саме в Україні.

Він наголошує, що ніхто не може заборонити державі Україна вважати якусь компанію спонсором війни, якщо є відповідні факти. 

"НАЗК за допомогою невідомих патріотів зробила так, щоб механізм "спонсорів війни" враховувався провідними міжнародними системами чекінгу контрагентів. Наприклад, Ворлдчек та Рефінітів. Потрапляння до Ворлдчек створює для фізосіб та організацій безліч проблем. Але ці проблеми створює не держава Україна, тому запитань до нас ніяких. Танки просять МО, МЗС і президент. А перелік спонсорів війни складає незалежна НАЗК, створена саме на прохання МВФ, ЄС та інших партнерів. Зеленський і Рєзніков завжди можуть розвести руками і сказати, що не мають до цього стосунку, у НАЗК і спитайте. Проте це досить відчутний тиск", – вважає А. Швець. 

Реакції

Незважаючи на те, що внесення компаній до реєстру "міжнародних спонсорів війни" несе лише репутаційні ризики, реакції та навіть перші результати вже є. Наприклад, після внесення Metro Cash&Carry (продовжує працювати в РФ) до списку міжнародних спонсорів війни українське представництво компанії виступило з роз'яснювальною заявою, що виступає за закриття бізнесу в РФ.

"Ми приєднуємося до вимог держави щодо закриття бізнесів у країні-агресорові і надалі будемо чинити тиск на міжнародних партнерів на корпоративному та дипломатичному фронті. Продовжуємо вести прозорий та відповідальний бізнес в Україні, сплачувати всі податки та гарантувати виконання зобов'язань перед усіма клієнтами, партнерами та співробітниками", – йдеться у заяві компанії. 

Неабиякий скандал спалахнув після внесення до списку "спонсорів війни" угорського банку OTP. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто виступив із закликом до української влади виключити угорську фінансову установу з реєстру. Він навіть погрожував заблокувати виплату восьмого траншу Європейського фонду миру (EPF) у розмірі півмільярда на озброєння для України. Наразі, за інформацією НАЗК, угорський та український уряди ведуть переговори з цього приводу.

Декілька компаній, які потрапили до реєстру, взагалі заявили про намір вийти з російського ринку після внесення їх до реєстру "спонсорів війни". Наприклад, у квітні 2023 року найбільший виробник обладнання для металургії в Європі Danieli заявив про вихід із РФ. 

"Еволюція геополітичних сценаріїв привела нас до розуміння того, що комерційні відносини та присутність на російському ринку в його нинішньому стані більше неможливі. Тому ми вирішили продати нашу компанію на цій території", – сказав голова ради директорів Danieli Group Джанп'єтро Бенедетті.

Наприкінці березня Raiffeisen Bank International оголосив про остаточний вихід з РФ і продаж філії "Райффайзен Банк Росія". Щоправда, пізніше з'явилися повідомлення про те, що банк "відкладає вихід із країни з надією на швидке закінчення війни". Не встояла і французька мережа будівельних магазинів Leroy Merlin, яка у березні 2023 року заявляла про вихід із РФ.

Український ринок також реагує на реєстр "спонсорів війни". Наприклад, найбільший кадровий портал Work.ua розірвав співпрацю з десятками компаній, які продовжують працювати у росії. Серед них – Raiffeisen Bank, LC Waikiki, Unilever, PepsiCo, Leroy Merlin, Metro, Nestle, OTP Bank, Mondelez та Philip Morris. 

Ще один показовий приклад – це бойкот українськими магазинами продукції торгової марки Bonduelle, яка також набула статусу "міжнародного спонсора війни". У січні 2023 року безліч мережевих супермаркетів в Україні вирішили припинити співпрацю з Bonduelle Group. До цього списку увійшли такі компанії як Сільпо, VARUS, АТБ-маркет, NOVUS та Auchan.

Але основна мета проекту – це все-таки вихід компаній із російського ринку. І з цим є невеликі пробуксування. За словами голови НАЗК Олександра Новікова, бренди зі світовим ім'ям не виходять із російського ринку через те, що Україна ще не цілком використовує всі можливості тиску на них.

"Тому НАЗК взяло на себе лідерство в цьому процесі. Чому? Тому що після року війни в Україні досі немає органу, відповідального за цю політику. Ба більше, в Україні не внесено змін до Кримінального кодексу, які вводили б кримінальну відповідальність за порушення санкцій", – пояснює він. 

Крім того, передбачається, що у світі менше споживатимуть продукцію тих брендів, які внесені до реєстру "спонсорів війни". "Існують дослідження споживчих настроїв у світі, які показують, що більшість покупців віддають перевагу товарам і послугам соціально відповідального бізнесу… Фінансування війни та вбивств очевидно не є соціально відповідальною політикою", – зазначив Новіков.

Окремо в НАЗК наголошують, що вони зацікавлені в тому, щоб якнайменше компаній було в реєстрі "спонсорів війни", і він скорочувався, а не збільшувався.

Є вже перший кейс, коли компанія вийшла із реєстру. Нещодавно ірландську компанію Peninsula Petroleum Limited, яка доставляла паливо для суден, що транспортують цю російську нафту, було виключено зі списку "міжнародних спонсорів війни". 

Так, Peninsula Petroleum Limited припинила постачати бункерне паливо не лише суднам, які належать росіянам або ходять під російським прапором, а й перевозять російську нафту. Такі кроки компанія зробила на знак засудження російської агресії.

"Перший виняток із переліку міжнародних спонсорів війни – найкращий доказ того, що цей інструмент справді працює", – наголосив голова НАЗК Олександр Новіков.

Але є й неприємні кейси. Ще влітку 2022 року НАЗК надало статус "спонсорів війни" п'яти грецьким компаніям: Dynacom Tankers Management (DTM); Delta Tankers LTD; Thenamaris Ships Management Inc.; Minerva Marine; TMC Tankers LTD. Ці компанії транспортували російську нафту та нафтопродукти, поповнюючи цим бюджет РФ і фінансуючи російське вторгнення. 

Це не сподобалося Греції, і країна навіть погрожувала заблокувати 11 санкційний пакет ЄС проти Росії. Грецький уряд вимагає виключити компанії зі списку "спонсорів війни".

"Ми призупинили статус грецьких перевізників. За кілька годин санкційний пакет було розблоковано та прийнято", – зазначає керівниця напряму мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.

Після цього Україна та Греція розпочали переговори, де було запропоновано грецьким компаніям виконати такі умови:

- припинити практику відключення транспондерів (пристроїв для відстеження навігації суден);

- припинити практику перевантаження вантажу з борту на борт;

- публічно засудити російську агресію. 

Проблему відключення транспондерів та перевалки з борту на борт було вирішено, проте ці п'ять грецьких компаній-перевізників не виконали у встановлений термін вимогу публічного засудження російської агресії. Тому на початку серпня 2023 року НАЗК відновило їх статус у реєстрі "Міжнародні спонсори війни".

У НАЗК наголошують, що відкриті для співпраці з міжнародним бізнесом і готові провести консультації щодо кроків, необхідних для виключення з переліку. Крім того, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков запросив керівників компаній, внесених до реєстру, "відвідати Україну та побачити наслідки російської агресії на власні очі", а також обговорити вихід із російського ринку.

"Якщо хтось вважає, що війна десь далеко, це не так. Ця війна стосується кожного, а її наслідки відчуває весь світ. Ми хочемо наочно показати міжнародному бізнесу, куди і на що йдуть податки, які він сплачує державі-терористу. Саме тому ми запрошуємо керівництво компаній з переліку «спонсорів війни» до України. Ми готові продемонструвати жах, який принесла росія на нашу землю і продовжує це робити", – йдеться у його заяві.